Питання до іспиту з навчальної дисципліни:

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

Питання до іспиту з навчальної дисципліни:

«Філософія»

1. Предмет, структура й функції філософії. Філософія як теоретична основа світогляду.

2. Природа філософських проблем. Основне питання філософії.

3. Проблема методу у філософії. Діалектика й догматизм. Еклектика й софістика.

4. Філософія в системі культури.

5. Філософський зміст проблеми буття. Поняття субстанції, його світоглядне й методологічне значення.

6. Сутність навчання про матерію. Сучасна наука про матеріальну єдність та багатогранність світу.

7. Поняття руху. Основні форми руху, їхнє співвідношення. Методологічне значення теорій про основні форми руху.

8. Простір і час як форми існування матерії. Зміна понять про простір і час у ході розвитку філософії й науки.

9. Відбиття як найважливіша властивість матерії. Відбиття й інформація.

10. Свідомість, її виникнення й сутність. Структура свідомості. Свідоме й несвідоме. Самосвідомість. Емоції й воля як елементи свідомості.

11. Ідеальне й матеріальне. Свідомість і мова. Свідомість і мозок.

12. Предмет, структура й завдання гносеології.

13. Суб'єкт і об'єкт пізнання, їхній зміст і співвідношення.

14. Принцип єдності діалектики, логіки й теорії пізнання.

15. Діалектика почуттєвого й раціонального в пізнанні. Сенсуалізм і раціоналізм.

16. Практика як основа і критерій пізнання дійсності.

17. Поняття об’єктивної істини. Істина і омана, неправда.

18. Наука як форма суспільної свідомості й соціальний феномен.

19. Діалектика відносної й абсолютної істини.

20. Сутність і роль інтуїції в процесі пізнання.

21. Форми наукового пізнання:факт, проблема, гіпотеза, ідея, теорія.

22. Емпіричні методи наукового пізнання: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.

23. Наукові методи теоретичного дослідження: формалізація та математизація; аксіоматичний метод.

24. Загально логічні методи пізнання: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, абстрагування та ідеалізація.

25. Принцип єдності історичного й логічного методів дослідження.

26. Метод сходження від абстрактного до конкретного як системний метод.

27. Пояснення і розуміння в теорії пізнання (інтерпретація, герменевтика, конвергенція, конверсія).

28. Співвідношення змістовної (діалектичної) та формальної логіки. Їхня роль в пізнанні.

29. Зміст діалектики. Зв'язок і розвиток – основні принципи діалектики. Прогрес і регрес.

30. Філософське розуміння закону. Класифікація законів. Діалектичні закономірності.

31. Поняття категорій. Парні категорії діалектики.

32. Співвідношення категорій і основних законів діалектики.

33. Поняття сутності і явища. Взаємозв’язок сутності і явища.

34. Поняття змісту і форми. Діалектика змісту і форми.

35. Категорія "ціле" і "частина". Ціле і система. Діалектика цілого і частини.

36. Категорії: "можливість" і "дійсність", "вірогідність". Взаємозв’язок можливості та дійсності.

37. Поняття необхідності і випадковості. Взаємозв’язок необхідного і випадкового.

38. Поняття причини та наслідку. Взаємозв’язок причини та наслідку.

39. Категорія всезагального, особливого й одиничного, їхнє співвідношення.

40. Закон взаємопереходу кількісних і якісних змін.

41. Закон єдності й боротьби протилежностей - ядро діалектики.

42. Закон заперечення заперечення і його співвідношення з іншими законами діалектики.

43. Предмет і практичне значення соціальної філософії.

44. Відмінність філософських підходів до розуміння рушійних сил людської історії.

45. Людина як суб'єкт предметно-практичної діяльності. Роль праці й мови в процесі антропосоціогенезу.

46. Природні передумови, причини й умови становлення й розвитку соціуму.

47. Специфіка й актуальність філософського розгляду проблеми людини. Природне й суспільне (соціальне) у людині.

48. Природа й суспільство, їхня взаємодія, протиріччя, основні проблеми й шляхи їх вирішення.

49. Соціально-філософський зміст понять "біосфера" і "ноосфера".

50. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Аналіз суспільно-історичної практики, її матеріальних і духовних аспектів.

51. Суспільство як об'єкт філософського пізнання. Соціальна форма руху матерії, її відмінність від процесів живої й неживої природи.

52. Філософія про сутність людини, зміст її буття, відчуження й шляхи його подолання.

53. Виробництво як спосіб існування суспільства. Структура суспільного виробництва.

54. Соціальна структура суспільства. Класи, стани, нації, як історичні спільності людей (філософський аналіз).

55. Соціальна революція й еволюція.

56. Суспільні відносини: матеріальні й ідеологічні.

57. Діалектика продуктивних сил і виробничих відносин.

58. Основні сфери життєдіяльності людей у суспільстві.

59. Економіка і політика: діалектика взаємозв’язку.

60. Поняття суспільно-економічної формації. Структура формації. Поняття суспільного ладу.

61. Поняття цивілізації. Формаційний і цивілізаційний підхід до історії.

62. Соціальна справедливість як правова цінність.

63. Філософське поняття культури. Соціальні функції й структурні елементи культури.

64. Роль науки й техніки в розвитку й функціонуванні суспільства.

65. Філософський аналіз понять "держава" і "громадянське суспільство".

66. Суспільство й людина в історичному й аксіологічному (ціннісному) вимірах.

67. Феномен і поняття волі (світова воля, воля до влади) і їхнє значення в так званій "філософії життя".

68. Основні напрямки екологічної політики людства у XXI ст.

69. Роль етносу й етногенезу в розвитку людства.

70. Поняття духовного життя суспільства. Структура суспільної свідомості.

71. Суспільне буття й суспільна свідомість. Суспільна й індивідуальна свідомість.

72. Духовний мир особистості і його структура.

73. Політична свідомість, її місце в системі духовного життя суспільства.

74. Правосвідомість, її роль у житті суспільства, у розвитку демократії, формуванні людини.

75. Моральна свідомість. Суспільні функції моралі. Мораль, право й політика.

76. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відбиття дійсності в мистецтві.

77. Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка й роль у житті суспільства.

78. Ідеологія й суспільна психологія. Ідеологія й наука.

79. Повсякденна й теоретична свідомість.

80. Роль особистості й народних мас в історії.

81. Критерії прогресу суспільства й особистості.

82. Концепції єдності історії й концепції локальних культур і цивілізацій.

83. Проблема сенсу життя. Життя, Смерть і Безсмертя як філософські проблеми.

84. Потреби й інтереси людини як спонукальна сила історичного розвитку.

85. Роль філософії в розвитку суспільства.

86. Футурологічна функція філософії.

87. Глобальні проблеми сучасності й можливі шляхи їхнього вирішення.

88. Співвідношення понять "людина", "особистість", "індивідуальність".

89. Воля й відповідальність особистості. Волюнтаризм і фаталізм. Воля людини й феномен відчуження.

90. Гуманізм як явище і як філософське поняття.

91. Стихійно-матеріалістична філософія Фалеса.

92. Матеріалізм і діалектика у філософії Анаксимандра.

93. Філософське пояснення миру Анаксименом.

94. Матеріалізм і діалектика у філософії Геракліта.

95. Філософське трактування буття Демокрітом.

96. Проблема людини в філософії софістів (Протагор, Горгій, Анатіфонт).

97. Об'єктивно-ідеалістична філософія Платона.

98. Навчання Платона про походження й сутність держави.

99. Об'єктивно-ідеалістична філософія Аристотеля.

100. Філософські погляди християнського богослова Августина Блаженного (354-430).

101. Середньовічна філософія в арабо-мусульманських країнах: Ібн-Сіна (Авіценна) 980-1037, Ібн Рущд (Аверроес) 1126-1198.

102. Схоластична філософія Фоми Аквінського (1225-1274).

103. Філософські погляди італійського гуманіста Миколи Кузанського (1401-1464).

104. Філоcофсько-методологічні ідеї Леонардо да Вінчі (1473-1519).

105. Астрономічне відкриття Миколи Коперника (1473-1543), його світоглядне значення.

106. Матеріалістична натурфілософія Джордано Бруно (1548-1600).

107. Філософський матеріалізм і навчання про пізнання Френсіса Бекона (1561-1626).

108. Раціоналізм і матеріалістична фізика Рене Декарта (1596-1650).

109. Гносеологія й навчання про державу Томаса Гоббса (1588-1679).

110. Матеріалістичний емпіризм, навчання про «первинні» і «вторинні» якості Джона Локка (1632-1704).

111. Раціоналістична гносеологія, пантеїстична метафізика Баруха Спінози (1632-1804).

112. Навчання про субстанцію й принципи методу пізнання Готфрида Вільгельма Лейбніца (1646-1716).

113. Космогонічні гіпотези Еммануїла Канта (1724-1804).

114. Гносеологічна концепція І. Канта. Вчення про розсудок і розум.

115. Етична концепція І. Канта («категоричний імператив»).

116. Об'єктивно-ідеалістична система Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770-1831).

117. Антропологічний матеріалізм Людвіга Андреаса Фейєрбаха (1804-1872).

118. Екзистенціальна філософія (К. Ясперс (1883-1969); А. Камю (1913-1960);. М. Хайдеггер (1889-1976); Ж. П. Сартр (1905-1980)).

119. Релігійна філософія ХХ в. (неотомізм).

120. Аналітична філософія ХХ в. (неопозитивізм).

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 Следующая ⇒