рис. 1 – Сітковий графік з капітального ремонту електродвигуна

рис. 1 – Сітковий графік з капітального ремонту електродвигуна

Для визначення критичного шляху розраховуємо усі виробничі шляхи:

1 шлях = 0, 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 12 = 0,5+4+4+3,5+3+0+ 15+6 = 37 годин

2 шлях =0, 1, 2, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ,12 = 0,5+4+3+5+15+15+24+15+6 = 87,5 годин

Другий шлях є критичним

Довжина критичного шляху визначається тривалістю виконання запланованого комплексу робіт у цілому. Ранній початок роботи визначається сумою раннього початку і тривалістю попередньої роботи.

р.п. р.п.

ti-j = tпопер. + tпопер. (25)

де і – номер початкової події,

j - номер кінцевої події.

Раннє закінчення роботи – це найкращий час, коли ця робота може бути закінчена.

р.з. р.п.

ti-j = tti-j + ti-j (26)

Якщо цій роботі передує декілька робіт, то найраннішим терміном початку буде найбільша сума раннього початку і тривалістю попередніх робіт.

р.п. р.п.

ti-j =мах( ti-j + tпопер) (27)

Пізнє закінчення роботи показує найпізніший час, коли ця робота може бути закінчена, без збільшення довжини крити чного шляху.

Пізнє закінчення роботи визначається різницею між пізнім закінченням і тривалістю наступної роботи.

П.З. П.З.

ti-j = tнаст. - tнаст (28)

Якщо цій роботі передує декілька робіт, то її пізнє закінчення визначається мінімальною різницею пізнього закінчення і тривалістю наступних робіт.

п.з. п.з.

ti-j =мin( tнаст. - tнаст.) (29)

Пізній початок роботи показує найпізніший час, коли робота може бути почата без збільшення довжини критичного шляху.

Пізній початок визначається різницею між пізнім закінченням і тривалістю роботи.

П.П. П.З.

ti-j = tti-j - ti-j (30)

Повний резерв часу – це час на який можна затримати ранній початок роботи, або збільшити її тривалість без зміни раннього початку наступних робіт.

п п.з. р.з.

Рi-j = ti-j + t i-j (31)

Вільний резерв часу роботи складає частину повного резерву і визначається різницею раннього початку наступної роботи і раннього початку даної роботи і тривалістю цієї же роботи.

в р.п. р.п.

Рi-j = tнаст - ti-j - t i-j (32)

Розрахунки параметрів сіткового графіку зводимо до таблиці 11.

Таблиця 11 – Розрахунок параметрів сіткового графіку

Назва роботи	Тривалість, годин	Шифр	Раннє		Пізнє		Резерв
Назва роботи	Тривалість, годин	Шифр	початок	Закінчення	початок	закінчення	повний	Вільний
1 відключення від мережі	0,5	0-1		0,5		0,5
2 розбирання двигуна		1-2	0,5	4,5	0,5	4,5
3 зняття підшипників		2-3	4,5	8,5			66,5
4 проточка валу	3,5	3-4	8,5			63,5	66,5
5 балансування валу		4-5			63.5	66,5	66,5	66,5
6 зняття обмотки		2-6	4,5	7,5	4,5	7,5
7 зачищення пазів		6-7	7,5	12,5	7,5	12,5
8 намотка обмотки		7-8	12,5	27,5	12,5	27,5
9 укладка обмотки		8-9	27,5	42,5	27,5	42,5
10 промочення обмотки і сушка		9-10	42,5	66,5	42,5	66,5
11 збирання двигуна		10-11	66,5	84,5	66,5	84,5
12 випробування двигуна		11-12	84,5	90,5	84,5	90,5
РАЗОМ

3.10 Основні техніко – економічні показники

Для розрахунку економічного ефекту необхідно порівняти основні показники діючого та проектумого виробництва.

Таблиця 12 - Основні техніко-економічні показники

Показники	Одиниці вимірюва ння	Проектуєме виробництво	Діюче виробництво	Зміна
Показники	Одиниці вимірюва ння	Проектуєме виробництво	Діюче виробництво	(+,-)	%
1. Обсяг ремонтних робіт	годин	286,5		- 40,5	12,38
2. Кількість ремонтних робітників	чол.
3. Продуктивність праці	чол.-год.	57,128		-1,8	3,17
4. Фонд заробітної плати	грн.	59342,32	59342,32
5. Середня заробітна плата ремонтних робітників	грн.	2472,59	2472,59
6. Витрати на ремонт	грн.	221187,08	221657,16	470,08	0,21
7. Тривалість ремонту	год.	87,5		-13,5	13,3
8. Річний економічний ефект	грн.	470,08	-	-	-

Зміна показників розраховується за формулою:

Ппр - Пд

∆ = ----------------- *100% (33)

Пд

Де ∆ - змінний показник;

Ппр - проектуємий показник;

Пд. - діючий показник.

Економічний ефект розраховуємо за формулою

Е = (Тд - Тпр)*Тст*N = (101- 87,5)*11,607*3 = 470,08 гривен (34)

де Тд. - тривалість капітального ремонту на діючому виробництві, годин;

Тпр. - тривалість капітального ремонту на виробництві, що проектується, годин;

Тст - годинна тарифна ставка ремонтних робітників, грн.;

N - Кількість двигунів.

В дипломному проекті отримано економічний ефект на суму 470,08 гривен за рахунок використання сіткового графіку при плануванні капітального ремонту електродвигуна. Це дозволило зменшити обсяг ремонтних робіт на 12,38%, продуктивність праці на 3,17%, витрати на ремонт на 0,21%.

4 Охорона праці та протипожежний захист

4.1 Заходи з техніки безпеки при монтажі електроустаткування.

Для безпечного монтажу і експлуатації електроустаткування проектом передбачені:

- організаційні заходи;

- технічні заходи.

Організаційними заходами, якими досягається безпека робіт в електроустановках, є: затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпоряжденнями і в порядку поточної експлуатації; призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт; оформлення робіт нарядом, розпоряжденням або затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної екплуатації; підготовка робочих місць; допуск до роботи; нагляд під час виконання робіт; переведення на інше робоче місце; оформлення перерв в роботі та її закінчення.

Роботи в електроустановках повинні проводитися по усному або письмовому розпорядженню (наряду). Відповідальними за безпеку є наступні: особа, що видає наряд або розпорядження; допускаючий (відповідальна особа оперативного персоналу); відповідальний керівник робіт; виробник робіт; спостерігаючий; члени бригади.

Допуск бригади до роботи по наряду. Перед допуском до роботи відповідальний керівник і виробник робіт спільно з допускаючим перевіряють виконання технічних заходів безпеки. Потім проводиться допуск бригади, при цьому допускаючий перевіряє відповідність складу бригади і кваліфікації осіб запису в наряді.

Нагляд під час роботи. Після допуску бригади до роботи, нагляд за членами бригади з метою попередження порушень вимог техніки безпеки, покладається на виробника робіт (або спостерігаючого).

Зміна складу бригади з оформленням в наряді може бути внесена відповідальним керівником робіт або особою, що видала наряд, а за відсутності їх, особою, що має право видачі наряду у даній електроустановці.

Оформлення перерв в роботі. При перерві в роботі протягом робочого дня (за умов виробництва робіт або на обід) бригада уходить. Наряд залишається на руках у виробника робіт (або спостерігаючого). Плакати огорожі і заземлення залишаються на місцях.

Пробне включення устаткування на робочу напругу до повного закінчення робіт

проводиться після виконання оперативним персоналом наступних операцій: бригада повинна бути видалена з РУ, наряд у виробника робіт повинен бути відібраний і в наряді повинна бути оформлена перерва; тимчасові

Огорожі, заземлення і плакати повинні бути зняті, а постійні огорожі встановлені на свої місця.

Переведення бригади на нове робоче місце. Робота на декількох робочих місцях одного приєднання по одному наряду може виконуватися при дотриманні наступних умов: всі робочі готує оперативний персонал і приймає відповідальний керівник і виробник робіт до початку робіт; виробник робіт з бригадою допускається на одне з робочих місць; в електроустановках з місцевим оперативним персоналом переведення бригади на інше робоче місце проводиться допускаючим; на електроустановках, експлуатованих без місцевого оперативного персоналу, бригаду переводить на інше робоче місце (за відсутності допускаючого) відповідальний керівник; переведення бригади на нове робоче місце оформлюється в наряді.

Закінчення роботи, закриття наряду і включення устаткування в роботу. Після повного закінчення роботи робоче місце приводиться в порядок. Приймається відповідальним керівником, який після виводу бригади виробником робіт розписується в наряді про закінчення роботи і здає його.

Технічні заходи. Для підготовки робочого місця до роботи, яка вимагає зняття напруги, виконують у вказаній послідовності наступні технічні заходи: здійснити необхідні відключення і вжити заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному ввімкненню комутаційної апаратури; вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою; перевірити відсутність напруги на струмопровідних частинах, які слід заземлити для захисту людей від ураження електричним струмом; встановити заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі, встановити переносні заземлення); обгородити за необхідності, робочі місця або струмопровідні частини, що залишилися під напругою і вивісити на огородженнях плакати безпеки.

При роботах із зняттям напруги в електроустановках вище 1000 В повинні бути відключені струмопровідні частини, на яких проводиться робота, а також струмопровідні частини, до яких не виключений випадковий дотик або наближення.

Якщо струмопровідні частини відключити неможливо, то їх слід захистити. Огорожі виконують з ізолюючих матеріалів. Відстань між огорожами і струмопровідними частинами повинна бути: не менше 0,35 м при номінальній напрузі до 15 кВ включно.

Приводи апаратів, за допомогою яких можна подати напругу до місця роботи, повинні бути замкнені у відключеному положенні (висячим замком), для запобігання помилкового або самочинного включення. Приводи цих апаратів, що мають дистанційне керування повинні бути замкнені механічно, і крім того в силових і оперативних ланцюгах приводів повинні бути зняті запобіжники на всіх полюсах або закритий вентиль на приводі стислого повітря.

При виконанні робіт в електроустановках напругою до 1000 В повинні бути відключені всі силові, вимірювальні та інші трансформатори із сторони як вищої, так і низької напруги для запобігання подачі напруги до місця робіт унаслідок трансформації. На місці роботи повинні бути відключені струмопровідні частини, на яких проводиться робота, і які доступні дотику при виконанні роботи. Доступні до дотику струмопровідні частини можна не відключати, якщо вони захищені ізолюючими накладками. Відключення виконується так, щоб виділені для виконання роботи частини електроустановки були з усіх боків відокремлені від струмопровідних частин, що знаходяться під напругою, комутаційними апаратами.

Вивішування попереджувальних плакатів, огорожа робочого місця. На приводах роз’єднувачів, віддільників і вимикачів навантаження, на кнопках і ключах дистанційного керування або на комутаційній апаратурі до 1000 В (автомати, рубильники, вимикачі), за допомогою яких відключають напругу при підготовці робочого місця в електроустановках підстанцій, вивішують плакати: “не вмикати, працюють люди”,

а якщо напруга відключена на КЛ або ВЛ вивішують плакати: “не вмикати – робота на лінії”. На приєднаннях до 1000 В, які не мають комутаційних апаратів (вимикачів, рубильників і ін.), плакати вивішують у знятих запобіжників.

Накладення заземлення. Переносні заземлення призначені для захисту працюючих від поразки струмом при помилковій подачі напруги, повинні бути накладені на струмопровідні частини всіх фаз відключеної для виробництва робіт частини електроустановки з усіх боків, звідки може бути подана напруга, у тому числі і унаслідок зворотної трансформації. Достатньо накласти одне заземлення з кожної сторони. Ці заземлення повинні бути відокремлені від струмопровідних частин, на яких безпосередньо проводиться робота, відключеними роз’єднувачами, віддільниками або вимикачами, знятими запобіжниками, рубильниками, автоматичними вимикачами, що демонтуються.

4.2 Інструкції по безпечній експлуатації електроустаткування підстанції.

Види робіт в діючих електроустановках.

По ступеню небезпеки роботи в електроустановках ділять на наступні чотири групи:

1 Робота без зняття напруги віддалік від струмопровідних частин, що перебувають під напругою. При цьому виключене випадкове наближення працюючих людей і інструменту, яким вони користуються, до струмопровідних частин на небезпечну відстань, тобто виключена вірогідність поразки людей струмом. Тому не вимагається відключати устаткування або вживати інших технічних і організаційних заходів, наприклад безперервний нагляд.

2 Робота без зняття напруги на струмопровідних частинах та поблизу них. Можливий дотик працюючих до струмопровідних частин. Тому перед роботою необхідно виконувати технічні і організаційні заходи захисту. Робота на струмопровідних частинах проводиться за допомогою ізолюючих засобів.

3 Робота з частковим зняттям напруги. Напруга знята тільки з того приєднання, на якому ведеться робота, або вона знята повністю з електроустановки, але відкритий доступ в сусіднє приміщення, де струмопровідні частини знаходяться під напругою.

4 Робота з повним зняттям напруги. Зі всіх елементів електроустановки напруга знята; доступ в сусідні приміщення, де є частини, що знаходяться під напругою, закритий.

Електроустановки оглядають без зняття з них напруги, віддалік від струмопровідних частин. Дефекти виявляються візуально – оглядом і на слух.

Дозволяється одноосібно оглядати електроустановку черговому, що має кваліфікаційну групу не нижче III або адміністративно-технічному працівнику, що має V (в електроустановках напругою вище 1000 В) або ІV групу ( в електроустановках напругою до 1000 В).

Інструкції по техніці безпеки.

1. Загальні положення

1.1 Наступна інструкція розповсюджується на електромонтера по обслуговуванню електоустаткування )далі електромонтер).

1.2 До самостійної роботи по обслуговуванню електроустаткування допускаються електромонтери, що досягли 18-річного віку, які пройшли медичний огляд, навчання,

стажування, мають відповідно до напруги електроустановок третю або четверту групу з електробезпеки, здані іспити на допуск до самостійної роботи.

1.3. Повторна перевірка знань по електробезпеці, пожежній безпеці і з питань охорони праці проводиться щорічно.

1.4. Перед самостійним допуском до роботи і періодично не рідше ніж 1 раз на місяць, електромонтер проходить інструктаж.

1.5. Окрім насупної інструкції електромонтер повинен знати:

1.5.1. схеми електропостачання цеху або підрозділу;

1.5.2. інструкції згідно переліку інструкцій для проведення інструктажаЖ

1.5.3. прийоми звільнення потерпілого від дії електричного струму і спосіб надання першої долікарської допомоги;

1.5.4. глави Э1.3, Э1.4, Э1.5, Э2.3, Э2.5*, Э2.9, Э2.10 ПТЕ електроустановок споживачів і 2, 3, 4, 5, 6 ПБЕЕП.

1.6. Робота електромонтера пов'язана з рядом небезпек:

1.6.1. поразка електричним струмом;

1.6.2. отримання опіків і механічних травм;

1.6.3. отруєння в результаті аварій в технологічному процесі унаслідок незастосування засобів захисту.

1.7. Дотримувати чистоту на робочому місці у виробничих і санітарно-побутових приміщеннях, на теріторії підприємства. Виконувати вимоги особистої гігієни.

1.8. Знати інструкцію з безпечних методів роботи.

1.9. Не виконувати розпоряджень, якщо вони суперечать правилам техніки безпеки і їх виконання може привести до нещасного випадку.

1.10. У разі виникнення неполадок в роботі електроустаткування електромонтер повинен припинити роботи, повідомити про неполадки майстра по ремонту і обслуговуванню електроустаткування або особи його заміщаючої і відновити роботу тільки після усунення несправностей.

1.11. Несе відповідальність за дотримання правил і норм по ВІД і ТБ згідно вимог даної інструкції.

2. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи.

2.1. Привести в порядок спецодяг, спецвзуття і індивідуальні захисні засоби, перевірити їх справність. Берегти діелектричні захисні засоби в спеціально обладнаних місцях окремо від інструментів. Вони повинні мати клеймо з вказівкою терміну їх наступного випробування.

2.2. Приймаючи зміну електромонтер зобов’язаний:

2.2.1. ознайомитися із станом схеми, режимом роботи електроустаткування шляхом особистого огляду;

2.2.2. отримати відомості від здаючого зміну про устаткування, за яким необхідно вести ретельне спостереження для попередження аварії або неполадок і про устаткування, що знаходиться в ремонті або резерві, технічну документацію.

2.2.3. ознайомитися зі всіма записами і розпорядженнями за час, що пройшов з його останнього чергування;

2.2.4. оформити прийом зміни шляхом запису в оперативному журналі за своїм підписом і підписом здаючого зміну;

2.2.5. Доповісти старшому по зміні про прийом зміни і про неполадки, помічені при прийомі зміни.

2.3. Прийом зміни при несправному устаткуванні або ненормальному режимі його роботи допускається тільки з дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство цеху, про що робиться відмітка в оперативному журналі.

3. Вимоги безпеки під час роботи.

3.1. Електромонтер під час свого чергування є особою, відповідальною за технічно правильне обслуговування і безпечну роботу всього електроустаткування, правильність ведення оперативних перемикань і допуску бригад до роботи в електроустановках на обслуговуваній ділянці.

3.2. Під час чергування електромонтер не має права відлучатися на інші роботи, не пов’язані з обслуговуванням електроустаткування.

3.3 Всі перемикання в електричних схемах повинні проводитися електромонтером по розпорядженню або з відома майстра по ремонту і обслуговуванню електроустаткування або особи його заміщаючої, а у його відсутності за узгодженням з начальником.

3.4. Включення електроустаткування, відключеного по усній заявці начальника або майстра зміни для виконання будь-яких робіт, може бути проведене тільки на вимогу особи, яка дала заявку на відключення.

Перед пуском устаткування електромонтер зобов’язаний його оглянути, переконатися у можливості подачі напруги і попередити технологічний персонал про майбутнє включення.

3.5. При підготовці робочого місця для роботи в електроустановках по наряду або розпорядженню електромонтер зобов’язаний виконати вказані необхідні організаційні і технічні заходи, що забезпечують безпеку робіт.

3.6. В порядку поточної експлуатації електромонтер повинен виконувати роботи, які визначені переліком. Види робіт, внесені в перелік, є постійно дозволеними роботами без оформлення яких-небудь додаткових розпоряджень, але з виконанням технічних заходів і із записом в оперативному журналі про їх виконання.

3.7. Протягом зміни електромонтер повинен оглядати електроустаткування на обслуговуваній ділянці.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

4.1. При порушенні режиму роботи, пошкодженні або аварії електроустаткування електромонтер зобов’язаний негайно прийняти заходів по відновленню нормального режиму роботи повідомити про те, що відбулося майстра по ремонту і обслуговуванню електроустаткування або особи його заміщаючої.

4.2. При виникненні аварій або аварійних ситуацій в технологічному процесі електромонтер зобов’язаний терміново доповісти начальнику або майстру зміни даної дільниці, своєму майстру по ремонту і обслуговуванню електроустаткування або особі його заміщаючої і діяти по їх вказівках.

4.3. При виникненні пожежі в електроустановках напругою до і вище 1000 В на приєднаннях, які живляться безпосередньо від трансформаторних підстанцій, електромонтер зобов’язаний спільно з оперативним працівником цеху електропостачання розібрати схему даної установки, викликати пожежну команду по телефону 101, швидку допомогу по телефону 103.

Лише після отримання від оперативного працівника цеху електропостачання даних, що це приєднання відключене, приступити до гасіння пожежі.

4.4. При виникненні пожеж внурішьоцехових електроустановок електромонтер зобов’язаний знеструмити розподільчий пристрій, викликати пожежну команду, поставити до відомості начальника або майстра зміни, майстра по ремонту і обслуговуванню електропостачання або особи його заміщаючої і приступити до гасіння пожежі.

4.5. При нещасному випадку потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно сповістити свого безпосереднього керівника робіт, який зобов’язаний:

4.5.1. терміново організувати першу допомогу потерпілому, при необхідності викликати швидку допомогу;

4.5.2. повідомити начальника цеху або іншого керівника про нещасний випадок, що відбувся;

4.5.3. зберегти до прибуття комісії обстановку на робочому місці і стан устаткування таким, яким воно було у момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю навколишніх працівників і не приведе до аварії).

4.3 Відомість спеціального інвентарю по техніці безпеки при експлуатації електроустаткування.

Таблиця 13 – Відомість спеціального інвентарю по ТБ

Назва	Кількість
Ізолюючи оперативні штанги
Штанги для накладання заземлень
Ізолюючі кліщі
Електровимірювальні кліщі
Вказівник напруги до 1000 В
Вказівник напруги понад 1000 В
Резинові діелектричні перчатки
Діелектричні боти або калоші
Діелектричні резинові килимки та ізолюючі підставки
Ізолюючі накладки
Індивідуальний ізолюючий комплект
Переносне заземлення
Огороджуючі пристрої
Плакати і знаки безпеки

4.4 Протипожежні заходи і відомість протипожежного інвентарю. Загальні положення.

Наявність на трансформаторних підстанціях електроустановок, наповнених маслом, апаратури, що знаходиться під високою напругою, застосування твердого, рідкого і газоподібного палива створює можливість виникнення пожежі.

Гасіння пожежі на трансформаторних підстанціях без точного і суворого дотримання правил техніки безпеки становить велику небезпеку для життя людей. Тому знання електричного устаткування й електроустановок, а також технологічного процесу виробництва дозволяє вживати заходів, що забезпечують найшвидшу ліквідацію пожежі.

Пожежею називається неорганізоване і некероване горіння у результаті знищуються матеріальні цінності.

На трансформаторній підстанції найбільшу небезпеку становлять:

1. Силові і вимірювальні трансформатори заповнені маслом.

2. Масляні вимикачі.

3. Силові і контрольні кабелі.

4. Акумуляторні батареї.

5. Маслогосподарство.

Порядок гасіння пожеж.

При виникненні пожеж на ТП, перший, хто помітив загоряння, зобов’язаний негайно повідомити старшим по зміні і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння. При повідомленні про пожежу потрібно назвати свою посаду, прізвище і точно вказати місце пожежі, найменування устаткування і повідомити про своє рішення приступити до гасіння пожежі.

Після визначення вогнища пожежі начальник зміни зобов’язаний створити безпечні умови персоналу і пожежним підрозділам для ліквідації пожежі (відключення електроустаткування, витиснення водню, злив масла і інше). Після цього начальник зміни зобов’язаний приступити до гасіння пожежі наявними засобами.

Весь персонал, притягнутий до гасіння пожежі перед початком провадження робіт по гасінню пожежі повинний бути проінструктований начальником зміни.

Одночасно з початком провадження робіт по гасінню пожежі начальник зміни зобов’язаний виділити людей для зустрічі пожежних підрозділів. Зустрічаючи повинні бути добре проінструктовані про під’їзні колії до вогнища пожежі, розташування водо джерел (гідранти, градирня).

До прибуття пожежної команди керівником гасіння пожежі в електроустановках на електроустаткуванні є начальник зміни.

Після прибуття пожежної команди начальник зміни зобов’язаний проінструктувати весь склад пожежної команди по дотриманню електротехнічних правил безпеки. При інструктажі начальник зміни зобов’язаний указати членам пожежної команди частини приєднань і електроустаткування, що знаходяться під напругою, про можливі шляхи поширення пожежі, про необхідність дій пожежної команди при розширенні зони гасіння пожежі .

Керівник команди зобов’язаний погодити з начальником зміни свої дії по розміщенню сил і засобів пожежогасіння, розташування позицій пожежних машин. Гасіння пожежі компактними і розпиленими водяними струменями без зняття напруги з електроустановок допускається тільки у відкритих для огляду ствольщика електроустановках, у тому числі палаючих кабелів при номінальній напрузі до 6 кВ. При цьому стовбур повинний бути заземлений, а ствольщик працювати в діелектричних ботах і рукавицях і знаходитися на безпечній відстані.

Відповідальність за пожежну безпеку несе начальник підрозділу виконуємих робіт.

При утворенні пожежі кожний робітник повинний:

- терміново повідомити про пожежу в пожежну охорону;

- прийняти міри по евакуації людей і спасіння матеріальних цінностей;

- почати гасіння пожежі за допомогою наявних засобів.

Начальник зміни, майстер або інші посадові особи, котрі прибули до місця пожежі повинні:

- перевірити чи викликана пожежна охорона;

- повідомити про пожежу керівництво;

- очолити гасіння пожежі до прибуття пожежних.

Таблиця 15 - Відомість протипожежного інвентарю

Найменування	Одиниці вимірювання	Кількість
Вуглекислотний вогнегасник	шт.
Порошковий вогнегасник	шт.
Асбестове полотно 2 х 2 м	шт.
Багор	шт.
Лопати	шт.
Лом залізний	шт.
Сокира	шт.
Ящик з піском	шт.
Відро для піску	шт.

4.5 Розрахунок заземлення та блискавко захисту

Для надійної і безпечної роботи електрообладнання проектуємо заземлення згідно вимог [3, п.1.7.64, стор. 78] загальний опір розтікання заземлювачів в будь – яку пору року повинний бути не більше 4 Ом. Приймаємо заземлювач з горизонтальних та вертикальних електродів.

Горизонтальний заземлювач виконується зі сталі круглої E 12 мм, проложеної в траншеї на глибині 70 см від планової відмітки землі по периметру будівлі. Довжина горизонтального заземлювача 120 м.

Вертикальні електроди виконуються з круглої сталі E 16 мм, довжиною 5 м кожний. Кількість електродів 12 шт., які розташовані поряд в місцях підключення відводів від блискавко приймачів до заземлювача, відстань між електродами 12м.

До зовнішнього заземлювача приєднуємо внутрішні магістральні заземлення, виконані зі сталі полосової 40 х 4 мм і прокладеної по стінах приміщень на висоті 0,5 м від полу.

В проекті передбачається:

- занулення і заземлення всього електрообладнання і електроконструкцій;

- захист від прямих і вторинних проявів блискавки;

- заходи по вирівнюванню потенціалів;

- захист від занесення високих потенціалів по наземним і підземним комунікаціям.

Для забезпечення вище перелічених заходів треба прокласти внутрішні магістральні заземлення, зовнішні заземлювачі поєднати для всіх видів захисту. Виконати заземлення високих металевих димових труб.

Визначаємо опір заземлювача.

1 Вертикальний електрод:

Rв =	р	∙ (ln	2l	+		ln ∙	4t + l	),	(35)
	2nl		d				4t - l

де:

р – середній удільний опір грунту – 3 ∙ 10⁴ Ом ∙ см;

l – довжина електроду – 500 см;

d – діаметр електроду – 1,6 см;

t – відстань від поверхні землі до середини електроду – 320 см.

Rв =	3 · 10⁴	∙ (ln	2 · 500l	+		ln ∙	4 · 320 + 500	) = 65,4 Ом.
	2 · 3,14 · 500		1,6				4 · 320 - 500

2. Горизонтальний заземлювач:

Rг =	Р	∙ ln	L²	,	(36)
	2 · П · L		dt

де:

L – довжина горизонтального заземлювача 1200 см;

D – діаметр горизонтального заземлювача 1,2 см;

t – глибина траншеї для прокладання горизонтального заземлювача 70 см.

Rг =	3 · 10⁴	∙ ln	1200²	= 5,7 Ом.
	2 · 3,14 · 1200		1,2 · 70

3. Опір ґрунтового заземлювача:

Rгр =

Rв · Rг

Rв · η_г + n · Rг · η_в

де: n – кількість електродів – 12 шт.;

η_в; η_г – коефіціенти використання вертикальних і горизонтальних електродів визначаємо по [3, табл. 3-2; 3-3, с. 100].

Rгр =

65,4 · 5,7

= 3,8 Ом.

65,4 · 0,75 + 12 · 5,7 · 0,74

Тобто, загальний опір розтікання струму заземлювачів не більше 4 Ом, що відповідає вимогам ПУЕ [7, п.1.7.64, с.78].

Вибір блискавко захисту

Відповідно до призначення будівель і споруд необхідність виконання блискавко захисту і її категорія, а при використанні стрижньових і тросових громовідводів – тип зони захисту визначається по табл. 1 стор. 11 [4]. Категорія проектованого об’єкту – ІІ, а тип зони захисту – А.

Будівлі і споруди віднесені по пристрою блискавко захисту до ІІ категорії повинні бути захищені від прямих ударів блискавки, вторинних її проявів і занесення високого потенціалу через наземні (надземні) і підземні металеві споруди.

Як заземлювачі блискавко захисту допускається використовувати всі, що рекомендуються “Правилами улаштування електроустановок”.

Вимоги до виконання блискавко захисту проектованого об’єкту:

Захист від прямих ударів блискавки будівель і споруд ІІ категорії з неметалевою крівлею повинен бути виконаний встановленими на об’єкті, що захищається, стрижньовими або тросовими громовідводами, що забезпечують зону захисту відповідно до вимог табл.1, п.2.6. [4].

У якості блискавко приймача використовується блискавко приймаюча сітка при обов’язковому виконанні вимог п. 2.6. [4]. Блискавко приймаюча сітка повинна бути виконана із сталевого дроту діаметром не менше 6 мм, і укладена на крівлю зверху або під незгораємий або важкозгораємий утеплювач або гідроізоляцію. Крок чарунок сітки повинен бути не більше 6 х 6 м. Вузли сітки повинні бути сполучені зваркою. Струмоводи від блискавкоприймальної сітки повинні бути прокладені до заземлювача не менше 25 м по периметру будівлі, в даному проекті через кожні 12 м по периметру будівлі.

3. Струмовідводи, що прокладаються по зовнішніх стінах будівель, розташовуються не ближче ніж 3 м від входів або в місцях, неприступних для проникнення людей.

4. Для захисту будівель і споруд від вторинних проявів блискавки повинні бути передбачені:

- металеві корпуси всього устаткування і апаратів, встановлених в котельній, повинні бути приєднані до заземлювального пристрою;

- усередині будівлі між трубопроводами і іншими протяжними металевими конструкціями в місцях їх зближення на відстані менш 10 см через кожні 30 м повинні бути виконані перемички;

5. Захист від занесення високого потенціалу по підземним комунікаціям здійснюється приєднанням їх на вводі в котельну до заземлителя захисту від прямих ударів блискавки.

6. Захист від занесення високого потенціалу по зовнішніх наземних комунікаціях виконується шляхом їх приєднання на введенні в будівлю котельної до заземлювача захисту від прямих ударів блискавки найближчій до введення опорі комунікації – до її залізобетонного фундаменту.

4.6 Заходи по охороні н

⇐ Предыдущая 1 234 5 Следующая ⇒