Главная

Контакты

Случайная статья

• Автоматизация
• Антропология
• Археология
• Архитектура
• Биология
• Ботаника
• Бухгалтерия
• Военная наука
• Генетика
• География
• Геология
• Демография
• Деревообработка
• Журналистика
• Зоология
• Изобретательство
• Информатика
• Искусство
• История
• Кинематография
• Компьютеризация
• Косметика
• Кулинария
• Культура
• Лексикология
• Лингвистика
• Литература
• Логика
• Маркетинг
• Математика
• Материаловедение
• Медицина
• Менеджмент
• Металлургия
• Метрология
• Механика
• Музыка
• Науковедение
• Образование
• Охрана Труда
• Педагогика
• Полиграфия
• Политология
• Право
• Предпринимательство
• Приборостроение
• Программирование
• Производство
• Промышленность
• Психология
• Радиосвязь
• Религия
• Риторика
• Социология
• Спорт
• Стандартизация
• Статистика
• Строительство
• Технологии
• Торговля
• Транспорт
• Фармакология
• Физика
• Физиология
• Философия
• Финансы
• Химия
• Хозяйство
• Черчение
• Экология
• Экономика
• Электроника
• Электротехника
• Энергетика

Таблиця  4 – Місячний графік капітального ремонту електродвигуна

Таблиця  4 – Місячний графік капітального ремонту електродвигуна

                                             (січень 2012 року)

                                (лютий 2012 року)

В - вихідні дні                                              К - капітальний ремонт

3.4.3 Визначення середньої   кількості ремонтів за рік

Середня кількість ремонтів за рік визначається за  формулою

              Nк =(Е*К*Ткал*Nк)/Цт = (1*0,98*8760*1)/51840 = 0,16 (11)

де Nк-кількість ремонтів за рік,

К-плановий коефіцієнт використання устаткування за час в плановому році;

Nт = (Е*К*Ткал*Nп)/Цт = (1*0,98*8760*12)/51840=2,0075    (12)

де Тк - календарний час, який прийнятий в положенні ППР для планування ремонтів, який дорівнює 8760 годин/рік

Ц - довжина ремонтного циклу, години

Nк - кількість ремонтів в ремонтному циклі, Nк = 1

Коефіцієнт використання устаткування в плановому році за термін К- визначається співвідношенням:

К = Тфакт. / Ткал. = 8657/8760 = 0,98                             (13)

де Ткал. - календарний час, який дорівнює 8760 годин/за рік.

Тфакт. - фактично відпрацьована кількість годин після ремонту

3.5 Розрахунок трудомісткості ремонтних робітників

Тр.заг = (nк*Трк+nп*Трп)*N = (0,16*78+2,0075*13)*3 = 115,73 чол-год        (14) де nк(п)- середня кількість ремонтів за рік капітальних або поточних;

Трк (п) - трудомісткість  одного ремонту капітального або поточного;

N - кількість двигунів, штук.

Таблиця   5 – Розрахунок трудомісткості ремонтних робітників                                                                                         

3.6 Розрахунок чисельності ремонтних робітників

При розрахунку чисельності використовують вихідні дані:

1. трудомісткість робіт  - Тзаг;

2. Ефективний фонд часу роботи 1 робітника;

3. Коефіцієнт виконання норм виробітки, для погодинника - Кв=1

4. Кпер. - коефіцієнт переходу до облікової чисельності.

Спискова чисельність ремонтних робітників розраховується за формулою:

                Трзаг*Кпер      115,73*1,16      

    Рсп  = ----------- = --------------- = 0,078 чол.              (15)

               Теф*Кв             1720*1

Капітальний ремонт двигуна виконується за нарядом, виходячи з цього для проведення ремонтних робіт потрібно два робітника.

      Таблиця 6 - Баланс робочого часу одного робітника

На основі розрахунку чисельності ремонтних робітників складаються зведені данні штату робітників (таблиця 7).

Таблиця 7 – Розрахунок чисельності робітників

3.7 Розрахунок фонду заробітної плати ремонтних робітників

Річний фонд заробітної плати ремонтників визначаємо на підставі попередніх розрахунків чисельності робітників, їх тарифних розрядів (таблиця 7), ефективного фонду робочого часу робітника. Пропонується застосувати погодинно-преміальну систему оплати праці за годинними тарифними ставками для стимулювання праці ремонтників. За якісне і своєчасне виконання ремонтів передбачене преміювання робітників, розмір якого визначає адміністрація підприємства.

  Таблиця 8 - Розрахунок річного фонду заробітної плати ремонтних робітників

  Оплата праці електромонтерів погодинно-преміальна. Премія виплачується за виконання плану по цеху при умові якісного виконання ремонтних робіт в термін, встановлений графіком ППР. Розмір премії встановлюється підприємством. Рекомендується дати повний розрахунок фонду заробітної плати:

1. Спискова чисельність робітників береться з таблиці 7;

2. Ефективний фонд робітничого часу з таблиці 6.

3. Тарифний фонд заробітної плати визначається за формулою

   Фтар = Тст*Теф*Чсп = 11,607*1720*1 = 19964,04 грн.                   (16),

де   Тст - годинна тарифна ставка, грн

          Теф-ефективний фонд робітничого часу, годин

           Чсп - обліковий  склад робітників, чол.

Доплати до тарифного фонду:

1. премія

Фпрем. = Фтар*25%/100%=19964,04 *25%/100% = 4991,01 грн.         (17),

де 25% - відсоток премії.

2. відпустка складає 9,1% від основної заробітної плати;

3. виконання державних обов’язків 2,37% від основної заробітної плати.

Основна заробітна плата складається з тарифного фонду заробітної плати і премії

 Фосн. = Фтар+Фпрем. = 19964,04+4991,01 = 24955,05 грн.              (18)   

Додаткова заробітна плата складається з оплати відпускних і виконання державних обов’язків.

Фдод. = Фвід. + Фдерж.обов. = 2270,9  + 591,43 = 2862,5 грн             (19)

Річний фонд заробітної плати визначається за формулою:

Фріч = Фосн.+Фдод.= 24955,05 + 2862,5 = 27817,38 грн.           (20)

3.8 Розрахунок витрат на ремонт

Витрати на ремонт складаються з наступних статей витрат:

1. заробітна платня ремонтних робітників (основна і додаткова);

2. єдиний соціальний внесок з заробітної плати (3,6 % від заробітної платні ремонтних робітників);

3. вартість матеріалів і запасних частин;

4. накладні витрати.

Заробітна платня приймається за даними розрахунку річного фонду заробітної платні робітників.

Вартість матеріалів і запасних частин складає 170 % від основної заробітної плати ремонтних робітників. Накладні витрати визначаються в відсотковому співвідношенні від основної заробітної платні ремонтних робітників 130 %.

Результати розрахунків заносяться в таблицю 9.

Таблиця  9 - Кошторис вартості ремонту

  Витрати по видам ремонтів:

90% - на капітальний ремонт від витрат;

10% - на поточний ремонт від витрат.

3.9 Технологія проведення капітального ремонту електродвигун ів

  3.9.1 Організація робіт по капітальному ремонту електродвигунів

     За умов експлуатації і терміну служби електродвигунів встановлено, що 85 - 95% електродвигунів відмовл­яють в роботі внаслідок пошкоджень ізоляції обмотки, 90 % яких приходиться на міжвиткові замикання і 10% — на про­бій ізоляції між обмоткою і корпусом. Рідше спостерігаються з­нос підшипників, деформація сталевих елементів конструкції ротора, або статора і вигин валу.

     Ремонт електродвигунів включає проведення наступних операції: предремонтні випробування, роз­борку, заготовку ізоляційних деталей, виготовлення обмотки котушок і секцій, укладання обмотки, її сушку і просочення, збор­ку, маркування і посляремонтні випробування.

    На розбирання, збірку, обкатку і випробування відремонтованих електродвигунів витрачається до 30% часу, необхідного  для виконання всього комплексу ремонтних робіт.

        Для остаточного виявлення не­справностей електродвигуна виміряють електричні парамет­ри обмоток, механічний знос і відхилення, тобто перевіряють значення робочого і пускового струмів, опори обмоток і ізоляції, стан щіток, наявність биття валу і вібрації, зазору між статором і ротором.

    Послідовність розбирання залежить від конструктивних особливостей конкретного електродвигуна. Її прово­дять на столі - верстаку, всі зняті деталі поміщають в комплекто­вочний ящик. До цього ящика, а також до основних вузлів — рото­ру, статора і підшипникових щитів — прикріплюють металеві бірки з номером електродвигуна.

    Розбирання асинхронних електродвигунів проводять в наступному порядку. Відкручують болти або гайки, якими креплять­ся деталі до корпусу, а також кришку підшип­ника, розташовану з боку приводу. Легким ударом молот­ка з м'якого матеріалу (дерево, текстоліт, мідь і ін.) знімають задній щит.

  Легким натиском ро­тор подають у бік переднього щита і виводять щит із замка. Підтримуючи ротор, його витягують із статора, стежачи за тим, щоб не пошкодити лобові частини обмотки.

При розбиранні електродвигунів типу колектора перед зніманням щитів необхідно вийняти щітки з обойм щіткодержачів. При витяганні якоря двигуна колектора з корпусу потрібно прагнути не зачіпати контактними пластинами колектора за гострі металеві деталі.

Ділянка розбирання електродвигунів повинна бути оздоблена пристосуваннями для розпресування деталей, електрофікованим інструментом,  наборами гайкових ключів, напилків, ваною для миття деталей.

Спочатку виконують зняття старої обмотки, зачищення пазів, потім йдеться виготовлення обмотки котушок та секцій. Матеріали для виготовлення ізоляційних деталей повинні бути відповідним чином підготовлені і розкроєні.

Намотування проводять на верстатах найрізноманітнішій конструкцій від найпростіших, з ручним приводом, до спеціалізованих намотувальних верстатів з електричним приводом, мають пристосування для автоматичної зупинки після отримання необхідного числа витків і для підтримки необхідного натяжіння обмотувального проводу. Перед намотуванням ретельно ізолюють всі поверхні, з якими згодом стикатиметься провід.

На крупних спеціалізованих підприємствах по ремонту електродвигунів ізолювання пазів якоря і виготовлення його обмотки механізовані.

Перед укладанням обмотки статора повинні бути уникнені всі пошкодження поверхні сталі. Ліквідація таких  дефектів після укладання недопустима, оскільки може привести до пошкодження ізоляції катушок.

Наявність вологи в електроізоляційних матеріалів не тільки знижує електричну міцність ізо­ляції і її опір. Перед просоченням необхідна сушка обмотки. Її можна не про­водити, якщо обмотка виконана з вологостійких матеріалів — емальованих проводів.

Обмотки встановлюють в сушильну камеру так, щоб вони краще омивалися горячим повітрям. Температура нагріву   -  100 - 110 ^о С. Сушка обмоток статорів і якорів з  ізоляцією класів А, В, Е і Н проводиться протягом 2 - 6 годин в спеціальних пічах при температурі 105 - 200 ^о С.

Перед початком збірки потрібно переконатися, що все деталі і складальні одиниці обчищені, промиті, відремонтовані і випробувані. Збірку треба проводити охайно, щоб не пошкодити обмотки, колектор, щіткотримачі і інші деталі. Як правило, збірку проводять в послідовності, обрат­ній розбиранню: надягають на вал внутрішні кришки підшипників; підшипники качіння нагрівають до темпе­ратури 80-90°С і насажують їх на попередньо очищений и смазаний трансформаторним маслом вал; вводять ротор в статор; насажують таким же чином, як і перший, другий підшипниковий щит и подають його до упора в центруючу заточку корпусу; підтягують підшипни­кові щити винтами; закріплюють кришки підшип­ників; закріплють вивідні кінці обмотки статора.

При збірці електродвигуна коллекторного типу ставлять щіткотримач, щітки и виконують розпайку вивідних кінців, а потім здійснюють пробну обкатку. В процесі обкатки щітки повинні працювати без іскріння, а підшипники — без шуму.       

Після збірки двигуна проводять випробування. Під час випробувань заміряють опір ізоляції між обмотками, а також між кожною з них і корпусом, перевіряється міжвиткову ізоляцію та її електричну міцність, правильність маркування вивідних кін­ців, визначають активний опір обмоток, струм і втрати холостого ходу. Двигун повинен пропрацювати на холостому ході 4 - 6годин.

Для того щоб скоротити тривалість ремонту, треба чітко організу­вати і максимально механізувати розбирально - складальні опе­рації. Цьому сприяє застосування електроінструментів (елек­трогайковерти, електросвердлильні машини і ін.), а чітку організацію виконання капітального ремонту забезпечує сітковий графік. 

3.9.2 Складання моделі сіткового графіку з капітального ремонту електродвигуна

З метою скорочення простою устаткування в ремонті і проведення його з мінімальними витратами матеріальних, трудових, і фінансових ресурсів складається сітковий графік по капітальному ремонту устаткування. Сітковий графік представляє собою схематичне зображення операцій і елементів виробничого процесу, а також взаємозв’язків між  ними, порядок і технологічну послідовність їх виконання. Він є своєрідною графічною моделлю виробничого процесу із зображенням усіх його елементів - робіт, подій і взаємозв’язку між ними у вигляді геометричних фігур і  сполучних ліній.

Перш ніж приступити до складання сіткового графіку, складають перелік подій і робіт. Визначають початкову і кінцеву події, а потім проміжні. При цьому слід встановити, які роботи повинні бути завершенні, перш ніж почнеться дана робота, а які роботи повинні виконуватися одночасно. Для цього приводимо технологічну карту ремонту з переліком виконуючих операцій і тривалістю їх виконання.

Таблиця 10 - Технологічна карта ремонту електродвигуна

На основі приведених даних складаємо модель сіткового графіку.

Найважливішим елементом сіткового графіка є так званий критичний  шлях, який складається з безперервної послідовності робіт від початкової до кінцевої події. Загальний час виконання робіт, які лежать на критичному шляху (цей шлях позначається на схемі жирною стрілкою), становить повну тривалість ремонтних робіт.