Симфонічна музика

Симфонічна музика

Музика, яка призначена для виконання симфонічним оркестром. Веде початок від появи симфонічного оркестру і жанру симфонії у 18 сторіччі. Серед жанрів симфонічної музики: симфонія, симфоніетта, симфонічна сюіта, симфонічна поема, симфонічна картина, симфонічна фантазія, рапсодія, увертюра, концерт.

Сонатний цикл, написаний для оркестру, називається симфонією. Це масштабний за змістом і розмірами твір, в якому художній задум розкривається через різні перетворення музичного матеріалу засобамі симфонічного оркестру. Класична симфонія склалась у творчості М.Гайдна, В.А.Моцарта, Л.Бетховена як концертна циклічна форма в чотирьох частинах. Перша частина мала сонатну форму і швидкий темп. Друга частина у повільному темпі та має складну тричастинну форму, форму варіацій, рондо, або сонатну форму без розробки. Третя частина танцювального характеру - менует або скерцо у рухливому темпі та тричастинній формі. Четверта чатина - фінал, сонатна форма або рондо у швидкому темпі. Композитори-класики створили різні типи симфонізму - народно-жанровий, лірико-драматичний, героїко-драматичний. Ф.Шуберт представник романтизму, створив лірико-епічний та лірико-психологічний пісенний симфонізм. В 19 сторіччі у творчості Ф.Мендельсона, І.Берліоза, Ф.Ліста та Р.Штрауса формується програмна симфония ("Фауст" Ліста, "Фантастична симфонія" І.Берліоза). Відомі симфонії представників романтизму Р.Шумана, І.Брамса. Значного розвитку російський симфонізм отримав у другій половині 19 сторіччя в творчості А.Бородіна та П.Чайковського, М.Балакірєва, А.Глазунова, С.Танєєва, С.Рахманінова, А.Скрябіна. В 20 сторіччі симфонії створювали І.Стравінський, Н.Мясковський, С.Прокофьєв, А.Хачатурян, Д.Шостакович. Симфонії українських композиторів 20 сторіччя Л.Ревуцького, Б.Лятошинського, С.Людкевича, І.Майбороди, А.Штогаренко, К.Данькевич, Е.Станкевич входять до репертуару симфонічних оркестрів на Україні та за кордоном.

Симфоніетта - невелика симфонія для малого симфонічного чи камерного оркестру. М.Римський-Корсаков, Н.Мясковський, С.Прокоф'єв.

Симфонічна картина- програмний симфонічний твір описово-зображувального характеру, одночастинний. Образи пов'язані з пейзажем чи жанрово-побутовими, казково-фантастичними та батальними сценами. "Баба-Яга", "Волшебное озеро", "Кикимора" Лядова, А.Рубінштейн "Іван Грозний".

Симфонічна поема - великий одночастинний твір програмного характеру для симфонічного оркестру. Жанр створений Ф.Лістом "Тассо", "Прелюдіі".

Симфонічна фантазія - жанр симфонічної музики, який характеризується вільним розвитком, яскравими контрастами та поєднанням різних принципів формоутворення. Як правило одночастиний, програма на поетичний сюжет. "Франческа де Ріміні" Чайковського, "Ночь на лысой горе" М.Мусоргського.

Оркестр- великий колектив музикантів - інструменталістів, створений для спільного виконання музики. В оркестрі кожний інструмент виконує свою партію. Усі партії поєднані в оркестровій портитурі.

Симфонічний оркестр - найбільший і найрізноманітніший за складом. Він включає інструменти всіх основних груп З 100 музикантів 60-70 складає струнна група (скрипки, альти, віолончелі, контрабаси). У більшості випадків струнними є основними виконавцями мелодії. Кількість струнних 2/3 оркестру. Дерев'яні духові 16-17 - флейти, гобої, кларнети, фаготи. Мідні духові 10-17 (валторна, труба, тромбон, туба). Ударні 3 і більше основна їх функція ритмічна. За характером звучания поділяеться на два типа: із визначеного висотою звуку (літаври, дзвіночки, ксилолофони) та з невизначеною висотою звуку (трикутник, бубен, малий і великий барабани, тарілки). Часто до симфонічного оркестру включають арфу, челесту, фортепіано, саксофон, орган.

Крім симфонічного існують однорідні оркестрі ( струний, духовий, бенд(мідні духові), шумовий (ударні), оркестри народних інструментів (капели бандуристів); камерний (12-20 виконавців струнні смичкові та дерев'яні духові)).

Симфонія №40 1ч. В.А.Моцарта.

Вівальді "Пори року", "Зима".

⇐ Предыдущая 1 2 34