| 1. Організація адвокатури
Адвокатура в Німеччині є незалежною організацією у системі правосуддя, а адвокати — практично вільними підприємцями, які мають свої контори, наймають службовців. Вони відрізняються від інших бізнесменів тим, що не наділені правом рекламувати свою професійну діяльність, а також не сплачують, так званого, ремісничого податку'.Будь-якого контролю за роботою адвокатів з боку державних органів не існує. Проте він повинен мати репутацію чесної людини бути всебічно ерудованим в галузі права та вміти із знанням справи захищати законні інтереси підзахисного або довірителя.Основним нормативним актом, який закріплює правовий статус адвокатури в Німеччині, є Федеральне положення про адвокатуру 1959 p.2, що діє з незначними змінами і сьогодні.За цим актом адвокат є незалежною особою у сфері правосуддя. Будучи людиною вільної професії, адвокат є компетентним консультантом і представником інтересів громадян. Його право виступати з юридичних питань в загальних судах, арбітражних або адміністративних органах обмежується лише федеральним законом.Вимоги, що пред'являються до адвокатської діяльності у Німеччині, до кандидатів нині допускається лише та особа, у адвокати яка згідно з Законом про суддів визнається придатною до виконання суддівських обов'язків. Це означає, що особа має прослухати на юридичному факультеті вісім семестрів курсу правових наук і скласти державні іспити. Потім випускник практикує в усіх установах судової системи (суді, прокуратурі, нотаріаті, адвокатурі) як стажист-службовець протягом 2—3 років. Заробітну плату в цей період він отримує з фонду земельних органів влади. Після закінчення практики йому скласти другий державний іспит і лише після цього він обирає, ким бути: суддею, адвокатом або консультантом фірми з юридичних питань.Від цієї процедури звільняються лише ординарні професори права університетів Німеччини'.Особа, яка відповідає вказаним вимогам, звертається з заявою до управління юстиції адміністративно-територіальної одиниці ФРН — землі, де вона постійно проживає. До прийняття рішення управління юстиції зважує на думку правління тієї палати адвокатів, на території якої ця особа має намір практикувати. Правління палати зобов'язане негайно скласти експертний висновок про кандидата. Якщо протягом двох місяців палата його не подасть або не повідомить про причини затримання, то управління юстиції вправі вважати, що у правління палати відсутні підстави для відмови кандидату у дозволі займатися адвокатською практикою (п.п. 1—4, 8 Федерального закону про адвокатуру).Управління юстиції може зобов'язати претендента подати медичний висновок про стан здоров'я.Закон передбачає випадки, коли особі, яка звернулася з клопотанням, може бути відмовлено у дозволі займатися адвокатською практикою. Ними є: якщо претендент за рішенням Федерального конституційного суду позбавлений одного з будь-яких основних прав; якщо при засудженні кримінальним судом він позбавлений права обіймати посади в державному апараті; якщо його виключено з адвокатури на підставі рішення суду, коли від дня набрання цим рішенням чинності ще не минуло вісім років; якщо претендент на підставі судового рішення усунутий з посади судді у зв'язку з порушенням конституційних принципів або у дисциплінарному порядку звільнений зі служби в органах правосуддя; якщо вчинив проступок, в силу якого він не може займатися адвокатською діяльністю; якщо претендент протиправним способом виступає проти демократичного суспільного ладу; якщо претендент внаслідок фізичних або розумових вад, а також будь-якої ганебної пристрасті не в змозі належним чином виконувати функції адвоката; якщо він займається діяльністю, несумісною' з професією адвоката, не рахується з авторитетом адвокатури;якщо претендент став банкрутом (тобто внесений до списку, який ведеться судом у справах неспроможності, або судом, котрий виконував рішення); якщо він постановою суду обмежений в праві розпоряджатися своїм майном; якщо претендент є суддею, державним службовцем, військовослужбовцем, за винятком випадків, коли ці функції виконуються ним на громадських засадах.Рішення управління юстиції землі про відмову у дозволі займатися адвокатською практикою, як і негативний відгук палати адвокатів (якщо він став причиною відмови), можуть бути оскаржені до адвокатського суду честі протягом одного місяця від дня вручення відмови.Про допуск до адвокатури претендент одержує від управління юстиції землі свідоцтво. З цього часу особа набуває право зватися "адвокатом" за професією.Видане свідоцтво може бути згодом анульоване, якщо виявиться один із перерахованих вище випадків, за якими належало б відмовити у дозволі. І у цьому випадку адвокат може протягом одного місяця від дня вручення рішення подати до адвокатського суду честі клопотання про постановлення судового рішення про незаконність анулювання допуску.Особі, яка одержала свідоцтво, дозволяється практикувати лише у певному суді звичайного судочинства (ландгеріхті). Разом з видачею дозволу управління юстиції видає адвокату посвідчення на виконання адвокатських функцій в конкретному суді. Проте, з врахуванням "особливостей місцевих умов" та "інтересів правосуддя" управління юстиції, заслухавши думку правління палати адвокатів, може дозволити адвокату займатися одночасно адвокатською діяльністю в іншому аналогічному суді.Адвокату, який одержав допуск до роботи у верховному суді землі, забороняється одночасно практикувати в іншому суді. Одержавши дозвіл, адвокат на відкритому засіданні суду (до роботи в якому він одержав допуск) виголошує спеціальну присягу.У кожному суді звичайного судочинства є список адвокатів, допущених до роботи. Адвокат вноситься до цього списку після принесення присяги та після того, як він відкриє свою166 контору. З внесенням до списку починає діяти дозвіл займатися адвокатською практикою.Адвокат має проживати на території, на яку поширюється компетентність верховного суду землі, до якого він одержав доступ. Він зобов'язаний відкрити контору в місці знаходження суду, в якому працюватиме.Деякі особливості має допуск до адвокатської діяльності у Федеральному верховному суді. До цієї діяльності можуть бути допущені лише особи, обрані комітетом по виборах адвокатів при зазначеному суді. Цей комітет складається з президента і президентів сенатів в цивільних справах Федерального суду, членів президії федеральної палати адвокатів і президії палати адвокатів при Федеральному суді. Головує в комітеті по виборах президент Федерального суду, який скликає комітет на закриті засідання. Вибори провадяться на підставі списків кандидатур, що подаються федеральною палатою адвокатів (з врахуванням пропозицій місцевих палат) і палати адвокатів при Федеральному суді. До списку кандидатів вносяться лише ті адвокати, які досягли 35-річного віку і мають не менше п'яти років стажу безперервної роботи. Виборчий орган добирає з списків кандидатів таку кількість адвокатів, що удвічі перевищує число вакантних місць, і передає список відібраних осіб федеральному міністру юстиції, який остаточно вирішує, кому з них віддати перевагу. Адвокат при Федеральному суді не може працювати у іншому суді, крім вищих федеральних судових установ і Федерального конституційного суду. Палати адвокатів та їх органи Адвокати, які допущені до роботи в окрузі компетентності верховного суду землі, утворюють палату адвокатів. Якщо число допущених до роботи в округу адвокатів перевищує 500 чоловік, то управління юстиції може створити ще одну палату.
При цьому управління юстиції зважає на думку правління палати, а також визначає, до якої палати належатимуть адвокати, допущені до роботи у верховному суді землі. Особливу палату утворюють адвокати, допущені до роботи у Федеральному суді.Усі існуючі в Німеччині палати адвокатів об'єднуються у Федеральну палату адвокатів.167 Кожна місцева палата очолюється правлінням, до складу якого входить сім членів. Проте загальні збори палати можуть збільшити їх число. Члени правління обираються загальними зборами палати. Членом правління може бути обраний адвокат, якому виповнилося 35 років і що має 5-річний стаж безперервної роботи в адвокатурі. Члени правління палати обираються на чотири роки, причому кожні два роки його склад оновлюється наполовину.Згідно з § 73 Федерального Закону про адвокатуру правління зобов'язане дбати про інтереси палати. Воно, зокрема:контролює членів палати з питань виконання ними своїх професійних обов'язків і реагує на випадки нехтування ними;є посередником при розв'язанні спорів між членами палати адвокатів, а також між адвокатами та їх клієнтами; добирає кандидатури адвокатів для роботи у суді честі; вносить пропозиції до Федеральної палати адвокатів про допуск адвокатів до ведення справ у Федеральному верховному суді або про призначення їх засідателями у Федеральній судовій палаті в адвокатських справах; щороку подає зборам членів палати звіт про її фінансовий стан; складає експертні висновки і відгуки на запити управління юстиції землі, суду або адміністративних органів; забезпечує підготовку стажистів; висуває кандидатів в члени юридичних екзаменаційних комісій з числа адвокатів своєї палати.Члени правління палати виконують свої функції безкоштовно, в порядку громадського навантаження. Їм відшкодовуються лише дорожні витрати і витрати, понесені ними у зв'язку з виконанням своїх обов'язків як членів правління.Правління палати адвокатів, у разі необхідності, може створити кілька відділів, кожний з яких складається не менш як з трьох членів правління; вони можуть входити до складу декількох відділів, які в межах своєї компетентності мають права і обов'язки правління. Зі своїх членів воно обирає президію, яка складається з президента, віце-президента, секретаря і скарбника. Число своїх членів президія може збільшити за розсудом правління. Президія керує його справами, розпоряджається грошовими коштами палати, про що щокварталу звітує перед правлінням.168 Президент палати вступає у ділові зв'язки, що існують між палатою і правлінням, репрезентує палату в суді і поза ним, головує на засіданнях правління і загальних зборах палати. Він щороку подає управлінню юстиції письмовий звіт про роботу палати і правління, а також повідомляє управлінню юстиції і Федеральній палаті адвокатів про результати виборів до правління і президії палати адвокатів.Секретар відає протокольною частиною, а також листуванням правління. Скарбник за вказівкою президії управляє майном і грошовими коштами палати, стежить за надходженням внесків.Вищим органом палати адвокатів є загальні збори її членів. Вони скликаються президентом палати за власним розсудом або на письмову вимогу не менше 10-ої частини загального числа членів палати.Умови, за яких загальні збори є правомочними, визначаються регламентом палати. Рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів. При їх рівності вирішальним є голос голови. Що стосується виборів, то обраним вважається той, хто одержав просту більшість голосів, проте при їх рівності питання вирішується жеребкуванням.До функцій загальних зборів входить розгляд питань, що мають важливе значення для членів палати. Зокрема, на загальні збори покладено вибори правління палати, визначення розмірів і строків сплати членських внесків, вирішення питань соціального забезпечення адвокатів та їх сімей, виділення коштів на загальні потреби палати, встановлення загальних правил відшкодування службових і дорожніх витрат членів правління і членів суду честі, встановлення правил стажування в адвокатурі, затвердження фінансового звіту правління.Палата адвокатів, що діє при Федеральному суді, має структуру, аналогічну структурі місцевих палат адвокатів окремих земель Німеччини, з тією лише різницею, що звіт про свою діяльність палата адвокатів подає не управлінню, а федеральному міністру юстиції.Що стосується Федеральної палати адвокатів як об'єднання усіх адвокатських палат Німеччини, то їі структура дещо інша.169 Ця палата очолюється лише президією і не має правління. Президія обирається на чотири роки на загальних зборах членів Федеральної палати адвокатів. Президія складається з президента, трьох віце-президентів і скарбника палати. Вищим органом Федеральної палати адвокатів є загальні збори.Місцеві палати представлені на загальних зборах своїми президентами. Загальні збори скликає президент Федеральної палати. Він зобов'язаний це зробити, якщо порушують клопотання (у письмовій формі) не менше трьох регіональних палат. Кожна палата має на цих зборах один голос. Рішення їх приймається простою більшістю голосів. Проте рішення з матеріальних питань, які можуть ущемити окремі палати адвокатів, приймаються одноголосно. Свої потреби Федеральна палата адвокатів покриває за рахунок внесків місцевих палат, розмір яких визначають загальні збори Федеральної палати.Як місцева, так і Федеральна палата адвокатів є за законом є корпорацією публічного права, тобто автономною громадською організацією.Державний нагляд за діяльністю місцевої палати адвокатів здійснює управління юстиції землі. За діяльністю Федеральної палати державний контроль здійснює міністр юстиції.Функції нагляду в обох випадках обмежуються перевірками додержання законів і статуту палати, а також виконання завдань, покладених на конкретну палату. Права і обов'язки адвокатів Федеральний закон про адвокатуру регулює в окремому розділі права і обов'язки адвоката. Так, згідно з§ 43 цього закону, "адвокат зобов'язаний сумлінно виконувати свої професійні обов'язки, бути гідним поваги і довіри, яких вимагає становище адвоката".Адвокат, до якого звернулися по юридичну допомогу, а він відмовився її надати, має негайно пояснити причини. Він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану клієнту немотивованою відмовою.Адвокат відстороняється від виконання професійних обов'язків: якщо його діяльність суперечить принципам високої моралі та права; коли він консультував або представляв у конкретній справі іншу сторону; якщо він брав участь у тій же,170 вже розглянутій справі, як суддя, арбітр, прокурор або представник офіційної установи; коли йдеться про тлумачення документа, котрий він склав як нотаріус.Адвокат не може виступати у загальних або третейських судах як адвокат клієнта, якого він обслуговує у зв'язку з постійними службовими та іншими діловими відносинами.Особи, які працюють суддями або державними службовцями, не мають права виконувати обов'язки адвоката. Проте управління юстиції землі може зробити виняток для конкретної особи, якщо це не зашкоджує інтересам правосуддя.Адвокат зобов'язаний взяти на себе представництво сторони в цивільному процесі, якщо він призначений на підставі норм цивільно-процесуального кодексу і закону про суди в трудових спорах або на підставі інших законоположень про тимчасово неоплачуваний захист. Такий же обов'язковий характер має захист в кримінальних справах, якщо адвокат призначений захисником на підставі норм кримінально-процесуального кодексу, закону про порушення громадського порядку або закону про надання міжнародної правової допомоги.Адвокат може надавати обвинуваченому свої послуги в будь-якій стадії процесу як на попередньому слідстві і дізнанні, так і під час судового розгляду справи. До обов'язків адвоката віднесено й зберігання матеріалів справи протягом п'яти років після виконання доручення.Одночасно закон надає адвокатові право відмовити клієнту у видачі копій документів справи до задоволення претензій по оплаті мита і витрат.Якщо адвокат неспроможний протягом понад тиждень виконувати професійні обов'язки, або має намір цього ж строку бути відсутнім у конторі, федеральне положення про адвокатуру зобов'язує його потурбуватися про заступника. Останній має ті ж повноваження, що й адвокат, якого він заступає.Окремо передбачені спеціальні обов'язки адвоката щодо правління палати. Зокрема, він має повідомити правлінню про оскарження справи порядком нагляду й на вимогу правління передати йому відповідні матеріали (коли це не пов'язано з адвокатським обов'язком зберегати таємницю). Адвокат також171 зобов'язаний негайно повідомити правлінню про те, що вступає у сторонні трудові відносини або що в них сталися істотні зміни. Йдеться про те, що він тимчасово або певного строку використовуватиметься як суддя, державний службовець, військовослужбовець, на посаді в держапараті. За порушення спеціальних обов'язків правління палати може накласти на адвоката штраф.Окремі обов'язки адвоката пов'язані з його відносинами з практикантом. Так, перший зобов'язаний наставляти другого як виконувати поставлені перед ним завдання, надавати стажисту різнобічну допомогу оволодівати професійними навичками.Федеральний закон про адвокатуру надав адвокату право ознайомлюватися зі своєю особовою справою. При цьому він може робити витяги з документів або знімати з них копії.Адвокат, призначений в суд процесуальним уповноваженим, може передати представництво іншому адвокату. Дисциплінарне провадження Дисциплінарне провадження проти адвокатів здійснюється судом честі, який створюється при кожній палаті адвокатів. Він складається з голови, декількох головуючих і членів, які призначаються з числа адвокатів управлінням юстиції строком на чотири роки (після попереднього погодження з правлінням палати адвокатів). Члени суду честі протягом своєї діяльності мають статус професійних суддів, хоча на цій посаді вони працюють на громадських засадах і не можуть бути одночасно членами правління палати адвокатів або займатися при ній адвокатською діяльністю. Контроль за судом честі здійснює управління юстиції землі.Суд честі виносить рішення у складі трьох членів, включаючи головуючого.При верховному суді землі створюється верховний суд честі, який за погодженням може обслуговувати кілька земель. Він складається з президента, певної кількості головуючих і членів, одні з яких є адвокатами, а інші — професійними суддями. Залежно від потреби при верховному суді честі може бути створено кілька сенатів. Президентом верховного суду честі і головами сенатів можуть бути тільки адвокати. Члени172 верховного суду честі (як адвокати, так і професійні судді) призначаються управлінням юстиції землі строком на чотири роки.Верховний суд честі постановляє рішення в складі п'яти членів, включаючи голову. Як засідателі в ньому беруть участь ще два члени-адвокати і двоє професійних суддів.При федеральному Верховному суді створюється сенат в справах адвокатів. До його складу входять президент Федерального суду, три члени цього суду і три адвокати як засідателі. Останні призначаються федеральним міністром юстиції строком на чотири роки зі списку кандидатур, який подається президією Федеральної палати адвокатів. Адвокати-засідателі є суддями на громадських засадах.Розмежування компетенції між вказаними інстанціями регулюється спеціально.Щодо завинилих адвокатів судом честі можуть застосовуватися такі дисциплінарні заходи впливу: попередження, догана, штраф у розмірі 50 тис. марок, заборона працювати представником або захисником у певних галузях правосуддя протягом від одного до п'яти років, виключення з адвокатури. Заходи впливу у вигляді догани і грошового штрафу можуть бути застосовані одночасно.Провадження у суді честі першої інстанції розпочинається з подачі прокуратурою заяви про обвинувачення, складену на підставі клопотання правління палати адвокатів про порушення справи проти адвоката. Якщо ж прокуратура не дає ходу справі, правління палати або приймає рішення про її закриття, або протягом місяця порушує клопотання перед верховним судом честі про постановлення судового рішення.Розгляд справи у суді честі провадиться у закритому засіданні. Проте за клопотанням прокуратури воно може (а за наполяганням адвоката повинно) бути проведене у присутності представників громадськості. Суд доручає одному з своїх членів заслухати свідків і експертів. Розгляд справи закінчується оголошенням рішення, постановленого після наради, і може бути оскаржене протягом тижня до верховного суду честі.173 Оплата праці Гонорар за надання адвокатом Юри-адвоката дичної допомоги встановлюється за згодою між ним і клієнтом у межах, встановлених федеральним статутом, адвокатських тарифів Розмір конкретної винагороди обраховується, як правило, виходячи з оспорюваної цінності майна, або суми укладених угод. Це стосується як судових, так і позасудових справ (наприклад, консультацій, оформлення договорів тощо).Встановлено такі види винагород за адвокатські дії: ведення судових процесів (за участь в розгляді справи; за відшукання нових доказів, якщо заявлено протест; за мирову угоду, досягнуту під час процесу); за участь в позасудових справах: за оформлення ділових (наприклад, торговельних) операцій; за переговори, проведені з опонентом (діловим партнером); за досягнуту мирову угоду За складання договорів, що мають громадське значення (наприклад, про створення сумісного підприємства), завжди виплачується подвійна винагорода Залежно від складності справи адвокат може вимагати гонорар у повному розмірі або частку від нього.Відхилення від федерального статуту адвокатських тарифів допускається лише у двох випадках- коли адвокат укладає із своїм клієнтом письмову угоду, обумовлену більш вищим розміром гонорару, ніж довелося б йому платити за тарифом;при тривалому консультаційному процесі допускається погодинна винагорода. В цьому разі адвокату оплачується фактично витрачений час. "Вартість" справи в даному випадку не відіграє будь-якої ролі. Адвокат може також вимагати відшкодування, пов'язаного з поштовими і телефонними витратами, відрядженнями тощо Частину свого заробітку адвокати передають у спеціальний фонд, призначений для соціального забезпечення адвокатів та їх сімей Отже, описаний порядок організації адвокатури Німеччини дає уявлення про її правовий статус та її вплив на забезпечення прав громадян Для корпорації адвокатів Німеччини характерним є також жорсткий порядок допуску до її системи і досить вимогливий перелік обов'язків, що загалом є запорукою високого професіоналізму їі представників.174 Окремо слід підкреслити, що професія адвоката в Німеччині не відокремлюється від професій судді, прокурора, нотаріуса — вона є різновидом єдиної системи правосуддя.Говорячи про адвокатуру Німеччини як незалежної організації, слід мати на увазі, що державні органи зберігають ряд елементів нагляду за її діяльністю. Зокрема, органи юстиції, як федеральні, так і земель, наділені в даному разі певною компетенцією. Так, за діяльністю Федеральної палати адвокатів державний контроль здійснює міністр юстиції, а за діяльністю місцевих палат — управління юстиції. Наприклад, міністерство юстиції має право встановлювати межі тарифів оплаті юридичної допомоги.Управління юстиції земель наділені повноваженнями вирішувати долю заяв громадян, що виявили бажання присвятити себе адвокатській діяльності, вимагати щорічні звіти від правлінь палати адвокатів про зміст її діяльності та ін. І хоча зазначені функції нагляду обмежуються лише контролем за додержанням законів і статутів, це вряд чи відповідає природі адвокатури як вільної професії.2. Адвокат у кримінальному процесі Загальні положення участі адвоката-захисника обвинуваченого у кримінальній справі Кримінальний процес Федеративної Республіки Німеччини за своєю формою належить до змішаного континентального процесу з самостійною стадією попереднього слідства Чинний КПК ФРН, як це визнають і процесуалісти Німеччини, не дає визначення поняття обвинуваченого. У § 157 є щодо цього лише дві конкретні процесуальні фігури: особа, проти якої прокурором висунуте публічне обвинувачення (позов), й особа, щодо якої судом прийнято рішення про відкриття головного судового провадження (за термінологією кримінально-процесуального закону України — віддання до суду) За доктриною кримінального процесу ФРН, обвинуваченою є особа, щодо якої органи кримінального переслідування розпочали процес за вчинення кримінальне караного діяння'.1 Р f е і f е r G Grundzuge des Strafverfahrensrechts C H Becksehe Verlagbuch-handlung —Munchen, 1987 — S 33 175 Згідно з § 137 КПК обвинувачений має право на будь-якому етапі провадження користуватися допомогою захисника, який допускається до участі в справі зі стадії попереднього слідства до початку допиту обвинуваченого суддею, котрий вирішує питання про підставність арешту за підозрою у вчиненні кримінальне караного діяння.Запросити захисника для участі у справі може як сам обвинувачений, так і його законний представник. Для захисту може бути запрошено й декількох захисників, але не більше трьох (§ 227 КПК). Поряд з цим закон не дозволяє одному захиснику захищати одночасно кількох осіб (§ 146 КПК).Як захисники можуть бути запрошені адвокати, допущені в одному з німецьких судів до професійної діяльності після складання відповідних іспитів, а також викладачі права вищих навчальних закладів. Інші особи, запрошені обвинуваченим, згідно з § 138 КПК, можуть бути допущені тільки з дозволу суду.Адвокат, запрошений як захисник, може за згодою підсудного (який його обрав) передати захист стажисту — особі, яка має вищу юридичну освіту і склала перший іспит на придатність до юридичної служби (§ 139 КПК).КПК ФРН передбачає у ряді випадків обов'язкову участь захисника у кримінальному процесі. Як свідчать німецькі процесуалісти, у їхньому товаристві неодноразово обговорювалось питання про те, чи є потрібним обов'язковий захист, і завжди більшість висловлювалася за його збереження'.Випадки обов'язкової участі захисника поділяються на безумовні (абз. 1 § 140) і умовні (абз. 2 § 140). До першої групи належать ті з них, коли справа розглядається по першій інстанції вищим чи звичайним земельним судом, або обвинуваченому ставиться у вину вчинення злочину. Згідно з абз. 1 § 12 КК ФРН злочинами є кримінальне карані діяння, за які передбачено позбавлення волі на строк не менше одного року або більш суворе покарання, коли може бути застосовано позбавлення права займатися певною професійною діяльніс-^artsang G. Der dcutsche Rechtsanwalt: Rechsstellung und Funktion in Vergagenheit und Gegenwart. C.F. Milder Junstscher Verlag Heidelberg. 1986. — S 92. 176 тю, або обвинувачений є глухим, німим або сліпим, коли обвинувачений на підставі суддівської постанови понад три місяці перебував у закритій установі (під вартою, у лікарні, в опікунській установі) і звільнений менш як за два тижні до початку головного судового розгляду, коли обвинуваченого відповідно до § 81 КПК поміщено до лікарні для підготовки висновку про його психічний стан, коли застосовуються примусові заходи медичного характеру (виправлення і безпеки) щодо неосудної або недієздатної особи, а також, коли усунено з процесу захисника, який брав участь в ньому до цього.
У інших випадках голова суду за клопотанням обвинуваченого або з своєї ініціативи має призначити захисника, якщо участь останнього є бажаною, з огляду на тяжкість діяння або складність справи, або коли є очевидним, що обвинувачений не зможе себе самостійно захистити.В усіх перелічених випадках (абз. 1 і 2 § 140 КПК) особі, яка ще не має захисника, такий призначається, як тільки обвинуваченого буде викликано для ознайомлення з обвинувальним висновком.Призначаючи захисника, голова суду добирає його, як правило, з числа адвокатів, допущених до професійної діяльності в суді даного округу. Обвинуваченому надається можливість протягом певного строку самому запросити конкретного адвоката.Юридична допомога, яка подається призначеним захисником, оплачується державою.Для виконання покладеної на нього функції захисник наділений певними процесуальними правами. Вони визначені по конкретних стадіях процесу і процесуальних дій. Найбільшу увагу КПК ФРН надає тим правам, реалізація яких дозволяє захиснику обрати в справі правильну позицію, знайомитися з матеріалами справи і спілкуватися з підзахисним, а також правам, пов'язаним з участю в головному судовому розгляді та оскарженні судових рішень,Серед загальних прав захисника слід назвати його право на відшкодування понесених із захистом витрат, й на гонорар (абз. 2 § 464 КПК), а також право відмовитися віддачі показань, про які йому стало відомо при здійсненні функції захисту, за винятком випадку, коли у встановленому порядку177 захисник був звільнений від обов'язку збереження таємниці (§ 53 КПК). Участь адвоката-захисника у попередньому розслідуванні кримінальної справи Вище зазначалося, в яких випадках захисник допускається до участі в справі. На першому допиті обвинуваченого інформують не лише про те, яке протиправне діяння йому ставиться у вину, якими нормами кримінального права воно передбачене, а також про те, що за законом він вправі висловити свою думку з приводу змісту обвинувачення або взагалі не давати показань, а також, що він у будь-який час, в тому числі й перед першим допитом, може спілкуватися з захисником, якого він обрав (абз. 1 § 136 КПК).Захисник може бути присутнім не тільки при допиті обвинуваченого, а й при здійсненні інших слідчих дій, зокрема при провадженні оглядів, допитів свідків та експертів.Згідно з § 169 КПК, якщо прокуратура на основі зібраних доказів бажає пред'явити публічне обвинувачення, то вона зазначає в матеріалах слідства про його закінчення й інформує обвинуваченого про суть пред'явленого обвинувачення. Після цього захисник має право ознайомитися з матеріалами справи і речовими доказами. До офіційного закінчення слідства захиснику може бути відмовлено у ознайомленні з справою чи окремими її документами, а також речовими доказами, якщо це може зашкодити меті розслідування. Виняток становить ознайомлення в будь-якому стані справи з протоколами допитів обвинуваченого, а також інших слідчих дій, при провадженні яких захисник був присутній або мав право на це.На прохання захисника йому дозволяється (якщо цьому не перешкоджають важливі причини) взяти матеріали справи, (за винятком речових доказів) для ознайомлення з ними поза офіційною установою. Участь захисника в суді першої інстанції Захисник, як і підсудний, викликаються до суду шляхом вручення письмового повідомлення не менш як за тиждень до початку судового розгляду. Якщо цього строку не додержано, то вони можуть вимагати перенесення дня розгляду справи (§ 228 КПК). При цьому призначений захисник178 викликається в усіх випадках, а захисник, запрошений підсудним. тоді, коли про це було повідомлено суду (§§ 217, 218КПК).Під час судового слідства захисник бере участь у дослідженні доказів — в допиті свідків, в тому числі за місцем їх перебування, якщо вони з важливих причин (тривала хвороба, стареча немічність) не могли прибути у судове засідання, в допитах експертів підзахисного, інших підсудних, в огляді документів та речових доказів. Після виконання кожної судово-слідчої дії захисник має право висловити свою думку з приводу цих дій та їх результатів. Його думка враховується, зокрема, при вирішенні питання про заміну допиту свідка, експерта або іншого обвинуваченого оголошенням суддею протоколу попереднього їх допиту (§§ 245, 251, 257). Він може також порушити клопотання про витребування нових доказів, які свідчать на користь підзахисного.Після закінчення судового слідства захисник згідно з § 258 КПК має можливість виступити з заключною промовою і висловити суду своє бачення вирішення кримінальної справи.Участь адвоката-захисни- Кримінальному процесу ФРН відомі ка в оскарженні і перег- три форми оскарження судових рі-ляді судових рішень шень: апеляція і ревізія судових рішень (вироків), які не набрали чинності, та окрема скарга — на ухвали суду і постанови судді. В інтересах свого підзахисного адвокат може скористатися будь-якою з цих форм оскарження. Він може також відкликати свою скаргу, але тільки за наявності ясно вираженої згоди на це підсудного.У захисті інтересів підсудного важливе місце займає участь захисника при відновленні справ, в яких вироки набрали чинності, за нововиявленими обставинами.Апеляція подається на вироки нижчестоящих судів, до компетенції яких віднесено розгляд справ про злочини, за які покарання не може перевищувати трьох років позбавлення волі. У цих випадках, крім апеляції, можлива ще й ревізія, а в решті випадків, тобто щодо вироків судів земель, їх верховних судів, допускається тільки ревізія. Вирок, винесений апеляцій-179 ним судом, захисник завжди може оскаржити шляхом ревізії (§ 333 КПК).Основна відмінність цих двох форм оскарження полягає в тому, що апеляційне провадження є можливим як за фактичними, так і за правовими підставами (§318 КПК), а ревізія — лише у разі порушення закону — матеріального чи процесуального, або обох одночасно (§ 337 КПК).Адвокат може подати апеляцію на вироки судів шеффенів і вироки суддів у кримінальних справах, оскаржуючи їх у повному обсязі, або в окремій частині.Суду апеляційної інстанції адвокат може подати нові докази, а суд при формуванні списку свідків й експертів, які підлягають виклику в судове засідання, має включити до нього й осіб, які названі в апеляційній скарзі.Захисник бере участь у дослідженні доказів, а потім виступає з заключною промовою, висловлюючи свої міркування і пропозиції щодо вирішення справи апеляційною інстанцією. Остання не має права приймати рішення, яким погіршувалося б становище підсудного.Як і апеляційна, ревізійна скарга (ревізія), як і апеляційна подається у письмовому вигляді або її зміст заноситься до протоколу канцелярії суду протягом тижня після виголошення вироку або вручення його копії підсудному, який був відсутній під час виголошення. Своєчасна подача ревізії зупиняє набрання чинності оскарженим вироком. У ревізії захисник має заявити, у якій частині він оскаржує вирок, тобто заявити ревізійне клопотання, а також обгрунтувати його.Адвокат-захисник вправі одержати копії ревізійних скарг прокурора та інших процесуальних опонентів і протягом тижня подати на них свої письмові заперечення. Йому та підзахисному має бути своєчасно повідомлено про місце і час розгляду справи у ревізійній інстанції. Якщо підсудний перебуває під вартою, то в суді його інтереси захищатиме тільки письмово уповноважений ним адвокат, оскільки підсудний не може наполягати на присутності в суді і лише за його рішенням може бути доставлений туди.У ревізійній інстанції захисник викладає перед нею свої міркування і пропозиції щодо перспективи вирішення справи.180 Адвокат-захисник має право подати окрему скаргу, на ухвалу суду першої і апеляційної інстанції, а також на одноособове розпорядження (постанову) головуючого чи судді. Виняток становлять, зокрема, ухвали суду в справі, яка закінчується винесенням вироку, а також всі ухвали і постанови Верховного суду ФРН.Окрема скарга подається захисником до суду, яким було постановлено рішення. Якщо цей суд, голова або суддя визнають скаргу обгрунтованою, вони її задовольняють, а якщо ні, то передають до суду, що компетентний розглянути скаргу. Ухвали земельного суду по окремих скаргах можуть бути оскаржені повторно, якщо вони стосуються арешту або госпіталізації обвинуваченого (§ 310 КПК).При відновленні кримінальних справ за нововиявленими обставинами засуджений вправі користуватися допомогою захисника, обраного ним самим або призначеного (за його клопотанням) судом. Завдання захисника полягає насамперед в тому, щоб належним чином підготувати клопотання про відновлення справи за нововиявленими обставинами. Згідно з абз. 2 § 366 КПК клопотання підсудного може бути подано лише у вигляді листа, підписаного адвокатом, або усно із занесенням до протоколу канцелярії суду. Клопотання відхиляється, якщо воно подане не за встановленою формою або не містить передбаченої законом підстави відновлення чи вказівки на допустимі засоби доказування.У разі визнання клопотання допустимим суд доручає судді провести дослідження доказів (допит свідків, експертів тощо). З дозволу судді захисник і підсудний можуть бути присутніми при проведенні суддею допитів і оглядів. При визнанні клопотання обгрунтованим призначається новий судовий розгляд, у якому захисник бере участь за правилами, передбаченими для розгляду кримінальної спр
|
