Рання людина була повільнішою і слабкішою, ніж великі хижаки, не мала такої природної зброї, як ікла та кігті. Люди навчилися компенсувати ці недоліки,використовуючи камінь, кістку, дерево. Майстри раннього палеоліту створювали гострі знаряддя, сильно б'ю

1) укр.. землі в первісну епоху.Первісна культура — найбільший період в історії людства — від виникнення людини і до появи державності. Палеоліт (давній кам'яний вік) починається з початком антропогенезу, а закінчується в Х тисячолітті до н. е.

Рання людина була повільнішою і слабкішою, ніж великі хижаки, не мала такої природної зброї, як ікла та кігті. Люди навчилися компенсувати ці недоліки,використовуючи камінь, кістку, дерево. Майстри раннього палеоліту створювали гострі знаряддя, сильно б'ючи каменем об камінь. Вибиралися тверді гірські породи, частіше за все кремінь. Виготовлення знарядь праці, випрямлення постави, зміна ходи, м'ясна їжа вдосконалювали наших пращурів. Близько 1,5 млн. років тому з'явилося ручне рубило — своєрідний тип універсального за призначенням кам'яного знаряддя листоподібної форми. Приблизно 300—200 тисяч років тому люди оволоділи вогнем. Мезоліт

Середній кам'яний вік — мезоліт (X—VI тисячоліття до н. е.) є яскравим доказом сильного впливу природного середовища на життяі еволюцію людства. Закінчився льодовиковий період, потеплішав клімат, оновилися флора і фауна. До цього часу належить важливий технічний винахід — лук і стріли. Відповідно великі общинні об'єднання змінилися на невеликі колективи мисливців. Після танення льодовиків з'явилися великі водні простори, поширилося рибальство. Змінився характер збиральництва — його основою став збір диких злаків. Як матеріал для виготовлення знарядь широко використовувалася кістка.

Неоліт. Останній етап кам'яного віку — неоліт (новий кам'яний вік) — охоплює VI — IV тис до н. е. Відбулося докорінне перетворення життя людства, пов'язане з переходом від привласнюючих форм господарювання (мисливства, рибальства) до відтворюючих (землеробства і скотарства). Цей процес в науці отримав назву неолітична революція.

Для неоліту характерна поява багатьох технологічних новинок: свердлування, пиляння і шліфування каменю, ткацький верстат і гончарний круг, спорудження човнів, зародження монументальної архітектури. На цьому етапі зникли хронологічна, культурна одноманітність, у різних географічних зонах Землі розвиток пішов різними темпами .

2) Антична колонізація.

Головною причиною давньогрецької колонізації була переважно примусова еміграція частини вільного населення з рабовласницьких полісів самої Греції. Найбільше переселялося сюди греків з Мілета та інших малоазійських грецьких міст. Пізніше відбувалося переселення з деяких острівних міст. Північне Причорномор'я вабило греків своїми хлібними, рибними та іншими багатствами. В розвитку торгівлі була зацікавлена також місцева знать, яка одержувала предмети розкоші, зброю, вино, оливкову олію, тканини,розписну кераміку та інше.

Першими мореплавцями Чорного моря були стародавні критяни. 1975 року біля Болгарії знайшли кам'яний якір критського корабля, Найдавнішим на території України було грецьке поселення на острові Березань, Найбільшими грецькими колоніями в Причорномор'ї були Тіра ,Ольвія, сучасна Євпаторія , Херсонес, Феодосія, Пантікапей .Виникнувши як колонії грецьких міст, античні міста невдовзі стали самостійними рабовласницькими містами-державами. Ольвія, Тіра, Херсонес і деякі інші впродовж свого існування були містами полісами. Міста, засновані на узбережжі Керченської протоки, ввійшли до складу Боспорського царства, яке утворилось 480 р. до н. е.

3)кочівники півдня україни. Кочівники — окремі люди, спільноти або цілі племена і народи, що з економічних, траційно-культурних або інших причин не мають постійного житла і переміщуються з одного місця на інше. Кімері́йці— стародавні кочівники, які жили на території Північного Причорномор'я в X — VII століттях до н. е. і мандрували через Кавказ до Малої Азії.. Вони були першим народом, який повністю пристосувався до природних умов східноєвропейських степів та завдяки кочовому способу виробництва максимально використовував пасовиська. Кіммерійці створили першу кочову культуру в цьому регіоні. Основою їхнього господарства було кочове скотарство, провідна роль у якому належала конярству, що забезпечувало засобами пересування кіммерійців. Скіфи—група племен, які жили у VII — III ст. до н. е. на землях теперішньої України, Росії та Середньої Азії, а згодом, до ІІІ ст.до н. е., в Криму. Перші спроби об'єднання скіфських племен датуються VI ст. до н. е. Вперше вони об'єдналися під час вторгнення величезного перського війська на чолі з царем Дарієм. поряд із залишками родових відносин у скіфів розвивалося рабовласництво і склалася перша на території України держава - Велика Скіфія,яка була монархічною за формою правління.

Сармати— загальна назва споріднених зі скіфами кочових іраномовних племен скотарів. Матеріальна культура сарматів, яка була близька скіфській, не могла перевершити досягнень останньої. Однак сармати перевершили скіфів у військовій справі, застосувавши нову для того часу клинову атаку важко озброєної кінноти з довгими списами, проти якої не могли встояти навіть римські легіони.

12 Следующая ⇒