Варіант 3. Розвиток виробничої логістики ВАТ Одеський коровай

Варіант 3. Розвиток виробничої логістики ВАТ "Одеський коровай"

Незважаючи на те, що історія ВАТ "Одеський коровай" налічує всього вісім років, найстаршому підприємству компанії – хлібозаводу № 1 – більше 200 років. Він був створений в Одесі указом імператриці Катерини II і називався "Будинок працьовитості". Завод запускали на пожертвування великих промисловців з однією метою – нагодувати жебраків. Свого часу на цьому підприємстві працював Максим Горький. Базове підприємство компанії – Одеський хлібозавод № 4. За радянських часів він вважався зразково-показовим. Після розпаду СРСР на його основі було створено державне підприємство "Одесахліб", яке у 1998 р. було приватизоване і розділене на ВАТ "Одеський коровай" і "Південна паляниця". На початку своєї діяльності ВАТ "Одеський коровай" володіло сімома заводами в Одесі та в Одеській області. Надалі компанія відмовилася від підприємств в області, оскільки в районах потрібен інший логістичний менеджмент, виробництво орієнтовано на локальний, місцевий ринок, тому було вирішено не розмінюватися, і продати велику частину заводів в області. Сьогодні компанія володіє трьома хлібозаводами в Одесі і одним – в Котовську. У міру розвитку ВАТ "Одеський коровай" обростало дочірніми підприємствами. У 2002 р. з'явився торговий будинок "Коровай", що займається роздрібною торгівлею в Одесі. У 2004 р. у Києві був відкритий торговий будинок "Єврохліб", що організовує продаж продукції компанії по всій Україні. Завдяки йому хліб виробництва ВАТ "Одеський коровай" зараз можна купити в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Хмельницькому, Запоріжжі, Миколаєві й Івано-Франківську.

Керівництво компанії з самого початку усвідомлювало, що хлібний ринок дуже непростий. Хліб – соціальний товар. Тоді як ціни на решту продуктів харчування давно регулює ринок, а просування самого товару здійснюється за допомогою реклами, маркетингових технологій та інших інструментів ринкової економіки, хліб завжди був швидше політичним продуктом та й сьогодні ним залишається. Держава обмежує на нього ціни, торгові надбавки, контролює об'єми виробництва та ін. Таке відношення привело до того, що галузь практично не розвивається: інвестиції мінімальні, устаткування застаріває, кадри йдуть. Не меншою проблемою для виробника є і падіння об'ємів споживання хліба. Все більше сімей відмовляються зовсім або обмежують споживання цього продукту, переходять на полегшений хліб і булочну продукцію. Ton-менеджер "Одеського короваю" це передбачав, оскільки з самого початку роботи активно вивчав не тільки внутрішній ринок, але і світові "хлібні" тенденції. Розуміючи, що споживання хліба скорочуватиметься, було вирішено, що українському хлібовиробнику для виживання, крім "стандартного" хліба, потрібні нова продукція і нові технології.

Активний пошук такої "нової пропозиції" і перспективної ніші на ринку почався в кінці 1990-х років. Перші спроби були хибними. Спочатку компанія вирішила вийти на суміжний ринок і випускати кондитерську продукцію. Було вирішено перепрофілювати один із заводів, закупити устаткування, встановити лінії. Проте за більш детального ознайомлення з ринком з'ясувалося, що на ньому вже присутні сильні гравці і є свої правила ведення бізнесу. Проект був зупинений. Єдине, що залишилося від невдалого проекту – виробництво вафель, компанія їх випускає дотепер.

Другою спробою знайти свою "фішку" стало виробництво "сабвеїв" довгих булок з полегшеного тіста для хот-догів. У 2000 р. "Одеський коровай" розробив рецептуру для "сабвеїв", почав їх виробництво, відкрив декілька точок з продажу в Одесі. Проте через деякий час керівництво компанії зрозуміло, що проект "мілкуватий" для "Одеського короваю". Цей продукт цікавий приватному підприємцю, дрібному і середньому бізнесу, а не великій компанії, тому було продовжено пошук. Утім, від цього проекту в компанії залишилося виробництво булок, що використовуються в мережах фаст-фудів.

Тож пошук нових ідей, здатних вивести компанію на загальнонаціональний ринок, продовжувався. Вивчення західних ринків не пройшло дарма. Аналітики підприємства звернули увагу, що в Європі в мережах супермаркетів продаж тостових сортів у частці продажів хліба досягає 60%. У 2001 р. "Одеський коровай" почав проект виробництва тостового хліба під ТМ "Euro". Проте лінія для виробництва такого хліба коштувала чималих грошей. Керівництво підприємства поставило питання: якщо у світі є безліч міжнародних грантів, то чому б цим не скористатися? Були зібрані відомості про всілякі варіанти фінансової допомоги українським виробникам. Найпривабливішою виявилася програма підтримки українського бізнесу PSO, в межах якої щороку виділяється 10 грантів, які фінансує голландський уряд. Причому іноземці допомагали не грошима, а устаткуванням і сировиною. Компанію це абсолютно влаштовувало, тому що устаткування для майбутньої лінії виготовляли в Голландії. Після того, як проект "потрапив у десятку", "Одеський коровай" одержав грант на мільйон доларів. Однією з вимог інвесторів було не тримати в секреті особливості виробництва.

На базі свого підприємства компанія повинна була організовувати семінари. Тобто інтерес голландців полягав у подальшій популяризації таких проектів. І в "Одеському короваї" з цим змирилися. Проект не працював на повну потужність. Покупцям дуже подобався тостовий хліб, але на ті часи він був достатньо дорогим – фактично в 4 рази дорожче звичайного. Тому він не міг стати масовим. Зараз помічено зростання обсягів продажу.

Керівники "Одеського короваю" вважають, що важливу роль у просуванні на ринок нових "хлібних ідей" зіграли супермаркети. Спостерігаючи за стрімким розвитком мереж в Україні, аналітики компанії стали більше уваги надавати вивченню торгівлі хлібом через супермаркети в Європі. В компанії розуміли, що українські супермаркети не винайдуть велосипед, а розвиватимуться за європейськими шаблонами; тому нерідко йшли на випередження – пропонували вітчизняним ріелторам те, чого в Україні ще не було, але вже практикувалося на Заході. В Одесі, наприклад, компанія першою почала виготовляти продукцію в упаковці, зі штрих-кодами. Сьогодні подібна практика введена повсюдно, але чотири роки тому це було новиною.

Недавно німці розробили абсолютно нову технологію: виробництво недопеченого хліба, тобто напівфабрикату. Хліб випікається на 60–80% і у такому вигляді завозиться в торгову мережу, зберігається, а потім випікається на очах у покупця. Над цією технологією працював і "Одеський коровай". У кінці 2003 р. на початку 2004 р. компанії вдалося її освоїти. Так з'явився другий хлібний бренд – ТМ "Духмяний хліб".

Із заявками на поставку гарячого хліба компанія ледве справляється, адже необхідно встановлювати печі в магазинах, навчати персонал. Проте сил і завзятості вистачає на "докручування" ідеї: компанія планує в найближчому майбутньому запропонувати "Духмяний хліб" господиням. Покупець зможе просто купити в магазині хліб у недопеченому вигляді, зберегти його і у будь-який час допекти в домашніх умовах: у мікрохвильових або у звичайних духовках.

"Одеський коровай" запроваджує нові технології й при виробництві масових сортів хліба. Тому підприємство сьогодні продовжує залежати не тільки від стрибків цін на зерно, але і від якості пшениці. При старті нових проектів, удосконаленні наявних рецептур у компанії зрозуміли, що їх абсолютно не влаштовує якість зерна, яке сьогодні вирощують в Україні. Проблема в тому, що технології виробництва хліба на "Одеському короваї" стрімко удосконалюються, а сировинна база не розвивається. Тому керівництво компанії опікувалося рішенням проблеми якості зерна. З травня 2005 р. "Одеський коровай" спільно з Одеською облдержадміністрацією почав виконання програми, яка умовно названа "Від поля до прилавка". У новому проекті беруть участь усі ланки "хлібного" ланцюжка. Значення програми в тому, що селекційно-генетичним інститутом розробляються рекомендації з вирощування спеціальних сортів пшениці, адаптованих до хлібопечіння. Його одержать аграрії, що уклали договір з "Одеським короваєм" на вирощування і подальшу поставку пшениці з наперед заданими параметрами. Потім підключаться переробники зерна, які виготовлять для хліборобів борошно. Компанія планує підключити до програми банки, які могли б кредитувати цю схему виробництва. Така програма, крім сировини потрібної якості, дасть пекарям гарантовані об'єми поставок і відносно стабільні ціни на зерно і муку.

Компанія не збирається зупинятися на досягнутому. "Одеський коровай" пройшов сертифікацію за програмою ISO 9001-2000 і зараз завойовує місце на загальнонаціональному ринку. В планах компанії на найближчий час – відвоювати 10% ринку. Вже сьогодні технології "Одеського короваю" дають змогу проводити необхідні об'єми хліба і хлібобулочних виробів на своїх базових підприємствах і розвозити їх по всій Україні.

Питання і завдання

12 3 4 5 Следующая ⇒