ЧАКЛУН. ХЛІБЧИК. ЗЕМЛЯ, ВОДА, ПОВІТРЯ, ВОГОНЬ

ЧАКЛУН

Перед початком гри вибирають чаклуна. Для цього один з гравців простягає перед собою праву руку долонею донизу, а інші підставляють під неї вказівний палець.
По команді: "Раз! Два! Три!" всі забирають руки, а гравець з простягнутою рукою має захопити чийсь палець.

Той, чий палець був захоплений таким чином, стає чаклуном.

Він намагається догнати когось і доторкнутися рукою. Той, кого піймали, завмирає, розвівши руки в сторони. Зняти чари з нього можуть інші гравці, якщо доторкнуться до нього рукою. Але чаклун стежить за своєю "здобиччю", і, як тільки хтось зніме чари, він намагається зачарувати і тих, хто наважується виручити товариша.

Правила гри: зачарований гравець залишається на місці. Той, кого зачарували тричі підряд, сам стає чаклуном, а його попередник приєднується до гравців.

ХЛІБЧИК

Всі, хто бажає грати, беруться за руки і стають попарно (пара за парою) на якійсь відстані від гравця, в якого нема пари. Він і є "хлібчиком".

- Печу-печу хлібчик! (Вигукує хлібчик)
- А випечеш? (Питає задня пара)
- Випечу!
- А втечеш?
- Побачу!
З цими словами два задніх гравця біжать наперед, з тим, щоб стати перед хлібчиком.
А той намагається спіймати одного з них до того, як вони візьмуться за руки.
Якщо йому це вдасться, то він разом з впійманим гравцем стає наперед, а гравець, що лишився без пари, стає хлібчиком. Гра повторюється в тому ж порядку.
Правила гри: остання пара може бігти тільки після закінчення переклички.

ЗЕМЛЯ, ВОДА, ПОВІТРЯ, ВОГОНЬ

Всі стають у коло, а ведучий - посередині. Він кидає комусь з дітей м'яча, вимовляючи при цьому одне з слів: "земля", "вода", "повітря", "вогонь". Якщо ведучий сказав "земля", то гравець, що впіймав м'яча, повинен швидко назвати якусь тварину. На слово "вода" треба назвати рибу, на слово "повітря" - птаха. Якщо ведучий скаже "вогонь", усі, махаючи руками, повинні крутитися на
місці.

Правила гри: неуважні вибувають з гри.
Гру можна проводити і в приміщенні, під час дощу.

КОШИК

Всі сідають у кімнаті. Ведучий ставить на стіл кошик, коробку, ящик тощо. Це буде "кошик".
Ведучий запитує:

- Знаєте, що можна класти в цей кошик?

- Не знаємо!

- Ну так знайте: в цей кошик можна класти будь-які ягоди (квіти, іграшки, листки певних дерев, прислів'я та приказки, загадки тощо).

Правила гри: в грі можна обирати будь-яку тему, але не можна помилятись і класти до кошика те, що не стосується теми, або затримувати кошик. Той, хто помиляється, дає фант. Так грають, доки не набридне, а потім розігрують фанти.

Гуси-лебеді

1 варіант

Усі гравці «гуси-лебеді» стоять «в хатині». Біля однієї із стін кімнати.
Збоку стоїть «вовк».
Перша частина музики - діти легко і стрімко біжать до протилежної стіни («в поле»).Друга частина музики - виходить на чотирьох лапах «вовк» і рухається в довільному напрямі, а «гуси-лебеді», стоячи на місці, «помахують крилами».Третя частина музики - «гуси-лебеді» стрімко тікають «в будинок», а «вовк», ставши на ноги, прямує кого-небудь з тікаючих і намагається зловити.
З повторенням гри вибирається новий «вовк».

2 варіант

Гравці обирають серед себе вовка і господаря, а самі зображують гусей-лебедів.Вовк займає якесь місце, зване граючими горою. Гуси-лебеді, посидівши деякий час вдома, у господаря, йдуть у поле.
Через деякий час господар кричить:
- Гуси-лебеді, додому!
Гуси відповідають:
- Вовк під горою
- Що вовк робить?
- Траву їсть.
- Ну, біжіть же додому!
Гуси біжать, а вовк їх ловить і поодинці веде на свою гору. Коли переловить всіх,господар топить для вовка «лазню» і просить його помитися. Вовк іде, париться, миється. По виході з лазні господар бере камінь чи палицю і, показуючи їх вовку, каже:
- Вовку-брате! Я тобі корову кину!
Кидає палицю чи камінь, вовк біжить за коровою, гуси-лебеді тим часом біжатьдодому до господаря.

12 3 4 5 6 7 Следующая ⇒