examine the state doslidzhuvalnoyi problems in pedagogical theory and practice;

1) examine the state doslidzhuvalnoyi problems in pedagogical theory and practice;

2) explore psychological - pedagogical preconditions of national - patriotic education of children of primary school age at lessons of the fine arts;

3) determine justify theoretically and experimentally test features using decorative - applied art in the national - patriotic education of children of primary school age at lessons of the fine arts.

«Національно - патріотичне виховання дітей молодшого шкільного віку засобами декоративно - ужиткового мистецтва»

ВСТУП

Одним з найбільш ефективних засобів розвитку емоційної сфери, образного мислення та емоційно-ціннісного ставлення дітей до довкілля є мистецтво. Як зазначав відомий педагог Василь Сухомлинський «Все прекрасне, що існує в навколишньому світі і створене людиною для інших, повинно доторкнутися до серця дитини і облагородити його.»

Мистецтво завжди було важливим засобом духовно-практичного освоєння світу. Протягом усієї історії воно відображало складні й суперечливі проблеми морального життя суспільства та особистості. При цьому воно виявляло себе не пасивним спостерігачем, а активним творцем особистості дитини, її гідності і щастя. Твори мистецтва спрямовані не лише на розвиток дитини “за законами краси", а й за законами добра, людяності та справедливості. Своєрідність мистецтва полягає в тому, що воно має здатність відчувати істинний моральний сенс важливих соціальних проблем і суперечностей раніше, ніж їх почнуть сприймати інші форми громадської свідомості. За допомогою художньо-образних засобів воно фіксує ці проблеми і виносить їх в духовне життя суспільства.

У сучасній системі естетичного виховання в галузі образотворчого мистецтва поряд з академічною освітою існує і має потужний розвиток викладання численних напрямків декоративно-ужиткового мистецтва. Значна кількість учнів художніх шкіл та художніх відділень шкіл естетичного виховання охоче вивчають традиції народного мистецтва, знайомляться з мистецькими процесами декоративно-прикладного мистецтва сьогодення.

Досвід у навчально-виховному процесі показує, що формування етнокультурної особистості має великий вплив виготовлення дитячих іграшок, виробів за тематикою народних та релігійних свят. Займаючись виготовленням виробів, учні отримують знання з національної культури, у них утворюється емоційно – ціннісне відношення до рідного краю, народу, сім’ї, культури.

Всебічний розвиток людини як особистості та формування її національної самосвідомості становить головну мету концепції гуманізації та гуманітаризації системи освіти, проголошеної державною національною програмою освіти “Україна ХХІ століття”. Про виховання особистості в дусі любові до Батьківщини й усвідомлення свого громадянського обов’язку на основі національних духовних цінностей в поєднанні із загальнолюдськими йдеться і в законах України “Про освіту”. Концепція загальної мистецької освіти розроблена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" і ґрунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти в Україні. Концепція враховує сучасні культуро творчі процеси в Україні, що формуються на засадах багатовікових вітчизняних.

Питання національного виховання протягом багатьох років цікавили багатьох відомих вчених, педагогів, філософів, психологів, а також письменників, видатних діячів культури та мистецтва. А цією проблемою переймалися такі визначні діячі, як Г Сковорода, І Франко, Б. Грінченко, С Русова, Г Ващенко, К Ушинський, М. Бердяєв та інші.

Важливе місце у системі засобів формування національної свідомості учнів посідає народне мистецтво, яке унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції (Н. Вишнякова, Є. Горунович, С. Діденко, О. Ковальов, С. Коновець та ін.) [15].

У відомій Петриківській школі вчитель В. Соколенко, прихильник навчання дітей розписів з наймолодшого віку, переконаний у доцільності виконання їх одразу фарбами, із визначенням кольорів та композиції.

Професор Є.А. Антонович, який чимало працював над дослідженням у галузі декоративно - ужитковогомистецтва, рекомендує послідовне вивчення техніки петриківського розпису, вироблення вмінь та навичок шляхом багаторазового виконання елементів аж до ґрунтовного їх засвоєння.

Своєрідним різновидом українського народного мистецтва є художній розпис, що якнайкраще підтверджує нерозривність становлення окремої людини і людства. Аналіз педагогічних досліджень свідчить, що розпису відведено важливе місце у вихованні національної свідомості у сучасних початкових школах (О. Батухтіна, А. Грабовська, Е. Горунович, А. Грибовська, Г. Вишнева, Л. Калуська, Л. Сірченко та ін.) [18].

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва – це складаний педагогічний процес, який сприяє стрімкому зростанню пізнавальної діяльності і активності учнів. Вагоме значення в розвитку активності учнів відіграють пізнавальні інтереси, формування яких можливе лише в процесі становлення художньо-творчої діяльності, коли у дітей виявляється власне пізнавальне ставлення до творчості.

Відомо, що діти молодшого шкільного віку охоче беруться за малювання, користуються фарбами, із задоволенням ліплять. Роботи їх сміливі, емоційні, але схематичні. Діти не передають об'ємність, реальні пропорції предметів, розташування їх у просторі. Однак їхні малюнки щирі, безпосередні. Ці якості додають дитячій образотворчій творчості незвичайну принадність і дають підстави розцінювати роботи дітей як своєрідні твори мистецтва.

Діти в молодшому шкільному віці безпосередньо сприймають фольклорні форми художньо-образного відтворення довкілля. Казкові персонажі, фантастичні образи, наповнені творчою уявою майстрів народного мистецтва, привертають їхню увагу, викликають живий інтерес, дозволяють у властивій для них художній формі відчути і зрозуміти красу природи та людських стосунків.

В молодшому шкільному віці народне образотворче мистецтво посідає важливе місце у світі особистості дитини. У своїх малюнках діти наслідують багатовіковий цикл накопичення декоративно-зображувального фонду народного мистецтва, починаючи від простої лінії до умовного зображення навколишніх предметів, рослин, птахів, звірів, і далі – до зображення людини. Як справедливо зауважує Ю. Величко, це „не є повторення пройдених етапів творчості, а заново пережити й “початковий” стан художньо-образного ставлення до дійсності” [28].

Національне мистецтво, як найдоступніше дітям, повинно слугувати педагогам за підґрунтя, за вихідну точку. Національне мистецтво є тим початком шляху, з якого дитина має вирушати у багатоманітний світ мистецтва, світової художньої культури. Саме тому доцільно педагогам якнайповніше забезпечувати учням повноту гостроти відчуття і глибокого усвідомлення художньої спадщини рідного народу.

На уроках учні ознайомлюються з кращими зразками українського народного декоративно-прикладного мистецтва, вивчають побудову узорів, самі складають узори і підбирають кольори для оздоблення різних предметів. В творах декоративно-ужиткового мистецтва видно любов до Батьківщини, життєстверджуючу силу, спостережливість. Уроки декоративного малювання особливо розвивають учнів, якщо проводяться з підбиранням наочних посібників із справжніх зразків творчості.

Декоративне малювання, як один з ефективних засобів емоційного впливу на формування творчої активності молодших школярів, виступає методичним інструментом технології навчання образотворчому мистецтву та є невід’ємною складовою професійного становлення студентів, розвитку їх творчої особистості.

Самобутньою галуззю українського мистецтва є петриківський розпис, як один з видів українського народного малювання. Твори в техніці декоративного розпису - це світ краси і фантазії, поетичного осмислення навколишньої природи, адже в розписах народ висвітлював свої мрії, настрої, своє світосприйняття. Картини петриківського розпису втілюють поезію, філософію й відчуття краси народу, до якого належала, в них земна краса навколишнього світу ставала по-небесному піднесеною, а тлінне перетворювалося на вічне. З роботами майстрів знайомлять молодших школярів на уроках з образотворчого мистецтва.

Використання творчості петриківського розпису на уроках образотворчого мистецтва або проведення спеціалізованого уроку по ознайомленню учнів з її творчістю дає змогу засвоїти творчість художниці цілісно, а також ознайомитися з найважливішими подіями із життя народу.

Після такого заочного знайомства доцільно відвідати музей народного мистецтва, де представлені картини відомих художників, які займаються петриківським розписом.

Такі форми роботи розвивають в дітях почуття прекрасного, інтерес до культурної спадщини свого народу, творчу уяву і здібності.

Твори декоративного розпису мовби розповідають світові, який талановитий її народ, як глибоко розвинуте в ньому естетичне почуття, яка сприятлива його душа до всього прекрасного на світі. Важливо зацікавити дітей створювати петриківські розписи , пробудити в них патріотичні почуття та передавати наступному поколінні культурні цінності свого народу.

Отже, мистецтво декоративного розпису має величезний потенціал для розвитку і виховання молодших школярів, зокрема, для їх національного виховання, виявляється зв’язуючим ланцюгом між культурно-історичним досвідом нації та особистістю, транслятором національних ідей, образів, символів, цінностей, смислів, культурно-історичного досвіду, історичної пам’яті, світоглядних настанов, цінностей, ідеалів.

Об'єктом дослідженняє національно - патріотичне виховання дітей молодшого шкільного віку у навчально виховному процесі школи.

Предметом дослідження:зміст, форми та методи національно – патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку на уроках образотворчого мистецтва.

Мета даного дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, форму та методи національно – патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку на уроках образотворчого мистецтва.

Завдання:

1) вивчити стан досліджувальної проблеми в педагогічній теорії та практиці;

2) дослідити психолого – педагогічні передумови національно – патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку на уроках з образотворчого мистецтва;

3) визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити особливості використання декоративно – ужиткового мистецтва у процесі національно – патріотичного виховання у дітей молодшого шкільного віку на уроках з образотворчого мистецтва.

⇐ Предыдущая 12