Творчість

Творчість

Твори Веделя тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах, їх знали й виконували, незважаючи на заборону. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів. Серед них 31 хоровий концерт, 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери», 2 літургії Іоана Златоустого, Всеношна та один світський кант^[2].

В Інституті рукописів НБУВ зберігаються рукописи неповної літургії Івана Златоустого і 12 духовних концертів^[3]:

1. «В молитвах неусыпающую Богородицу» — до мінор (1794)

2. «Спаси мя, боже, яко внидоша воды до души моєя» — ля мінор (1794)

3. «Доколѣ, господи, забудеши мя» — фа мінор (1795)

4. «Пою Богу моєму дондеже єсьмь» — до мінор (1795)

5. «Блажен разумѣваяй на нища и убога» — соль мінор (1795)

6. «Помилуй мя, Господи, яко немощен єсмь» — ля мінор (1796)

7. «Воскресни, Господи…» (зберігся неповністю, 1796)

8. «Услыши, Господи, глас мой» — до мінор (1796)

9. «Проповѣдника вѣры» — до мажор (1796)

10. «Господь пасет мя» — до мажор (1796)

11. «Боже, законопреступницы восташа на мя» — до мінор (1796)

12. «Ко Господу внегда скорбѣти ми» — до мінор (1798)

Переважна більшість концертів Веделя написані на слова псалмів, переважно благального, скорботного характеру, в яких йдеться про досаджання людини злими силами. Три концерти написані на тексти псалмів історичного змісту і лише два (№№ 9, 10) — панегирічного.

Як і Березовський та Бортнянський, Ведель дотримувався традицій партесного співу. Концерти багаточастинні (переважно 3- та 4-частинні), більшість з яких побудована за принципом темпового і тонального контрастів, в ряді випадків цілісність циклу скріплюється тематичними зв'язками між частинами. Нерідко частини концертів мають 2-4 відносно самостійні розділи, що складаються з експозиційного викладу, розвитку і закінчення.

Мелодика Веделя виразна, охоплює значний діапазон і тісно пов'язана зі словом. Виразовість мелодіки посилена ритмікою, що відзначається складністю і різноманітністю ритмічних малюнків. З класичним стилем пов'язана чітка розчленованість мелодики, використання побудов типу «питання — відповідь», підсумовуючих структур. Натомість зв'язки з давньоукраїнською монодією та українським фольклором надають їй наспівного характеру.^[4]

Гармонічна мова має всі ознаки розвиненої тональної системи, збільшенню напруження сприяє використання альтерованої субдомінанти, а також альтерованої домінанти. В ансамблях Ведель часто використовує триголосну акордову фактуру, властиву кантам. Хорова фактура суттєво впливає на образність і формотворення. Властиве зіставлення ансамблевих звучань з туттійними, зміни в хоровій фактурі є динамізуючими чинниками.

⇐ Предыдущая 1 234 5 Следующая ⇒