Софокл. Антігона.. Цар Едіп.. Евріпід. Медея.. Іпполіт

Софокл. Антігона.

У «Антігоні» боги не приймають активної участі. Тут є лише згадка про Аїда, до якого потрапить душа брата Антігони, якщо вона його поховає.

Цар Едіп.

З самого початку боги не втручаються в хід подій (окрім того, що пророцтво Едіп отримав саме від дельфійського оракула).

Евріпід. Медея.

Боги не відіграють активної ролі.

Іпполіт

Афродіта. Афродіта (грец. Αφροδίτη) — одне з 12 верховних божеств Олімпу, богиня вроди й кохання, мати Ероса, цариця німф і грацій. За Гомером, Афродіта — дочка Зевса й океаніди Діони. У переносному значенні Афродіта (Венера) — красуня.

За Гесіодом, Афродіта народилася з морської піни, коли в море впали краплі крові оскопленого Кроносом Урана. Звідси етимологічний зв'язок імені богині з грец. aphros — піна.) Афродіта володіє поясом, який може зробити будь-яку смертну жінку чи богиню «гарнішою, ніж сама краса». Таким чином, Афродіта є втіленням краси, чарівної жіночності. Золотоволосою, з блискучим і вологим поглядом та солодкою усмішкою на вустах постає вона в «Іліаді». Там ідеться також про Афродіту Переможницю (Нікефорос), Войовничу (Арейа), Царствену (Басілея), яка є покровителькою троянців. Згодом до цих образів додаються інші риси: Афродіта стає богинею кохання, охоронницею шлюбів (Афродіта Генетейра, Гамостолос). Вона допомагає закоханим і карає тих, хто зневажає кохання. Афродіта – каталізатор подій, мститься Іпполіту за те, що Тесей не взяв Аріадну за дружину та за те, що сам Іпполіт зневажав кохання, не бажав знати жінок, називав себе служителем незайманої богині-мисливиці Артеміди.

Артеміда. символізує природу і те, чому поклонявся Іполіт.

Посейдон. Посейдон жив у палаці у морських глибинах. Здіймав або гамував на морі бурю, викликав землетрус тощо. Рибальською острогою підіймав кораблі, що осіли на мілині або між скелями, а тим, хто зазнав корабельної аварії, посилав швидкі течії, які несли їх до безпечних берегів. Його владі підлягали острови, узбережжя й гавані, де йому споруджували храми, вівтарі, статуї та приносили в жертву білого коня, дельфіна або соснові гілки. Посейдон часто бував серед інших богів на Олімпі.

Посейдон вислав з моря бика, що наполохав коней, які скинули Іполіта на землю, і він загинув. – таким чином бог виконав бажання Тесея, коли той прокляв свого сина та прирік його на смерть.

⇐ Предыдущая 1 23