|
|||
Есхіл. Прометей закутий.Есхіл. Прометей закутий. Промете́й (грец. Προμηθεύς, лат. Prometheus — провидець) — у грецькій міфології віщий і добрий син титана Япета й німфи Клімени (варіанти: Асії, Феміди), брат Атаманта, Менетія та Епіметея, батько Девкаліона. Допоміг Зевсові подолати титанів і здобути владу над світом. Під час суперечки про зменшення жертв богам став на бік людей, які жили надголодь і були безсилі проти могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого бика на дві частини. В одну купу склав усе м'ясо й накрив шкурою тварини, а в другу — самі кістки, поклавши на них шматки жиру. Зевс, уведений в оману, вибрав купу, яка лисніла смачним жиром. Відтоді люди стали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої тварини, а самі їли м'ясо. Зевс розгнівався на людей і забрав у них вогонь, однак Прометей викрав вогонь з Олімпу і приніс його людям у тростинці (відгомін прадавнього способу добування вогню тертям шматків дерева). Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. Щоб помститися, Зевс наказав Гефестові створити Пандору. Прометея за протидію богам Зевс звелів прикути до однієї із скель Кавказу і пробити йому списом груди. Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав печінку. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб карати титана. Багато тисячоліть терпів Прометей тяжкі муки, аж поки Геракл (за згодою Зевса, який бажав прославити свого сина) убив орла й визволив титана. Пізніші перекази пов'язують з Прометеєм не лише викрадення вогню з неба; він нібито показав людям, як видобувати та обробляти метали. Він дав їм науку про числа і відкрив мистецтво письма. Він приручив тварин, запріг до воза коней, збудував перший корабель і змайстрував вітрило. Він дав хворим ліки і знайшов трави, що тамують біль. Прометей розбудив у людині дух і дав їй силу владарювання над світом. З інших міфів довідуємося, що Прометей створив із землі й води (з глини, змішаної із сльозами) людей і вдихнув у них життя (Овідій). Недалеко від міста Панопей показували цегляний будиночок, де Прометей у свій час виконав цю роботу. Довкола лежали грудки глинястої землі, і від них нібито пахло людським тілом — це були залишки використаного матеріалу. У деяких областях Греції Прометея шанували як бога. В Афінах він був у пошані нарівні з Афіною та Гефестом. На честь Прометея було встановлено свято — біг із запаленими смолоскипами (прометеї).
Прометей відкриває галерею так званих вічних образів, до яких постійно звертатиметься людство. Есхіл присвятив титанові ряд трагедій, з яких збереглася лише одна — «Прометей закутий». Прометей Есхіла втілює розум і силу духу, волелюбність і велич подвигу в ім'я щастя людей.
Головне в цій трагедії — конфлікт між двома поколіннями богів: старим, переможеним, до якого належить Прометей, і новим, очолюваним Зевсом. Конфлікт між героєм, що самовіддано бореться за людське щастя, і деспотичною сваволею, що заважає прогресу. Вже в пролозі трагедії Зевс характеризується як жорстокий правитель. Про це свідчать імена його слуг: Влада, Насильство. Влада з'являється як грубий, жорстокий слуга пануючих богів. Грубими окриками, погрозами змушує вона Гефеста виконати наказ Зевса і прикувати Прометея. «Завжди ти безжалісна і повна гніву», — говорить їй Гефест.
Зевс жорстокий, править, «ні перед ким не відповідаючи за свої вчинки». Зевс — тиран, що захопив владу і повертає її проти людини.
Образи Гефеста, Океана, Гермеса теж розкривають тему тиранії і того пагубного впливу, що справляє він на людину. Гефест боягузливий і малодушний, хоча й добрий. Зі сльозами жалю він виконує свою місію ката. Це страшний образ «чесного боягуза», що став співучасником злочину тирана. У рішучий момент він зраджує Прометея, ставши виконавцем волі Зевса.
З іронією Есхіл створив образ Океана. Колись Океан разом з іншими титанами боровся проти Зевса, але після перемоги Зевса йому вдалося уникнути покарання, яке спіткало його друзів. І тепер він добре почувається при новому хазяїні. Цей егоїст думає тільки про свій спокій і благополуччя.
Гермес — нахабний і грубий слуга Зевса, який пишається тим, що вірою і правдою служить своєму хазяїну. Для нього існує тільки воля його пана, він не здатний зрозуміти Прометея, що не бажає схилити голови перед Зевсом.
|
|||
|