Таблиця 1. Зовнішні ознаки стомлення при розумовій праці
| Рис. 1. Схема будови зорової сенсорної системи: 1 - периферичний відділ;
2 – провідниковий відділ;
3 – центральний відділ
|
| Рис. 2. Будова допоміжного апарата ока:
1- верхня повіка;
2 – коньюктива;
3 – слізні канальці; 4 – носослізний канал;
5 – нижній косий м’яз
|
Рис. 3. Будова очного яблука: 1 - склера; 2, 9 – м’язи ока; 3, 6 – райдужка; 4 – передня камера очного яблука; 5 – зіниця; 7 – війкове тіло; 8 – кришталик; 9 – м’яз очного яблука; 10 – диск зорового нерву; 11зоровий нерв; 12 – склисте тіло; 13 – сітківка; 14 – судинна оболонка
| Заломлюючу здібність оптичних середовищ ока, що забезпечує фокусування зображення на сітківці, називають рефракцією, а показник її оптичної (заломної) сили виражається у діоптріях (Д). Одна діоптрія– це оптична сила лінзи з фокусною відстанню 1 м. Для того щоб визначити заломну силу лінзи, необхідно 1 м поділити на її фокусну відстань, середня величина якої вважається 17 мм (0,017м). Це відстань від сітківки до вузлової точки – точки, в якої не заломлюється промінь, що проходить через рогівку.
Пристосування ока до чіткого бачення предметів, які розташовані від нього на різній відстані називається акомодацією(від лат. accomodatio – пристосування), яка здійснюється за рахунок війкового м'яза, що постійно змінює кривину кришталика, завдяки чому предмети, що розглядаються, на сітківці перебувають у фокусі.
|
Рис. 4. Види аномалій рефракції та їх корекція: 1 – рефракція при короткозорості ока; 3 – рефракція при далекозорості
|
Рис. 5. Будова вуха:1 – вушна раковина; 2 – зовнішній слуховий хід; 3 – барабанна перетинка; 4 – молоточок; 5 – коваделко; 6 – стремінце; 7 – півколовий канал; 8 – завитка; 9 – драбинка переддвер’я;10 – перетинчастий канал; 11 – барабанна драбинка (нижній канал); 12 – слуховий (кортів орган); 13 – євстахієва труба
| Механізм сприйняття звуків. Для слухового аналізатора звук є адекватним подразником.Звук – коливальний рух пружного середовища, одним із видів якого є повітря. Звук розповсюджується у вигляді звукових хвиль— поздовжніх коливань середовища. Рівень звукового тиску виражається у децибелах (дБ). Наприклад, інтенсивність тихого шепоту на відстані 1,5 м рівна 10 дБ, голосна розмова – 60 дБ, максимальний рівень голосності, що викликає больові відчуття – 140 дБ.
Одиницею частоти коливань є герц (Гц). 1 Гц – одне коливання (період) звукових хвиль за 1 с. Людське вухо сприймає звукові коливання у межах 16-20000 Гц. Звук, утворений періодичною частотою коливань від 1000 до 4000 Гц (звуки мовлення), найбільш чутливих для вуха людини, називаєтьсятоном.Тони бувають низькі, середні та високі. Основною характеристикою кожного звукового тону є довжина звукової хвилі, якій відповідає певна кількість коливань за сек. Чим більша частота коливань звукових хвиль, тим вищий тон і навпаки. Інфразвуки – це звуки з частотою нижче 16 Гц. Звуки з частотою вище 20000 Гц називаються ультразвуками, їх людина не чує.
|
Рис. 1. Зміна динаміки працездатності протягом доби
|
Рис. 2. Зміна динаміки працездатності протягом тижня
|
Таблиця 1. Зовнішні ознаки стомлення при розумовій праці
Об’єкти
| Стомлення незначне
| Стомлення значне
| Стомлення різке
| Увага
| Нерегулярні розслаблення
| Розсіяна
| Послаблена, реакція на нові подразники (нові словесні вказівки) відсутні
| Поза
| Непостійна, розслаблення ніг і випрямлення тулуба
| Часта зміна поз, повороти голови у боки, підтримка голови руками
| Прагнення покласти голову на стіл, витягнутися, відхилившись на спинку стільця
| Рухи
| Точні
| Невпевнені, з затримкою
| Метушливі рухи рук і пальців (погіршення почерку)
| Інтерес
| Живий інтерес, бажання ставити питання
| Слабкий інтерес, відсутність питань
| Повна відсутність інтересу, апатія
|
|