БЕРЕСТЕЙЩИНИ 32 страница

1596, 6.10 У Бересті на церковному соборі проголошено церковну унію. Єпископи Полісся І. Потій і І. Гоголь пристали до унії. За збереження традиційної православної церкви виступило рядове духівництво та більшість вірних. Розпочалася конфесійна колотнеча, використана поляками.

1596-1599 Архимандритом Ліщинського монастиря в Пинську – відомий церковний діяч України Є. Плетенецький.

1597-1648 Життєвий шлях А. Филиповича, поліщука, церковного українського діяча, письменника і патріота.

1614 Заснування в Бересті єзуїтського колегіуму.

1621 У Києві відновлено ієрархію православної церкви, зруйновану унією. На єпископа пинського висвячено грека Авраамія, на володимирсько-берестейського – І. Курцевича.

1629 У Куп’ятичах коло Пинська засновано православний чол. Введенський монастир.

1633 Легалізовано Колядне православне братство в Бересті. Початок чинності братської школи в Пинську.

1634-1689 Життєва одіссея К. Лищинського, правника, педагога і філософа, спаленого на вогні у Варшаві за переконання.

1648-1657 Визвольна війна українського народу проти шляхетської Польщі. У воєводстві Берестейському боротьба точилася під гаслом: за возз’єднання краю з Української козацькою державою.

1648, вересень-грудень Народне повстання у воєводстві Берестейському. Збройні виступи проти шляхетської адміністрації в Бересті, Пинську, Турові, жорстоко придушені польсько-литовським військом.

1649 Нове повстання в Бересті, загинуло близько 2 тис. берестян.

1649, 31.07 Загинув у бою під Лоєвом полковник війська Запорізького, наказний гетьман М. Кричевський. Уродженець воєводства Берестейського.

1651 Загинув у Бересті полковник Війська Запорізького Думинський. За дорученням Б. Хмельницького вів розвідувальну працю в краю, готував нове повстання.

[351]

1651-1655 У Куп’ятицькому монастирі коло Пинська був ігуменом І. Галятовський, український письменник.

1655, 15.ХІ Російське військо кн. Урусова завдало польському війську П. Сапіги коло Берестя поразки, але міста не взяло.

1655-1659 У складі Української козацької держави створено Пинсько-турівський полк. Центр – м. Давид-Городок у Пинському повіті. Полковники пинсько-турівські І. Богдашевич, К. Виговський. Полк приймав участь у бойових операціях проти польського війська.

1657 Ракоці з Карлом Густавом сплюндрували Берестя.

1657, 6.08 Помер Б. Хмельницький.

1660, січень Російське військо Хованського захопило Берестя.

1661 Берестя захоплене поляками.

1663 Селянське повстання в с. Болота в Берестейському пов.

1664-1666 На Поліссі діє повстанський селянсько-козацький загін полковника Василевича.

1665, 21.ХІ Католицькі фанатики розгромили в Пинську братську православну школу – познущалися й прогнали з міста вчителів, розігнали учнів. Бібліотеку спалили.

1666 У Бересті працює королівська монетна майстерня, карбуючи дрібні монети «сольди».

1675 Помер Й. Нелюбович-Тукальський, православний митрополит київський. Уродженець Полісся.

1678 Повстання в с. Плотниця на Пинщині, викликане примусовим насадженням унії.

1697 Сеймова заборона уживати в державних установах Речі Посполитої руської мови.

1705 Берестя опановане саксонським військом Августа ІІ.

1707 Берестя, Пинськ, Кобринь та інші населені пункти Полісся поруйновані шведами.

1720 У Пинську католики під керівництвом єпископів Рупієвського і Годебського вчинили погром православних. Хто опирався, били. Захоплено десятки православних храмів, Богоявленський монастир у Пинську, Введенський у Куп’ятичах. Навернено до унії 20 тис. «схизматиків». Погром у Пинську викликав по Україні протести.

1746-1817 Шляхтич українського походження з Берестейщини Т. Костюшко – польський національний герой.

1765-1789 На Поліссі споруджено канал Огинського.

1768-1773 Селянське повстання в селах Крощинка і Добрянка в Берестейській економії (Підляшшя), викликане соціальним надуживанням адміністрації економії. Відгомін гайдамацької епопеї.

1768-1774 Гайдамацьке повстання в Україні проти Польщі.

1773-1794 Заходами освітньої комісії в Бересті, Пинську й Дорогочині закладено середньоосвітні польські школи.

[352]

1775-1794 На Поліссі споруджено заходами М. Бутримовича Дніпровсько-Бузький канал.

1792 Берестя перетворено на резиденцію ватажків Торговицької конфедерації, спрямованої проти пол. конституції з 3.05.1791 р. та передбачених нею реформ.

1793 До Рос. імперії долучено м. Пинськ з повітом і приєднано до рос. Мінської губернії.

1794 Під Берестям рос. армія О. Суворова розбила пол. військо генералів Сєраковського, Красінського і Понятовського.

1795 Берестя з повітом долучено до Рос. імперії і віднесене адміністративно до Литовської губернії, пізніше до Гродненської.

1801 Створення росіянами в складі Віленського генерал-губернаторства Гродненської губернії з центром у м. Гродному (Білорусь), до якої віднесено також українські повіти Берестейський, Кобринський, Пружанський з розформованого воєводства Берестейського.

1802 У Бересті згоріло 160 будинків.

1812 Французька навала. Бої біля Берестя і Кобриня.

1822 Пожежа знищила торгову частину Берестя.

1828 З 27 на 28 червня за ст. ст. Берестя спустошене пожежею. Згоріло 220 будинків, в тому числі греко-католицька церква, монастир бригіток, 150 яток, 5 єврейських шкіл. До спустошливих пожеж у Бересті, безумовно, доклала рук рос. вояччина, в такий спосіб розчищаючи місце для фортеці.

1831 Спорудження фортеці в Бересті, внаслідок чого зруйновано старе історичне місто. Сучасне місто збудовано на Кобринському передімісті серед поля.

1831 Улітку почалося пол. повстання в Пинському повіті. Учасники – виключно поліські поміщики та сполонізована місцева шляхта. На чолі повстанських груп на Пинщині стояв магнат Т. Пуславський.

1839 Росіяни організували церковний собор у Полоцьку (Білорусь) на якому скасовано в межах імперії греко-католицьку (уніатську) церкву.

1845 Народився Д. Булгаковський, збирач фольклору Полісся.

1848 Селянське заворушення в Кобринському повіті.

1860-і рр. Полісся двічі відвідав український етнограф. П. Чубинський, зібравши тут багато наукового матеріалу.

1861 Скасування кріпаччини в Рос. імперії.

1861-1863 У с. Людвигове, Дорог. р-н., жила в маєтку чоловіка Е. Ожешко. Під час повстання 1863 р. підтримувала контакти з повстанським загоном Р. Траугутта.

1863 Видано циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону української мови.

1864-1874 Берестейський період у житті і творчості українського письменника О. Стороженка. Жив у маєтку Тришин, тепер у межах Берестя. Похований у Бересті.

[353]

1871-1872 Початок руху на Поліських залізницях.

1873 Страйк робітників цегельні в Бересті.

1873-1898 Діяльність Західної (Поліської) експедиції для меліорації боліт Полісся, керованої Й. Жилинським, Є. Опоковим. В експедиції приймали участь вчені Г. Танфільєв, В. Докучаєв, А. Карпинський, А. Воєйков.

1882 Страйк столярів вагонних майстерень у Бересті.

1893 У січні відбувся страйк залізничників у Пинську.

1895-1931 Життєвий шлях українського поета з Берестейщини С. Семенюка.

1896, 14.04 Спроба українців м. Пружан створити український самодіяльний театр. Віленський генерал-губернатор не дав дозволу.

1897-1974 Життєвий шлях українського поета з Берестейщини І. Хмеля.

1898-1934 Життєвий шлях українського поета з Берестейщини Д. Фальківського.

1903 У Бересті відкрито рос. чол. гімназію.

1905-1907 Революційні події на Поліссі: страйк робітників у Лунинці, Пинську, Бересті; селянські заворушення, зокрема картопляний бунт у Пружанському повіті; солдатські виступи.

1905-1914 Будительська праця в Бересті О. Василенка (О. Варнака), організатора самодіяльного театру та інших культурних акцій.

1905 Заснування бібіліотеки-читальні ім. Тараса Шевченка в с. Кобиляни, Берест. пов.

1908-1944 Життєвий шлях українського письменника з Берестейщини Б. Ольхівського.

1909 Вистава драми Карпенка-Карого «Розумний і дурень» в с. Кльонки, тепер Іван. рн.

1911 Збір коштів у Пинську на пам’ятник Т. Шевченкові у Києві з нагоди сторічного ювілею поета.

1912-1964 Жив і творив Федір Одрач (Шоломицький), український письменник з Полісся. Помер на еміграції.

1914 Почалася Перша світова війна.

1915-1918 Окупація німецькими військами Полісся і Волині по лінії Барановичі-Пинськ-Камінь-Каширський. Відхід значної кількості мирного населення в біженці на схід.

1915-1918 У Білій Підлясці, потім у Бересті видається український тижневик «Рідне слово».

1917 Проголошення в Києві Української Народної Республіки.

1918, 9.02 У Бересті, в Білому палаці фортеці, після переговорів підписано Берестейський мир між Українською Народною Республікою та Німеччиною і її союзниками. Згідно миру Берестейщина разом з Холмщиною і Підляшшям як споконвічні українські землі возз’єднувалися з Україною. 3.03 у Бересті підписано мир між Сов.

[354]

Росією та Німеччиною. Москва визнала незалежність України, але декретом 9. ХІ ВЦВК скасовує Берестейську угоду, розв’язує проти України віроломну війну.

1918, березень У складі УНР сворено Холмське губерніальне староство (губернію) з центром у Бересті. Староста – О. Скоропис-Йолтуховський. На Берестейщині творяться всі ланки української влади. Активну діяльність зокрема розвиває комісаріат з питань освіти, очолений Т. Олесіюком – готує вчителів, засновує школи. У Бересті засновано т-во «Просвіта».

1918 Вистава в Бересті «Наталки Полтавки» І. Котляревського, здійснена місцевими силами.

1919, січень Організація у Кобрині військової формації «Поліська Січ», створено Кобринський курінь.

1919 у січні-лютому Триває повстання в районі Лунинця, Дубровиці проти УНР. Запеклі бої біля Пинська. З Білорусі на Полісся посунули частини ЧА.

1919, лютий Польське військо захоплює фортецю в Бересті, потім ціле Берестя, потім Пинськ і Лунинець, руйнучи надбання українського державного життя.

1920 У Бересті польська влада засновує концтабір для утримання полонених вояків УГА. Комплектування в Бересті української дивізії генерала Безручка.

1920 Берестя займають більшовики, відтак знову поляки.

1921 У складі Польщі створено Поліське воєводство з центром у Бересті.

1922 Полісся належить до території діяльності Українського виборчого комітету Волині, Холмщини, Підляшшя і Полісся.

1922 Вибори до польського сейму. Від воєводства Поліського до сейму пройшли українські депутати В. Дмитріюк, С. Хруцький, І. Пастернак.

1923 Відновлення «Просвіти» в Бересті. Головою обрано В. Дмитріюка.

1924 Відкриття в Бересті приватної (утримуваної «Просвітою») української семирічної школи ім. О. Стороженка.

1926 Санаційний переворот у Польщі. Групу непокірних депутатів сейму, в тому числі українських депутатів, ув’язнено у берест. фортеці.

1926, 7.07 Народився український поет з Кобринщини О. Лапський.

1927, 20.02 У Бересті відбувся воєводський з’їзд «Просвіт», на якому зареєстровано 120 делегатів.

1929 Заснування Організації українських націоналістів.

1933, 3-4.07 Збройний виступ селян у Кобринському повіті, спровакований КПЗБ. Придушений поліцією.

1934, 17.06 У Березі створений поляками концтабір для ув’язнення арештованих активістів українського руху. У концтаборі караються тисячі українських патріотів.

1935 Польська влада забороняє у воєводстві Поліському організоване українське життя. Зокрема заборонено «Просвіту», закрито школу ім. О. С. Стороженка. Ув’язнено П. Артемюка.

[355]

1937, липень У Поліссі закладено воєнізовану підпільну групу ОУН під кодовою назвою «Вовки» з 25 членів, які відбували військову підготовку.

1939, січень-лютий У воєводстві Поліському в околицях Янова ОУН створює нову військову формацію «Поліське лозове козацтво», яке охоплює 500 чол. Готувалося до військових дій в умовах назрівання Другої св. війни. «Поліське лозове козацтво» – попередник УПА.

1939, 1 вересня Почалася Друга світова війна.

1939, 15.09 Берестя після придушення опору польської залоги фортеці окуповане німцями. Відтак відбувся урочистий акт передачі Берестя совєтським союзникам згідно пакту Ріббентропа-Молотова.

1939, жовтень Делегація поліщуків на чолі з С. Городчуком безрезультатно домагається в Москві возз’єднання Берестейщини з УССР. Інша поліська делегація побувала у Львові, намагаючись заручитися підтримкою народних зборів Західної України у справі вирішення долі Берестейщини, – поліщуків на народні збори не пустили, у допомозі відмовили. Тоді ж у Кремлі М. Хрущов ставив питання про приєднання Поліського воєводства як етнічно-українського до УССР, але Сталін відхилив клопотання Києва.

1939, 4.12 Верховним указом з Москви Полісся прилучено до БССР. На місці Поліського воєводства створено в складі БССР дві області – Берестейську і Пинську.

1939-1941 Репресії НКВС проти українства Берестейщини. Арешти, депортацій сімей, заборона українських організацій, шкіл, «Просвіт». Органи влади силоміць записують поліщуків білорусами, непокірних репресують. Повсюдне впровадження російської мови. Невдалі спроби організувати колгоспи.

1941, 22.06 Почалася німецько-совєтська війна.

1941-1944 Німецька окупація краю. Берестейську і Пинську області віднесено німцями до райхскомісаріату Україна. Виникнення в Бересті, Кобрині, Пинську філій українського допомогового комітету. Відкриття українських шкіл і преси. Німецький терор. На території Полісся діє совєтська партизанка, вона провокує німців на терор, нищить українське життя. Те саме робить польське підпілля.

1941-1942 На Поліссі активізує дії військова організація Т. Бульби-Боровця «Поліська Січ Української повстанської армії».

1942, 7.02 У Пинську відбувся перший собор українського православного єпископату, який відбудував Українську православну автокефальну церкву. Німецькі окупанти переслідують відроджену українську церкву.

1942, 14.09 В околицях містечка Дивин на Кобринщині повстає перша сотня оунівської Української повстанської армії. Сотню організував і очолив С. Качинський («Остап»), військовий референт ОУН північно-західних земель. Перші бої сотні – проти німців і совєтських партизан. Початок масової повстанської епопеї в Україні під гаслом: «За Українську Самостійну Соборну Державу!».

[356]

1943, 10.03 У бою з німцями загинув «Остап» (С. Качинський) організатор першої сотні УПА.

1943 Розстріл німцями в Бересті українських інтелігентів – Гайового, Сороки, В. Пантелевича, Тарасюка. Розгром редакції української газети «Наше слово». У Кобрині розстріляно В. Пархотика, Й. Сацевича.

1944 Прорив відділів УПА-Північ через фронт на схід у совєтську займанщину.

1944 «Визволення» Берестейщини більшовиками. Бої з загонами УПА. Окремі повстанські групи продовжують опір до 1953 р.

1945 У Пинську українські підпільники висадили в повітря клуб з партійними зборами. Розпочинається примусова колективізація.

1950 Відкрито в Бересті державний педагогічний інститут ім. Пушкіна.

1952 Бій групи повстанців в Іванівському районі. Загинув Іван Сікора. Репресії проти українських активістів. Депортаціія «куркулів» Берестейщини в Казахстан.

1954 Об’єднання Берестейської і Пинської областей в одну Берестейську.

1990, 18.02 У Бересті виникає Українське громадсько-культурне об’єднання, метою якого є «...збереження та дальший розвиток мови, традицій, культури корінного населення Берестейщини». У квітні 1991 вийшов № 1 газети «Голос Берестейщини». Повстали «Просвіти» в Кобрині, Малориті, Бересті.

1990 Напад міліції в м. Кобрині на активістів УГКО БО, які продавали на вулиці українську пресу. «Бейте этих бандеровцев! Пусть убираются к себе на Львовщину!» – кричали стражи порядку до людей, котрі проте вигуками співчували потерпілим.

1995 Берестейський педагогічний інститут одержав статус університету. Є викладання української мови і літератури.

[357]

Автор схиляє голову перед світлою пам’яттю п. Шейни Дмитра та висловлює щиру дяку й бажає довгих літ життя п. Андрійчуку Андрієві та п. Базилюку Миколі, громадянам США, українським патріотам, поліщукам за походженням (див. у словнику) за оплату зі своїх пенсіонерських заощаджень публікації «Словника Берестейщини».

Автор щиро дякує Козловському Миколі, голові УГКО Берестейської області, за посередництво й організацію публікації «Словника Берестейщини».

Леонюк Володимир, автор «Словника Берестейщини», нар. 1932 р. в с. Критишин, на Берестейщині, в селянській сім’ї, котра згодом вимерла в Казахстані на засланні. За участь в українському русі двічі, в 1952 р. в Пинську і в 1960 р. в Києві, суджений. На пенсії. Член Українського громадсько-культурного об’єднання Берестейської області. Автор публікацій про Берестейщину.

⇐ Предыдущая 55 56 57 58 59 60 61 626364 Следующая ⇒