Тема 4. Методологія та наукова база логістики

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

Тема 4. Методологія та наукова база логістики

План

1. Характеристика елементів логістики

2. Логістичні системи та принципи їх утворення

3. Класифікація логістичних систем

4. Логістичні мережі

5. Оцінка функціонування і розвитку логістичних систем

6. Кібернетичний підхід в логістиці

7. Моделювання в логістиці

8. Оптимізація логістичних рішень

1. Характеристика елементів логістики

Елемент логістики – це функціонально відокремлена сфера логістичної діяльності, яка не підлягає декомпозиції та виконує локальну цільову функцію, пов'язану з виконанням певних логістичних операцій.

Логістика пов'язана з просуванням продукції від місця її виробництва до споживача, що зумовлює відповідно перелік елементів логістики. До їх числа входять: постачання, управління запасами та складування, розподіл, транспортування та вантажопереробка, інформаційне забезпечення.

Термін постачаннянесе в собі інформацію про організацію забезпечення підприємства необхідною сировиною, матеріалами, про можливі механізми мінімізації витрат часу та грошей на закупівлю. Логістика постачання має вирішувати такі питання:

ü Коли і в якій кількості здійснювати закупівлі?

ü Як обирати постачальника, за якими критеріями?

ü Виготовляти самостійно чи закуповувати напівфабрикати і комплектуючі?

ü Як досягти мінімізації витрат та максимізації якості закуплених матеріальних ресурсів?

ü Як мінімізувати витрати на доставку закуплених матеріальних ресурсів?

Завданнями закупівельної логістики є:

- планування потреб у закупівлі продукції;

- скорочення рівня наднормативного запасу продукції;

- підтримка високого рівня обслуговування замовлень споживачів;

- координація графіка доставки й плану з виробництву й закупівлі.

Основні поняття, пов'язані з таким елементом логістики, як постачання (закупівлі):

- тривалість оформлення замовлення – час, затрачуваний
на коригування й уточнення стандартного замовлення;

- періодичність розміщення замовлень – періодичність, із якою менеджер з закупівель може розміщувати регулярні замовлення на поповнення складських запасів (включаючи максимальну кількість днів з моменту продажу продукції до початку оформлення чергового замовлення або резервування потенційних транспортних можливостей);

- строк виконання замовлення – середній строк передачі стандартного замовлення, одержання продукції, розміщення отриманої продукції на складі і внесення в базу даних складської системи управління запасами;

- витрати на замовлення – це витрати на закупівлю кожної партії продукції, що включають витрати на контроль наявності, підготовку замовлення, передачу замовлення, одержання продукції, перевірку кількості й якості, розташування на місцях зберігання, перевірку документів, підготовку рекламації, взяття на облік.

Такий елемент логістики як управління запасами та складування передбачає вибір і використання науково обґрунтованих методів та систем управління запасами й організацію роботи складського господарства.

Правильне логістичне управління запасами це забезпечення їх раціонального рівня за умови мінімізації витрат на складування. Раціональний рівень запасів сировини й матеріалів визначається потребами виробництва. Раціональний рівень запасів товарів та готової продукції визначається необхідним рівнем обслуговування споживачів. Логістика складування вирішує питання, пов'язані з оптимізацією використання складських площ, їх відповідним обладнанням, прийняттям рішень про оренду чи будівництво власних складських комплексів.

Наступний елемент логістики – розподіл – пов'язаний з проектуванням розподільчих систем і ланцюгів. Завдання логістики полягає в забезпеченні якісного обслуговування клієнтів за рахунок своєчасної доставки товарів у потрібне місце і в потрібний час, мінімізації їх вартості за рахунок скорочення кількості посередників, що беруть участь у реалізації. Розподіл у логістиці пов'язаний ще й з визначенням місць розташування розподільчих центрів. Управління розподілом як у логістиці, так і в маркетингу пов'язане з доведенням готово] продукції від виробника до споживача. Проте, логістика займається оптимізацією фізичного переміщення товаропотоків, а маркетинг – налагодженням ділових зв'язків з клієнтами і посередниками, а також просуванням продукції.

Елемент логістики – транспортування та вантажопереробка – забезпечує фізичне переміщення матеріалопотоків і зв'язок різних ланок логістичного ланцюга між собою. Роль логістики у транспортуванні та вантажопереробці полягає в виборі оптимальних видів транспорту, перевізників, оптимізації маршрутів перевезень, мінімізації транспортних витрат, у досягненні високого рівня транспортно-експедиційного обслуговування, організації роботи транспортних терміналів. Інформаційне забезпечення як елемент логістики пов'язане зі збором, обробкою, аналізом логістичної інформації, побудовою й оптимізацією логістичних інформаційних систем. Логістична інформація – це цілеспрямовані знання, необхідні для забезпечення Процесу управління логістичною системою.

2. Логістичні системи і принципи їх утворення

Системний підхід – це напрям методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. Кожна система, в тому числі і логістична, є інтегрованим цілим, тому що вона складається із взаємопов'язаних елементів або підсистем. Системний підхід дає змогу побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні та зовнішні зв'язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для досягнення якої створюється система.

Логістична система – адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається з кількох підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем.

Властивостями логістичних систем є:

– складність – характеризується таким )сновними ознаками: наявність великої кількості елемент: (ланок), склад ний характер взаємодії між окремими елемеами, складність функцій, виконуваних системою, наявність кладноорганізованого управління, вплив на систему велико' ількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;

—ієрархічність – підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

—цілісність – властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами;

—структурованість – передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів та суб'єктів управління, що реалізує задану мету;

—рухливість – мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;

—унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

—адаптивність – здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища.

Виділяють такі логістичні операції.

1. За природою потоку:

а) логістичні операції з матеріальним потоком:

- складування;

- транспортування;

- комплектація;

- завантаження;

- розвантаження;

- внутрішні переміщення сировини та матеріалів під час реалізації логістичних функцій виробництва;

- упаковування вантажу;

- укрупнення вантажних одиниць;

- зберігання;

б) логістичні операції з інформаційним потоком:

- збір інформації;

- зберігання інформації;

- обробка інформації;

- передача інформації.

2. Відносно до логістичної системи:

а) зовнішні – орієнтовані на інтеграцію логістичної системи із зовнішнім середовищем (операції у сфері постачання і збуту);

б) внутрішні – операції, що виконуються всередині логістичної системи.

На зовнішні логістичні операції випадкові змінні впливають більшою мірою, ніж внутрішні.

3. За характером виконання робіт:

а) операції з доданою вартістю, які змінюють споживчі властивості товарів (розкрій, розфасовка, сушіння і т. ін.);

б) операції без доданої вартості (зберігання товарів).

4. За переходом права власності на товар:

а) односторонні – операції, не пов'язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків, виконуються все редині логістичної системи;

б) двосторонні – операції, пов'язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої.

До логістичних операцій можна також зарахувати такі, як прогнозування, контроль, оперативне управління.

5. Залежно від напрямку переміщення потоків:

а) прямі;

б) зворотні. Цей тип операцій передбачає переміщення потоку в напрямку, протилежному до вихідного. Найбільш поширеними прикладами реалізації зворотної логістичної операції є повернення торговим посередником своєму постачальнику товару, термін реалізації якого вичерпано, повернення покупцем торговому посереднику дефектного товару, повернення тари споживачем постачальнику і т. ін.

Логістична функція – це укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію мети логістичної системи. Основні логістичні функції:

- постачання;

- виробництво;

- збут.

До функцій, що мають підтримуючий характер:

1) транспортування;

2) управління запасами;

3) складування;

4) інформаційно-комп'ютерна підтримка;

5) підтримка стандартів обслуговування споживачів тощо.

3. Класифікація логістичних систем

Логістичні системи класифікуються за такими ознаками:

1) за ознакою просторового обмеження– логістичні системи поділяються на два типи:

— макрологістичні;

— мікро логістичні.

Макрологістична система є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні. Виділяють такі макрологістичні системи:

— регіональні;

— національні (міжрегіональні);

— міжнаціональні.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємному погодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створюваній системі.

Цілі створення макрологістичних систем значною мірою можуть відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологіс-тичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту (рис. 5.2).

Закупівля– підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом– це підсисте-ма, що приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним у процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці у продукт праці.

Збут – підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи;

2) залежно від виду логістичних ланцюгів– логістичні системи поділяються на¹:

— логістичні системи з прямими зв'язками – це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв'язків;

— ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи – це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника;

— гнучкі логістичні системи – системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників.

Щоб визначити найоптимальнішу логістичну систему, необхідно розробити її проект. Для цього слід виділити три етапи: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення і розробка пропозицій щодо створення проекту.

Процес планування логістичного проекту передбачає:

1)визначення мети та обмежень;

2) розробку стандартів оцінки результатів;

3) вибір техніки аналізу;

4) складання проектного завдання.

Аналізуючи проект логістичної системи, визначають :

1) достатні або недостатні резерви удосконалення логістики, які
б виправдали проведення детальних досліджень та аналізу;

2) створення концептуальних схем проекту потребує всебічного вивчення фактичних даних, що допомагає об'єктивно і критично поглянути на наявні методи роботи;

3) у процесі створення концептуальної схеми проекту слід чітко визначити можливі варіанти перебудови логістичної системи.

Після складання проекту логістичної системи переходять до її планування, основними складовими якого є планування технологічного процесу та оперативне планування.

При плануванні технологічного процесуаналізують технології, які використовують конкуренти, зважаючи на обробку замовлень, планування потреб у матеріалах. Особливу увагу приділяють технологіям вантажопереробки і транспортування.

В оперативних планахзусилля менеджменту зосереджуються вже на діях, наприклад на процесах збуту та розподілу. У логістиці перевага надається не галузі економіки, а регіону. Територіальна спеціалізація й раціоналізація мають особливе значення для малих і середніх підприємств із незначними циклічними потоками товарів широкої номенклатури.

4. Логістичні мережі

Логістичні мережі – це складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів.

У вітчизняній і закордонній літературі широко використовуються поняття "логістичний ланцюг" і "логістичний канал". У багатьох випадках ці поняття не дуже чітко розмежовані, а іноді вживаються як синоніми.

В англо-американській літературі з логістики використовують поняття: логістичний канал, канал розподілу та ін.

У Німеччині дуже поширеним терміном є логістичний ланцюжок, що відображено в одному з національних стандартів.

Логістичний ланцюг – це лінійко упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків.

Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів .

Таким чином, основною відмінністю логістичного ланцюга від логістичного каналу (каналу розподілу) є те, що ланцюг включає і виробника, і посередників, і обслуговуючі структури (склади, транспортні організації), а канал – лише посередників і виробника.

Простий логістичний ланцюга прямого збуту, може включати такі ланки логістичної системи (ЛЛС): фірму – виробника готової продукції (ГП), споживача (покупця) і логістичного посередника, який доставляє товар покупцю.

У цілому в логістичному ланцюзі виділяють такі головні ланки:

- постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;

- зберігання продукції та сировини;

- виробництво товарів;

- розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції;

- споживання готової продукції;

- сервісне обслуговування споживачів чи замовників.

Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути різноманітною і залежить від:

1) розмірів підприємств;

2) масштабів їх діяльності;

3) концепції управління;

4) матеріаломісткості;

5) галузі економіки.

5. Оцінка функціонування і розвитку логістичних систем

До основного інструментарію управління логістикою належать:

1) бюджет логістики, що враховується як складова загального бюджету фірми при плануванні її господарської діяльності;

2) показники логістики;

3) планування номенклатури товарів згідно з методом АВС;

4) методи дослідження операцій.

У розвинутих країнах до основних логістичних показників належать:

1) частота оборотності всіх запасів, що визначається як відхилення розміру товарообороту до обсягу складських запасів;

2) загальні витрати на матеріально-технічне забезпечення, що припадають на одиницю товарообороту;

3) ступінь готовності постачальника (у %), який визначається як частка від поділу обсягу потреб, що задовольняються у визначений строк, на загальний обсяг потреб;

4) витрати на логістику (у % від загальних витрат);

5) швидкість обороту матеріальних ресурсів для окремих складів;

6) витрати на відправлену одиницю продукції;

7) витрати на тонно-кілометр вантажів, що перевозяться;

8) завантаження складу та парку транспортних засобів;

9) ступінь ризику, пов'язаного зі складуванням запасів.

6. Кібернетичний підхід в логістиці

Логістичні системи як цілеспрямовані динамічні системи належать до категорії кібернетичних систем. Розглянемо основні кібернетичні поняття.

Кібернетика – наука про управління, зв'язок та обробку інформації.

Кібернетична система – цілеспрямована система щодо якої прийняте припущення про відносну ізольованість в інформаційному й абсолютну проникність у матеріально-енергетичному аспектах.

Об'єкт вивчення кібернетики – динамічні системи.

Предмет вивчення кібернетики – інформаційні процеси, пов'язані з управлінням динамічними системами.

Кібернетичне управління це – безперервна процедура в логістичній системі зі зворотним зв'язком. Інформація про хід процесу надходить до керуючого органу (група логістів). Тут здійснюються аналіз інформації, порівняння її з тим, що бажано було б мати, ухвалення рішення, оформлення розпоряджень та їх передача. Керований процес (операція) так чи інакше реагує на отримані розпорядження, при цьому на характер його функціонування впливають зовнішні умови. Інформація про зміну процесу (операції) як реакцію на розпорядження (управління) знову надходить у систему управління, чим здійснюється зворотний зв'язок.

Найбільш складним у системі логістичного управління є процес вироблення рішення.

Прийняття будь-якого рішення відбувається за такою схемою:

- постановка завдання (суть проблеми, обмеження, необхідність рішення);

- з'ясування суті поставленого завдання (мета, засоби її досягнення);

- оцінка стану питання (умови рішення задачі);

- вибір математичної моделі;

- виконання розрахунків;

- якісна оцінка факторів, не врахованих математичною моделлю;

- аналіз і синтез результатів кількісної та якісної оцінок;

- ухвалення рішення.

Щоб процес вироблення логістичного (підприємницького) рішення йшов правильним шляхом, необхідно насамперед правильно зрозуміти (усвідомити) суть доставленого завдання.

У процесі вироблення рішення беруть участь конкретні форми мислення – аналіз і синтез, індукція, аналогія, абстракція і конкретизація.

У ході вироблення логістичного рішення дуже важливо встановити причинно-наслідкові зв'язки між елементами обставин і ходом процесу.

У ході останньої фази прийняття рішення – при остаточному ухваленні рішення – крім максимізації або мінімізації основного показника логістичного процесу необхідно враховувати ще багато різних обставин (юридичні, соціальні, економічні і т. ін.), тому ця фаза не може бути формалізована, а повинна виконуватися (підприємцем, менеджером). Що ж стосовно попередніх етапів прийняття рішень, то вони можуть бути вирішені математичними методами теорії дослідження операцій.

7. Моделювання в логістиці

Суть дослідження операцій полягає в моделюванні майбутніх дій досліджуваної організації (системи) з використанням різноманітного математичного апарату: теорії ймовірностей, математичної статистики, теорії ігор, математичного програмування, теорії масового обслуговування та ін.

Дослідження операцій – методологія застосування математичних кількісних методів для обґрунтування рішень та оцінки їх ефективності у всіх сферах цілеспрямованої людської діяльності.

У логістиці об'єктом дослідження операцій є оптимізація логіс-тичних систем, у тому числі процесів прийняття логістичних рішень.

У логістиці предметом дослідження операцій є завдання прийняття найкращих рішень у керованій логістичній системі на основі оцінки ефективності її функціонування.

Варто усвідомити, що дослідження операцій займається вивченням цілеспрямованої діяльності (якою є, зокрема, підприємницька та логістична діяльність), тобто системи дій, що служать для досягнення цілком визначеної конкретної мети, яка має бути чітко сформульована словесно, настільки чітко, щоб її можна було перекласти на мову математики і написати математичний вираз, формулу, що показує ступінь досягнення поставленої мети (показник якості, критерій процесу).

Операція– закінчена дія, захід (система заходів), об'єднана єдиним задумом, спрямована на рішення певного завдання та досягнення поставленої мети.

Так, у логістиці до досліджуваних операцій належать:

- організація потокового, виробничо-комерційного процесу;

- розробка проекту і створення логістичної системи;

- організація МТЗ конкретного комерційного підприємства.

Операція завжди має результат, тобто сукупність результатів, що виникають унаслідок її здійснення. Кожна операція має мету. Метою операції називають той результат, заради досягнення якого вона здійснюється.

Процедура дослідження операцій включає такі етапи:

1. Постановка завдання.

2. Вибір критерію ефективності або цільової функції дослідження.

3. Розробка моделі дослідження.

4. Визначення області можливих технічних рішень і характеристик.

5. Вибір характеристик для дослідження.

6. Виконання необхідних розрахунків.

7. Вибір оптимального рішення і перевірка його на адекватність.

8. Аналіз отриманих результатів і вироблення рекомендацій.

У процесі дослідження операцій враховується, що функціонування будь-якої частини логістичної системи впливає на роботу всіх її підсистем. Дослідження операцій можливо застосувати тільки у разі наявності декількох варіантів рішення (альтернатив). У підборі альтернатив бере участь підприємець (менеджер), оцінка ж ефективності альтернатив здійснюється методами дослідження операцій.

8. Оптимізація логістичних рішень

Логістична система підприємства має забезпечувати потрібний набір послуг за умови мінімальних витрат, зумовлених виконанням логістичних операцій. Тому логістична політика розробляється з урахуванням двох факторів:

1) бажаного рівня логістичного сервісу;

2) мінімальної величини логістичних витрат.

Ефективність логістичної системи – це показник (або система показників), який характеризує якість роботи логістичної системи за заданого рівня логістичних витрат .

Мета логістичного менеджменту полягає у встановленні балансу між рівнем витрат та рівнем логістичного сервісу, вигідного як споживачу, так і генератору матеріального потоку.

Зростаюча зацікавленість у підвищенні ефективності всього логістичного ланцюжка висуває підвищені вимоги і до системи оціночних показників, яка у даному випадку має забезпечувати інтегральну оцінку логістичних процесів.

Слід зазначити, що в літературі немає єдиної думки щодо визначення ефективності функціонування логістичної системи².

Найчастіше основним критерієм ефективності функціонування логістичної системи вважають мінімізацію логістичних витрат. Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат є актуальною, але за умови досягнення необхідного рівня логістичного сервісу. Внаслідок цього, більш придатними для застосування є рекомендації з оцінювання результатів логістичної діяльності американських спеціалістів, які пропонують багатокритеріальну оцінку функціонування логістичної системи, що складається з внутрішніх і зовнішніх показників.

Умовно внутрішні показники, які характеризують переміщення матеріального потоку, об'єднують у такі групи:

1. Витрати.Фактична величина витрат, пов'язаних із виконанням певних логістичних операцій, найбільшою міроювідображає результати логістичної діяльності.

Величину витрат виражають:

- загальною грошовою сумою витрат;

- грошовою сумою з розрахунку на одиницю продукції (питомі витрати);

- часткою в обсязі продажів;

- за кордоном: у відсотковому відношенні до ВНП (для країни в цілому) або у відсотковому відношенні обсягу продажів готової продукції фірми.

2. Обслуговування споживачів (якість).Ціпоказники характеризують відносну здатність фірми задовольняти запити іпотреби споживачів.

До таких сервісних показників належать:

- ймовірність та величина дефіциту;

- частота пошкоджень продуктів;

- вартість пошкоджених продуктів;

- кількість претензій від споживачів;

- час реакції на претензії споживачів;

- час задоволення претензій споживачів;

- відношення кількості повернень до кількості замовлень;

- вартість повернутих товарів;

- рівень недопоставок;

- рівень браку в постачаннях;

- частку некомплектних постачань;

- частку постачань із запізненням;

- частку передчасних постачань;

- частку постачань у зазначений строк;

- час реакції ланцюга постачань (час, необхідний на внесення відповідних коригувань в оперативні плани при зміні ринкового попиту).

3. Концепція досконалого замовлення.Досконале замовлення – це найвищий критерій якості логістичних операцій, оскільки "досконале замовлення" виступає мірилом загальної ефективності всієї інтегрованої діяльності фірми, а не окремих функцій. Цей показник характеризує, наскільки рівномірно і безперебійно відбувається виконання замовлення на всіх етапах і чи не виникають у ньому збої.

Досконале замовлення – це організація роботи, яка відповідає таким нормативам:

- повна доставка всіх виробів за всіма замовленими товарними позиціями;

- доставка в необхідний споживачам строк із допустимим відхиленням 1 день;

- повне й акуратне ведення документації щодо замовлення;

- бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до використання і відсутність пошкоджень).

4. Продуктивність.З погляду логістики продуктивність вимірюється відношенням між кінцевим результатом роботи системи "на виході" (тобто обсягом виготовлених продуктів або послуг) і обсягом ресурсів "на вході", які використовує система для отримання цього результату.

Показники продуктивності:

- кількість відвантажень на одного працівника;

- відношення обсягу продажів до фонду оплати праці;

- кількість замовлень на одного торгового працівника і т. ін.

При цьому показники продуктивності потрібно розглядати в системі з іншими логістичними показниками. Так, приймальники замовлень можуть показати високу продуктивність при виконанні операцій, але через брак часу для уважного вислуховування побажань кожного клієнта це може призвести до низького ступеня вдоволення споживачів.

5. Активи.Предметом оцінювання активів є ефективність використання капіталу, вкладеного у споруди та устаткування, а також обігового капіталу. Оцінка управління активами показує, наскільки швидко обертаються ліквідні активи (зокрема запаси) і наскільки успішно основні засоби окупають укладені в них інвестиції.

Типові показники ефективності управління логістичними активами:

- тривалість операційного циклу;

- обертання запасів (в обертах і днях);

- витрати на підтримку запасів;

- рівень застарілих запасів;

- рентабельність сукупних активів;

- рентабельність обігового капіталу;

- рентабельність основного капіталу;

- рентабельність інвестицій і т. ін.

Крім внутрішніх, важливе значення мають і зовнішні показники оцінки логістичних систем. Зовнішні системи оцінки включають:

1) регулярне вивчення сприйняття роботи логістичних систем споживачами.

Для цього фірми самостійно або із залученням фахівців здійснюють цільові дослідження. У ході подібних досліджень вивчається робота фірми та її конкурентів у цілому або за окремими напрямами. Типове дослідження дає комплексну оцінку сприйняття споживачами таких аспектів логістичної діяльності, як тривалість логістичного циклу, доступність інформації, способи вирішення проблем, сервісна підтримка продукту і т. ін.;

2) порівняльний аналіз як засіб зіставлення однотипних продуктів, послуг і методів роботи з аналогічними показника ми конкурентів, а також провідних фірм суміжних і несуміжних галузей. У ході аналізу визначаються ключові показники діяльності та за можливості відслідковуються їх минулі та поточні значення.

Мінімізація витрат є одним із основних критеріїв ефективності функціонування логістичної системи.

Логістичні витрати – це витрати, пов'язані з виконанням логістичних операцій.

До складу логістичних витрат входять фактичні витрати і витрати втрачених можливостей (навіяні).

Цікавий закордонний досвід організації управлінського обліку логістичних витрат, який передбачає кілька принципів ведення обліку залежно від мети подальшого використання.

1) Калькуляція логістичних витрат за видами діяльності призначена для того, щоб зіставити всі відповідні витрати з виконаними роботами, які створюють додану вартість. Наприклад, витрати, закріплені за конкретним споживачем або продуктом, мають відображати всі витрати, необхідні для виконання відповідних робіт та операцій, незалежно від того, де і коли вони виконувалися. Калькуляція логістичних витрат за видами діяльності ґрунтується на ідеї, що всі витрати потрібно виділяти на конкретні роботи та операції, які поглинають ресурси, а не на організаційні або бюджетні підрозділи. Інакше кажучи, калькуляція логістичних витрат за видами діяльності може дати менеджерам інформацію, яка дозволяє визначити, чи приносить конкретний клієнт, замовлення, продукт або послуга прибуток.

2) Групування функціональних витрат означає, що всі витрати на прямі і непрямі логістичні послуги, виконані за конкретний операційний період, зводяться у звіті в одну основну категорію з докладним розбиттям на підкатегорїї. Таке компонування звіту про загальні витрати дає змогу порівнювати показники за кілька періодів.

3) Групування розподілених витрат призначене для зіставлення загальних логістичних витрат із натуральними показниками діяльності. Наприклад, загальні логістичні витрати можна враховувати з розрахунку на тонну, центнер, одиницю продукту, замовлення, номенклатурну категорію продуктів або інші натуральні величини, які використовуються для порівняльного аналізу результатів роботи.

4) Групування постійних і змінних витрат надзвичайно корисне для виявлення причетності логістичних витрат до поточних або потенційних операцій. Цей метод компонування полягає у зарахуванні витрат до постійних або змінних для приблизної оцінки масштабу змін в операційних витратах, які утворилися внаслідок коливання логістичної продуктивності.

Між переліченими витратами простежуються певні залежності. Так, часто зменшення одного виду логістичних витрат супроводжується збільшенням іншого.

⇐ Предыдущая 12