Етап 1. Побудова початкового плану перевезень

Теоретична частина

Критерії ефективності логістичних систем

Логістична система підприємства забезпечує потрібний набір послуг за максимально можливого зменшення асоційованих витрат, зумовлених виконанням логістичних операцій. Через це логістична політика розробляється з врахуванням двох факторів - бажаного рівня логістичного сервісу і мінімальної величини логістичних витрат на його досягнення, а мета логістичного менеджменту полягає у встановленні балансу між цими двома складовими, вигідного як споживачу, так і генератору матеріального потоку.

Це підводить нас до визначення сутності ефективності логістичної системи.

Ефективність логістичної системи - це показник (або система показників), який характеризує рівень якості функціонування логістичної системи за заданого рівня загальних логістичних витрат.

З точки зору споживача, який є кінцевою ланкою логістичного ланцюга, ефективність логістичної системи визначається рівнем якості обслуговування його замовлення.

Зростаюча зацікавленість у підвищенні ефективності всього логістичного ланцюга висуває підвищені вимоги і до системи оціночних показників, яка у даному випадку повинна забезпечувати інтегральну оцінку логістичних процесів.

Слід зазначити, що в спеціальній літературі немає єдиної думки щодо питання визначення ефективності функціонування логістичної системи. Найчастіше основним критерієм такої ефективності вважають мінімізацію логістичних витрат. Без сумніву, орієнтація на мінімізацію втрат є актуальною, але за умови досягнення необхідного рівня логістичного сервісу. Через це популярність набула багатокритеріальна оцінка ефективності функціонування логістичної системи.

Найбільше розповсюдження отримали наступні критерії оцінки: витрати, задоволення споживачів, якість, час, активи.

Витрати. Фактична величина витрат, пов'язаних з виконанням певних логістичних операцій найбільшою мірою відображає результати логістичної діяльності. Величину витрат, як правило, виражають або загальною грошовою сумою витрат, або грошовою сумою з розрахунку на одиницю продукції (питомі витрати), або часткою в обсязі продажів. За кордоном аналіз логістичних витрат зазвичай здійснюється у відсотковому відношенні до ВНП (для країни в цілому) або обсягу продажів готової продукції фірми (галузі). Сутність логістичних витрат та їх склад докладніше буде розглянуто нами нижче.

Задоволення споживачів/якість. Наступна група логістичних показників належить до обслуговування споживачів. Ці показники характеризують здатність фірми досягти повного задоволення запитів своїх клієнтів.

До підсумкових показників цієї групи відносяться досконале замовлення, задоволення споживачів і якість продукції.

Серед сучасних підходів до оцінки сукупної ефективності всіх операцій, спрямованих на задоволення споживачів, все більший інтерес викликає концепція досконалого замовлення. Досконале замовлення - це найвищий критерій якості логістичних операцій, оскільки «досконале замовлення» виступає мірилом загальної ефективності всієї інтегрованої діяльності фірми, а не окремих функцій. Цей показник характеризує, наскільки рівномірно і безперебійно відбувається виконання замовлення на всіх етапах, тобто наскільки налагоджено весь багато етапний процес управління замовленням і чи не виникають у ньому збої.

Досконале замовлення - це організація роботи, яка відповідає таким нормативам:

1. повна доставка всіх виробів за всіма замовленими товарними позиціями;

2. доставка в необхідний споживачем строк із допустимим відхиленням ± 1 день;

3. повне і акуратне ведення документації щодо замовлення;

4. бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до використання і відсутність пошкоджень).

Сьогодні найкращі логістичні організації демонструють рівень досконалого замовлення в 55-60% усіх своїх операцій, тоді як більшості інших не вдається досягнути і 20%.

Задоволення споживача оцінюється його сприйняттям строків виконання замовлення (довжини функціонального циклу), елементів досконалого виконання замовлення та здатності фірми реагувати на стан замовлення та запити (претензії), що висуваються. Важливими показниками задоволення споживачів є:

- доставка до назначеного терміну - доля замовлень, виконаних до назначеного терміну або раніше;

- витрати гарантійного обслуговування - рівень середніх фактичних витрат на гарантійне обслуговування в доході;

- час реакції на претензії споживачів та їх задоволення: час реакції на претензії - середній термін між надходженням заявки від клієнта та його контактом з відповідним представником компанії; час задоволення претензій - середній термін до повного задоволення вимог клієнта.

Якість продукції характеризують: частота пошкоджень продуктів, вартість пошкоджених продуктів, кількість претензій, кількість повернень товарів від споживачів, вартість повернених товарів.

Час. Часові показники є мірою спроможності фірми швидко відкликатися на запити споживачів. Іншими словами кажучи, вони фіксують, який час проходить від підтвердження клієнтом наміру зробити покупку до моменту, коли продукт поступає у розпорядження покупця.

Ключовими показниками часу виконання замовлень є:

- тривалість виробничого циклу від замовлення на поставку ресурсів до випуску готового продукту - кумулятивний строк зовнішніх та внутрішніх поставок, необхідних для створення готового до відправлення продукту, якщо при надходженні від споживача замовлення на цей продукт був відсутнім наявний запас і не було розміщено замовлення на поставку виробничих компонентів;

- час реакції ланцюга поставок - теоретичний час, що необхідний для виявлення та фіксації важливих змін ринкового попиту, внесення відповідних коректувань в оперативні плани і збільшення виробництва продукції на 20%;

- виконання виробничого плану - середня фактична частота повного (±5%) дотримання календарних планів випуску продукції.

Активи. Предметом оцінювання активів є ефективність використання капіталу, вкладеного в споруди та устаткування, а також обігового капіталу, пов'язаного у запасах. Оцінка управління активами показує, наскільки швидко обертаються обігові активи (зокрема запаси) і наскільки успішно основні засоби окупають вкладені в них інвестиції.

Ключовими діагностичними показниками використання активів є:

- точність прогнозів - ретроспективна оцінка на основі найближчого за часом трьох місячного періоду безпомилкових в середньому прогнозів попиту;

- старіння запасів - витрати у зв'язку зі старінням запасів у відсотках від їх середньої вартості;

- завантаження потужностей - частка завантажених потужностей в загальному обсязі наявних потужностей.

Типовими показниками ефективності використання логістичних активів також є: тривалість операційного циклу, оборотність запасів (в обертах і днях), рентабельність сукупних активів, рентабельність обігового капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність інвестицій і т.д.

Перераховані абсолютні логістичні показники самі по собі мають невелике значення, однак вони можуть бути використані для порівняння:

- з абсолютними стандартами - кращими результатами, яких взагалі можна досягти;

- з цільовими стандартами, встановленими на основі цілей, які є реальними та досяжними;

- з минулими стандартами, коли аналізуються результати, отримані в минулому;

- зі стандартами конкурентів, коли вивчаються результати роботи конкурентів.

Для виміру ефективності логістичної системи часто застосовують фінансові показники, які користуються великою популярністю, тому що прості в розрахунках, виглядають переконливо, дозволяють системного підходити до аналізованих проблем і проводити зіставлення отриманих результатів. Однак у них є свої недоліки, у першу чергу пов'язані з тим, що вони скоріше відбивають минулі результати, а не поточні, повільно реагують на зміни, залежать від ряду бухгалтерських прийомів і не враховують важливих аспектів логістики. Часом фінансові показники можуть показати, що щось іде не так, але не показують, що саме йде не так або як це можна скорегувати.

Тому в останні роки значний інтерес привернув до себе новий підхід до визначення ефективності логістичної системи - концепція «діаграм збалансованих переваг». Ця концепція заснована на врахуванні ключових показників ефективності, здебільшого не обов'язково фінансових, які надають керівництву компанії більш досконалі засоби досягнення стратегічних цілей у порівнянні з методами, що використовують традиційні оцінки, значною мірою орієнтовані на вимір фінансових показників. При цьому ключові показники ефективності визначаються безпосередньо стратегічними цілями компанії. Таким чином, сенс тут полягає в тому, що діаграма збалансованих переваг забезпечує поточні орієнтири в тих критично важливих областях, де, можливо, буде потрібно вживання заходів, необхідних для досягнення цих цілей. Ці ідеї легко трансформуються в стратегії управління логістичним ланцюгом. Якщо вдається знайти показники ефективності, що мають безпосереднє відношення до досягнення стратегічних цілей, то тоді ці параметри можуть стати основою для розробки більш докладної схеми одержання переваг, чим при використанні традиційних підходів.

Для побудови такої діаграми пропонується використати чотирьохступеневий процес:

1. формулювання стратегії управління логістичним ланцюгом;

2. виявлення реально вимірюваних параметрів досягнутого успіху;

3. визначення процесів, що впливають на кінцеві результати;

4. визначення основних драйверів ефективності цих процесів.

У наведеній схемі передбачається, що трьома основними проявами успіху є якість, швидкість і дешевина. Ці цілі мають велике значення тому, що поєднують у собі оцінки ефективності з погляду уявлення покупця про якість із внутрішніми показниками використання ресурсів й активів.

Оскільки «те, що піддається виміру піддається й управлінню», то представляється неминучим, що після проведення подібних вимірів увагу керівників буде спрямовано на рішення цих ключових проблем.

Ще один підхід до оцінки ефективності логістичної діяльності й поліпшення функціонування логістичного ланцюга полягає в розумінні структури логістичних процесів. Такий підхід полягає в складанні карти процесу - схеми потоків, що виникають при надходженні замовлення від покупця і закінчуються поставкою товару.

Складання карти процесів, які відбуваються в логістичному ланцюзі, є першим кроком на шляху до розуміння можливостей підвищення їх ефективності за рахунок реінжинірингу. В основі подібного реінжинірингу лежить ідея про існування часу, «що збільшує цінність» (час, витрачений на виконання дій, що створюють вигоди для потенційних покупців), поряд з існуванням часу, «що не збільшує цінність» (час, витрачений на здійснення діяльності, відмова від виконання якої не приведе до зниження вигід для покупця).

З огляду на це, складається приблизна схема, що наочно показує, скільки часу витрачається на операції, що забезпечують або не забезпечують збільшення цінності.

Ця величина нерідко становить менш 10 %. Для підвищення даного показника ефективності, насамперед, необхідно домогтися всебічного розуміння аналізованих логістичних процесів і скоротити час, що не збільшує цінність.

Одним з основних методологічних принципів логістичної концепції є системний підхід.

Системний підхід - це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об'єктів як систем, що дозволяє побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв'язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для досягнення якої створюється система. Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається з окремих розрізнених підсистем.

Практична частина

Методу розподілу перевезення в транспортній логістиці

Тема практичного заняття: Ознаїмитися з математичними моделями

транспортної задачі та навчитись практично застосовувати існуючі методики для розподілу вантажопотоків

Вихідні данні

Варіант	Загальна наявність товару для продажу та поставки,т			Потреба споживачів, т
	А	В	С	А	В	С	Д

Постачальник а₁ -690

Постачальник а₂ -863

Постачальник а₃ -345

Покупець в₁ - 494

Покупець в₂ - 434

Покупець в₃ - 456

Покупець в₄ – 514

Таблиця 5.1 - Відстані між постачальниками, км

Постачальники	Споживачі
Постачальники	в₁	в₂	в₃	в₄
а₁
а₂
а₃

Етап 1. Побудова початкового плану перевезень

Х₁₁ + Х₁₂ + Х ₁₃+ Х₁₄ = 690

Х₂₁ + Х₂₂ + Х ₂₃+ Х₂₄ = 863

Х₃₁ + Х₃₂ + Х ₃₃+ Х₃₄= 863

Х₁₁ + Х₁₂ + Х ₁₃= 494

Х₂₁ + Х₂₂ + Х ₂₃= 434

Х₃₁ + Х₃₂ + Х ₃₃= 456

Х₄₁ + Х₄₂ + Х ₄₃= 514

Одержимо таку цільову функцію вантажообороту:

F = 65 Х₁₁ +55 Х₁₂ +130 Х ₁₃+90 Х₁₄+130 Х₂₁ +80 Х₂₂ +100 Х ₂₃ +50 Х₂₄+ +90 Х₃₁ +150 Х₃₂ +95 Х ₃₃ +130 Х₃₄ = min

Таблиця 5.2 – Транспортна задача побудована методом північно - західного кута

Постача-льники	Споживачі				Обсяг вивозу
Постача-льники	в₁	в₂	в₃	в₄	Обсяг вивозу
а₁	65	55	130	90
а₂	130	80	100	50
а₃	90	150	95	130
Обсяг завозу

Побудова опорного плану методом найменшої вартості (найменшого елемента)

Таблиця 5.3 –Опорний план, складений методом найменшої вартості ( найменшого елемента )

	Споживачі				Обсяг вивозу
	в₁	в₂	в₃	в₄	Обсяг вивозу
а₁	65	55	130	90
а₂	130	80	100	50
а₃	90	150	95	130
Обсяг завозу

Пам’ятаємо ,що кількість заповнених клітинок повинна бути n + m – 1=3+4 - -1=6 Вданій таблиці ми дотримались цієї вимоги

Побудова опорного плану методом усереднених коефіцієнтів

Цей метод полягає в обчисленні середніх відстаней ( собівартість ) перевезення в рядках і стовпчиках матриці перевезення за формулами:

Са_і = С_і1 + С_і2 + ….+ С_і_m/ m

Сb_j = С_j₁ + С_j₂ + ….+ С_jm/ n

Де Сmn – значення відстані кожної клітинки;

n – кількість рядків

m – кількість рядків

Са₁= 65+ 55+ 130+ 90 /4 = 85

Са₂= 130+ 80+ 100+ 50/4 =90

Са₃= 90 +150+ 95+ 130/4 = 116,5

Сb₁= 65+130+90 /3 = 95

Сb₂= 55+80 + 150/3 =95

Сb₃= 130+100 + 95/3 =95

Сb₄= 90+50 + 130/3 =90

Після цього для кожної клітинки розраховують усереднені коефіцієнти:

К_j_і= C _j_і- ( Са_і+ Сb_j );

Ка₁b₁ = 65- (85+95) = -115

Ка₁b₂= 55- (85+95) = -125

Ка₁b₃= 130 - (85+95) = -50

Ка₁b₄= 90 - (85+ 90) = -85

Ка₂b₁= 130 - (95+ 90) = - 55

Ка₂b₂= 80 - (95+ 90) =-105

Ка₂b₃= 100 - (95+ 90) = -85

Ка₂b₄= 50 - (90+90) = -130

Ка₃b₁= 90 -(95+116,25) = -116,25

Ка₃b₂= 150- (95+116,25)= -61,25

Ка₃b₃= 95- (95+116,25) =-116,25

Ка₃b₄= 130- (90+116,25) =-76,25

Таблиця 5.4 – Розрахунок усереднених коефіцієнтів

Постача-льники	Споживачі				Обсяг вивозу	Са_і
Постача-льники	в₁	в₂	в₃	в₄	Обсяг вивозу	Са_і
а₁	-115	-125	-50	-85
а₂	-55	-105	-85	-130
а₃	-161,25	-61,25	-116,25	-76,25		116,25
Обсяг завозу
Сb_і

Потім заповнюється послідовно клітинки, починаючи з кліток з найменшими значеннями усереднених коефіцієнтів, максимально можливими значеннями обсягів перевезення ( таблиця 5.5)

Таблиця 5.5 – Опорний план, складений методом усереднених коефіцієнтів

Постача-льники	Споживачі				Обсяг вивозу
Постача-льники	в₁	в₂	в₃	в₄	Обсяг вивозу
а₁	65	55	130	90
а₂	130	80	100	50
а₃	90	150	95	130
Обсяг завозу

Етап 2. Оцінка оптимальності чергового плану здійснюється через розрахунок потенціалів.

Сумарний обсяг вантажообороту за схемою методу північно- західного кута складе:

Т₀= 494*95+196*55+238*80+100*456+169*50+345*140=179100

Середня відстань перевезення однієї тони складе:

l= 179100/1898=94,35

Сумарний обсягвантажообороту за схемою методу найменшого елемента складе:

Т₀= 65*265+434*55+349*100+50*514+107*95+238*90=132695

Середня відстань перевезення однієї тони складе:

l= 132695/1898=69,91

Сумарний обсяг вантажообороту за схемою методу усереднених коефіцієнтів складе:

Т₀= 65*265+434*55+349*100+50*514+107*95+238*90=132695

Середня відстань перевезення однієї тони складе:

l= 132695/1898=69,91

Отже, більш оптимальний для нас є схема перевезень за методом усереднених коефіцієнтів.

U₁+V₁=65 U₁=65

U₁+V₂=55 U₂ =95

U₂+V₃=100 U₃=90

U₂+V₄=50 V₁=0

U₃+V₁=90 V₂=-10

U₃+V₃=95 V₃=5

V₄=-45

Для того,щоб опорний план був оптимальний, необхідно і достатньо, щоб коефіцієнти незайнятих клітинок були невід’ємні.

Е₁₃= 130 –(65 + 65)=60

Е₁₄= 90 –(-45 + 65)=70

Е₂₁= 130 –(0 + 95)=35

Е₂₂= 80 –(-10 + 95)=-5

Е₃₂= 150 –(-10+90)=70

Е₃₄= 130 –(-45+90)=95

Таблиця 5.6 – Новий план перевезень

Постача-льники	Споживачі				Обсяг вивозу
Постача-льники	в₁	в₂	в₃	в₄	Обсяг вивозу
а₁	65	55	130	90
а₂	130	80	100	50
а₃	90	150	95	130
Обсяг завозу

Т₀=65*265+85*55+349*130+349*130+349*80+100*0+50*514+90*238+

+95*107=151890

l= 151890/1898=80,026

Висновок: Даний розрахунок показав, що з цих характеристик незайнятих характеристик не зайнятих клітинок від’ємних немає, тому даний тому даний план є оптимальний. Отже, оптимальним обсягом вантажообороту буде 3168 т-км з середньою відстанню перевезення 80,026 км, розрахованими за методом усереднених коефіцієнтів.

12 Следующая ⇒