О р і є н т о в н и й п л а н. ОЛЕКСАНДР МУРАШКО

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

О р і є н т о в н и й п л а н

І. Цікавість юного Миколи Лисенка до музичного мистецтва.

ІІ. Навчання в Лейпцигській консерваторії.

1. Навчання поєднувалось із концертуванням.

2. Початок праці над циклом пісень на слова Тараса Шевченка.

ІІІ. Заглибленість у культурне життя після повернення в Україну.

1. Виступи як піаніста, гастролювання з хором.

2. Робота над оперою «Різдвяна ніч».

IV. Створення опери «Тарас Бульба».

1. Що пробудило в композитора інтерес до героїчної історії України.

2. Десять років віддав Лисенко роботі над оперою.

3. Побачити твір на сцені не судилося.

V. Творчий доробок Миколи Лисенка.

VI. Мистецька школа Лисенка породила плеяду композиторів.

◊ Написати докладний переказ, увівши до його тексту самостійно складений відгук про будь-який твір Миколи Лисенка.

ОЛЕКСАНДР МУРАШКО

Нахил до малювання виявився в Олександра ще в ранній юності. Та батько, який був іконографом, виміряв для сина іншу долю. Заборонивши Сашкові й думати про живопис, він віддав його до духовного училища. Тож п’ятнадцятирічним юнак пішов з дому. Довго жив на Дніпрі, серед бідаків, яких годувала ріка. Малював їхні колоритні постаті, всотував враження від спілкування з простим людом та прекрасною природою.

Трапилось так, що Олександр познайомився з родиною професора Андріана Прахова та живописцем Віктором Васнєцовим. То був час, коли народжувалися славнозвісні настінні розписи Володимирського собору в Києві, роботи, які й дотепер вражають своєю художньою довершеністю. Керував оздобленням собору мистецтвознавець Прахов, а центральною особою, без сумніву, був Васнєцов. Помітивши в юнака неабиякі здібності, Прахов та Васнєцов порадили йому здобувати художню освіту. З їхньою підтримкою Олександр вступив до Петербурзької академії мистецтв.

Навчаючись, Олександр щороку приїздив у рідну Україну. Захоплення рєпінськими «Запорожцями», інтерес до історичної долі рідного народу не могли не вплинути на формування уподобань молодого живописця. Героїчне минуле України Мурашко обрав темою своєї дипломної картини «Похорон кошового».

Слід відзначити, що працюючи над центральним образом полотна (образом старого козака з булавою), художник попросив позувати відомого діяча українського театру Михайла Старицького. Той охоче погодився. Так Мурашко увічнив образ видатного митця.

Картина стала чудовим заспівом до творчості майстра. За неї Мурашкові було надано звання художника й право закордонного творчого відрядження.

У Парижі митець досліджував твори класиків, вивчав полотна імпресіоністів. Проте головним об’єктом вивчення для нього, як завжди, залишалося реальне життя простих людей з їхніми радощами й бідами. Не фешенебельний Париж, не багаті квартали і їхні заможні мешканці полонили художника. Його увагу привертав Париж без прикрас. Народжувалися нові полотна митця.

Повернувшись до Києва, Олександр Мурашко працював переважно в жанрі портрета. Деякий час живописець викладав в Київському художньому училищі, а пізніше заснував власну образотворчу студію.

У розквіті сил Олександр Мурашко трагічно загинув за нез’ясованих обставин. Тіло митця було знайдене у яру, неподалік від його домівки на Лук’янівці. Найімовірніше художник був знищений муравйовськими вандалами, які тоді захопили Київ.

(325 слів) (За Т. Суярко)

◊ Пояснити лексичне значення слів іконограф (митець, що працює в жанрі іконопису), колоритний (наділений певними особливостями, своєрідний), імпресіоністи, фешенебельний (такий, що відповідає вимогам вишуканого смаку й моди, елегантний), вандали (переносно – неуки, варвари, руйнівник культурних цінностей).

◊ Дібрати синоніми до слів всотувати, довершеність

◊ Скласти план тексту.

⇐ Предыдущая 1 2 345 Следующая ⇒