Уроки № 37, 38. ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ. Письмовий переказ із творчим завданням. І. Повідомлення мети і завдань уроків. Мотивація навчання.. ІІ. Підготовка до роботи над переказом.. ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.. ІV. Домашнє завдання..

Уроки № 37, 38

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Письмовий переказ із творчим завданням

Мета: продовжувати формування в учнів умінь сприймати прослухане (або прочитане) висловлювання та відтворювати його із застосуванням відпрацьованих у попередніх класах текстотворчих умінь, а також завершувати відповідно до одержаного завдання; уточнювати й активізувати словниковий запас учнів, удосконалювати культуру мовлення; виховувати повагу до вітчизняної культури, до митців, викликати зацікавленість українським мистецтвом.

Обладнання: текст для переказу.

ХІД УРОКІВ

І. Повідомлення мети і завдань уроків. Мотивація навчання.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

◊ Читання тексту.

◊ Пояснення лексичного значення наявних у тексті слів, що містяться в пасивному словнику учнів.

◊ Визначення теми та головної думки тексту.

З’ясування стилю тексту, покладеного в основу тексту типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

◊ Індивідуальне складання плану тексту.

◊ Обговорення можливих варіантів закінчення (бажано відбити в плані переказу одним-двома пунктами).

◊ Читання тексту.

ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

Редагування чорнових варіантів тексту переказу з продовженням. Переписування відредагованого тексту.

ІV. Домашнє завдання.

Завершити роботу над письмовим переказом.

Тексти для письмового переказу

МИКОЛА ЛЕОНТОВИЧ

Його найвідомішим твором є геніальний «Щедрик». Покладена в основу твору народна щедрівка є найстарішим зразком українського фольклору.

Мелодія складається з мотиву, що має всього чотири звуки. Пісню починає сопрано соло, потім мотив підхоплює увесь хор. Вступають усе нові голоси, і кожен ніби додає щось своє. Усе разом – витончене, надзвичайно красиве звукове мереживо.

Інший геніальний твір Леонтовича – «Дударик». За змістом це дитяча пісенька про дідуся-дударика, який умер, залишивши сиротою свою дуду.

Хор розпочинається чоловічими голосами, які імітують звучання дуди. На цьому фоні сопрано та альти співають простеньку народну мелодію.

Вслухаєшся в чудовий спів – і ніби бачиш маленького хлопчика, який сумує за дідусем, і самого дідуся, який, прощаючись із хлоп’ям, передає йому улюблену свою дуду.

Хорові твори «Дударик» і «Щедрик» стали відомими далеко за межами України.

Кажуть, що безмежну любов до народної пісні та ніжну душу Микола Леонтович перейняв від матері. Мабуть, завдяки тому, що з її уст завжди лунала чарівна пісня, музичні здібності хлопчика виявилися дуже рано. Музикальним хистом був наділений і батько майбутнього композитора: він добре грав на кількох інструментах: віолончелі, скрипці, гітарі.

Проте не лише спів приваблював хлопця. Змалку почала виявлятися ще одна сторона його обдарування – талант до хорового диригування. Створивши хор із сестри і брата, Микола вправно диригував ним в ожереді соломи…

Життєва стежка йому, синові священика, була вторована – духовна освіта. Навчаючись у духовній школі та семінарії, юнак опанував нотну грамоту й залюбки співав у хорі. Тоді ж, у роки навчання, почав записувати мелодії українських народних пісень.

Закінчивши семінарію, Леонтович став учителем співів і арифметики в сільській школі. До речі, змалку Микола не любив арифметики, а тут довелося навчати інших… Але там, де йшлося про музику й хоровий спів, молодий учитель почувався у своїй стихії. Де з’являвся Микола Дмитрович, там звучала пісня. Невдовзі молодий учитель створив чудовий учнівський оркестр.

Відчуваючи брак музичної освіти, Микола приїздить до Петербурга, де відвідує лекції та консультації придворної капели. Заняття привели в певну систему все, чого композитор-самоук досяг самотужки. Природжений талант Леонтовича, його артистизм не переставали дивувати його вчителів.

Освіту молодий композитор продовжив у Київський консерваторії. Невдовзі Леонтович почав викладати хорову справу в музичному інституті імені М. Лисенка. Проте бурхливі політичні події змушують його переїхати в Тульчин, до сім’ї. Композитор знову починає вчителювати в сільській школі.

Леонтович розпочинає роботу над оперою «Русалчин великдень» У першому акті опери йшлося про те, як козак, заблукавши в лісі, зустрівся з русалками. Ті, накинувшись на юнака, загадали йому загадку – якщо козак не відгадає її, на нього чекає смерть.

Хлопця рятує одна з русалок, що закохалася в нього, удвох вони тікають.

Наступні акти опери так і не були створені. Повертаючись від лібретиста, який жив у сусідньому містечку, Микола Дмитрович заночував у хаті свого батька. Саме тоді попросився переночувати невідомий, що проходив через село. Опівночі пролунав постріл і з будинку вискочив убивця.

Так трагічно обірвалося життя одного з найвидатніших митців України. В обставинах загибелі композитора досі лишилось багато нез’ясованого.

Безсмертя Миколи Леонтовича – у популярності його творів в Україні та за її межами.

(483 слова) (За М. Гордійчуком)

◊ Пояснити лексичне значення слів сопрано (найвищий співочий жіночий голос), альт (низький дитячий або жіночий голос), соло (виступ одного виконавця), консерваторія, лібретист (автор лібрето – словесного тексту музично-драматичного твору – опери, оперети тощо); виразу почуватися у своїй стихії.

◊ Дібрати синоніми до слів імітувати, хист, самотужки.

◊ Скласти план тексту.

⇐ Предыдущая 123 4 5 Следующая ⇒