Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Предмети одягу - талісмани сексуальних пригод



Предмети одягу - талісмани сексуальних пригод

 

1. Цей самий Ремінь з рідною пряжкою

 

Коли саме Я придбав цей ремінь – точно невідомо, а приблизно - межах свого 9-10-го класу, 2005-2006-ий.

Зате точно знаю момент, коли він був зі мною - і жіночі пальці допомагали йому розпуститися.

2007-ий, 11 серпня.

 

Переважно, саме цим ременем Я постійно оперезував себе: тому він часто був втягнутий в вир ситуацій та випадків в які  вникав та втілював.

 

Усвідомлення, що цей ремінь важливий для моєї вдачі в сексуальних справах – прийшло до мене років через півтори, десь на початку 2009-го.

 

Ремінь – який має силу, Ремінь, який пам’ятає: Аллу, Ірину і не тільки, навіть Блонді. Не важливо, наскільки справа з побаченнями була вдалою – головне, що зі мною, на мені, був автентичний предмет з яким Я переживав моменти чи насолоджувався інтригами ситуацій.

 

Ні. Ніколи не насолоджувався.

Тільки завзяття та зайнятість в справі: довести, втілити побачення, влаштувати, домовитися – тільки це приносило мені радість, азарт, адреналін, задоволення, передчуття, всю гамму і байдуже навіть, що то були лише сподівання та очікування.

 

Пізніше, прийшло розуміння – що предмети йдуть. Сумно, що необхідний предмет в гардеробі пропадає через знос.

 

2. Джинси

 

Продовжуючи тему зносу: їм Я не дав так просто пропасти. Це Я про джинси №2.

В 2018-му, як тільки потекли гроші – віддав їх в ремонт одягу і мені там все підлатали-полагодили. Тепер вони в строю і на мені/зі мною

 

Джинси №1: легкі, літні.

Апогей пам’яті про них: літо, серпень 2007-го, друга декада серпня. Так, Я тоді носив на вихід ці джинси та цей самий ремінь.

Джинси прожили десь до 2011-го: бо вони літні, бо вони тонкі, бо стерлися, порвалися.

В чорній футболці, яка існує й досі – не фетиш, чорних джинсах, ремінь – як інь-янь, чорні кросівки: в такому одіянні Я тоді зустрічався з Сумчанкою моїх мрій і потрапив на з’ємну квартиру на металургах, яку ми зняли взаємно, в якій Я вперше пив Рогань монастирське, в якій моя сумчанка зняла з мене ремінь, а штани і труси – Я сам, іще в ванній.

 

Потім ті штани з Ремнем запам’ятали

- нашу першу пробну ніч з Блонді в 2011-му – невдалу, але сміливу, як можете знати із «Історії Блонді. Початок»;

- побачення-прогулянки з Метеликом.

 

Штанам №2 разом з Ремінем більше пощастило Разом: вони були скрізь і повсюди зі мною, з ними Я пережив стос моментів. Але штош…

 

Суть цієї оповідки в тому, що Я вирішив написати про свої штани і ремінь – так, наче це одна з екранізацій на фестивалі Санденс.

 

2020-10-16



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.