Індивідуальне завдання. на тему: «Організаційно-правове забезпечення безпеки життєдіяльності». Варіант №21

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра безпеки життєдіяльності

Індивідуальне завдання

на тему: «Організаційно-правове забезпечення безпеки життєдіяльності»

Виконав

студент групи ФеІ-21

Слотвінський Дмитро

Львів-2013

Варіант №21

Завдання:Охарактеризуйте основні принципи і напрями державної політики з питань

поводження з відходами, зазначені в законі № 187/98-ВР від 05.03.1998

«Про відходи».

Даний Закон визначає основні принципи та напрями державної політики щодо захисту навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання сировинних, матеріальних і енергетичних ресурсів, науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.

Проблема збору, накопичення та переробки твердих побутових відходів (ТПВ) для нашої країни є досить актуальною, оскільки загальні обсяги нагромадження відходів в Україні сягають близько 30 млрд. тонн і на Україні під відходами зайнято близько 160 тис. га землі. А це є одним із найбільших показників нагромаджень відходів у світі.

Відходи – залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що утворилися при виробництві продукції або виконанні робіт і вихідні споживчі властивості, що втратили повністю або частково; попутні речовини, що знов утворюються в процесі виробництва, проте не знаходять застосування. У відходи виробництва включаються вміщаючі та супутні породи, що утворюються при видобутку корисних копалин, побічні і попутні продукти, відходи сільського господарства; вироби і матеріали, що втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного або морального зносу. До відходів вжитку відносяться і тверді побутові відходи, що утворюються в результаті життєдіяльності людей.

Майже всі побутові відходи захоронюються на полігонах і переважна їх більшість працюють в режимі перевантаження, тобто зі значним порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів.

Проблема екологічної небезпеки твердих побутових відходів гостро стоїть перед кожним населеним пунктом України. Ця небезпека пов’язана з усіма стадіями поводження з ТПВ, починаючи з їх збирання і транспортування та закінчуючи переробленням, утилізацією або захороненням. Побутові відходи вносять вагомий внесок у забруднення навколишнього природного середовища. Вони утворюються в процесі життя і діяльності людини всюди, де вона знаходиться: у житлових будинках, виробничих підприємствах, адміністраціях, громадських організаціях, невиробничих установах, лікувальних, торговельних та інших закладах. Це найбільша за обсягами накопичення група відходів споживання, яка відрізняється від усіх інших відходів за своїм походженням та складом.

Тверді побутові відходи створюють санітарно-гігієнічну та епідеміологічну небезпеку внаслідок неприємних запахів та шкідливих хімічних сполук, які можуть бути присутні або утворюються в них при біологічному розкладанні органічних компонентів відходів, а також внаслідок присутності в них збудників інфекційних та паразитарних хвороб та внаслідок високої бактеріальної і гельмінтологічної забрудненості.

Практика первісного накопичення та збору і вивезення змішаних міських твердих побутових відходів, що склалася в більшості населених пунктів України, обумовлює антисанітарні умови на всіх етапах поводження з ТПВ внаслідок біологічного розкладання (гниття) органічних компонентів, суттєво ускладнює сортування та відбір сировини, перетворює полігон та звалища для розміщення ТПВ в екологічно небезпечні об’єкти, на яких виділяється біогаз, що забруднює атмосферне повітря та фільтрат, що забруднює ґрунтові води.

Специфічні місцеві особливості сфери поводження з ТПВ потребують гармонійного поєднання загальнодержавного та місцевих підходів і виробничого досвіду з вирішення існуючих проблем. На даний час основні норми щодо поводження з відходами регулюються Законом України «Про відходи», Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року «Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» та Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також іншими нормативно-правовими актами.

Проблема знешкодження або часткової утилізації твердих побутових відходів є досить актуальною з точки зору негативного впливу на навколишнє природне середовище. ТПВ вносять вагомий внесок у забруднення навколишнього природного середовища, оскільки містять в своєму складі велику кількість вологих органічних речовин, які піддаються розкладу і дають інтенсивне забруднення як повітря, ґрунту, так і поверхневих і ґрунтових вод. Щорічно в Україні утворюються майже 50 млн. м³ побутових відходів, причому до 40% з яких містять ресурсоцінні компоненти, які можуть бути повернені у господарський обіг (папір, скло, пластик, тощо). Тому одним із головних напрямків вирішення проблеми зменшення екологічного навантаження на довкілля є використання відходів в якості вторинної сировини.

Тверді побутові відходи є цінним джерелом вторинних ресурсів (в тому числі чорних, кольорових, рідкісних металів), а також «безкоштовним» енергоносієм, тому що побутове сміття може використовуватись як енергетична сировина для паливної енергетики. Важливо, щоб процеси утилізації не порушували екологічну безпеку держави.

Кількість твердих відходів постійно зростає із-за зміни способу життя.

Актуальність роботи визначається в аналізі проблеми накопичення та поводження з твердими побутовими відходами методах управління ними в Україні, аналізі складу відходів, методах їх утилізації та переробки, методах управління поводження з побутовими відходами а також державного міжнародного підходу до вирішення екологічної проблеми поводження з відходами.

Державне управління у сфері поводження з відходами здійснюють Кабінет Міністрів України, відповідні органи Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування, а також спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами. До останніх належать Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Державне регулювання безпеки під час поводження з радіоактивними відходами здійснюють, крім того, МОЗ України; МВС України, інші органи державної виконавчої влади згідно з законодавством.

Реалізує державну політику у сфері поводження з відходами Кабінет Міністрів України, компетенцією якого є, зокрема, забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних і міждержавних програм у відповідній сфері, затвердження порядку надання дозволів та встановлення умов збирання відходів; затвердження переліку небезпечних відходів та відходів, транскордонне перевезення і видалення яких підлягає державному регулюванню; переліку окремих видів відходів як вторинної сировини та встановлення квот на ввезення в Україну для утилізації таких відходів; переліку операцій, пов’язаних з утилізацією та видаленням відходів; визначення порядку обліку утворення, утилізації та видалення відходів, організація підготовки фахівців у сфері поводження з відходами, встановлення порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів; визначення органу ліцензування у сфері поводження з відходами.

Висновком може слугувати, що закон про відходи не є ідеальний, до нього постійно вносять поправки, для того щоб покращити утилізацію відходів, також, я вважаю, що слід покращувати способи утилізації твердих побутових відходів, високо токсичних добрив, які не утилізовані. Слід зазначити, що до пунктів про види відходів, додати батарейки і акумулятори. Варто створювати потужності по переробці твердих побутових відходів, тому що полігони ТПВ вже давно переповнені, як прикладом можеслугувати Грибовицьке сміттєзвалище

Як підсумок слід зазначити, що на порядку денному стоїть оновлення та подальший розвиток законодавчого забезпечення, його гармонізування з європейським законодавством, удосконалення нормативно-правового регулювання на підзаконному рівні, розроблення методичного та інформаційного забезпечення, удосконалення організаційно-економічного механізму поводження з відходами; проведення науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт щодо розроблення технологій і обладнання із збирання, сортування, переробляння та утилізування відходів; створення потужностей з використання відходів та виготовлення обладнання для забезпечення збирання, сортування, переробляння та утилізування відходів.

⇐ Предыдущая 12