|
|||
КАЗКА ПРО РУКАВИЧКУ. В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА. ЇЖАЧОК-ХИТРЯЧОК. ЧОБІТКИ. КУЧЕРЯВИЙ БАРАНЕЦЬКАЗКА ПРО РУКАВИЧКУ Вчора Галочка-сестричка Казку прочитала. Як у лісі рукавичка Звірам домом стала.
Я покинув рукавичку За городом, там, де ліс, Та ні зайчик, ні лисичка Й вовк у неї не заліз.
Мабуть, дуже замала В мене рукавичка. Взяв у мами зі стола, З ліжка у сестрички
Рукавичок, мабуть , з п’ять. В ліс відніс – Хай звірі сплять .
Я не знаю, як було, Що у лісі сталось, А мені не повезло – Від усіх дісталось.
ЛИПКА Я, маленька липка, Виросту велика, - Не ламай мене. Я медовим цвітом Зацвіту над світом, - Бережи мене. Тінь тобі я кину У гарячу днину, - Ти шануй мене.
В ранці серед маю, - Ти полий мене. Будемо з тобою Ми рости обоє, - Ти люби мене. Виростеш за роки, Підеш в світ широкий, - Не забудь мене.
В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА В лісі є зелена хата, Та поснули ведмежата. А найменший – вереда – Сивій мамі набридав. Каже: «Я не хочу спати, Утечу вночі із хати, Коли меду не даси, Риби, сала, ковбаси!» «Люлі-люлі, треба спати, - Над синком шепоче мати, - Як заснеш – тоді усе Сон в корзині принесе».
ЇЖАЧОК-ХИТРЯЧОК Їжачок-хитрячок Із голок та шпичок Пошив собі піджачок, І у тому піджачку Він гуляє по садку, Натикає на голки Груші, яблука, сливки. І до себе на обід Він скликає цілий рід.
ЧОБІТКИ В мене є чобітки – Скороходи . У садок, до луки, На городи – Носять скрізь мене ті чобітки, Лиш дзвенять по сніжку підківки.
Залетів до ріки В перегонці, Замочив чобітки В ополонці. Мати лає : «Не йди до ріки!» Я кажу : «Занесли чобітки!»
КУЧЕРЯВИЙ БАРАНЕЦЬ Кучерявий баранець Мекав: «Дайте гребінець. Я гладеньким хочу стати».
І сказала добра мати: «Не пригладжуй чуба, нащо, - Кучерявим бути краще. Баранцеві до лиця Не вживати гребінця».
Але ти не баранець – Треба мати гребінець.
|
|||
|