Тп.в > То.д > Та.к > 100 % (1.1)

Показники ділової активності характеризують результати та ефективність основної виробничої діяльності. Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути зроблена в результаті порівняння діяльності даного підприємства та подібних до сфери використання капіталу підприємств. Такими якісними критеріями є широта ринку збуту продукції, наявність продукції на експорт, репутація підприємства.

Кількісну оцінку здійснюють за двома напрямами:

1) ступінь виконання плану за основними показниками, забезпечення заданих темпів їх зростання;

2) рівень ефективності використання ресурсів підприємства.

Для реалізації першого напряму аналізу доцільно також урахувати порівняльну динаміку основних показників. Оптимальним є таке їх співвідношення.

Тп.в > То.д > Та.к > 100 % (1.1)

де Т_п.в, Т_о.д, Т_а.к — відповідно темп зміни валового прибутку від операційної діяльності авансового капіталу. Ця залежність означає, що:

а) економічний потенціал підприємства зростає;

б) порівняно із зростанням економічного потенціалу обсяг реалізації збільшується більш високими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

в) прибуток зростає більш високими темпами, що свідчить, як правило, про відносне зниження витрат виробництва та обігу. Таке зіставлення сьогодні ускладнюється впливом інфляції. Для реалізації другого напряму можуть бути розраховані різні показники, які характеризують ефективність використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Основні з них — виробіток, фондовіддача, оборотність виробничих запасів, тривалість операційного циклу, оборотність авансованого капіталу. До узагальнюючих показників оцінки ефективності використання ресурсів підприємства та динамічності його розвитку належать показники ресурсовіддачі та коефіцієнт стійкості економічного зростання.

1. Ресурсовіддача (коефіцієнт обертання авансованого капіталу) характеризує обсяг реалізованої продукції, яка припадає на 1 гривню коштів, вкладених у діяльність підприємства. Зростання показника в динаміці слід розглядати як позитивну тенденцію.

2. Коефіцієнт стійкості економічного зростання показує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство в подальшому, не змінюючи співвідношення між різними джерелами фінансування, фондовіддачею, рентабельністю виробництва, дивідендною політикою. Зв’язок між цими показниками можна окреслити чітко детермінованою факторною моделлю.

Розглянемо економічну характеристику основних показників рентабельності групи.

1) рентабельність продажу — показник, який показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зниження показника свідчить про зниження попиту на продукцію підприємства;

2) рентабельність усього капіталу свідчить про ефективність використання всього майна підприємства. Його зниження слід розцінювати як спад попиту на продукцію та перенакопичення активів;

3) рентабельність основного капіталу відображує ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів;

4) рентабельність власного капіталу показує ефективність використання власного капіталу. Динаміка показника впливає на рівень котирування акцій підприємства;

5) рентабельність перманентного капіталу відображує ефективність використання всього капіталу, вкладеного в діяльність підприємства;

6) загальне обертання капіталу відображує швидкість обороту всього капіталу підприємства. Зростання показника означає прискорення кругообігу коштів підприємства чи інфляційне зростання цін;

7) обертання матеріальних оборотних коштів — показник, за допомогою якого визначають кількість запасів і витрат підприємства. Зниження показника свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію;

8) обертання готової продукції показує швидкість обороту готової продукції. Зростання показника означає збільшення попиту на продукцію підприємства, зниження — на затоварення;

9) обертання дебіторської заборгованості відображує розширення (зростання коефіцієнта) чи зниження (зменшення) комерційного кредиту, який надає підприємство;

10) обертання кредиторської заборгованості свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту, який надається підприємству. Зростання коефіцієнта означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємства, зниження зростання покупок у кредит;

11) фондовіддача основних засобів характеризує ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів, яка вимірюється величиною продажу, на одиницю вартості коштів.

VI. Показники акціонерного капіталу

1. Прибутковість акцій — показник, за допомогою якого визначають дохід, що мають власники часток капіталу підприємства від своїх інвестицій.

2. Дохід на звичайну акцію свідчить, яка величина нетто-прибутку припадає на одну звичайну акцію.

3. Рентабельність акцій характеризує відсоток повернення на капітал, вкладений в акції підприємства. Це прямий ефект. Є ще й побічний ефект (дохід або збитки), який виражається в зміні ринкової ціни акції даного підприємства.

4. Дивідендний дохід розраховують діленням дивіденда, який виплачується на акції, на дохід на акцію. Найбільш наочне тлумачення цього показника — частина чистого прибутку, виплачена акціонерам у вигляді дивідендів. З цим показником тісно пов’язаний коефіцієнт реінвестування прибутку, який характеризує його частку, спрямовану на розвиток виробничої діяльності. Сума значень показника дивідендного виходу і коефіцієнта реінвестування прибутку дорівнює 1.

5. Коефіцієнт котирування акцій розраховують відношенням ринкової ціни акції до її облікової ціни. Облікова ціна характеризує частину власного капіталу, який припадає на одну акцію. Вона складається із номінальної вартості (тобто вартості на бланку акції, за якою вона врахована в акціонерному капіталі), частки емісійного прибутку (накопиченої різниці між ринковою ціною акції на момент її продажу та їх номінальною вартістю) і частки накопиченого та вкладеного у розвиток підприємства прибутку. Значення коефіцієнта котирування більше 1 означає, що потенційні акціонери, придбавши акцію, готові віддати за неї ціну, яка перевищує бухгалтерську оцінку реального капіталу, що припадає на акцію на даний момент.

Основними принципами та послідовністю аналізу фінансового стану підприємства є експрес-аналіз та деталізований аналіз фінансового стану підприємства.

Експрес-аналіз. Мета аналізу — наочна й проста оцінка фінансового добробуту і динаміки розвитку підприємства. Його виконують у три етапи:

- підготовчий;

- попередній огляд;

- економічне читання і аналіз звітності.

Мета підготовчого етапу — рішення про доцільність аналізу фінансової звітності. Для цього ознайомлюються з аудиторським висновком.

Розрізняють такі типи аудиторських висновків.

Стандартні — це підготовлений у стислому вигляді документ, що містить позитивну оцінку аудитора про відповідність звітів підприємства чинним нормативам.

Нестандартні — більш об’єктивні, які містять додаткову інформацію, бувають з позитивною оцінкою або мають позитивну оцінку із застереженням.

Мета попереднього огляду — це ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це потрібно для того, щоб оцінити умови роботи у звітному періоді, визначення основних тенденцій показника діяльності та якісні зміни в майновому та фінансовому стані. При цьому потрібно брати до уваги різні чинники, наприклад, інфляцію та недоліки балансу.

Мета етапу економічного читання і аналізу звітності — це узагальнена оцінка результатів діяльності підприємства.

Сенс експрес-аналізу — відображення невеликої кількості найбільш важливих показників і відстеження їх динаміки. Розглянемо варіант експрес-аналізу на підприємстві (таблиця 1.3).

Після проведення експрес-аналізу потрібно проаналізувати п’ять взаємопов’язаних таблиць:

1. Господарські кошти підприємства і їх структура.

2. Основні активи підприємства.

3. Структура та динаміка оборотних коштів підприємства.

4. Основні результати фінансово-господарської діяльності.

5. Ефективність використання фінансових ресурсів підприємства.

Закінчується експрес-аналіз висновками про фінансовий стан підприємства, а також пропозиціями щодо шляхів його поліпшення.

Таблиця 1.3 Варіант експрес-аналізу

Напрям аналізу	Показник аналізу
І. Оцінка економічного стану
1.1. Оцінка майнового стану	Величина власних коштів і їх частка в загальній сумі активів, коефіцієнт зносу основних активів, загальна сума основних активів, що є у підприємства
1.2. Оцінка фінансового стану	Величина власних коштів і їх частка в загальній сумі джерел, загальний коефіцієнт покриття, частка власних оборотних коштів у загальній їх сумі, частка довгострокових позикових коштів у загальній сумі джерел, коефіцієнт покриття запасів
1.3. Наявність «хворих» статей у балансі	Збитки, позики, не погашені в строк, прострочена дебіторська та кредиторська заборгованість, векселі, видані або отримані в розстрочку
ІІ. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності
2.1. Оцінка прибутковості	Загальний прибуток, загальна рентабельність, рентабельність основної діяльності
2.2. Оцінка ефективності використання економічного потенціалу	Рентабельність авансованого капіталу, рентабельність власного капіталу
2.3. Оцінка динамічності	Порівняльні темпи зростання виручки, прибутку та авансованого капіталу, оборотність активів і авансованого капіталу, тривалість операційного та фінансового циклу, коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості

Деталізований аналіз. Мета аналізу — характеристика майнового і фінансового стану підприємства за результатами фінансової діяльності у звітному періоді, а також можливості розвитку підприємства на перспективу.

Програма деталізованого аналізу включає:

1. Попередній огляд економічного і фінансового стану підприємства:

― характеристика загального напряму фінансово-господарської діяльності;

― виявлення «хворих» статей звітності.

2. Оцінка економічного потенціалу підприємства:

а) оцінка майнового стану

― вертикальний аналіз балансу;

― горизонтальний аналіз балансу;

― аналіз якісних зрушень у майновому стані;

б) оцінка фінансового стану:

― оцінка ліквідності;

― оцінка фінансової стійкості.

3. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності:

― оцінка основної діяльності;

― аналіз рентабельності;

― оцінка стану на ринку цінних паперів.

Деталізований аналіз закінчується стислою характеристикою та оцінкою основних показників, що використовувались у фінансовому аналізі підприємства.

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте поняття фінансів.

2. Які принципи лежать в основі становлення ринкової економіки ?

3. Що є фінансовим станом підприємства ?

4. Що таке фінансовий аналіз підприємства ?

5. У чому полягає основна мета фінансового аналізу ?

6. Визначіть основні види аналізу господарської діяльності підприємства.

7. Які параметри включає зовнішній фінансовий аналіз ?

8. Яке призначення внутрішнього фінансового аналізу ?

9. Назвіть основні способи і прийоми проведення фінансового аналізу ?

10. Наведіть характеристику прийому порівняння.

11. У чому полягають особливості прийому зведення і групування ?

12. Наведіть характеристику індексного методу.

13. Охарактеризуйте метод ланцюгових постановок.

14. Які підсистеми включає фінансовий механізм ?

15. Дайте характеристику керуючої і керованої підсистем.

16. Назвіть основні елементи фінансового механізму.

17. Які напрями і сфери діяльності охоплюють фінансові відносини підприємства ?

18. З яких категорій формується система фінансових показників ?

19. З чого формуються фінансові активи ?

20. Що належить до фінансових зобов’язань ?

21. Наведіть основні групи показників, що формують інформаційну базу фінансового механізму підприємства.

22. У чому полягають фінансові методи управління ?

Що є правовим забезпеченням фінансового управління підприємством

⇐ Предыдущая 1 23