Тема. Олег Чорногуз „Веселі поради”: „Як вибирати ім’я”.

Тема. Олег Чорногуз „Веселі поради”: „Як вибирати ім’я”.

1. О. Чорногуз. Коротка довідка про життя та творчість. Зробити конспект.

Олег Федорович Чорногуз — український письменник-сатирик, журналіст, редактор журналів «Перець» та «Вус», заслужений діяч мистецтв України — народився 15 квітня 1936 року в селі Іванів Калинівського району Вінницької області.

Закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики.

1961–1963-го — завідувач відділу листів Погребищенської райгазети.

1963–1964-го — завідувач відділу сатири та гумору газети «Вінницька правда».

1964–1983 — завідувач відділу фейлетонів журналу «Перець».

1983–1986 — завідувач редакції прози, директор видавництва «Радянський письменник».

З 1986 — головний редактор журналу «Перець».

Лауреат численних літературних премій, лауреат Нобельської премії за сатиру та гумор, нагороджений двома орденами, член Спілки письменників та Спілки журналістів України.

Довідка. Нобельська премія — премія всеукраїнського фестивалю гумору, який з 2003 року відбувається в селі Нобель Зарічненського району Рівненської області (від 2005 року — щорічно).

Його твори перекладено 22-ма мовами світу. За деякими з них створено п’єси, кінофільми.

2008 та 2009 року світ побачили дві книжки О. Чорногуза англійською мовою: «Повість моїх літ» і «Ремезове болото» (сатиричний роман). Твори Чорногуза друкують в українській іноземній періодиці, зокрема «Українська думка» (Велика Британія, Лондон), «Нова газета», «Свобода», «Америка» (США), «Українське слово» (Франція, Париж).

Уміло використовуючи багатство української мови, її красу, письменник майстерно розкриває вади суспільства, правдиво й виразно малює сучасне життя. Привнесення спостереженого факту, підслуханої в живій розмові інтонації, світосприйняття крізь призму народної сміхової культури, настанова на документалізм — саме це й становить неперевершене джерело гумору чорногузівських фейлетонів. Багатий та своєрідний художній світ Олега Чорногуза є справді невичерпним.

Письменник завжди був патріотом своєї країни. Ось що він казав про себе: «Коли нині на творчих вечорах запитують, чому я обрав цей гострий, ризикований і невдячний жанр у літературі, я відповідаю: до цього мене змусили післявоєнна бідність і загострене почуття до несправедливості, які моє покоління супроводжували майже все життя.

⇐ Предыдущая 123 4 Следующая ⇒