Муха і Бджола». Заповніть таблицю. Тестування.

«Муха і Бджола»

Муха	Цитати	Бджола	Цитати
Ледарство	«Весною Муха- ледащиця майнула у садок на ряст, на квіти подивиться, почуть Зозулин голосок».	Працьовитість	«Та ніколи мені сидіти … вже час до пасіки летіти…»
Безтурботність		Відповідальність
		Економність
Хвалькуватість		Скромність

2. Заповніть таблицю

Епітети	Метафори	Порівняння

Тестування.

1. Л. Глібов називає Муху… а)дармоїдкою;

б)ледащицею;

в)легковажною.

2. Муха «майнула у садок», щоб…

а)сховатися від пекучого сонця та перепочити в холодочку;

б)зібрати мед з духмяних квітів;

в)подивитися на квіти та почути голосок зозулі.

3. Художній засіб, який використав Л. Глібов у рядку:

«Вітерець тихесенько гойдає», – це… а)епітет;

б)порівняння;

в)метафора.

4. Муха назвала Бджолу у своєму зверненні до неї… а) ненею;

б)душенькою;

в)трудягою.

5. Муха Бджолі, зустрівшись із нею, запропонувала… а) перепочити;

б)свою допомогу;

в)послухати пташок.

6. За словами Мухи, доленька у Бджоли… а) нещасна;

б)щаслива;

в)погана.

7. Для Мухи складним було…

а)з ранку до вечора працювати; б)доглядати власних немовлят; в)шукати їжу для себе.

8. Бджола образила Муху, сказавши, що вона… а)ледача і безтурботна;

б)сідає на страви, через що її ганяють;

в)не має привабливого вигляду.

9. Муха порівнюється з… а)королівною;

б)господинею;

в)панночкою.

10. Муха «не брала участі» у… а)хрестинах;

б)весіллі;

в)бенкеті.

11. Муха, примостившись на красолі, думала про… а)гарне життя на волі;

б)красу й чарівність літнього саду;

в)власну мудрість і працьовитість.

12. Події твору «Муха і Бджола» відбуваються… а) улітку;

б)навесні;

в)восени.

Щука

На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав:

Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці

Та в шаплиці

Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа, – Усе народ, як бачите, такий Добрячий та плохий.

За стряпчого, як завсігди годиться, Була приставлена Лисиця...

А чутка у гаю була така,

Що ніби Щука та частенько,

Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле – то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких...

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (Хто ворогів не мав!), –

А все-таки катюзі,

Тут обізвалася Лисиця. –

Як кажуть, буде по заслузі. Зійшлися судді, стали розбирать: Коли, і як воно, і що їй присудити? Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать...

Не довго думали – рішили –

І Щуку на вербі повісити звеліли.

– Дозвольте і мені, панове, річ держать,

Розбійницю таку не так судить годиться: Щоб більше жаху їй завдать

І щоб усяк боявся так робити, – У річці вражу Щуку утопити!

– Розумна річ! – всі зачали гукать. Послухали Лисичку

І Щуку кинули – у річку.

ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ!

Слово «щука» – праслов’янське. Утворене від «щуп» – худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» – у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають довжини 1,5 метра, а ваги – до 35 кг. Живуть вони аж до 200 років. Ця риба-хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.

Стряпчий – адвокат у суді XIX ст.

ПОДУМАЙТЕ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ!

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒