|
|||
Умовні і безумовні рефлексиУмовні і безумовні рефлекси >Рефлекси - відповідні реакції організму зміни у навколишній чи внутрішньої середовищах; виявляються виникненням чи припиненням будь-якої діяльності організму, скороченнямпли розслабленням м'язів, звуженням чи розширенням судин тощо.Рефлекси, чи рефлекторні акти, властиві лише організмам, у яких нервову систему. "У житті складного організму, - писав великого русского фізіолог І.П. Павлов, - рефлекс єсущественнейшее і найбільш часте нервове явище. З допомогою його встановлюється постійне, правильне та точне співвідношення частин організму між собою - і ставлення цілого організму до оточуючих умовам". Прийнято ділити все рефлекси на умовні і безумовні. Живий організм з'являється світ з набором уроджених рефлексів. Наприклад, новонароджений смоктальні руху творяться у той час, коли торкнеться його рота, чи це груди матері, макет чи палець. Вроджені рефлекси відрізняються великим сталістю: у відповідь те й теж роздратування незалежно від інших умов відбувається суворо певна реакція. І.П. Павлов назвав такі рефлекси безумовними. З часом з урахуванням безумовних рефлексів будується складніше поведінка: смоктальні руху, наприклад, виникають вже тільки на підкріплювані їжею роздратування. Дитина звикає до визначених годинах годівлі, й гарантована відповідна кількості і характерові їжі слина починає виділятися не тільки після, а й перш ніж їжі до рота. Кожен знає, що з дорослої людини слиновиділення може постати вже за часів одному лише вигляді чи запаху їжі. Досить побачити шматок лимона і навіть подумки уявити як він ріжуть, й у роті з'являється багата слина. Такі рефлекси купуються у процесі індивідуального досвіду кожного окремого тварини або людини, вони цілком залежить від специфічних кожному за умов. Ці рефлекси І.П. Павлов назвав умовними. Зі змінами у довкіллі рефлекси також змінюються. Саме завдяки умовним рефлексам організм здатний швидко перебудовувати своєповедение[1]. Ідеї І.М. Сєченова блискуче розвинув І.П. Павлов. За підсумками розробленого мул методу умовних рефлексів а також шляхи й можливості експериментального вивчення функцій кори великих півкуль, граючих ключову роль складних процесах психічної діяльності.
|
|||
|