Частка. Частки – це клас службових слів, що беруть участь, у вираженні окремих морфологічних форм слів, оформленні комунікативного, модального і емоційно-оцінного статусу висловлювань та їх частин.. Структурні різновиди часток.

Частка

План

1. Поняття частки.

2. Структурні різновиди часток.

3. Функціонально-семантична класифікація часток.

4. Правопис часток.(сам.)

1. Частки – це клас службових слів, що беруть участь, у вираженні окремих морфологічних форм слів, оформленні комунікативного, модального і емоційно-оцінного статусу висловлювань та їх частин.

Згадані функції зводяться до двох основних сфер функціонування часток – формування та різнопланових комунікативних характеристик висловлень.

Частки не мають самост. виявленого ЛЗ і не виступають засобами вираження синтаксичних відношень. Вони не бувають членами речення.

Основна функція часток – видозмінювати значення окремих повнозначних слів, словосполучень та речень, бути словами-модифікаторами.

За місцем у реченні частки поділяються на 3 групи: а) препозитивні (стоять перед тим словом, до якого вони відносяться): ДАВАЙ, ХАЙ, НЕХАЙ, НУ, НЕ, НІ; б) постпозитивні (стоять після того слова, до якого вони відносяться): Ж, ЖЕ, ТО, НО, БО; в) частки, які можуть стояти в будь-якій позиції: ХІБА, ТІЛЬКИ. УЖЕ. ЛИШЕ, ОСЬ.

Частки останньої групи можуть надавати відповідного відтінку різним словам в одному реченні.

2. Структурні різновиди часток.

За структурою частки досить неоднорідні, тому, що формувалися на базі різних слів. За походженням вони поділяються на первинні та похідні.

До первинних часток належать ті, які в сучасній мові не виявляють словотвірних зв’язків з словами інших класів. Вони становлять меншість: БИ. ЖЕ, НЕ, НІ, НУ, ХАЙ.

Похідними частками вважаються ті, що зберігають структурно-семантичний зв’язок із словами інших класів. За частиномовною співвіднесеністю частки поділяються на відприслівникові, відсполучникові, від займенникові та віддієслівні.

Група відприслівникових часток найчисельніша і включає: ОСЬ, ТУТ, ТАК, ДЕ, КУДИ, ЯК, ЗОВСІМ, МАЙЖЕ, ОСТАТОЧНО, ПРИБЛИЗНО, ПРЯМО, РІВНО, ТОЧНО. „Дівчата одягаються куди вишуканіше”. „Прямо і не знаєш, чим вам віддячити”.

Співвідносних із сполуч. ч. нараховано порівняно небагато, проте їх зв’язки найтісніші. Серед них: І(Й), ТА, ТАКОЖ, А. АБО, ОДНАК. ПРОТЕ, ЗАТЕ та ін. Напр.: „А СОНЦЕ ВИЩЕ, ДЕНЬ ЯСНІШ, І ГРУДИ ДИХАЮТЬ ВІЛЬНІШ” (О.Олесь).

Відзайменникового походження частки ВОНО, ЩО, ЦЕ, СОБІ. Напр.: „І що воно за дитина, нікого не слухає”.

Віддієслівні ЗНАЙ (СОБІ), ДАЙ, ДАВАЙ, ТА ІН. „На холоді сердешна мати під тином, знай собі, сидить” (Т.Шевченко).

За своєю будовою поділяються на прості і складені. Простими називаються частки, що складаються з одного слова. Вони об’єднують усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток. Напр. : ЖЕ, Ж, АДЖЕ, ЛИШЕ.

Складені частки включають неодмінно просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або спол., або прийменником. ТІЛЬКИ Б, ТІЛЬКИ І (Й), ХІБА ТІЛЬКИ, ЛИШЕ ТІЛЬКИ, ЛИШ БИ, ХОЧ БИ, ХАЙ БИ, ХІБА Ж, НЕВЖЕ Ж.

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒