Термінологічний словник

Термінологічний словник

Алкоголізм— важке захворювання, спричинене систематичним і тривалим зловживанням спиртними напоями, що характеризується фізичною потребою, потягом до алкоголю, залежністю від нього.

Виключна дієздатність — це знижений вік (з 14 до 16 років), з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Дебільність (легкий ступінь) — початковий ступінь, людина може орієнтуватися в обстановці, виконувати нескладні обов’язки, визнається осудною.

Загальна дієздатність — це притягнення винних осіб (яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років) до кримінальної відповідальності.

Ідіотія (тяжкий ступінь) — інтелект відсутній.

Імбецильність (середній ступінь) — нездатність до орієнтування, людина не може виконувати ніяких обов’язків.

Інший хворобливий стан — це стан, за якого відсутнє психічне захворювання, але інколи він супроводжується різними істотними змінами психіки людини (тяжкі форми психопатії, психотенції, неврози тощо).

Наркоманія— це захворювання, що виникає в результаті немедичного споживання наркотичних засобів.

Недоумство (олігофренія) — стійкий, занадто слабкий розвиток, крайня нерозвиненість інтелекту з незворотним пониженням розумової здібності із-за хвороби мозку (вроджений, травми, поранення, інфекції тощо).

Неосудна особа — це особа, яка не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

Обмежено осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Особлива кримінальна правосуб’єктність — це притягнення винних осіб (яким на момент вчинення злочину виповнилося

18 років) до кримінальної відповідальності.

Осудна особа — це особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Патологічне сп’яніння — це хворобливий стан, який відноситься до короткочасних психічних розладів і якісно відрізняється від тяжкого ступеня звичайного побутового сп’яніння.

Пияцтво — це систематичне, надмірне споживання спиртних напоїв, що знижує рівень соціальної активності особистості та негативно позначається на здоров’ї людини, котра споживає алкоголь.

Спеціальний суб’єкт злочину — це фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа.

Суб’єкт злочину — це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може настати кримінальна відповідальність.

Тимчасовий розлад психічної діяльності — це раптові, короткочасні розлади психіки, що характеризуються швидким розвитком і в подальшому, як правило, повним одужанням особи.

Токсикоманія — це хворобливий потяг до речовин (синтетичної, біологічної, рослинної властивості) або лікарських засобів, які не входять до списку наркотиків, вдиханням, просочуванням або іншим шляхом із метою досягнення одурманюючого ефекту (ацетон, бензин, лаки, фарби).

Фізіологічне сп’яніння — це послаблення в особи функціонування гальмових процесів нервової діяльності й самоконтролю.

Хронічне психічне захворювання — це розлад психічної діяльності, що має тривалий перебіг і тенденцію до наростання хворобливих явищ.

⇐ Предыдущая 3 4 5 6 789 10 11 12 Следующая ⇒