Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК. Мелітополь – 2011. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК



 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

 

 

Кафедра обліку і аудиту

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

«Облік зовнішньоекономічної діяльності ”

З напряму підготовки 7.03050901- “Облік і аудит”

ОКР „Спеціаліст”

 

 

 

 


Мелітополь – 2011

Термінологічний словник для самостійного вивчення програмного матеріалу по курсу «Облік зовнішньоекономічної діяльності” студентами денної форми навчання з напряму підготовки 7.03050901- “Облік і аудит” ОКР „Спеціаліст” підготовлений для закріплення теорії та практики при самостійному опрацюванні практичних завдань.

 

 

Укладачі: к.е.н., доц. Вороновська О.В., ас. Михайлова М.М.

 

 

Розглянуто на засіданні кафедри “Облік і аудит”

(протокол №          від                             201 р.)

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Абсолютна перевага — спроможність якоїсь країни, фірми чи працівника виробляти продукти чи послуги з нижчою, ніж у конкурента, вартістю. Світова торгівля здійснюється переважно за мотивами, що диктуються А. п. Країни, фірми та працівники, прагнучи досягти А. п., спеціалізуються на певних видах діяль­ності, що забезпечує вищу ефективність використання наявних у них ресурсів.

Аваль — поручительство за векселем. Банк, що видав А. (аваліст), бере на себе відповідальність за оплату у разі неплате­жу з боку векселедавця (при простому векселі) або акцептанта (при переказному векселі), тоді як банк, котрий видав акцепт, сам є платником за векселем. Коли настає термін, акцептований бан­ком вексель пересилається для оплати безпосередньо банку, а век­сель з А. спочатку подається для оплати векселедавцю або акцеп­танту і тільки у разі несплати цими особами векселедержатель виставляє вимогу банкові, який видав А. Застосовується А. рідше, ніж акцепт.

Аванс — сума грошових коштів, що видається в рахунок майбутніх платежів за товар (роботи, послуги) виплачений до відвантаження товару.

Агент — юридична чи фізична особа, котра здійснює певні операції за дорученням іншої особи (принципала), за його раху­нок і від його імені, а також забезпечує підготовку угод, але без права підписання контрактів. А. є брокери, дилери, комісіонери, маклери, особисті представники, фанд-менеджери, адвокати. Дія­льність А. здійснюється з відома принципала згідно з агентською угодою за винагороду.

Агентська угода — договір між принципалом й агентом, що визначає характер та обсяг доручення, розмір комісійної винаго­роди, термін дії й умови припинення договору. Окрім того, А. у. про купівлю-продаж товарів визначає: сторони, територію, кіль­кість товарів, ціни, права, що надаються агентові, термін дії і по­рядок розірвання, винагороду агента, момент виникнення права агента на винагороду та дату її сплати, обов'язки агента, права й обов'язки принципала.

Агентська фірма— діє від імені та за рахунок принципала. Залежно від умов договору А. ф. сама укладає угоди від його імені та за його рахунок або тільки відіграє роль посередника під час укладання угод. Характерним для А. ф. є представництво на тривалий термін і тісний контакт із принципалом. Юридично во­на завжди зберігає повну незалежність.

Агентські операції— досить поширений елемент міжнарод­ної економічної інфраструктури. Вони полягають у дорученні однією стороною, яка називається принципалом, не залежній від неї іншій стороні, що є агентом (торговим, комерційним), здійс­нювати фактичні та юридичні дії, пов'язані з продажем чи купів­лею товару на обумовленій території за рахунок і від імені прин­ципала. А. о. реалізуються на основі агентської угоди. Неза­лежність агента від принципала виражається у тому, що він не перебуває у трудових відносинах і може проводити самостійну діяльність.

Акредитація – реєстрація юридичної особи чи фізичної особи-підприємця в митних органах України; після проведення акредитації підприємство має право займатися зовнішньоекономічною діяльністю.

Акредитив— зобов'язання банку здійснити за вказівкою ім­портера платіж експортеру в обумовлених межах та у визначений термін.

Акцепт— згода на сплату грошових або товарних документів.

Акцептант ( acceptor ) - особа, яка прийняла на себе зобов’язання сплатити за наданим перевідним векселем.

Акцепт тратти банком— форма розрахунків експортерів та імпортерів. Експортер при реалізації товару у кредит прагне, щоб акцепт тратти був здійснений не покупцем (навіть коли той ціл­ком платоспроможний), а великим банком. Тратта з акцептом ім­портера не завжди може бути врахована, оскільки імпортна фірма відома тільки у межах вузької, обмеженої сфери торговельного обороту. Інша річ, акцепт великого банку: тратту з таким акцеп­том легко перетворити у гроші шляхом обліку.

Акцептно-рамбурсний кредит— форма розрахунків, при якій у тратті, що виставляється експортером на банк, останній виконує роль трасанта, але на відміну від тратти, виставленої експортером безпосередньо на імпортера, банк сам не є боржни­ком трасанта-експортера, а заміщує боржника-імпортера, щоб надати тратті властивість легкої конвертованості у гроші.

Акція— цінний папір, що засвідчує внесення певної частки в капітал акціонерного товариства.

Антидемпінгове законодавство— національні та міжнарод­ні правові норми та положення, спрямовані проти товарного демпінгу, тобто продажу товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими від внутрішніх. Основи А. з. зафіксовані у статті VI Ге­неральної угоди про тарифи і торгівлю (1947 р.) і в Міжнародно­му антидемпінговому пакті, прийнятому ГАТТ у 1967 р. Ці до­кументи визначають поняття демпінгу та передбачають включення у національне законодавство параграфа про збитки у ре­зультаті демпінгу та порядок доведення цих збитків.

Антитрестове законодавство— законодавство, що забороняє монополії порушення торгового обміну (створення дефіцитів, товарний демпінг тощо) і передбачає підтримання конкуренції.

Арбітражний суд— організація при Торговельно-промис­ловій палаті, що діє в режимі третейського суду. Вирішує супе­речки між іноземними контрагентами, які виникли у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням їх зобов'язань за контрактом.

Асоціація країн-експортерів— поширена форма координа­ції політики експортерів на світових товарних ринках. Сьогодні діють асоціації з 18-ти сировинних товарів. Головною метою цієї координації звичайно є підтримання цін на певному високому рівні. Найпомітнішу роль у світовому господарстві відіграють такі асоціації: ОПЕК і ОАПЕК (нафта), СІПЕК (мідь), МАБС (боксити), АІЕК (залізна руда) та ін.

Аудит— перевірка публічної бухгалтерської звітності, облі­ку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою ви­значення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відпо­відності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аукціон— форми продажу у визначений час і в установле­ному місці товарів, попередньо виставлених для огляду. А. про­водяться за певними видами товарів: хутро, щетина, шерсть, тю­тюн, чай, твори мистецтва, антикваріат, деякі унікальні товари тощо. Особливістю А. є обмеження відповідальності продавця за якість виставлених товарів.

Банк— нині у більшості країн світу немає законодавчо вста­новленого визначення терміна «банк». Виділяються тільки певні найзагальніші функції Б.:

 1) збереження вкладів; 2) ведення ра­хунків; 3) оплата чеків; 4) отримання чеків; 5) кредитування. У міжнародній практиці відомі такі види банків: центральні, комер­ційні, інвестиційні, ощадні, банки-кореспонденти.

Банківська система— група фінансових інституцій, об'єд­наних угодою для регулювання кредитних і грошових потоків для сприяння економічному зростанню. Головна мета сучасних Б. с. — кредитування бізнесу (на відміну від класичних банків, що обмежують свою діяльність зберіганням вкладів і веденням рахунків).

Банківський процент (інтерес)— плата за надання грошей у борг. Має два різновиди: кредит-процент і дебет-процент. Це відповідає двом видам діяльності банків — зберіганню вкладів і наданню позик.

Банки-кореспонденти— банківські установи, що на осно­ві кореспондентського договору виконують доручення один одного за платежами та розрахунками через спеціально від­криті рахунки.

Бартерна операція— безвалютний, але оцінений та збалан­сований обмін товарами, оформлений єдиним договором (конт­рактом).

Безвідзивний акредитив— форма акредитиву, який не може бути анульований чи змінений банком до настання терміну без згоди на те експортера, на користь якого він відкритий. Б. а. є зо­бов'язанням банку, який його відкрив, але не створює відповіда­льності цього банку.

Безоборотний індосамент— форма індосаменту, при якій індосант передає свої права за векселем іншій особі, не беручи на себе відповідальності, що виникає при звичайній формі індоса­менту. У такому разі індосант перед своїм підписом робить за­стереження: «Без обороту на мене».

Біржа— регулярно функціонуючий ринок, на якому здійсню­ється торгівля цінними паперами (фондова Б.) або оптова торгівля сировинними, продовольчими та іншими товарами (товарна Б.).

Бланковий індосамент— форма індосаменту, за якої індо­сант (особа, що здійснює передавальний надпис) ставить свій підпис без зазначення особи, котрій передається вексель. У та­кому разі вексель стає документом на пред'явника і може пе­редаватися далі шляхом простого вручення іншим особам. Од­нак векселедержатель може перетворити такий вексель в ордерний (або іменний) шляхом вписання над словами Б. і. слів «Платіть за наказом (найменування особи, якій передаєть­ся вексель)».

Бланковий кредит— кредит, який не має соціального забез­печення конкретними цінностями і видається під зобов'язання боржника погасити кредит у встановлений термін або за певних умов (прибуття товару у порт призначення тощо).

Брокер— особа, яка купує чи продає товари, грошові номі­нали чи акції тощо від імені інших осіб.

Брокерська фірма— посередницька фірма, яка шукає і зво­дить контрагентів. За ці послуги брокери отримують комісійну винагороду. За законами деяких країн брокери не можуть самі бути покупцями товарів, які їм доручено продати чи купити.

Брокерський кредит— кредит, пов'язаний з угодами що­до реалізації товарів. Його джерелом є головним чином капі­тали комерційних банків, які намагаються надавати кредити не прямо експортерам та імпортерам, а через посередництво бро­керів.

Валютний курс— ціна грошової одиниці національної валю­ти, виражена у грошових одиницях валюти іншої країни.

Валютний ризик— небезпека валютних втрат, пов'язаних зі зміною курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці.

Валютне регулювання — діяльність держави, що спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і на порядок здійснення угод з валютними цінностями.

Валютні кошти, валютні цінності— 1) іноземна валюта го­тівкою;

2) платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та ін.) в іноземній валюті; 3) цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та ін.) в іноземній ва­люті; 4) золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, плас­тин та монет; 5) сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені.

Валютні обмеження— система економічних, правових та організаційних заходів, що регламентують операції з національ­ною та іноземною валютою на території певної держави.

Вантажна митна декларація — заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби і мету їх переміщення через митний кордон України, або про зміну митного режиму щодо даних товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Вексель— форма платіжного зобов'язання у міжнародній торгівлі. Найпоширенішим є переказний В., або тратта, що надає безумовну пропозицію однієї особи — трасанта, адресовану дру­гій особі — трасату, сплатити у вказаний термін певну грошову суму третій особі — ремітенту.

Венчурний капітал— інвестиції у формі випуску нових ак­цій, що відіграють основну роль у господарському фінансуванні. В. к. — це капітал, залучений у нових сферах діяльності. Він, як правило, пов'язаний із великим ризиком. В. к. є однією з найваж­ливіших умов існування середніх і малих фірм.

Випереджаючі індикатори— статистичні показники, які мають властивість змінювати тенденції зростання раніше від ос­новної маси індикаторів. До В. і. належать: середня тривалість робочого тижня, чистий приріст основного капіталу, індекси кур­сів акцій тощо.

Відзивний акредитив— форма акредитиву, який може бути анульований достроково не тільки з ініціативи імпортера, а й бан­ку, що самостійно відкрив його, коли фінансовий стан імпортера погіршується і з'являється ризик несплати імпортером товарних документів.

Вільний обіг - розпорядження без митного контролю товарами і предметами, пропущеними через митний кордон України.

Вільна оферта— формальна пропозиція однієї особи іншій укласти угоду. Звичайно робиться на одну й ту ж саму партію то­вару кільком можливим покупцям. Вона не встановлює термін для відповіді і тому не зв'язує оферента своєю пропозицією. Зго­да покупця з умовами, викладеними у такій оферті, підтверджу­ється твердою контрофертою. Після підтвердження контроферти продавцем (акцептом) угода вважається укладеною. Продавець акцептує контроферту того покупця, який відповів раніше. В. о. менш зручна для покупця, оскільки вона не дає впевненості у то­му, що, пославши контроферту, він стане власником товару.

Гаранти кредиту— це форма гарантій, яка застосовується коли боржник може виявитися неспроможним. Кредитори, окрім векселів та інших зобов'язань, звичайно потребують надійніших гарантій погашення кредиту. Видами цих гарантій є: гарантійні листи банків, авалі та акцепти банків тратт кредитора; поручите­льства великих комерційних фірм; гарантійні розписки, що засвід­чують право власності кредитора на товар, переданий боржнику.

Гарантійна розписка— форма гарантії експортера на випа­док неплатоспроможності покупця. Г. р. виражає відносини між двома особами — довірителем і довіреним. Довіритель передає довіреному товари чи інші цінності, залишаючи за собою право власності. Г. р. звичайно містить також зобов'язання довіреної особи застрахувати на користь довірителя товар від пожежі та іншого ризику, а в разі продажу товару іншій особі — передати виручену суму довірителю. Довіритель, за яким зберігається пра­во власності, може у будь-який момент затребувати товар із во­лодіння довіреного.

Господарська діяльність— будь-яка діяльність, у тому чис­лі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріа­льних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Демпінг— продаж товарів за цінами, нижчими від контракт­них на міжнародних товарних ринках, за умови, що низький рі­вень ціни не зумовлюється відповідним рівнем витрат виробниц­тва цього товару. Згідно із Законом України від 22 грудня 1998 р. № 335-ХІУ Д. — це ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівняної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровироб­никові подібного товару.

Дискаунт— форма прямої знижки, що застосовується у між­народних розрахунках. У банківській справі Д. означає також операцію купівлі банкіром цінного паперу за ціною, нижчою від номінальної, указаної на її лицьовому боці. Різниця між номіна­лом і реальною ціною купівлі становить суму Д.

Дисконтна політика — інструментом центрального банку для регулювання валютного курсу та для збереження валютних резервів.

Дистриб'ютор— фірма, яка здійснює в основному імпортні операції і є торговцем за договором на основі угоди про право на продаж. Звичайно Д. отримують виняткове право на операції з товарами на певних ринках. Д. купують і реалізують товари від свого імені та за власний рахунок і перебувають, як правило, у країні імпортера.

Дилер— особа, яка продає (купує) цінні папери, сподіваю­чись купити (продати) ці папери за ціною, нижчою (або вищою), ніж ціна, за якою товар був проданий (куплений). Д. можуть зай­матися подібними операціями з товарами та іноземною валютою. З погляду закону важлива відмінність між Д., і брокером. Клієнт Д. не відповідає за збитки, що виникають у результаті виконання усного розпорядження.

Діловий барометр— широко вживаний метод прогнозування загальногосподарської кон’юнктури на основі підходу випере­джуючих індикаторів. Д. б. являє собою зважену середню піді­браних за певними критеріями індикаторів, що мають властивість реагувати на зміну тенденцій кон’юнктури раніше, ніж більшість індикаторів. Д. б. забезпечує регулярну оперативну інформацію про зміну кон’юнктури господарства країни й активно викорис­товується менеджерами під час планування операцій.

Девальвація — офіційне зниження курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць.

Декларант- юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Договір комісії – договір, при якому одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за відповідну винагороду здійснити одну або кілька юридичних дій від свого імені але за рахунок комітента.

Договір консигнації – договір, у відповідності до якого одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) на протязі певного часу за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать консигнанту.

Договір лізингу – договір передачі в оренду різних видів технічних засобів, будівель та споруд переважно на довгостроковий період.

Документарне інкасоце інкасо фінансових документів, супрово­джуваних товарними документами (рахунки, транспортні, страхові доку­менти), а також інкасо тільки товарних документів, представляє собою до­ручення експортера банкові одержати від імпортера суму коштів, належних за контрактом (взамін за передані останньому товарні документи), і пере­рахувати її експортерові.

Дотації – це грошові кошти, які надаються суб’єктам ЗЕД з метою підтримки належного рівня експортного виробництва та запобігання банкрутства.

Субсидії - – це грошові кошти, які надаються суб’єктам ЗЕД з метою створення та розвитку експортного виробництва в конкретній сфері господарської діяльності.

Експорт (експорт товарів)— продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів, крім пе­редачі майна суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності інозем­ному суб'єкту господарської діяльності за кордоном як натураль­ної частки участі у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності. При цьому термін реекспорт (реекс­порт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам зовнішньо­економічної діяльності та вивезення за межі України товарів, ра­ніше імпортованих на територію України.

Експорт (імпорт) капіталу— вивезення за межі України (ввезення з-за меж України) капіталу у будь-якій формі (валют­них коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної влас­ності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Євробона— довгострокова позика, випущена в американських доларах, німецьких марках, композитивних одиницях розра­хунків та в інших валютах. Є. може бути у формі позик, боргових розрахунків, переказних векселів і застосовується великими ком­паніями, що мають високу міжнародну репутацію і фіксовану процентну ставку.

Європейська валютна одиниця— ЕКЮ (ЄВО) — офіційна одиниця розрахунків Європейської економічної співдружності. ЄВО була заснована у 1979р., але не стала офіційною до 1981 р. Вона розраховується шляхом співвідношення валют країн — членів ЄЕС і є центральною ланкою Європейської валютної сис­теми. Розрахунки цієї системи виражаються у ЄВО. Банківські рахунки ведуться, а перекази здійснюються в ЄВО.

Єдиний митний тариф України - систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на територію України або вивозяться за її межі.

Забезпечений кредит— надається проти закладених і пере­даних кредитору певних цінностей. До них належать кредити, за­безпечені: а) товарами; б) товаророзпорядчими документами; в) акредитивами, виставленими на користь експортерів; г) цінни­ми паперами; д) векселями, акцептованими покупцями чи га­рантованими третіми особами; є) депозитами на рахунках у банках; ж) гарантіями торговельних і промислових фірм, стра­хових товариств, банків та урядових установ, що займаються страхуванням кредитів; з) нерухомим майном (спорудами, зе­мельними ділянками).

Захисна оферта— оферта, не пов'язана з реальним продажем товарів. Використовується для негласного поділу ринків між членами монополістичних об'єднань.

Зовнішньоекономічна діяльність— діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів госпо­дарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) —матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на вста­новлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоторговий кредит— форма міжгалузевого обміну товарами та послугами за обіцянку здійснити оплату у майбут­ньому. Кредитні відносини у найрізноманітніших формах досить поширені у сфері міжнародного торговельного обороту. За об'єктом кредити поділяються на товарні та валютні. Товарні кредити надаються в основному експортером своїм покупцям, а валютні — комерційним банкам. Валютні кредити можуть бути видані в національній валюті країни-кредитора або країни-боржника, або третьої країни. Погашення кредитів, у тому числі товарних, проводиться звичайно валютою. Залежно від характеру зв'язку з товарними операціями і від того, хто є кредитором, розрізняють: 1) фірмові (або комерційні); 2) брокерські; 3) банківсь­кі; 4) урядові; 5) надані міжнародними фінансовими організація­ми (наприклад, МБРР, МВФ і тощо). За умовами реалізації кредити поділяються на готівкові й акцептні. При готівковому кредиті кредитор надає певну суму кредиту, зараховуючи її на рахунок у розпорядження одержувача кредиту. При акцептній формі кредитор погоджується тільки акцептувати тратту, вистав­лену на нього одержувачем кредиту, і вчасно оплатити її.

Зовнішньоторговельні розрахунки— розрахунки, що здій­снюються з допомогою інкасованих доручень, акредитивів, теле­графних і поштових переказів, відкритих рахунків і чеків. В угодах, пов'язаних з наданням кредиту, велику роль відіграє вексель.

Імпорт (імпорт товарів)— закупівля в іноземних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності товарів та їх ввезення на тери­торію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, роз­ташованими за її межами. Згідно із Законом України від 22 груд­ня 1998 р. № 335-ХІУ І. — це купівля (в тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономіч­ної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами і організаціями України, розташованими за її межами.

Індент— разове комісійне доручення імпортера однієї країни комісіонеру іншої країни на купівлю певної партії товару. Це за­мовлення комісіонер передає виробникові своєї країни. Якщо І. точно встановлює, у якого виробника має бути куплена дана пар­тія товару, і якщо відомості про замовлений товар указані точно (сорт, колір або зразок), то він називається закритим. І., що надає комісіонеру право вибору виробника і не містить точних відомо­стей про замовлений товар, називається відкритим. Один і той самий І. може охоплювати кілька партій різноманітних товарів, замовлених у різних підприємців і зібраних в одне відправлення.

Індосамент— форма передання простих і переказних вексе­лів. Такою формою є передавальний надпис на зворотному боці векселя. І. має подвійне значення: по-перше, він засвідчує пе­редання права за векселем іншій особі; по-друге, установлює відповідальність індосанта (особи, котра видала вексель) за платіж за векселем перед усіма наступними держателями. І. виступає у кількох формах: бланковій, ордерній, обмежува­льній, безоборотній.

Інжиніринг— термін, що визначає сукупність технічних по­слуг, які останнім часом набули характеру зовнішньоторговель­них операцій. Умовно їх можна поділити на дві групи: 1) консу­льтативні послуги, що надаються у вигляді технічної докумен­тації, результатів досліджень, вихідних даних для будівництва, економічних розрахунків, кошторисів, рекомендацій тощо; 2) тех­нічні послуги, безпосередньо пов'язані з будівництвом певного об'єкта чи поставкою комплектного обладнання.

Інкасові операції— форма розрахунку за зовнішньоторгове­льною угодою, яка полягає у тому, що експортер доручає своєму банкові отримати певну суму валюти проти передання останньо­му відповідних товарних документів. На інкасо банки приймають не тільки товарні документи, а й векселі (переказні та прості), че­ки тощо.

Інкотермс— набір міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Іноземна валюта— 1) валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; 2) платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях; 3) кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахунко­вих одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які перебувають на рахунках та вкладах у банківсь­ко-кредитних установах на території України та за її межами.

Іноземні суб'єкти господарської діяльності —суб'єкти гос­подарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.

Іноземні інвестиції— усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб'єктами господарської діяльності в Україні, у результаті чого утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Квота експортна (імпортна)— граничний обсяг певної ка­тегорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом установленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.

Квоти (контингенти) глобальні— квоти, що встановлюються для товару без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар експортується або з яких він імпортується.

Квоти (контингенти) групові— квоти, що встановлюються для товару із зазначенням групи країн, куди товар експортується або з яких він імпортується.

Квоти (контингенти) індивідуальні— квоти, що встановлюються для товару із зазначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись.

Кліринг— форма безготівкового розрахунку між банками. К. розрахунків здійснюється шляхом зарахування взаємних вимог і зобов'язань; угод між центральними банками кількох держав про взаємне зарахування зустрічних вимог і боргів, що виникають під час зовнішньої торгівлі.

Комісіонер (комісійна фірма)— сторона у договорі про тор­говельну комісію, котра виконує доручення іншої сторони (комі­тент) за комісійну винагороду і за її рахунок, але від свого імені. Найважливішими серед К. експортних фірм — представників по­купця є конформаційні доми.

Компенсаційна угода— договір купівлі-продажу, у якому вартість поставки імпортних товарів (звичайно машини й обладнан­ня) покривається експортом вироблених з її допомогою товарів.

Коносамент— документ, що видається перевізником вантажовідправнику; він дає право його власникові розпоряджатися вантажем, зокрема здійснювати угоди купівлі-продажу та застави.

Консигнаційні операції— різновид комісійних операцій. При К. о. одна зі сторін (консигнант) доручає іншій стороні (кон­сигнатору) продаж товарів зі складу від свого імені та за рахунок консигнанта. К. о. здійснюються на основі договору консигнації, до якого застосовуються норми законодавства про договір комі­сії. Під договором консигнації розуміють такий договір, за яким консигнатор зобов'язується за дорученням консигнанта протягом певного часу (термін договору консигнації) за обумовлену вина­городу продавати від свого імені та за рахунок консигнанта по­ставлені на склад у країні консигнанта товари. Ці товари є влас­ністю консигнанта до моменту їх продажу третім особам.

Контракт— угода між двома (або більше) сторонами, яка має на меті встановити законні відносини. Брати участь у К. по­винні щонайменше дві сторони. Зовнішньоторговельні К. містять такі розділи: 1) визначення сторін;

2) предмет договору; 3) ціна і загальна сума; 4) терміни поставки товару;  5) умови платежів; 6) упаковка й маркування товарів; 7) гарантії продавців;  8) штрафні санкції і відшкодування збитків; 9) страхування; 10) обставини непоборної сили. К. може включати також інші розділи — технічні умови, ліцензійні умови, умови випробувань, прийняття, вимоги до технічної документації тощо.

Контрафактні товари - товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України.

Кон'юнктура— сукупність процесів, чинників та умов конк­ретного економічного життя, закономірні форми розвитку якого в умовах ринкового механізму визначаються балансом державного регулювання та конкуренції, незалежністю прийняття рішень споживачами, корпораціями і державними установами та підпри­ємствами. Розрізняють загальногосподарську К. країни та К. сві­тового товарного ринку. Загальногосподарська К. має циклічні форми динаміки у середньостроковому періоді — 5—7 років.

Котирування біржове— оптова ціна товарної партії, що ре­алізується через товарну біржу і публікується у спеціальних бір­жових довідниках. К. б. широко використовується під час оцінки короткострокових коливань кон’юнктури та балансової оцінки запасів сировини й інших біржових товарів.

Кредитні операції— більшість великих зовнішньоторгове­льних операцій здійснюється на умовах кредиту. К. о. у зовніш­ній торгівлі породжені конкуренцією між продавцями і є одним із способів просування товарів на зовнішній ринок.

Ліцензія відкрита (індивідуальна)— дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одно­го місяця) із зазначенням його загального обсягу.

Ліцензія генеральна— відкритий дозвіл на експортні (імпо­ртні) операції стосовно певного товару (товарів) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензуван­ня щодо цього товару (товарів).

Ліцензія експортна (імпортна)— належним чином оформ­лене право на експорт (імпорт) протягом установленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кре­дитування.

Ліцензія разова (індивідуальна)— разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої опе­рації конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення екс­портної (імпортної) операції.

Митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Митне регулювання— регулювання питань, пов'язаних з установленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Митний брокер – підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України та має ліцензію на право здійснення митно-брокерської діяльності, видану Державною митною службою України. 

Митний режим -при якому ввезені товари зберігаються під митним контролем без стягування митних зборів, податків та без застосування до них заходів економічної політики в період зберігання, а вивізні товари, зберігаються під митним контролем з наданням встановлених пільг. 

Митний контроль — сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Мито - являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Мито ввізне (import duty) - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Мито вивізне (export duty) - нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. 

Мито комбіноване - поєднує мито адвалерне і мито специфічне.

Мито специфічне (specific duty) - що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом. 

Мито спеціальне - застосовується: як засіб захисту українських виробників; як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності; як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та (



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.