ЗБРОЙНІ СИЛИ -військова озброєна організація держави, що включає регулярні і нерегулярні військові формування держави.

ДАОСИЗМ– одна з шести провідних течій стародавньої китайської філософії. Даосизм виник у VI-VIII ст. до Хр., а у ІІ ст. по Хр. на його основі зародилася одна з китайських нар. релігій, що увібрала елементи конфуціанства й буддизму і мала однойменну назву.

ДВОПАЛАТНА ПАРЛАМЕНТАРНА СИСТЕМА – система організаційної побудови парламенту, за якої він складається з двох окремих підрозділів ( камер, палат), що формуються різним способом і здійснюють свої повноваження на різних засіданнях.

ДЕБАТИ - чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми. Цей різновид публічної дискусії учасники дебатів спрямовують на переконання в своїй правоті третьої сторони, а не одне одного. Тому вербальні і невербальні засоби, що використовуються учасниками дебатів, мають на меті отримання певного результату — сформувати у слухачів позитивне враження від власної позиції.

ДЕВІЗ ПОЛІТИЧНИЙ – короткий вислів, заклик, гасло, що висловлюють основну політичну ідею або завдання, вимогу, принцип. Девіз політичний звернений до свідомості та почуттів людей спрямований на їх пробудження і стимуляцію активності в політичному житті.

ДЕКАБРИСТІВ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ – вчення представників українського ліберального дворянства першої чверті ХІХ ст. – членів літературних гуртків і таємних організацій «Арзамас», «Зелений ліхтар», «Союз благоденства», «Північне товариство».

ДЕКЛАРАЦІЯ - документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ УКРАЇНИ – один з найважливіших державних актів у сфері міжнародних відносин, прийнятий Верховною Радою України 1 листопада 1991 року після проголошення суверенітету та незалежності України.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ (прийнята Верховною Радою України 16 липня 1990 р.) – політико-правовий документ, яким проголошено державний суверенітет України, самостійність, повноту і неподільність влади в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ – ліквідація колоніального панування метрополії, відновлення суверенності народів колоніальних та залежних країн як господарів власної долі та утвердження ролі цих країн як самостійних та повноправних суб’єктів міжнародного права та міжнародних відносин.

ДЕЛЕГОВАНЕ ЗАКОНОДАВСТВО – система законодавчих норм і правил, завдяки застосуванню яких орган законодавчої влади (парламент) передає (делегує) частину своїх повноважень щодо видання законів вищому органу виконавчої влади (уряду).

ДЕМАГОГІЯ ПОЛІТИЧНА – форма свідомого обдурювання широких мас, спекуляція на реальних труднощах і проблемах, потребах і сподіваннях людей з метою досягнення політичного успіху.

ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ – роззброєння. У міжнародному праві ліквідація арсеналу, військових укріплень і споруд на окупованій території противника. Демілітаризація може включати в себе як часткову заборону мати військову промисловість, військові бази, так і повну заборону мати збройні сили.

ДЕМОГРАФІЯ ПОЛІТИЧНА – наукова дисципліна, яка вивчає взаємовідносини між розміром та розподілом населення з одного боку і владою та політикою – з іншого.

ДЕМОКРАТІЯ- політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом або безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано, через обраних представників (представницька демократія).

ДЕМОКРАТІЯ ПАЛАМЕНТСЬКА – форма організації та порядку роботи парламенту, яка передбачає постійну участь усіх або більшості членів та структур парламенту в здійсненні його функцій і повноважень, найповніше вираження їх волі й тим самим волі і інтересів виборців і народу в цілому в законах та інших актах, що приймаються парламентом.

ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ – сучасна українська політична партія (за реєстр. 28.06.1991). Основа ДПУ – первинна організація. Первинні організації ДПУ згідно з адміністративним поділом України об’єднуються в регіональні (районні, міські, обласні).

ДЕМОКРАТИЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ – соціально-економічна і політична концепція, яка проголошує трансформацію капіталізму в соціалізм шляхом перманентних реформ, поглиблення і розвитку демократії.

ДЕНОНСАЦІЯ - повідомлення однією зі сторін про відмову від виконання умов договору, що призводить до дострокового припинення його дії.

ДЕПОРТАЦІЯ – вигнання, заслання, висилка; примусове переселення особи, групи осіб чи народу, що визначаються «соціально й політично небезпечними», за межі держави або певного регіону.

ДЕПУТАТ – виборний член представницького органу державної влади ( напр.. парламенту) або органу місцевого самоврядування; особа, уповноважена колективом для виконання певного доручення; виборний член представницького міжнародного або регіонального органу.

ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ – право депутата в органі законодавчої влади або у представницькому органі місцевого самоврядування.

ДЕПУТАТСЬКИЙ МАНДАТ – відносини між депутатом і виборцями, передбачені й закріплені Конституцією та відповідними законами, стійкий правовий зв’язок між депутатами і виборцями який породжує взаємні права та обов’язки.

ДЕРЖАВА - а) структурована і правовим шляхом унормована суверенна (публічна) влада, що здійснює контроль над певною територією та виступає від імені всього суспільства під час вирішення внутрішніх і зовнішніх питань; б) політично організоване в межах визнаних кордонів суспільство на чолі з суверенною владою.

ДЕРЖАВНА БЕЗПЕКА - це стан захищеності державних інституцій, необхідних для виконання функцій з управління загальносуспільними справами. До них належать державний суверенітет, територіальна цілісність, державний кордон, конституційний лад, державна влада, економічний, науково-технічний і оборонний потенціали.

ДЕРЖАВНА ВЛАДА — державна організація політичного управління суспільством. Д.В. перевищує всі інші різновиди влади в усіх соціальних утвореннях як за обсягом, так і за способом впливу. Вона. поширюється на всі сфери суспільного життя. Здійснюється державою за допомогою спеціального апарату примусу або переконання, володіє монопольним правом видавати нормативні акти, обов’язкові для всього населення даної держави; включає такі рівновиди влади, як верховна, законодавча, судова, військова тощо.

ДЕРЖАВНА ІДЕЯ - підйомна національного розвитку, важлива детермінанта пробудження народу, національного поступу.

ДЕРЖАВНА МОВА – мова, що задовольняє потреби суспільства в офіційному спілкування й виступає одним із символів державного і національно-культурного суверенітету.

ДЕРЖАВА ПРАВОВА - тип держави, основними ознаками якої є верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина й держави.

ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА - держава, що прагне до забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, співучасті в управлінні виробництвом, а в ідеалі — приблизно однакових життєвих шансів, можливостей для самореалізації особистості.

ДЕРЖАВНИЙ ПЕРЕВОРОТ – різновид політичного перевороту, що являє собою одну з форм насильницької зміни політичного режиму, захоплення влади однією з політичних сил у процесі політичної боротьби.

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ - спосіб організації адміністративно-територіальної, національно-територіальної єдності держави, особливості відносин між її складовими.

ДЕРЖАВНІ ІНТЕРЕСИ - специфічні цілі, орієнтири, принципи та настанови, спрямовані на раціональну організацію внутрішньої і зовнішньої політики держави, на адекватну репрезентацію інтересів громадян.

ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ – офіційні знаки предметного, зображального і звукового виразу – Державний Гімн, Державний Прапор і Державний Герб.

ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ – один з видів суспільних відносин, який характеризує рівень, глибину і характер взаємозв’язків церкви, інших релігійних організацій з державою, ступінь їхньої інтеграції або ж дезінтеграції.

ДЕСПОТИЗМ- система державного устрою, необмежена монархія, яка характеризується абсолютним свавіллям влади та безправ´ям підданих; самовладдя, жорстоке придушення волевиявлення народу.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ - управлінська політична система, покликана здійснювати владно значущі практичні рішення, що географічне чи організаційно перебувають поза межами безпосереднього впливу центральної влади; політичний процес, що передбачає делегування центральним урядом певних повноважень на місцевий рівень з метою оптимізації практичного вирішення питань загальнонаціональної ваги, а також втілення в життя специфічних регіонально-локальних програм.

ДИКТАТУРА - нічим не обмежена влада особи, класу чи іншої соціальної групи в державі, регіоні, що спирається на силу, а також відповідний політичний режим (скажімо, Д. пролетаріату); тимчасовий авторитарний режим, що вводиться на строк дії надзвичайних обставин для вжиття рішучих заходів, спрямованих на виведення країни з кризового стану (приміром, Д. генерала Піночета в Чилі).

ДИЛЕТАНТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – заняття політикою без серйозної спеціальної підготовки, маючи лише поверхові уявлення щодо предмета своїх знань.

ДИПЛОМАТІЯ - засіб здійснення зовнішньої політики держави, що являє собою сукупність невоєнних практичних заходів, прийомів і методів, застосовуваних з урахуванням конкретних умов і характеру розв'язуваних задач; офіційна діяльність глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, відомств іноземних справ, дипломатичних представництв за кордоном, делегацій на міжнародних конференціях по здійсненню цілей і задач зовнішньої політики держави, захисту прав та інтересів держави, його установ і громадян за кордоном.

ДИСИДЕНТИ- інакомислячі особи, які виступають проти існуючого державного (політичного) ладу певної країни, протистоять офіційній ідеології та політиці.

ДИСИДЕНТСЬКИЙ РУХ - рух, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

ДИСКРЕДИТАЦІЯ - умисне зганьблення чийогось імені, підрив довіри, приниження чиєїсь честі, гідності, авторитету. У політиці вживається як один із засобів боротьби з противниками, досягнення успіху в передвиборчих змаганнях.

ДИСКРИМІНАЦІЯ ПОЛІТИЧНА - свідоме обмеження свободи діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їхніх конституційних та інших прав і свобод.

ДИСКУСІЯ ПОЛІТИЧНА - обмін думками, всебічне обговорення спірних політичних питань і актуальних політичних проблем у публічних зборах або в засобах масової інформації.

ДИСПЕРСІЯ ВЛАДИ - характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи влади.

ДИСЦИПЛІНА - певний стиль поведінки людей, який відповідає нормам права і моралі, що склалися в суспільстві або вимогам певної організації. Дисципліна є необхідною умовою нормального існування будь-якого суспільства.

ДІАСПОРА - перебування значної частини народу (етнічної спільності) поза межами етнічної батьківщини на правах національно-культурної меншини.

ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛІТИЧНА - невід’ємна складова загальної людської діяльності, специфічна сутність якої полягає в сукупності дії окремих індивідів і великих соціальних груп спрямованих на реалізацію їхніх політичних інтересів.

ДОВІР’Я ПОЛІТИЧНЕ - вираз відповідності цілей діяльності об’єкта і суб’єкта політики; визнання можливостей суб’єкта задовольнити потреби об’єкта .

ДОГОВІР ПОЛІТИЧНИЙ - добровільна угода між двома або кількома суверенними державами або міжнародними організаціями, а також народами, націями щодо встановлення, зміни або припинення їхніх взаємних зобов’язань і прав у галузі політичного співробітництва.

ДОГОВІР СУСПІЛЬНИЙ - соціально-філософське та правове політологічне вчення про походження, сутність і функції держави, згідно з яким її виникнення пояснюється як наслідок добровільної угоди громадян, які делегують державі свої основні права.

ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ –акт ГА ООН, яким визначаються основні права і свободи людини, що підлягають загальному дотриманню.

ЗАГАЛЬНЕ ВИБОРЧЕ ПРАВО –виборче право, яке означає безпосередню участь усіх правочинних громадян у виборах депутатів-членів парламенту, президента або в інших виборах.

ЗАКОН -нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); встановлене законодавчим органом (парламентом) загальнообов’язкове (для усіх громадян) правило, яке має найвищу юридичну силу.

ЗАКОН « ПРО ДЕРЖАВНУ ВЛАДУ І МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ» -акт, прийнятий з метою регулювання питань організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

ЗАКОН «ПРО СВОБОДУ СОВІСТІ ТА РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ» -основний правовий документ, який визначає право громадян України на свободу совісті, правові гарантії і можливості його реалізації, а також регулює в Україні відносини держави і релігійний об’єднань.

ЗАКОНИ ПРО ТИМЧАСОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ- постанови державної влади, що виконували роль тимчасової конституції Української держави з 29 квітня по 14 грудня 1918 року.

ЗАКОННІСТЬ – правовий режим у державі, що виявляється у вимозі суворого і неухильного дотримання і обов’язкового виконання, а також точного застосування усіма суб’єктами права законів і заснованих на них підзаконних актів.

ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА –одна з гілок єдиної, але поділеної функціонально державної влади, сутність якої полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів.

ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОЛІТИЧНІ– необхідні й суттєві, стійкі й повторюванні зв’язки у процесі політичних відносин і діяльності, функціонування і розвитку політичного життя.

ЗАКРИТЕ СУСПІЛЬСТВО– суспільство, в основі якого є не буття людини як найбільшої цінності, а організоване пригнічення її життєвості і природності, знеособлення й обайдуження особистості.

ЗАЛЕЖНОСТІ ТЕОРІЯ – одна з концепцій сучасної теорії міжнародних відносин, що визначає в структурі міжнародної системи зокрема в її економічній підсистемі, істотні відмінності в становищі окремих суб’єктів(акторів), які відбивають їхню функціонально-рольову нерівність.

ЗБРОЙНІ СИЛИ -військова озброєна організація держави, що включає регулярні і нерегулярні військові формування держави.

ЗВІТ ДЕПУТАТА –обов’язок депутата, який має імперативний депутатський мандат.

ЗМІШАНА ВИБОРЧА СИСТЕМА- виборча система в основі якої лежить принцип сполучення елементів мажоритарного та пропорційного голосування.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА -сукупність стосунків держави з іншими державами світу та міжнародними організаціями. Найважливіший засіб ведення зовнішньої політики — дипломатія.

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 Следующая ⇒