|
|||
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Аваль — поручительство, гарантія, згідно з якою аваліст (особа-поручитель) приймає на себе відповідальність за оплату векселя перед його власником. Авізо - офіційне поштове або телеграфне повідомлення, яке повинно свідчити про виконання певного кола доручень, проведення операції, надходження платежів, зміну стану взаємних розрахунків. Авуари — 1) грош кошти банку в інозем валюті на його рахунках в іноземних банках-кореспондентах, які виконують фін операції за дорученням даного банку; кошти країни, які держави за кордоном називають інозем авуарами. 2) будь-які види грошей, грош коштів, цінних паперів (готівкові і безготівкові гроші, чеки, векселі, акредитиви), за допомогою яких можна здійснювати платежі і сплачувати грош зобов'язання. Акредитив- 1) грош докум, який містить доручення про виплату певної суми грошей фіз або юр особі відповідно до умов, вказаних у докум. 2) спосіб безготівкових розрахунків між п-вами й орг-ціями, сутність якого полягає в тому, що банк платника дає доручення банку, який обслуговує отримувача платежу, сплатити потрібну суму в обумовлений термін на основі умов, передбачених в акредитивній заяві платника. Актив банку - частина бух балансу, яка х-зує склад, розміщення і використання коштів банку, згрупованих за їх екон призначенням під час відтворення. Активи робочі банку - кошти на коррахунку, в касі, вкладені у майно, розміщені в ін банках, цінних паперах, надані кредити, ін кошти та ін і активи, що дають прибуток банку. Активні операції банку - операції з розміщення вільних фін ресурсів з метою пустити їх в обіг і отримати прибуток. Акцепт - зобов'язання (підтвердження, згода) платника сплатити у встановлений термін перевідний вексель (трату), виставлений на оплату рахунок, задовольнити ін вимоги про оплату. Акцептний кредит- кредит, що надається банком у вигляді акцепту трат, які виставляються банку експортерами. Акцептно-рамбурсний кредит - різновид акцептного кредиту. Рамбурс у міжнародній торгівлі означає оплату купленого товару за посередництвом банку, у формі акцепту банком імпортера трат, виставлених експортерами. Алонж - прикріплений до векселя додатковий лист, на якому здійснюються передавальні надписи (індосамент), якщо на зворотному боці векселя вони не вміщуються. Амальгамація- злиття товариств, корпорацій, союзів тощо в єдину компанію для централізації капіталу. Відомі два методи злиття компаній: 1) пряме приєднання або поглинання власності дрібних компаній однією великою, структура компаній, що приєднуються, у цьому випадку змінюється не повністю; 2) утворення нової компанії з передачею їй активів ін компаній, яке пов'язане з докорінною зміною структури всіх компаній, що зливаються. Банк - фін орг-ція, заклад, який здійснює різні види операцій з грошима і цінними паперами і надає фін послуги урядам, п-вам, громадянам і один одному. а) ЦБ - головний держ банк країни, наділений особливими правами. ЦБ покликаний регулювати грош обіг в країні, контролювати д-сть КБ, зберігати резерви і запаси грош коштів і золота; б) КБ- найчастіше недержавні банки, які виконують широке коло банків операцій, обслуговують переважно п-ва, фірми, орг-ції, заклади і надають банків послуги населенню. Банківська ліквідність - здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грош зобов'язань. Визначається збалансованістю між термінами і сумами виконання зобов'язань банку. Банківська сист - сукупність різних видів взаємопов'язаних банків та ін кредитних закладів, що діють у межах єдиного фін-кредитного механізму. Банківський капітал - грош капітал, який залучений банком з різних джерел і використовується для проведення банків операцій та утворює фін ресурси банку. Банківський консорціум - група банків, тимчасово організована одним з найбільших банків - главою консорціуму - з метою проведення спільних кредитних операцій і зниження можливих втрат через неплатоспроможність позичальника. Банків процент - процент, встановлений як плата за здійснювані банком операції. Банків депозити - грош кошти, що вносяться в банк у вигляді вкладів, за якими банк сплачує проценти. Банків кредити - вид кредиту, що надається банками п-вам, домаш гос-вам і державам на певний термін на умовах поверненості і платності. Банків операції– д-сть банку, пов'язана з виконанням його специфічно банків ф-ій. Коло банків операцій в Україні визначене виключно зак-вом. Розрізняють: а) активні операції, за допомогою яких банки розміщують фін ресурси, що в них є, тобто надають кредити, купують цінні папери; б) пасивні операції, за допомогою яких банки формують фін ресурси, тобто це залучення вкладів, продаж цінних паперів для наступного використання як активних коштів; в) комісійні операції - надання послуг, виконання доручень, посередницькі операції. Банків ресурси— сукупн коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних та ін активних операцій. Включають у себе власні і залучені кошти банків. Власні кошти- акціонерний і резервний капітал, а також нерозподілений прибуток. Залучені кошти: вклади, кошти від продажу облігацій та ін цінних паперів. Банкомат- автомат для видачі готівкових грошей за кредитною карткою в межах ліміту, визначеного для власника картки. Бенефіціар- особа, якій призначений грош платіж, отримувач грошей. Бланковий кредит- кредит без забезпечення цінними паперами або матеріал цінностями. Ним користуються клієнти, які мають довгострокові ділові відносини з банком і мають високий рівень платоспроможності. Вексельний кредит— для кредитування торгових операцій може використовуватися комерц (торговий) вексель. Відкличний акредитив- виданий банком акредитив, який банк може відкликати за наявності на те причин. Гарантія— поручительство за виконання певною особою грош або речових зобов'язань, форма відповідальності за виконання прийнятих зобов'язань. Гарантія банківська- поручительство, яке видається банком-гарантом, за виконання клієнтом чи ін особою грош або інших зобов'язань; у випадку невиконання цих зобов'язань банк, який надав гарантію, несе відповідальність за борги позичальника в межах, обумовлених у гарантії. Депозит- 1)грош вклади у банки (банків депозити); 2) цінні папери і грош кошти, які передаються на зберігання в кредитний заклад; 3) внески грош коштів у різні заклади як платежів для забезпечення необхідної оплати; 4) записи в банків книгах, які містять або підтверджують вимоги клієнтів до банків. Депозитна процентна ставка- банків процент, що виплачується власнику депозиту, який розмістив його в банку. Депозитні операції- операції кредитних закладів, банків із залучення грош коштів у вигляді вкладів і розміщення цих вкладів, тобто кредитування грош коштів за рахунок отриманих депозитів. Депонування- передача грош і цінних паперів на зберігання в кредитні й ін заклади. Держ кредит- кредит, який отримується державою від юр і фіз осіб у країні і за кордоном у вигляді держ позики. Дисконт- 1)різниця між ціною, за якою цінний папір продається на фондовій біржі у даний час, її поточний біржовий курс, з одного боку, і номіналом цінного паперу або ціною, за якою цінний папір продається при її погашенні; 2) різниця між форвардним курсом валюти і курсом у разі негайної оплати; 3) різниця між цінами на товар, обумовлена різними термінами його поставки; Дисконтна політика- грошово-кредит політика, яка проводиться ЦБ. Зміст полягає у підвищенні або зниженні облікових ставок за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал. Дилінг - спеціально обладнане приміщення, в якому дилери здійснюють угоди, використовуючи техн засоби зв'язку, передачі і обробки інформації. Довготерміновий кредит- кредит, що охоплює позики, які надаються на термін понад 3р і призначені для формування основних фондів. Забезпечення кредиту - сукупн умов, зобов'язань, які надають кредитору впевненість у тому, що борг буде йому повернений. Застава- один із способів, який забезпечує виконання боржником прийнятих на себе зобов'язань. Полягає в тому, що засобом, який забезпечує виконання зобов'язань, стають закладені боржником його кредитору нерухоме майно або ін цінності. Інвестиційний податковий кредит- зміна сплати податку, за якої орг-ції надається можливість протягом визначеного терміну й у визначених межах зменшити свої податкові платежі з наступною поетапною сплатою суми кредиту і нарахованих процентів. Інкасо- вид банків операції з передачі грошових коштів від одних клієнтів іншим, від платників - отримувачам. Іпотечний кредит- довгострок позики під заставу нерухомості: землі, виробничих, житлових приміщень, споруд. Кліринг- безготівкові розрахунки між країнами, компаніями, п-вами за поставлені, продані один одному товари, цінні папери і надані послуги, які здійснюються шляхом взаємного заліку виходячи із умов балансу платежів. Комерц кредит, товарний- особлива форма кредиту, що надається продавцями покупцям у вигляді продажу товарів у розстрочку, з відстроченням платежу. КБ - великі недержавні кредитні заклади, які здійснюють універсальні банків операції для п-тв, орг-цій, громадян. Комісія - 1) угода, згідно з якою одна сторона приймає зобов'язання перед ін стороною укласти з третьою особою угоду від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента. 2) спеціально створена група, орган, покликані розглядати і вирішувати відносно вузькі, часткові, тимчасові проблеми, виробляти рекомендації, проводити розслідування. Консорціум- тимчасове об'єднання компаній, банків на основі загал угоди для здійснення капіталомісткого проекту або для спільного розміщення позики. Контокорентний кредит- кредит, який надається банками своїм постійним клієнтам, що мають у банку єдиний розрахунковий рахунок, на якому обліковуються всі надходження і платежі клієнта. Контрагенти- особи, заклади, орг-ції, які пов'язані між собою зобов'язаннями за спільним договором і співпрацюють у процесі його виконання. Кредит— позика у грош або товарній формі, що надається кредитором позичальнику на умовах поверненості, платності з виплатою позичальником % за користування позикою. Кредит за відкритим рахунком- вид кредиту, за якого продавець відвантажує товар покупцю і направляє на його адресу товаророзпорядчі докум, відносячи суму заборгованості в дебет рахунку, відкритого ним на ім'я покупця. Кредити безнадійні- незабезпечені кредити терміном від 60 до 180днів і недостатньо забезпечені кредити терміном понад 180 днів. Кредити небезпечні- незабезпечені кредити терміном від ЗО до 60 днів; недостатньо забезпечені кредити терміном від 60 до 180днів, а також забезпечені кредити терміном понад 180днів. Кредити сумнівні- незабезпечені кредити терміном до ЗО днів; недостатньо забезпечені кредити терміном від ЗО до 60 днів, а також забезпечені кредити терміном від 60 до 180 днів. Кредитна експансія- комплекс заходів на розширення банків кредитування. Спрямована на прискорення екон зростання. Захід держави в антициклічному регулюванні економіки. Кредитна картка- іменний платіжно-розрахунковий докум, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через ЕОМ свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки. Кредитна лінія- надання позичальнику юридично оформленого зобов'язання кредитного закладу надавати йому протягом деякого часу кредити в межах погодженого ліміту. Кредитна операція - угода про надання кредиту, що супроводжується відповідними записами в балансах кредитора і позичальника. Кредитна сист - сукупн кредит відносин, форм і методів кредиту, сукупність кредитно-фін установ тієї чи ін країни, ряду країн у певний період. Кредит спілка — об'єднання осіб, що мають спільні інтереси, яке продає своїм членам акції і надає їм позики. Кредитний ризик- ризик несплати позичальником отриманого кредиту і % за користування кредитом. Кредитно-грошова пол— д-сть керівних кредитно-грош установ, спрямована на протидію циклічним тенденціям у функціонуванні банків системи. її мета - допомогти економіці в досягненні загального рівня в-ва, який х-ється повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Кредитно-екон відносини- відносини між юр та фіз особами, а також державами з приводу отримання позики у грош або товарній формах на засадах поверненості, строковості, платності. Кредитно-інвестиційний портфель- сукупність усіх позичок, наданих банком, та придбаних цінних паперів. Кредитор- суб'єкт кредитних відносин, яка надає позику ін суб'єкту госп-ської д-сті у тимчасове користування і на цій основі вимагає від дебітора її повернення або виконання ін зобов'язань. Кредитоспроможність- наявність у позичальника передумов для отримання кредиту і здатності повернути його. Лихварський кредит- екон відносини, що виникають за умови порушення рівноваги між кредитором і боржником та переваги на боці кредитора. Лізинг- довгострокова оренда (на термін від 6 міс до декількох років) машин, устаткування, транспортних засобів, споруд вир-чого призначення з передбаченням можливості їх наступного викупу орендарем. Лізинг банківський- лізингова угода, в якій у ролі лізингової компанії виступає банк, який набуває на замовлення лізингоотримувача устаткування і здає йому це устаткування в оренду. Лізинг фін-й- договір про лізинг, згідно з яким лізингоотримувач виплачує лізинговій компанії протягом періоду дії договору суму, яка дорівнює повній вартості амортизації і частки прибутку від використання устаткування, отримуючи право викупу устаткування за залишковою вартістю після закінчення терміну дії договору, повернення устаткування або продовження договору. Лізинговий кредит- екон відносини між юр особами, що виникають у випадку оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди. Ліквідність банків- це здатність банку своєчасно виконувати зобов'язання, перетворювати статті свого активу в гроші для оплати зобов'язань за пасивом. Ліцензія на здійснення операції з валютними цінностями- докум, що дає право на здійснення валютних операцій, її видає НБУ. Ліцензування банків д-сті- порядок видачі комерц банкам, які набули статусу юр особи, дозволу на здійснення банків операцій. Ломбардний кредит- форма рефінансування, за якої ЦБ надає комерц банкам, що мають проблеми з ліквідністю, кредит. Маржа- різниця між процентними ставками, курсами цінних паперів, цінами товарів й ін тотожними, однорідними показниками, які є наявними в один і той же час у різних умовах продажу, купівлі, кредитування. Міжбанківський кредит- одна з форм фін кредиту, коли позичальниками і кредиторами є банки. Міжбанківський процент- % за кредитами, що видаються одним комерц банком іншому. Міжбанків ринок- частина ринку позичкових капіталів, де тимчасово вільні грош ресурси кредитних закладів залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанків депозитів на короткі терміни. НБУ- банк першого рівня у дворівневій банківс системі. Головний держ банк країни, наділений особливими ф-ями, особливо правом емісії грош знаків і регулювання д-сті комерційних банків. НБУ є «банком банків», органом, який допомагає державі, уряду налагоджувати грош обіг, управляти бюджетом. Основними ф--ями є: емісія грошей, зберігання золотовалютних резервів держави, кредитування і ведення рахунків комерц банків і уряду, регулювання грош обігу, контроль за д-стю кредитних закладів. Норма обов'язкового резервування- відношення суми обов'язкових грош резервів, які КБ зобов'язані зберігати в ЦБ, до загал обсягу зобов'язань комерц банку. Об'єкти кредиту- екон процеси,щодо яких укладається кредитна угода. Облік векселя (дисконт векселя),- 1)купівля векселя до настання терміну його дії за ціною, нижчою від номіналу; 2) у банківській практиці: обліковий процент, який справляється банком під час купівлі (обліку) ним векселів. Облікова ставка НБУ-розмір плати, що справляється НБУ за проведення операцій з кредитування комерц банків через рефінансування їх активних операцій і для поповнення їхніх грош резервів і кредитування клієнтів. Обов'язкові банківські резерви— сума грош коштів, яку повинні постійно зберігати КБ й інші кредитні інститути в ЦБ на своїх рахунках як забезпечення деяких своїх операцій відповідно до норм обов'язкових резервів. Овердрафт- особлива форма надання короткострокового кредиту клієнту банку у випадку, коли величина платежу перевищує залишок коштів на рахунку клієнта. Онколь— право позичальника поступово користуватися відкритим йому кредитом, яке забезпечується заставою товарів, векселів, цінних паперів. Онкольний кредит- короткостроковий комерц кредит, який позичальник зобов'язується оплатити за першою вимогою кредитора. Опосередковане фін-ння- переміщення грошей між суб'єктами ринку через фін посередників. Опціон- право вибору, яке отримується за певну плату; 1) надання за умовами угоди одній зі сторін, що домовляються, права вибору способу, форми, обсягу виконання прийнятого нею зобов'язання і навіть відмови від виконання зобов'язання у випадку виникнення обставин, обумовлених угодою; 2) угода, яка надає одній зі сторін, що укладають біржову угоду купівлі-продажу, право вибору між альтернативними умовами угоди, зокрема право купувати або продавати цінні папери в попередньо обумовленому обсязі за твердою ціною протягом того чи іншого терміну. Офіційна облікова ставка- % ставка, застосовувана ЦБ у його операціях з комерц банками та ін взаємодіючими кредитними інститутами при купівлі (обліку) держ короткострокових зобов'язань і переобліку приватних комерц векселів. Пасив банку - одна з двох частин бух балансу, в якій на певну дату в грош вираженні відображені джерела утворення коштів банку. Пасивні операції банків - операції, за допомогою яких банки формують свої фін ресурси у вигляді власних, залучених та емітованих коштів для проведення кредитних та ін активних операцій. Плаваюча процентна ставка - % ставка, розмір якої може змінюватися під час дії кредитної угоди. Платіжне доручення - розрахунковий докум, який містить доручення п-тва обслуговуючому його банку про перерахування на рахунок тієї особи, якій п-тво перераховує гроші. Платіжний баланс - співвідношення між усіма валютними платежами екон суб'єктів даної держави за її екон межі та валютними надходженнями з-за кордону за певний проміжок часу, тобто це співвідношення вимог і платежів. Податковий кредит- це відстрочка або розстрочка за обов'язковими податковими платежами. Позика— передавання грошей чи матеріал цінностей за договором позики юр або фіз особі на умовах повернення. Позика державна- форма держ кредиту, за якої держава є головним чином боржником (позичальником). Позичальник- суб'єкт кредитної угоди, що отримав у тимчасове користування кредит. Позичка- один із видів договору, угоди між двома сторонами - позичкодавцем і позичальником. Позичковий капітал- грош капітал, який передається у позику і приносить його власнику дохід у вигляді позичкового процента. Позичковий процент- ставка %, що виплачується позичальником грошей банку за користування кредитом. Поновлюваний кредит, «вічнозелений»— кредит, що не має фіксованої дати погашення. Банк має право раз на рік трансформувати його в терміновий кредит. Поручительство- договір, згідно з яким поручитель приймає на себе відповідальність перед кредитором за те, що боржник цього кредитора виконає зобов'язання з повернення боргу. Представництво- 1)заклад, який представляє в даній галузі, регіоні інтереси п-тв, фірм, банків, що знаходяться в інш місці, іншій країні; 2) здійснення угод та інших юр дій однією особою (представником) від імені і в інтересах іншої особи відповідно до довіреності, офіційних повноважень або згідно із законом, адмін актами. Процент- 1) сота частка числа; 2) позичкова плата, яку позичальник повинен вносити за користування кредитом, позиченими грошима або матеріал цінностями. Процентна ставка- ціна грош позики, що визначається як відношення річного доходу, отриманого на позиковий капітал, до суми позики. Процентна ставка номінальна- % ставка, що не враховує інфляційного впливу (зміни рівня цін). Процентна ставка реальна - % ставка, що враховує інфляційний вплив і яку визначають через порівняння між собою товарних еквівалентів. Процентний ризик— ризик змін процент ставок, що негативно позначається на прибутку банку. Рамбурс — оплата купленого товару, що здійснюється, як правило, через посередництво банку. Рахунок валютний— банківс рахунок юр або фіз. особи в чужоземній валюті, на який надходять кошти від чужоземних або вітчизняних контрагентів, отримані валютні кредити, кошти, придбані на валютній біржі, а також з якого здійснюють валютні платежі. Рахунок вкладний— рахунок, який банків установа відкриває громадянинові для зберігання його ощадних вкладів. Рахунок депозитний - рахунок, що його відкривають банки юр або фіз особі на підставі укладеного депозитного договору для розміщення тимчасово вільних коштів на депозити банку з нарахуванням плати за депозит. Рахунок картковий - банків рахунок, на якому обліковують операції за платіжними картками. Рахунок кореспондентський - банків рахунок, на якому відображаються розрахунки, проведені одним кредитним закладом за дорученням і за рахунок ін на основі кореспондентської угоди. Рахунок лицьовий - вихідні банків документи, що відображають усі грошово-кредитні відносини банку з клієнтом. Рахунок металевий - рахунок, який відкриває уповноважений банк України для обліку операцій, що здійснюються з банків металами. Рахунок позичковий - рахунок, що служить для здійснення платежів, пов'язаних з наданням кредиту, поверненням його та сплатою % за нього. Рахунок розрахунковий — один з основних рахунків, що відкривається банками п-твам, орг-ціям, громадянам для зберігання коштів і здійснення розрахунків. Револьверний кредит — кредит, що автоматично поновлюється, застосовується на ринку позичкового капіталу. Такий кредит надається без додатк переговорів, якщо він знаходиться в межах попередньо обумовленого ліміту і термінів погашення. Регулювальна ф-ія кредиту - у сучасн умовах кредит є засобом держ регулювання екон процесів. Резерв валютний (золотовалютний) - запаси чужоземної валюти, а також золота, які є в розпорядженні урядового органу або Цб держави, транснаціональних чи міжнародних компаній і використовуються для міжнар розрахунків та платежів. Резерв офіційний - офіційні запаси чужоземної валюти, призначені для забезпечення потреб уряду щодо оплати поточних і короткотермінових зовнішньоекон зобов'язань. Резидент - юр або фіз особа, яка постійно зареєстрована або постійно проживає в даній країні. Резиденти зобов'язані у своїх екон діях дотримуватись законів даної країни, платити податки відповідно до законів і норм цієї країни. Рейтинг банку - показник, за яким проводиться порівняння банків за допомогою обраних критеріїв. Ремітент — особа, на ім'я якої первинний держатель векселя переказує його, виписуючи переказний вексель (трату). Рестрикція — 1) обмеження кредитів, які ЦБ надає комерц банкам.; 2) обмеження в-ва і продаж, яке здійснюється монополіями з метою штучного підвищення цін на товари і отримання за рахунок цього додатк прибутку. Рефінансування — надання НБУ кредиту комерц банкам шляхом проведення кредитних аукціонів і надання ломбардного кредиту. Ризик банківський- небезпека втрат у разі виникнення несприятливих для банку обставин. Ризик ліквідності- ризик, за якого в банку виявиться недостатньо грош коштів для виконання платіжних зобов'язань у встановлені терміни. Робота касова- робота, виконувана в установах НБУ та КБ згідно з правилами, затвердженими НБУ, а на п-твах, в орг-ціях та установах - згідно з правилами про проведення касових операцій і спрямована на забезпечення потреб економіки країни та населення в готівці, а також на її приймання, зберігання та видачу. Сертифікат- 1) письмовий фін документ, свідоцтво, що підтверджує факт внесення його власнику певної суми грош коштів і надає йому права, що з нього випливають; 2) різновид облігацій; 3) документ, який засвідчує якість товару; 4) документ, який свідчить про наявність у власника певних знань і вмінь. Сертифікат золотий— свідоцтво про депонування золота в банку. Підлягає вільному обмінові на зазначену в ньому кі-сть золота чи на грошовий еквівалент золота за ринковою ціною. Сертифікат ощадний (депозитний)— письмове свідоцтво банку-емітента про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника чи його правонаступника на одержання після закінчення встановленого терміну суми депозиту і процентів за ним. Смарт-карта- пластикова розрахункова банків картка із вмонтованим мікропроцесором. Споживчий кредит— вид кредиту, що надається у грош чи товарній формах населенню фінансово-кредит інститутами та не фін орг-ціями з метою придбання товарів тривалого користування з наступним поверненням боргу. Ставка рівноваги- ставка %, в умовах якої попит та пропозиція на грош ринку досягають рівноваги. Статутний фонд- сукуп власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників у грош формі, які надаються ними у постійне розпорядження банку. Суб'єкти кредиту— учасники кредитної угоди: як мінімум, кредитор і позичальник. Трансакція- операція, угода, що супроводжується взаємними поступками. Транша, транш- серія, частка облігаційного займу, що здійснюється окремими випусками. Трасант- векселетримач переказного векселя, відповідає за акцепт і платежі за ним; його підпис - обов'язковий реквізит векселя. Трасат- платник, боржник за переказним векселем - тратою; його зазначення - обов'язковий реквізит векселя. Трастові операції- довірчі операції, що проводяться на основі довіреності від особи, що доручила і уповноважила виконати операцію замість неї. Тратта- переказний вексель, основний розрахунковий документ у зовнішній торгівлі. Факторинг- вид фін послуг, що здійснюється комерційними банками, їхніми дочірніми фактор-фірмами, дрібним і середнім фірмам. Фідуціарна емісія- емісія банкнот, грош знаків, які не забезпечені запасом дорогоцінних металів емісійного банку. Фіксована процентна ставка-% ставка, розмір якої не змінюється протягом дії кредитної угоди. Філія- частина п-тва, орг-ції, яка є самостійним дочірнім тов-вом, відділенням, яке існує і діє в ін місті, але зберігає тісні зв'язки, є екон залежним від материнського п-тва. Фін кредит- пряма видача кредитором грошей позичальнику. За сферою застосування і видами позичальників фін кредит має два підвиди: а) міжбанківський кредит, за якого позичальниками і кредиторами є банки; б) кредит для комерц цілей, за якого позичальником є п-ва, тов-тва, АТ тощо. Фін посередник- суб'єкт ринку, метою д-сті якого є торгівля фін інструментами. Фірмовий кредит- традиційна форма кредитування, за якої постачальник (продавець) надає кредит покупцю у формі відстрочки платежу. Форфейтинг- своєрідна форма кредитування експортерів, продавців під час продажу товарів, яка найчастіше застосовується у зовнішньоторгових операціях. ЦБ - банк першого рівня у дворівневій банків системі. Цесія- передача або переуступка кредитором свого права вимоги грошей, речей або ін коштовностей іншій особі. Якщо факторинг - договірне зобов'язання, то цесія - зобов'язання, передане за угодою. Якість управління банком- оцінка методів управління банком з погляду ефективності д-сті, установленого порядку праці, методів контролю дотримання існуючих нормативних док
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК Актив банку- частина бухг балансу, яка х-зує склад, розміщення і використання коштів банку, згрупованих за їх екон призначенням під час відтворення. Активи робочі банку- кошти на коррахунку, в касі, вкладені у майно, розміщені в ін банках, цінних паперах, надані кредити, ін кошти та ін активи, що дають прибуток банку. Активні операції банку- фін операції з розміщенням вільних коштів з метою отримання прибутку. До них належать: надання кредитів та позичок, придбання цінних паперів, вкладення коштів у комерц проекти, лізингові, факторингові операції, операції з векселями та ін банківські операції. Акціонерний капітал банку-сплачена частка основного капіталу, вкладеного в банк у обмін на вимогу щодо частки в будь-яких майбутніх прибутках, які розподіляються у формі дивідендів Баг-во національне- сукупн матеріал благ, створених і нагромаджених сус-вом під час попереднього розвитку, а також природних ресурсів, залучених до господарського обігу. Банк- кред установа, яка мобілізує кошти, надає їх у позичку, здійснює розрахунки між екон суб'єктами. Банків кредит-вид кредиту, що надається банками п-вам, домаш госп-вам і державам. Банків ліквідність- здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грош зобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами виконання зобов'язань банку. Банківська операція – д-сть банку, пов'язана з виконанням його специфічно банків ф-ій. Банків ресурси- сукупн коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредити их та інших активних операцій. Бартер- обмін одного товару на ін без допомоги грошей. Білонна монета- розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу. Бланковий кредит- кредит, який видається без забезпечення - лише під зобов'язання повернути кредит. Борг державний- загальна сума заборгованості держави внаслідок непогашення позик та невиплати за ними процентів. Борг зовнішній- фін зобов'язання держави на певну дату стосовно іноземних кредиторів. Борг внутріш- сума коштів, отриманих від випущених, але ще не погашених державних позик. Бюджет- грошове вираження збалансованого розпису доходів і видатків держави, адміністративно-територіальної одиниці, п-ва, установи за певний період. Бюджет загальнодержавний- основний загальнодержавний фонд централізованих грош ресурсів, що виражає екон відносини держави під час розподілу і перерозподілу ВВП та НД. Валюта- грош одиниця, у ф-іях світових грошей. Валютний курс- ціна грош одиниці країни, виражена у грош одиниці іншої країни. Валютний ринок-сукупн обмінних та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юр та фіз особами за ринковим курсом або процентною ставкою. Валютні відносини- відносини, що виконують під час функц-ння грошей у міжнародному обігу. ВВП-макроекон показник економічної статистики, який відбиває сукупну вартість кінцевих продуктів і послуг, вироблених у даній країні за певний час у поточних ринкових сумах без урахування сальдо платіжного балансу. Валовий сусп продукт- сукупність матер благ, вироблених усіма галузями економіки держави за певний час. Видатки держ бюджету- екон стосунки, що виникають у зв'язку з розподілом фонду грош коштів держави та його використання за галузевим, територіальним чи цільовим призначенням. Виконання бюджету- забезпечення повного і своєчасного надходження всіх передбачених у бюджеті доходів і спрямування коштів на фін-ння видатків, включених до бюджету. Витрати державні- прямі витрати, спрямовані за цільовим призначенням як на виконання загальнодерж ф-ій, так і на розширення в-ва, соц сфери окремих держ п-тв, об'єднань, орг-цій, установ. Власні кошти банку- сукупність різних за призначенням фондів, які забезпечують екон самостійність і стабільність банку. Гривня- грош одиниця держави Україна. "Гривня" як грошова й вагова одиниця Стародавньої Русі походить від найменування обруча - прикраси із золота чи срібла, який носили на шиї ("загривку"). Гроші- специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар і є загал еквівалентом. Грош агрегат-показник грош маси, в якому зібрана певна її частина. Грош база- гроші, емітовані ЦБ у вигляді готівки або записів по рахунках, що є зобов'язанням ЦБ проти внутрішніх та закордонних активів. Грош інфляція-теорія, згідно з якою інфляція пов'язана з розширенням грош маси в обігу. Грош мультиплікатор- це коефіцієнт, який відображає співвідношення між первинною емісією грошей і кінцевим збільшенням грош маси в результаті цієї емісії. Грош обіг-сукупність переміщення грош коштів між економічними суб'єктами в процесі обміну щодо погашення грош зобов'язань. Грош ринок-ринок короткотермінових кредитів, а також ринок валют та благородних металів як доповнення до ринку короткотермінових кредитів. Дворівнева банків система- банків система, в якій емісійно-організаційні банківські ф-ії відокремлені від інших і реалізуються у так званому першому рівні банківської системи. Дефіцит бюджет- перевищення видаткової частини держ бюджету Девальвація- офіційне зниження держ металевого вмісту та валютного курсу нац грошової одиниці щодо іноземних валют. Депозитні гроші- неповноцінні знаки, які не мають речового вираження й існують лише у вигляді певних сум на рахунках у банках Депозитний процент– ставка %, яка виплачується по вкладах населення та юр осіб. Держ кредит-вид кредиту, при якому одним із суб'єктів кредит відносин виступає держава. Довгостроковий кредит- кредит, що охоплює позики, які надаються на термін понад 3р і призначені для формування
|
|||
|