Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК



 

Аваль — поручительство, гарантія, згідно з якою аваліст (особа-поручитель) приймає на себе відповідальність за оплату век­селя перед його власником.

Авізо - офіційне поштове або телеграфне повідомлення, яке повинно свідчити про виконання певного кола доручень, прове­дення операції, надходження платежів, зміну стану взаємних розрахунків.

Авуари — 1) грош кошти банку в інозем валюті на його рахунках в іноземних банках-кореспондентах, які виконують фін операції за дорученням даного банку; кошти країни, які держави за кордоном називають інозем авуарами. 2) будь-які види грошей, грош коштів, цінних паперів (готівкові і безготівкові гроші, чеки, векселі, акредитиви), за допомогою яких можна здійснювати платежі і сплачувати грош зобов'язання.

Акредитив- 1) грош докум, який містить доручен­ня про виплату певної суми грошей фіз або юр особі відповідно до умов, вказаних у докум. 2) спосіб безготівкових розрахунків між п-вами й орг-ціями, сутність якого полягає в тому, що банк плат­ника дає доручення банку, який обслуговує отримувача плате­жу, сплатити потрібну суму в обумовлений термін на основі умов, передбачених в акредитивній заяві платника.

Актив банку - частина бух балансу, яка х-зує склад, розміщення і використання коштів банку, згру­пованих за їх екон призначенням під час відтворення.

Активи робочі банку - кошти на коррахунку, в касі, вкладені у майно, розміщені в ін банках, цінних паперах, надані кре­дити, ін кошти та ін і активи, що дають прибуток банку.

Активні операції банку - операції з розміщення вільних фін ресурсів з метою пустити їх в обіг і отримати прибу­ток.

Акцепт - зобов'язання (підтвердження, згода) платника сплатити у встановлений термін перевідний вексель (трату), виставлений на оплату рахунок, задовольнити ін вимоги про оплату.

Акцептний кредит- кредит, що надається банком у вигляді акцепту трат, які виставляються банку експортерами.

Акцептно-рамбурсний кредит - різновид акцептного креди­ту. Рамбурс у міжнародній торгівлі означає оплату купленого товару за посередництвом банку, у формі акцепту банком імпортера трат, виставлених експортерами.

Алонж - прикріплений до векселя додатковий лист, на яко­му здійснюються передавальні надписи (індосамент), якщо на зворотному боці векселя вони не вміщуються.

Амальгамація- злиття товариств, корпорацій, союзів тощо в єдину компанію для централізації капіталу. Відомі два мето­ди злиття компаній: 1) пряме приєднання або поглинання влас­ності дрібних компаній однією великою, структура компаній, що приєднуються, у цьому випадку змінюється не повністю; 2) утворення нової компанії з передачею їй активів ін ком­паній, яке пов'язане з докорінною зміною структури всіх ком­паній, що зливаються.

Банк - фін орг-ція, заклад, який здійснює різні види операцій з грошима і цінними паперами і надає фін послуги урядам, п-вам, громадянам і один одному. а) ЦБ - головний держ банк країни, наділений особливими правами. ЦБ покликаний регулю­вати грош обіг в країні, контролювати д-сть КБ, зберігати резерви і запаси грош коштів і золота; б) КБ- найчастіше недержавні банки, які виконують широке коло банків операцій, обслуговують пе­реважно п-ва, фірми, орг-ції, заклади і надають бан­ків послуги населенню.

Банківська ліквідність - здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грош зобов'язань. Визначаєть­ся збалансованістю між термінами і сумами виконання зо­бов'язань банку.

Банківська сист - сукупність різних видів взаємопов'яза­них банків та ін кредитних закладів, що діють у межах єди­ного фін-кредитного механізму.

Банківський капітал - грош капітал, який залучений банком з різних джерел і використовується для проведення банків операцій та утворює фін ресурси банку.

Банківський консорціум - група банків, тимчасово організо­вана одним з найбільших банків - главою консорціуму - з метою проведення спільних кредитних операцій і зниження можливих втрат через неплатоспроможність позичальника.

Банків процент - процент, встановлений як плата за здійснювані банком операції.

Банків депозити - грош кошти, що вносяться в банк у вигляді вкладів, за якими банк сплачує проценти.

Банків кредити - вид кредиту, що надається банками п-вам, домаш гос-вам і державам на пев­ний термін на умовах поверненості і платності.

Банків операції– д-сть банку, пов'язана з виконан­ням його специфічно банків ф-ій. Коло банків операцій в Україні визначене виключно зак-вом. Розрізняють: а) активні операції, за допомогою яких банки розміщують фін ресурси, що в них є, тобто надають кредити, купують цінні папери; б) пасивні операції, за допо­могою яких банки формують фін ресурси, тобто це за­лучення вкладів, продаж цінних паперів для наступного ви­користання як активних коштів; в) комісійні операції - надання послуг, виконання доручень, посередницькі операції.

Банків ресурси— сукупн коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснен­ня кредитних та ін активних операцій. Включають у себе власні і залучені кошти банків. Власні кошти- акціонерний і резервний капітал, а також нерозподілений прибуток. Залу­чені кошти: вклади, кошти від продажу облігацій та ін цін­них паперів.

Банкомат- автомат для видачі готівкових грошей за кредит­ною карткою в межах ліміту, визначеного для власника картки.

Бенефіціар- особа, якій призначений грош платіж, от­римувач грошей.

Бланковий кредит- кредит без забезпечення цінними папе­рами або матеріал цінностями. Ним користуються клі­єнти, які мають довгострокові ділові відносини з банком і мають високий рівень платоспроможності.

Вексельний кредит— для кредитування торгових операцій може використовуватися комерц (торговий) вексель.

Відкличний акредитив- виданий банком акредитив, який банк може відкликати за наявності на те причин.

Гарантія— поручительство за виконання певною особою гро­ш або речових зобов'язань, форма відповідальності за вико­нання прийнятих зобов'язань.

Гарантія банківська- поручительство, яке видається бан­ком-гарантом, за виконання клієнтом чи ін особою грош або інших зобов'язань; у випадку невиконання цих зо­бов'язань банк, який надав гарантію, несе відповідальність за борги позичальника в межах, обумовлених у гарантії.

Депозит- 1)грош вклади у банки (банків депозити); 2) цінні папери і грош кошти, які передаються на зберігання в кредитний заклад; 3) внески грош коштів у різні заклади як платежів для забезпечення необхідної оплати; 4) записи в банків книгах, які містять або підтверджують вимоги клієнтів до банків.

Депозитна процентна ставка- банків процент, що виплачується власнику депозиту, який розмістив його в банку.

Депозитні операції- операції кредитних закладів, банків із залучення грош коштів у вигляді вкладів і розміщення цих вкладів, тобто кредитування грош коштів за рахунок отриманих депозитів.

Депонування- передача грош і цінних паперів на зберігання в кредитні й ін заклади.

Держ кредит- кредит, який отримується державою від юр і фіз осіб у країні і за кордоном у вигляді держ позики.

Дисконт- 1)різниця між ціною, за якою цінний папір продається на фондовій біржі у даний час, її поточний біржо­вий курс, з одного боку, і номіналом цінного паперу або ці­ною, за якою цінний папір продається при її погашенні; 2) різ­ниця між форвардним курсом валюти і курсом у разі негайної оплати; 3) різниця між ціна­ми на товар, обумовлена різними термінами його поставки;

Дисконтна політика- грошово-кредит політика, яка проводиться ЦБ. Зміст полягає у під­вищенні або зниженні облікових ставок за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал.

Дилінг - спеціально обладнане приміщення, в якому диле­ри здійснюють угоди, використовуючи техн засоби зв'язку, передачі і обробки інформації.

Довготерміновий кредит- кредит, що охоплює позики, які надаються на термін понад 3р і призначені для форму­вання основних фондів.

Забезпечення кредиту - сукупн умов, зобов'язань, які надають кредитору впевненість у тому, що борг буде йому по­вернений.

Застава- один із способів, який забезпечує виконання борж­ником прийнятих на себе зобов'язань. Полягає в тому, що засо­бом, який забезпечує виконання зобов'язань, стають закладені боржником його кредитору нерухоме майно або ін цінності.

Інвестиційний податковий кредит- зміна сплати податку, за якої орг-ції надається можливість протягом визначено­го терміну й у визначених межах зменшити свої податкові пла­тежі з наступною поетапною сплатою суми кредиту і нарахова­них процентів.

Інкасо- вид банків операції з передачі грошових коштів від одних клієнтів іншим, від платників - отримувачам.

Іпотечний кредит- довгострок позики під заставу неру­хомості: землі, виробничих, житлових приміщень, споруд.

Кліринг- безготівкові розрахунки між країнами, компа­ніями, п-вами за поставлені, продані один одному товари, цінні папери і надані послуги, які здійснюються шляхом взаємного заліку виходячи із умов балансу платежів.

Комерц кредит, товарний- особлива форма кредиту, що надається продавцями покупцям у вигляді продажу товарів у розстрочку, з відстроченням платежу.

КБ - великі недержавні кредитні заклади, які здійснюють універсальні банків операції для п-тв, орг-цій, громадян.

Комісія - 1) угода, згідно з якою одна сторона приймає зобов'язання перед ін стороною ук­ласти з третьою особою угоду від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента. 2) спеціально створена група, орган, покли­кані розглядати і вирішувати відносно вузькі, часткові, тим­часові проблеми, виробляти рекомендації, проводити розслі­дування.

Консорціум- тимчасове об'єднання компаній, банків на ос­нові загал угоди для здійснення капіталомісткого проекту або для спільного розміщення позики.

Контокорентний кредит- кредит, який надається банками своїм постійним клієнтам, що мають у банку єдиний розрахун­ковий рахунок, на якому обліковуються всі надходження і платежі клієнта.

Контрагенти- особи, заклади, орг-ції, які пов'язані між собою зобов'язаннями за спільним договором і співпрацю­ють у процесі його виконання.

Кредит— позика у грош або товарній формі, що на­дається кредитором позичальнику на умовах поверненості, платності з виплатою позичальником % за користуван­ня позикою.

Кредит за відкритим рахунком- вид кредиту, за якого прода­вець відвантажує товар покупцю і направляє на його адресу товаророзпорядчі докум, відносячи суму заборгованості в дебет рахунку, відкритого ним на ім'я покупця.

Кредити безнадійні- незабезпечені кредити терміном від 60 до 180днів і недостатньо забезпечені кредити терміном по­над 180 днів.

Кредити небезпечні- незабезпечені кредити терміном від ЗО до 60 днів; недостатньо забезпечені кредити терміном від 60 до 180днів, а також забезпечені кредити терміном понад 180днів.

Кредити сумнівні- незабезпечені кредити терміном до ЗО днів; недостатньо забезпечені кредити терміном від ЗО до 60 днів, а також забезпечені кредити терміном від 60 до 180 днів.

Кредитна експансія- комплекс заходів на розширення бан­ків кредитування. Спрямована на прискорення екон зростання. Захід держави в антициклічному регулю­ванні економіки.

Кредитна картка- іменний платіжно-розрахунковий доку­м, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через ЕОМ свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки.

Кредитна лінія- надання позичальнику юридично оформ­леного зобов'язання кредитного закладу надавати йому протя­гом деякого часу кредити  в межах погодженого ліміту.

Кредитна операція - угода про надання кредиту, що супро­воджується відповідними записами в балансах кредитора і по­зичальника.

Кредитна сист - сукупн кредит відносин, форм і методів кредиту, сукупність кредитно-фін установ тієї чи ін країни, ряду країн у певний період.

Кредит спілка — об'єднання осіб, що мають спільні інтере­си, яке продає своїм членам акції і надає їм позики.

Кредитний ризик- ризик несплати позичальником отрима­ного кредиту і % за користування кредитом.

Кредитно-грошова пол— д-сть керівних кредит­но-грош установ, спрямована на протидію циклічним тен­денціям у функціонуванні банків системи. її мета - допо­могти економіці в досягненні загального рівня в-ва, який х-ється повною зайнятістю та відсутністю інфляції.

Кредитно-екон відносини- відносини між юр та фіз особами, а також державами з приводу отримання позики у грош або товарній формах на засадах поверненості, строковості, платності.

Кредитно-інвестиційний портфель- сукупність усіх пози­чок, наданих банком, та придбаних цінних паперів.

Кредитор- суб'єкт кредитних відносин, яка надає позику ін суб'єкту госп-сь­кої д-сті у тимчасове користування і на цій основі ви­магає від дебітора її повернення або виконання ін зобов'язань.

Кредитоспроможність- наявність у позичальника передумов для отримання кредиту і здатності повернути його.

Лихварський кредит- екон відносини, що виника­ють за умови порушення рівноваги між кредитором і боржни­ком та переваги на боці кредитора.

Лізинг- довгострокова оренда (на термін від 6 міс до декількох років) машин, устаткування, транспортних засобів, споруд вир-чого призначення з передбаченням можливості їх наступного викупу орендарем.

Лізинг банківський- лізингова угода, в якій у ролі лізингової компанії виступає банк, який набуває на замовлення лізингоотримувача устаткування і здає йому це устаткування в оренду.

Лізинг фін-й- договір про лізинг, згідно з яким лізингоотримувач виплачує лізинговій компанії протягом періоду дії договору суму, яка дорівнює повній вартості амортизації і частки прибутку від використання устаткування, отримуючи право викупу устаткування за залишковою вартістю після закінчення терміну дії договору, повернення устаткування або продовження договору.

Лізинговий кредит- екон відносини між юр особами, що виникають у випадку оренди майна і супрово­джуються укладенням лізингової угоди.

Ліквідність банків- це здатність банку своєчасно виконува­ти зобов'язання, перетворювати статті свого активу в гроші для оплати зобов'язань за пасивом.

Ліцензія на здійснення операції з валютними цінностями- докум, що дає право на здійснення валютних операцій, її видає НБУ.

Ліцензування банків д-сті- порядок видачі ко­мерц банкам, які набули статусу юр особи, дозволу на здійснення банків операцій.

Ломбардний кредит- форма рефінансування, за якої ЦБ надає комерц банкам, що мають проб­леми з ліквідністю, кредит.

Маржа- різниця між процентними ставка­ми, курсами цінних паперів, цінами товарів й ін тотожни­ми, однорідними показниками, які є наявними в один і той же час у різних умовах продажу, купівлі, кредитування.

Міжбанківський кредит- одна з форм фін кредиту, коли позичальниками і кредиторами є банки.

Міжбанківський процент- % за кредитами, що вида­ються одним комерц банком іншому.

Міжбанків ринок- частина ринку позичкових капі­талів, де тимчасово вільні грош ресурси кредитних закладів залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанків депозитів на короткі терміни.

НБУ- банк першого рівня у дворівневій банківс системі. Головний держ банк країни, наділений особливими ф-ями, особливо правом емісії грош знаків і регулювання д-сті комерційних банків. НБУ є «банком банків», органом, який допомагає дер­жаві, уряду налагоджувати грош обіг, управляти бюдже­том. Основними ф--ями є: емісія грошей, зберігання золото­валютних резервів держави, кредитування і ведення рахунків комерц банків і уряду, регулювання грош обігу, контроль за д-стю кредитних закладів.

Норма обов'язкового резервування- відношення суми обов'язкових грош резервів, які КБ зобо­в'язані зберігати в ЦБ, до загал обсягу зобов'язань комерц банку.

Об'єкти кредиту- екон процеси,щодо яких укладаєть­ся кредитна угода.

Облік векселя (дисконт векселя),- 1)купівля векселя до настання терміну його дії за ціною, нижчою від номіналу; 2) у банківській практиці: обліковий процент, який справляєть­ся банком під час купівлі (обліку) ним векселів.

Облікова ставка НБУ-розмір плати, що справляється НБУ за проведення операцій з кредитування комерц банків через рефінансування їх активних операцій і для поповнення їхніх грош резервів і кредитування клієнтів.

Обов'язкові банківські резерви— сума грош коштів, яку повинні постійно зберігати КБ й інші кредитні інститути в ЦБ на своїх рахунках як забезпе­чення деяких своїх операцій відповідно до норм обов'язкових резервів.

Овердрафт- особлива форма надання короткострокового кредиту клієнту банку у випадку, коли величина платежу пе­ревищує залишок коштів на рахунку клієнта.

Онколь— право позичальника поступово користуватися відкритим йому кредитом, яке забезпечується заставою това­рів, векселів, цінних паперів.

Онкольний кредит- короткостроковий комерц кре­дит, який позичальник зобов'язується оплатити за першою ви­могою кредитора.

Опосередковане фін-ння- переміщення грошей між суб'єктами ринку через фін посередників.

Опціон- право вибору, яке отримується за певну плату; 1) на­дання за умовами угоди одній зі сторін, що домовляються, пра­ва вибору способу, форми, обсягу виконання прийнятого нею зобов'язання і навіть відмови від виконання зобов'язання у ви­падку виникнення обставин, обумовлених угодою; 2) угода, яка надає одній зі сторін, що укладають біржову угоду купівлі-продажу, право вибору між альтернативними умовами угоди, зокрема право купувати або продавати цінні папери в попередньо обумовленому обсязі за твердою ціною протягом того чи іншого терміну.

Офіційна облікова ставка- % ставка, застосовува­на ЦБ у його операціях з комерц бан­ками та ін взаємодіючими кредитними інститутами при купівлі (обліку) держ короткострокових зобов'язань і переобліку приватних комерц векселів.

Пасив банку - одна з двох частин бух балансу, в якій на певну дату в грош вираженні відображені джерела утворення коштів банку.

Пасивні операції банків - операції, за допомогою яких бан­ки формують свої фін ресурси у вигляді власних, залуче­них та емітованих коштів для проведення кредитних та ін активних операцій.

Плаваюча процентна ставка - % ставка, розмір якої може змінюватися під час дії кредитної угоди.

Платіжне доручення - розрахунковий докум, який містить доручення п-тва обслуговуючому його банку про перерахування на рахунок тієї особи, якій п-тво перераховує гроші.

Платіжний баланс - співвідношення між усіма валютними платежами екон суб'єктів даної держави за її еко­н межі та валютними надходженнями з-за кордону за певний проміжок часу, тобто це співвідношення вимог і платежів.

Податковий кредит- це відстрочка або розстрочка за обов'язковими податковими платежами.

Позика— передавання грошей чи матеріал цінностей за договором позики юр або фіз особі на умовах по­вернення.

Позика державна- форма держ кредиту, за якої дер­жава є головним чином боржником (позичальником).

Позичальник- суб'єкт кредитної угоди, що отримав у тим­часове користування кредит.

Позичка- один із видів договору, угоди між двома сторона­ми - позичкодавцем і позичальником.

Позичковий капітал- грош капітал, який передається у позику і приносить його власнику дохід у вигляді позичково­го процента.

Позичковий процент- ставка %, що виплачується позичальником грошей банку за користування кредитом.

Поновлюваний кредит, «вічнозелений»— кредит, що не має фіксованої дати погашення. Банк має право раз на рік транс­формувати його в терміновий кредит.

Поручительство- договір, згідно з яким поручитель прий­має на себе відповідальність перед кредитором за те, що борж­ник цього кредитора виконає зобов'язання з повернення боргу.

Представництво- 1)заклад, який представляє в даній га­лузі, регіоні інтереси п-тв, фірм, банків, що знаходять­ся в інш місці, іншій країні; 2) здійснення угод та інших юр дій однією особою (представником) від імені і в інте­ресах іншої особи відповідно до довіреності, офіційних повнова­жень або згідно із законом, адмін актами.

Процент- 1) сота частка числа; 2) позичкова плата, яку по­зичальник повинен вносити за користування кредитом, пози­ченими грошима або матеріал цінностями.

Процентна ставка- ціна грош позики, що визначається як відношення річного доходу, отриманого на позиковий капітал, до суми позики.

Процентна ставка номінальна- % ставка, що не враховує інфляційного впливу (зміни рівня цін).

Процентна ставка реальна - % ставка, що враховує інфляційний вплив і яку визначають через порівняння між собою товарних еквівалентів.

Процентний ризик— ризик змін процент ставок, що не­гативно позначається на прибутку банку.

Рамбурс — оплата купленого товару, що здійснюється, як правило, через посередництво банку.

Рахунок валютний— банківс рахунок юр або фіз. особи в чужоземній валюті, на який надходять кошти від чу­жоземних або вітчизняних контрагентів, отримані валютні кредити, кошти, придбані на валютній біржі, а також з якого здійснюють валютні платежі.

Рахунок вкладний— рахунок, який банків установа відкриває громадянинові для зберігання його ощадних вкладів.

Рахунок депозитний - рахунок, що його відкривають банки юр або фіз особі на підставі укладеного депозит­ного договору для розміщення тимчасово вільних коштів на де­позити банку з нарахуванням плати за депозит.

Рахунок картковий - банків рахунок, на якому облі­ковують операції за платіжними картками.

Рахунок кореспондентський - банків рахунок, на яко­му відображаються розрахунки, проведені одним кредитним закладом за дорученням і за рахунок ін на основі корес­пондентської угоди.

Рахунок лицьовий - вихідні банків документи, що відображають усі грошово-кредитні відносини бан­ку з клієнтом.

Рахунок металевий - рахунок, який відкриває уповноваже­ний банк України для обліку операцій, що здійснюються з бан­ків металами.

Рахунок позичковий - рахунок, що служить для здійснення платежів, пов'язаних з наданням кредиту, поверненням його та сплатою % за нього.

Рахунок розрахунковий — один з основних рахунків, що відкривається банками п-твам, орг-ціям, грома­дянам для зберігання коштів і здійснення розрахунків.

Револьверний кредит — кредит, що автоматично поновлюєть­ся, застосовується на ринку позичкового капіталу. Такий кре­дит надається без додатк переговорів, якщо він знаходиться в межах попередньо обумовленого ліміту і термінів погашення.

Регулювальна ф-ія кредиту - у сучасн умовах кредит є засобом держ регулювання екон процесів.

Резерв валютний (золотовалютний) - запаси чужоземної валюти, а також золота, які є в розпорядженні урядового орга­ну або Цб держави, транснаціональних чи між­народних компаній і використовуються для міжнар роз­рахунків та платежів.

Резерв офіційний - офіційні запаси чужоземної валюти, призначені для забезпечення потреб уряду щодо оплати поточ­них і короткотермінових зовнішньоекон зобов'язань.

Резидент - юр або фіз особа, яка постійно за­реєстрована або постійно проживає в даній країні. Резиденти зобов'язані у своїх екон діях дотримуватись законів даної країни, платити податки відповідно до законів і норм цієї країни.

Рейтинг банку - показник, за яким проводиться порівняння банків за допомогою обраних критеріїв.

Ремітент — особа, на ім'я якої первинний держатель векселя переказує його, виписуючи переказний вексель (трату).

Рестрикція — 1) обмеження кредитів, які ЦБ надає комерц банкам.; 2) обмеження в-ва і продаж, яке здійснюєть­ся монополіями з метою штучного підвищення цін на товари і отримання за рахунок цього додатк прибутку.

Рефінансування — надання НБУ кредиту комерц банкам шляхом проведення кредитних аукціонів і надання ломбардного кредиту.

Ризик банківський- небезпека втрат у разі виникнення несприятливих для банку обставин.

Ризик ліквідності- ризик, за якого в банку виявиться не­достатньо грош коштів для виконання платіжних зо­бов'язань у встановлені терміни.

Робота касова- робота, виконувана в установах НБУ та КБ згідно з правилами, затвердженими НБУ, а на п-твах, в орг-ціях та ус­тановах - згідно з правилами про проведення касових операцій і спрямована на забезпечення потреб економіки країни та насе­лення в готівці, а також на її приймання, зберігання та видачу.

Сертифікат- 1) письмовий фін документ, свідоцтво, що підтверджує факт внесення його власнику певної суми гро­ш коштів і надає йому права, що з нього випливають; 2) різ­новид облігацій; 3) документ, який засвідчує якість товару; 4) документ, який свідчить про наявність у власника певних знань і вмінь.

Сертифікат золотий— свідоцтво про депонування золота в бан­ку. Підлягає вільному обмінові на зазначену в ньому кі-сть золота чи на грошовий еквівалент золота за ринковою ціною.

Сертифікат ощадний (депозитний)— письмове свідоцтво банку-емітента про депонування коштів, яке засвідчує право вклад­ника чи його правонаступника на одержання після закінчення встановленого терміну суми депозиту і процентів за ним.

Смарт-карта- пластикова розрахункова банків картка із вмонтованим мікропроцесором.

Споживчий кредит— вид кредиту, що надається у грош чи товарній формах населенню фінансово-кредит  інститу­тами та не фін орг-ціями з метою придбання то­варів тривалого користування з наступним поверненням боргу.

Ставка рівноваги- ставка %, в умовах якої попит та пропозиція на грош ринку досягають рівноваги.

Статутний фонд- сукуп власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників у грош формі, які надаються ними у постійне розпорядження банку.

Суб'єкти кредиту— учасники кредитної угоди: як мінімум, кредитор і позичальник.

Трансакція- операція, угода, що супроводжується взаємни­ми поступками.

Транша, транш- серія, частка облігаційного займу, що здійснюється окремими випусками.

Трасант- векселетримач переказного векселя, відповідає за ак­цепт і платежі за ним; його підпис - обов'язковий реквізит векселя.

Трасат- платник, боржник за переказним векселем - тра­тою; його зазначення - обов'язковий реквізит векселя.

Трастові операції- довірчі операції, що проводяться на ос­нові довіреності від особи, що доручила і уповноважила вико­нати операцію замість неї.

Тратта- переказний вексель, основний розрахунковий до­кумент у зовнішній торгівлі.

Факторинг- вид фін послуг, що здійснюється ко­мерційними банками, їхніми дочірніми фактор-фірмами, дріб­ним і середнім фірмам.

Фідуціарна емісія- емісія банкнот, грош знаків, які не забезпечені запасом дорогоцінних металів емісійного банку.

Фіксована процентна ставка-%  ставка, розмір якої не змінюється протягом дії кредитної угоди.

Філія- частина п-тва, орг-ції, яка є самостій­ним дочірнім тов-вом, відділенням, яке існує і діє в ін місті, але зберігає тісні зв'язки, є екон залежним від материнського п-тва.

Фін кредит- пряма видача кредитором грошей по­зичальнику. За сферою застосування і видами позичальників фін кредит має два підвиди: а) міжбанківський кредит, за якого позичальниками і кредиторами є банки; б) кредит для комерц цілей, за якого позичальником є п-ва, тов-тва, АТ тощо.

Фін посередник- суб'єкт ринку, метою д-сті якого є торгівля фін інструментами.

Фірмовий кредит- традиційна форма кредитування, за якої постачальник (продавець) надає кредит покупцю у формі відстроч­ки платежу.

Форфейтинг- своєрідна форма кредитування експортерів, продавців під час продажу товарів, яка найчастіше застосовуєть­ся у зовнішньоторгових операціях.

ЦБ - банк першого рівня у дворівневій банків системі.

Цесія- передача або переуступка кредитором свого права вимоги грошей, речей або ін коштовностей іншій особі. Як­що факторинг - договірне зобов'язання, то цесія - зобов'язан­ня, передане за угодою.

Якість управління банком- оцінка методів управління бан­ком з погляду ефективності д-сті, установленого порядку праці, методів контролю дотримання існуючих нормативних док

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

 Актив банку- частина бухг балансу, яка х-зує склад, розміщення і використання коштів банку, згрупованих за їх екон призначенням під час відтворення.

Активи робочі банку- кошти на коррахунку, в касі, вкладені у майно, розміщені в ін банках, цінних паперах, надані кредити, ін кошти та ін активи, що дають прибуток банку.

Активні операції банку- фін операції з розміщенням вільних коштів з метою отримання прибутку. До них належать: надання кредитів та позичок, придбання цінних паперів, вкладення коштів у комерц проекти, лізингові, факторингові операції, операції з векселями та ін банківські операції.

Акціонерний капітал банку-сплачена частка основного капіталу, вкладеного в банк у обмін на вимогу щодо частки в будь-яких майбутніх прибутках, які розподіляються у формі дивідендів

Баг-во національне- сукупн матеріал благ, створених і нагромаджених сус-вом під час попереднього розвитку, а також природних ресурсів, залучених до господарського обігу.

 Банк- кред установа, яка мобілізує кошти, надає їх у позичку, здійснює розрахунки між екон суб'єктами.

Банків кредит-вид кредиту, що надається банками п-вам, домаш госп-вам і державам.

 Банків ліквідність- здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грош зобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами виконання зобов'язань банку.

Банківська операція – д-сть банку, пов'язана з виконанням його специфічно банків ф-ій.

Банків ресурси- сукупн коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредити их та інших активних операцій.

Бартер- обмін одного товару на ін без допомоги грошей.

Білонна монета- розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу.

Бланковий кредит- кредит, який видається без забезпечення - лише під зобов'язання повернути кредит.

Борг державний- загальна сума заборгованості держави внаслідок непогашення позик та невиплати за ними процентів.

Борг зовнішній- фін зобов'язання держави на певну дату стосовно іноземних кредиторів.

Борг внутріш- сума коштів, отриманих від випущених, але ще не погашених державних позик.

Бюджет- грошове вираження збалансованого розпису доходів і видатків держави, адміністративно-територіальної одиниці, п-ва, установи за певний період.

Бюджет загальнодержавний- основний загальнодержавний фонд централізованих грош ресурсів, що виражає екон відносини держави під час розподілу і перерозподілу ВВП та НД.

Валюта- грош одиниця, у ф-іях світових грошей.

Валютний курс- ціна грош одиниці країни, виражена у грош одиниці іншої країни.

Валютний ринок-сукупн обмінних та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юр та фіз особами за ринковим курсом або процентною ставкою.

Валютні відносини- відносини, що виконують під час функц-ння грошей у міжнародному обігу.

ВВП-макроекон показник економічної статистики, який відбиває сукупну вартість кінцевих продуктів і послуг, вироблених у даній країні за певний час у поточних ринкових сумах без урахування сальдо платіжного балансу.

Валовий сусп продукт- сукупність матер благ, вироблених усіма галузями економіки держави за певний час.

Видатки держ бюджету- екон стосунки, що виникають у зв'язку з розподілом фонду грош коштів держави та його використання за галузевим, територіальним чи цільовим призначенням.

Виконання бюджету- забезпечення повного і своєчасного надходження всіх передбачених у бюджеті доходів і спрямування коштів на фін-ння видатків, включених до бюджету.

Витрати державні- прямі витрати, спрямовані за цільовим призначенням як на виконання загальнодерж ф-ій, так і на розширення в-ва, соц сфери окремих держ п-тв, об'єднань, орг-цій, установ.

Власні кошти банку- сукупність різних за призначенням фондів, які забезпечують екон самостійність і стабільність банку.

 Гривня- грош одиниця держави Україна. "Гривня" як грошова й вагова одиниця Стародавньої Русі походить від найменування обруча - прикраси із золота чи срібла, який носили на шиї ("загривку").

Гроші- специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар і є загал еквівалентом.

Грош агрегат-показник грош маси, в якому зібрана певна її частина.

Грош база- гроші, емітовані ЦБ у вигляді готівки або записів по рахунках, що є зобов'язанням ЦБ проти внутрішніх та закордонних активів.

Грош інфляція-теорія, згідно з якою інфляція пов'язана з розширенням грош маси в обігу.

 Грош мультиплікатор- це коефіцієнт, який відображає співвідношення між первинною емісією грошей і кінцевим збільшенням грош маси в результаті цієї емісії.

 Грош обіг-сукупність переміщення грош коштів між економічними суб'єктами в процесі обміну щодо погашення грош зобов'язань.

 Грош ринок-ринок короткотермінових кредитів, а також ринок валют та благородних металів як доповнення до ринку короткотермінових кредитів.

 Дворівнева банків система- банків система, в якій емісійно-організаційні банківські ф-ії відокремлені від інших і реалізуються у так званому першому рівні банківської системи.

 Дефіцит бюджет- перевищення видаткової частини держ бюджету

 Девальвація- офіційне зниження держ металевого вмісту та валютного курсу нац грошової одиниці щодо іноземних валют.

Депозитні гроші- неповноцінні знаки, які не мають речового вираження й існують лише у вигляді певних сум на рахунках у банках

Депозитний процент– ставка %, яка виплачується по вкладах населення та юр осіб.

Держ кредит-вид кредиту, при якому одним із суб'єктів кредит відносин виступає держава.

 Довгостроковий кредит- кредит, що охоплює позики, які надаються на термін понад 3р і призначені для формування



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.