Кафедра міжнародної економіки. Словник-довідник. Словник. Основи соціально-економічного районування»

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 12Следующая ⇒

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Словник-довідник

з дисципліни: «Регіональна економіка»

Виконала:

Студентка 1 курсу

15 групи

ФЕМП

Єрмакова І.М.

Викладач:

Манжалій С.М.

Київ 2011

Словник

«Основи соціально-економічного районування»

Районоутворення – об'єктивний процес формування і розвитку районів як інтегральних виробничо-територіальних систем (економічне районоутворення) або суспільно-територіальних систем (соціально-економічне районоутворення), що віддзеркалює об'єктивніта суб'єктивні чинники формування і розвитку економічних, соціально-економічних районів.

Районування – процес поділу території на відносно цілісні частини, а також результати цього процесу. Від об'єктивного процесу районоутворення воно відрізняється метою і в зв'язку з цим деякою суб'єктивністю. Районування – це особлива територіальна систематизація.

Районологія – один з видів наукового пізнання закономірностей розвитку і функціонування конкретних регіонів (районів). Закономірності формування і розвитку районів можна використовувати в практичній діяльності людей за умови, що вони науково пізнані, зрозумілі механізми їхньої дії.

Економічне районування – науково обґрунтований поділ країни на економічні райони, що склалися історично або формуються в процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного поділу праці, для кращої територіальної організації виробництва й управління господарським комплексом.

Економічний район - територія, що включає ТВК відповідного масштабу чи рангу (ядро району) та зону його безпосереднього тяжіння, у тому числі й резервні території.

Економічний ефект районування - досягненні високого рівня комплексності господарства районів, раціоналізації внутрішніх і міжрайонних зв'язків, у найбільш повному використанні природних, матеріальних і трудових ресурсів.

Соціально-економічне районування – науково обґрунтований поділ країни на соціально-економічні райони для кращої територіальної організації виробництва та підвищення соціальних умов життя населення.

Соціально-економічний район – територія з відносно цілісною організацією економічного і соціального життя, що характеризується цілісністю та комплексністю розвитку природно-територіальних і соціально-економічних утворень.

Галузева структура - співвідношення у відповідних пропорціях між різними галузями або секторами економіки району.

Потенціал – можливості району виконати внутрішні і зовнішні функції. Ці можливості можуть реалізовуватись, а можуть і не реалізовуватись.

Принципи регіональної політики – головні напрямки розвитку господарства (і життя суспільства взагалі) у просторовому аспекті на даний (прогнозний) період

Ресурси району – запаси всіх видів ресурсів, які можна використовувати для розвитку без шкідливих наслідків.

Регіон – крупна індивідуальна територіальна одиниця (наприклад, природна, економічна, політична тощо), дещо відмінна від існуючого політичного або адміністративного поділу.

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒