Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





СЛОВНИК ІСТОРИЧНИХ ТЕРМІНІВ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ



СЛОВНИК ІСТОРИЧНИХ ТЕРМІНІВ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

10 КЛАС

 

Тема 1.Україна на початку ХХ століття

РУП   Революційна українська партія (1900 – 1905 рр.)
«Спілка» УСДС – Український соціал-демократичний союз (1904 – 1913 рр.) – українська політична партія, що була складовою частиною РСДРП (м); відкололася від РУП
УСДРП Українська соціал-демократична робітнича партія (1905 – 1920 рр.); створена з РУП
УСП Українська соціалістична партія (1900 – 1903 рр.)
УНП Українська народна партія (1902 – 1907 рр.) – перша українська націоналістична партія; відкололася від РУП, створена М. Міхновським
УДП Українська демократична партія (1904 – 1905 рр.); створена з ЗУО
ЗУО Загальна Українська безпартійна демократична організація (1897 – 1904 рр.) – українське громадсько-політичне об’єднання; створена за ініціативою В. Антоновича та О. Кониського
УРП Українська радикальна партія (1904 – 1905 рр.); відкололася від УДП
УДРП Українська демократично-радикальна партія (1905 – 1908 рр.); УДП + УРП
ТУП Товариство українських поступовців (1908 – 1917 рр.) – українська таємна понадпартійна політична і громадська організація в Російській імперії; створена з УДРП
«Український клуб» літературно-художня громадська організація в Києві (1908 – 1912 рр.)
УПСФ Українська партія соціалістів-федералістів (1917 – 1923 рр.); створена з ТУП
УРДП Українська радикально-демократична партія (1923 – 1939 рр.); створена з УПСФ
«Кривава неділя» розстріл мирної демонстрації робітників у Санкт-Петербурзі (09.01.1905 р.)
Ради робітничих депутатів виборні політичні організації в Росії, що виникли під час революції 1905 – 1907 рр.
Маніфест 6 серпня 1905 р. законодавчий акт Миколи ІІ про заснування Державної Думи (законорачого органу влади)
Маніфест 17 жовтня 1905 р. законодавчий акт Миколи ІІ про запровадження громадянських свобод: недоторканість особистості, свободи совісті, слова, зборів та союзів
Октябристи Союз 17 жовтня – політична партія великих землевласників, капіталістів та чиновників Росії (1905 – 1917 рр.)
Кадети партія к.-д., Конституційно-демократична партія (1905 – 1917 рр.)
Чорносотенці збірна назва для низки монархічних та ультранаціоналістичних організацій в Росії 1905 – 1917 рр.: «Російська монархічна партія», «Чорні сотні», «Союз руського народу», «Союз Михайла Архангела»
РСДРП Російська соціал-демократична робітнича партія (1898 – 1917 рр.); поділилася на 2 фракції: більшовики, меншовики (VІІ.1903 р.); розпалася на 2 партії: більшовики, меншовики (ІV.1917 р.)
РСДРП (б) Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) (1917 – 1918 рр.) ®РКП (б) (1918 – 1925 рр.) ®ВКП (б)(1925 – 1952 рр.) ®КПРС (1952 – 1991 рр.); утворена Володимиром Леніним (Ульянов)
РСДРП (м) Російська соціал-демократична робітнича партія (меншовиків) (1917 – 1922 рр.); утворена Юлієм Мартовим (Цедербаум)
Есери партія с.-р., партія соціалістів-революціонерів (1902 – 1921 рр.)
Єврейські погроми масові насильницькі акції проти євреїв, прояв антисемітизму (неприязнь до євреїв як до етнічної та релігійної групи)
«Третьочервнева монархія» система державної влади, що склалася в Російській імперії після державного перевороту (03.06.1905 – VІІІ.1915 рр.)

Столипінська реформа комплекс перетворень в сільському господарстві Російської імперії (1906 – 1911 рр.), розроблених Петром Столипіним
Сільська громада «верв», «мир», «село» – колектив селян, що утворювався за територіальним принципом, мали спільне землеволодіння та самоврядування
Подвірне господарство форма землеволодіння, при якій земельна ділянка вважалася власністю сім’ї, двору (в особі домогосподаря) і не підлягала продажу та переділу
Відруб земельна ділянка, яку виділяли селянину з громадських земель у приватну власність у разі його виходу з громади
Хутір вид сільського поселення поза селом: подвір’я з належною до нього землею
«Столипінський вагон» 1). спеціальний вагон для перевезення людей: товарний вагон, пристосований для перевезення переселенців з європейської частини Росії до Сибіру; 2). «вагонзак» – вагон для перевезення засуджених
Нова українська література період в історії української літератури, що характеризується становленням нової, ближчої і зрозумілішої для народу літератури (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

 

 

 

Тема 2. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції

«Січ»   спортивно-пожежне товариство у Галичині, Буковині, Закарпатті (1900 – 1903 рр.)
Січові стрільці українські військові товариства в Австро-Угорщині (1903 – 1914 рр.)
«Сокіл» спортивний молодіжний рух в Австро-Угорщині (1862 – 1918 рр.)
«Пласт» спортивний молодіжний рух в Галичині (1911 – 1920 рр.)
ГУР Головна українська рада, українська політична організація в Австро-Угорщині, міжпартійний блок УРП, УНДП, УСДП координаційний центр захисту інтересів українців в Австро-Угорщині (01.08.1914 – 05.05.1915 рр.)
Маніфест ГУР заклик ГУР та УБУ «До українського народу» створити легіон «Українських січових стрільців» (06.08.1914 р.)
СВУ Союз визволення України, українська політична організація в Австро-Угорщині, створена з політичних емігрантів з Наддніпрянської України для відокремлення українських земель від Російської імперії, створення власної монархії під протекторатом Австро-Угорщини та Німеччини (04.08.1914 – 18.04.1918 рр.)
ЗУР Загальна українська рада, українська політична організація в Австро-Угорщині, створена з ГУР та представників СВУ (05.05.1915 – 05.11.1916 рр.)
УБУ Українська бойова управа, організаційно-координаційний центр УСС (03.08.1914 – 1918 рр.)
УСС Українські січові стрільці, «усуси», українське національне військове формування – легіон (2500 чол.) у складі австро-угорської армії (03.08.1914 – 1918 рр.)
Всеросійський союз земств і міст організації в Російській імперії, створені під час Першої світової війни, для допомоги російській армії, пораненим воякам, біженцям
Карпато-руський визвольний комітет суспільно-політична організація галицьких русофілів в Російській імперії, створена з політичних емігрантів з Галичини для об’єднання всіх українських земель під владою Росії (29.07.1914 – 1917 рр.)
Руська Народна Рада Прикарпатської Русі суспільно-політична організація, створена в Галичині з представників Карпато-руського визвольного комітету для формування майбутнього галицького уряду з представників місцевої еліти (09.09.1914 – VІ.1915 рр.)
Українська Центральна Рада 1). представницький орган українських політичних, суспільних, культурних, професійних організацій (ІІІ.1917 р.); 2). вищий законодавчий орган, що керував українським національним рухом (ІV.1917 – ІV.1918 рр.)
Комітет ЦР орган Центральної Ради, що діяв між її пленарними засіданнями (ІV- VІ.1917 р.) ®Мала Рада (VІІ.1917 – ІV.1918 рр.)

«Січові стрільці» назва військових підрозділів армії УНР та збройних сил Української Держави (1917 – 1919 рр.); створені з військовополонених УСС в Росії
Вільне козацтво загони громадянської самооборони (добровольча міліція), військові формування в армії УНР (ІV.1917 – ІV.1918 рр.)
Гайдамацький курінь добровольчі військові формування в армії УНР (VІ.1917 – ІV.1918 рр.)
Армія УНР «петлюрівці», 1). збройні формування УНР (ІІ.1917 – ІV.1918 р); 2). регулярна армія УНР (Х.1918 – ХІ.1920 рр.); гасло: «Слава Україні!»
Український генеральний військовий комітет найвища військова установа в Україні (V-ХІ.1917 р.); створена рішенням І Всеукраїнського військового з’їзду
Універсали ЦР політико-правові акти програмного характеру, видані Центральною Радою (1917 – 1918 рр.)
Генеральний Секретаріат ЦР уряд України, утворений Центральною Радою (VІ.1917 – І.1918 рр.) ®Рада Народних Міністрів (І-ІV.1918 р.); склад змінювався 5 разів

 

 

Тема 3. Український державотворчий процес (1917 – 1921 рр.)

УНР   назва держави, утвореної під час Радянсько-української війни: 1). Українська Народна Республіка Центральної Ради (07.11.1917 – 29.04.1918 рр.); 2). Українська Народна Республіка Директорії (14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)
Радянсько-українська війна 1). війна Раднаркому з ЦР (ХІІ.1917 – ІІІ.1918 р.); 2). війна Раднаркому з Директорією (ХІІ.1918 – ХІ.1920 рр.); 3). війна Раднаркому із залишками армії УНР (ХІ.1920 – ХІ.1921 рр.)
Південний революційний фронт оперативно-стратегічне об’єднання військ Раднаркому для війни проти ЦР та О. Каледіна (ХІІ.1917 – ІІІ.1918 рр.); командуючі В. Антонов-Овсієнко, М. Муравйов
УНРР Українська Народна Республіка Рад робітничих, солдатських, селянських та козачих депутатів, соціалістична держава, утворена під час Радянсько-української війни (12.12.1917 – 19.03.1918 рр.) ® УСРР (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.) ® УРСР (30.01.1937 – 24.08.1991 рр.)
Берестейський мир сепаратний мир УНР з Четверним Союзом (27.01.1918 р.), перший мирний договір у Першій світовій війні
Конституція УНР «Статут про державний устрій, права і вольності УНР», основний закон УНР, прийнятий ЦР в останній день її існування (29.04.1918 р.)
Українська Держава Другий Гетьманат, назва держави, утвореної під протекторатом Німеччини під час Громадянської війни в Росії (29.04 – 14.12.1918 р.)
Синьожупанна дивізія військовий підрозділ збройних сил УНР ЦР (ІІІ-ІV.1918 р.); створений за участі СВУ з українських військовополонених в Німеччині
Сірожупанна дивізія військовий підрозділ збройних сил Української Держави та УНР Директорії (ІІІ.1917 – 1921 рр.); створений за участі СВУ з українських військовополонених в Австрії
Сердюцька дивізія добровольчі військові формування в армії Української Держави та УНР Директорії (1918 – 1919 рр.); створена за участі П. Скоропадського
«Чорні запорожці» «чорношличники», військовий підрозділ збройних сил Української Держави та УНР Директорії, що мав форму чорного кольору (1918 – 1920 рр.)
Державна варта Департамент Міністерства внутрішніх справ Української Держави (V-ХІІ.1918 р.)
«Грамота до всього українського народу» маніфест Павла Скоропадського про повалення ЦР та УНР і встановлення диктатури гетьмана (29.04.1918 р.); перший офіційний документ Української Держави

«Закони про тимчасовий державний устрій» другий офіційний документ Української Держави, тимчасова конституція (29.04.1918 р.)
Локаут колективне звільнення робітників з роботи за їх участь у страйках
Директорія вищий орган державної влади у відродженій УНР (14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)
Акт Злуки урочисте оголошення на Софійському майдані в Києві універсалу про об’єднання УНР та ЗУНР у єдину (соборну) країну (22.01.1919 р.)
Трудовий конгрес України вищий тимчасовий законодавчий орган в УНР періоду Директорії (23-28.01.1919 р.)
Нота «До народів світу» заява Трудового конгресу України про право українського народу бути представленим на Паризькій мирній конференції (28.01.1919 р.)
Галицька армія 1). регулярні збройні сили ЗУНР (19.10.1918 – 22.01.1919 рр.); 2). частина армії УНР (22.01 – 06.11.1919 рр.); 3). частина ЗСПР – Українська Галицька армія (17.11 – 31.12.1919 р.); 4). частина РККА – Червона Українська Галицька армія (01.01 – 30.01.1920 р.)
Український фронт оперативно-стратегічне об’єднання військ Раднаркому для війни проти Директорії та іноземної інтервенції Антанти (І-VІ.1919 р.); командуючий В. Антонов-Овсієнко
Українська Червона армія регулярні збройні сили УСРР в складі Українського фронту (І-VІ.1919 р.); командуючий В. Антонов-Овсієнко
Зятковська угода «листопадова катастрофа», договір ЗУНР та Білої армії про перемир’я та включення Української Галицької армії до складу ЗСПР, укладений в с. Зятковці (06.11.1919 р.), повторно підписаний в Одесі (17.11.1919 р.)
«Трикутник смерті» масова смертність від тифу (25 тис. осіб) у війську УНР в оточенні ворогів: Червоної армії, Білої армії, поляків (взимку 1919 – 1920 рр.)
Перший зимовий похід військовий рейд армії УНР у тил Червоної та Білої армій (ХІІ.1919 – V.1920 рр.); командуючий Михайло Омелянович-Павленко
Варшавська угода міждержавний таємний договір Польщі та УНР Директорії, укладений під час радянсько-польської війни (І.1919 – ІІІ.1921 рр.): 1). політична, торгівельно-економічна конвенція (21.04.1920 р.); 2). військова конвенція (24.04.1920 р.)
Радянсько-польська війна війна Польщі з радянськими республіками: РСФРР, УСРР, БСРР на території колишньої Російської імперії (І.1919 – ІІІ.1921 рр.)
Ризький мир мирний договір, укладений в результаті Радянсько-польської війни: встановлені кордони між Польщею та РРСФР, УСРР, БСРР (18.03.1921 р.)
Другий зимовий похід «листопадовий рейд», військовий рейд армії УНР у тил Червоної армії (Х-ХІ.1921 р.); командуючий Юрій Тютюнник
ЗУНР Західноукраїнська Народна Республіка, назва держави, утвореної під час розпаду Австро-Угорської імперії (13.11.1918 – 18.07.1919 рр.)
ЗОУНР Західна область УНР, утворена після Акту Злуки (22.01-18.07.1919 рр.)
«Тимчасовий основний закон» «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії» (13.11.1918 р.); прийнятий УНРадою
УНРада Українська національна рада (18.10.1918 – 09.06.1919 рр.): 1). представницький орган влади (Галичина, Буковина), що проголосив ЗУНР 2). законодавчий орган влади в ЗУНР
Листопадовий чин українське повстання у Галичині та на Волині, організоване УНРадою та УСС для проголошення української держави (01.11.1918 р.)
Польсько-українська війна збройний конфлікт між Польщею та ЗУНР під час розпаду Австро-Угорщини (01.11.1918 – 18.07.1919 рр.)
Вовчухівська операція наступальна військова операція Галицької армії під час польсько-української війни (16-23.02.1919 р.)

«Чортківська офензива» «наступ», наступальна військова операція Галицької армії під час польсько-української війни у напрямку Чортків-Львів (07-28.06.1919 р.)
Англо-французька конвенція угода про поділ Росії на сфери впливу: англійська (Кавказ), французька (Північне Причорномор’я), укладена для боротьби з Центральними державами (23.12.1917 р.)
Григор’євське повстання масове повстання на Україні проти радянської влади, започатковане отаманом Н. Григор’євим (07-31.05.1919 р.)
РПАУ Революційна повстанська армія України, збройне формування анархістів на південному сході України часів Громадянської війни (VІІ.1918 – VІІІ.1921 рр.); командуючий Нестор Махно
Вільна територія Махновщина, територія анархічного суспільства часів Громадянської війни під контролем РПАУ (Х.1919 – VІІІ.1921 рр.)
Південь Росії назва південних територій Російської імперії під час її розпаду, в роки Громадянської війни: Причорномор’я, Приазов’я (1917 – 1920 рр.)
«Воєнний комунізм» назва внутрішньої політики більшовиків в умовах Громадянської війни (1918 – 1921 рр.)
Експропріація насильницьке відчуження приватної власності
Націоналізація вилучення приватної власності, передача її у державну власність
Секуляризація вилучення церковної власності, передача її у державну власність
ГОЕЛРО Государственная комиссия по электрификации России, перший загальнодержавний перспективний план відбудови й розвитку економіки РСФРР на базі електрифікації (1920 – 1921 рр.)
Держплан СРСР державний орган, що здійснював загальнодержавне планування розвитку народного господарства СРСР та контроль за його виконанням (1921 – 1991 рр.)
Продрозкладка нефіксована примусова заготівля сільськогосподарських продуктів, здійснювана більшовиками під час «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.)
Розкуркулення політика більшовиків щодо ліквідації куркулів
Куркулі заможні селяни, що використовували найману працю, селяни-лихварі, перекупщики, торгівці
Комбід, комнезам комітет бідноти, комітет незаможних селян, орган влади більшовиків на селі для здійснення політики «воєнного комунізму» (1918 р.)
Продзагон збройний загін (робітники, солдати, матроси), що брав участь у продрозкладці
«Звернення до населення Малоросії» меморандум Білого руху: політична програма, принципи національної політики на Україні, підписаний А. Денікіним (25.08.1919 р.)
Армія Врангеля Кримська армія, оперативно-стратегічне об’єднання Білої армії на Півдні Росії, у Таврійській губернії (ІV-ХІ.1920р.); командуючий П. Врангель – «чорний барон»

 

 

 

Тема 4. Культура і духовне життя в Україні (1917-1921 рр.)

Модернізм   «сучасний», напрям у мистецтві, що характеризується розривом з попереднім історичним досвідом художньої творчості, прагненням затвердити нове, нетрадиційне, постійним оновленням художніх форм (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Авангардизм «передовий загін», назва течій світового мистецтва, радикальніших, ніж модернізм: прагнули до радикального оновлення змісту та форм художньої творчості (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Течії модернізму, авангардизму імпресіонізм, експресіонізм, абстракціонізм, сюрреалізм, символізм, кубізм, раціоналізм, конструктивізм, футуризм, дадаїзм

Робітфак робітничий факультет, навчальний заклад для підготовки робітничої та селянської молоді до вступу у вищі навчальні заклади  
Пролеткульт Пролетарські культурно-освітні організації, масова культурно-освітня та літературно-художня організація пролетарської самодіяльності, що була підлеглою Наркомату освіти (1917 – 1932 рр.)  
Атеїзм світогляд, що спростовує віру в бога та в надприродні сили  
УАПЦ

Українська Автокефальна Православна Церква, православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи та Північної Америки, що сформувалася під час громадянської війни (1917 – 1921 рр.); проголошена на Першому Всеукраїнському Православному Церковному Соборі в Києві (Х.1921 р.)

Український екзархат РПЦ

церковна адміністративна одиниця Російської православної церкви на Україні (1921 – 1990 рр.)

Романтизм

художній стиль в європейській та американській культурі, що стверджує цінність духовно-творчого життя особистості, зображає сильні пристрасті та характери, натхненну природу; протиставляється класицизму та Просвітництву (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.)

«Неокласики»

група українських письменників та поетів-модерністів початку ХХ ст.: Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен, Максим Рильський

Символізм

течія модернізму, літературно-мистецький напрям, що проголошує основою мистецької творчості символ – таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх та потойбічних явищ (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Футуризм

течія модернізму, літературно-мистецький напрям, що спирається на крайній формалізм, пропагує культ індивідуалізму, відкидає загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми (початок ХХ ст.)

 

Тема 5.Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921 — 1928 рр.)

СРСР   Союз Радянських Соціалістичних Республік, багатонаціональна соціалістична держава, утворена шляхом об’єднання РРФСР, УРСР, БРСР, ЗСФРР (30.12.1922 – 26.12.1991 рр.)
З’їзд Рад вищий орган влади в системі Рад робітничих солдатський та селянських депутатів
ВЦВК РРФСР Всеросійський центральний виконавчий комітет, вищий орган державної влади в РРФСР (1917 – 1938 рр.) ® Верховна Рада РРФСР (1938 – 1992 рр.)
РНК (Раднарком) Рада народних комісарів, назва уряду в РРФСР, СРСР та республіках СРСР (1917 – 1946 рр.) ® Рада міністрів СРСР (1946 – 1990 рр.) ® Кабінет Міністрів СРСР (ХІІ.1990 – ХІІ.1991 рр.)
ВНК РРФСР чекісти, Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією та саботажем при РНК (ХІІ.1917 – ІІ.1922 рр.)
ОДПУ Об’єднане державне політичне управління при РНК СРСР (1923 – 1934 рр.) ® в складі НКВС (з 1934 р.)
НКВС РРФСР Народний комісаріат внутрішніх справ РРСФР (Х.1917 – 1934 рр.) ® НКВС СРСР (1934 – 1946 рр.) ® Міністерство внутрішніх справ СРСР (1946 – 1991 рр.)
Всесоюзний з’їзд Рад вищий орган державної влади в СРСР (1922 – 1936 рр.) ® Верховна Рада СРСР (1936 – 1991 рр.)
ЦВК СРСР Центральний виконавчий комітет СРСР, вищий орган державної влади в СРСР, що обирався Всесоюзним з’їздом Рад для роботи в проміжках між з’їздами; підкорявся З’їзду, формував склад РНК та Верховного суду СРСР (1922 – 1938 рр.)
Неп нова економічна політика, назва економічної політики більшовиків після Громадянської війни (1921 – 1927/1929 рр.)

Продподаток натуральний фіксований податок з селянських господарств, введений більшовиками замість продрозкладки в роки непу (1921 – 1927/1929 рр.)
Госпрозрахунок система економічних відносин, за якої підприємства одержують певну самостійність: право розпоряджатися своїм прибутком, покривати свої збитки, матеріально стимулювати робітників, відповідати за результати господарської діяльності
ТОЗ товариство зі спільної обробки землі, первинна форма колективного господарювання в СРСР, що виникла в роки непу
Трест об’єднання державних промислових підприємств однієї галузі, що діяли на принципах госпрозрахунку з метою отримання прибутку
Синдикат кооперативні об’єднання трестів, що займалися збутом, постачанням, кредитуванням, зовнішньоторговельними операціями
Концесія договір про передачу природних багатств, підприємств, господарських об’єктів у тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземцям, приватним особам
«Ножиці цін» дисбаланс цін на товари сільського господарства (низькі) та промисловості (високі), що виник під час непу (1923 р.)
Коренізація політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва, надання офіційного статусу національним мовам (1923 – 1937/1939 рр.)
Українізація політика коренізації в УРСР: залучення представників української національності до місцевого керівництва, впровадження української мови та культури в різних сферах суспільного життя (1923 – 1937/1939 рр.)
Націонал-ухильництво прагнення більшовиків, керівників союзних та автономних республік до самостійної національної політики; термін запроваджений Й. Сталіним (1921 р.)
Фабрично-завод-ські семирічки ФЗС, 7-річні школи середньої освіти та одночасного ознайомлення з виробничою практикою ближчого до неї підприємства (1926 – 1934 рр.)
«Геть неписьменність!» всеукраїнське добровільне товариство імені В. Леніна (1923 – 1936 рр.); створене постановою ВУЦВК для сприяння органам народної освіти
Літературна дискусія публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві (1925 – 1928 рр.)
«Аспануфт» «Асоціація панфутуристів», українське літературне угрупування футуристів (1021 – 1924 рр.)
«Плуг» спілка селянських письменників в УРСР (1922 – 1932 рр.)
«Гарт» союз українських пролетарських письменників (1923 – 1925 рр.)
«Ланка» українське літературне об’єднання (1924 – 1929 рр.), з 1926 р. – МАРС (Майстерня Революційного Слова)
«Авангард» харківське літературне угрупування (1925 – 1930 рр.)
ВАПЛІТЕ Вільна академія пролетарської літератури, літературне об’єднання в УРСР (1926 – 1928 рр.)
ВУСПП Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, українська літературна організація (1927 – 1928 рр.)
«Молодняк» організація українських письменників (1926 – 1932 рр.)
ВУФКУ Всеукраїнське фотокіноуправління, державна кінематографічна організація (1922 – 1930 рр.)
Раціоналізм авангардистський напрям в архітектурі, що характеризується лаконічністю форм, підкресленою функціональністю
Конструктивізм авангардистський напрям у мистецтві, що характеризується лаконічністю форм, монолітністю зовнішнього вигляду, геометризмом

 


 

Тема 6.Україна в 1929 — 1938 рр.

Індустріалізація СРСР   процес прискореного розвитку промисловості СРСР, організований ВКП (б) для перетворення країни на провідну індустріальну державу (1928 – 1932/1937 рр.)
Соціалістичні змагання змагання між державними підприємствами, колективами, трудящими в СРСР за підвищення продуктивності праці: ударництво, ізотовський рух, стахановський рух, рух двохсотників, п’ятисотників, тисячників, рух багатоверстатників, новаторів; започаткував бригадир металургійного заводу Михайло Путін (ІІІ.1929 р.)
Ударництво форма соціалістичного змагання: масовий рух трудящих за підвищення продуктивності праці, покращення процесу виробництва; започатковане робітницями резинового заводу «ударна вісімка наукової організації праці» (ІХ.1926 р.)
Ізотовський рух форма соціалістичного змагання: підвищення продуктивності праці за рахунок вмілішого використання техніки, підвищення кваліфікації робітників на робочому місці; започаткував шахтар Микита Ізотов (І.1932 р.)
Стахановський рух форма соціалістичного змагання, масовий робітничий рух за досягнення високих виробничих показників; започаткував шахтар Олексій Стаханов (VІІІ.1935 р.)
Рух двохсотників форма соціалістичного змагання: підвищення продуктивності праці до 200% плану; рух п’ятисотників – до 500%; рух тисячників – до 1000%
Рух багатоверстатників форма соціалістичного змагання: підвищення продуктивності праці шляхом обслуговування кількох робочих місць (кількох верстатів)
Рух новаторів форма соціалістичного змагання: підвищення продуктивності праці шляхом використання нових, прогресивних ідей
ГУЛАГ Главное управление лагерей и мест заключения, підрозділ НКВС СРСР, МВС СРСР, Міністерства юстиції СРСР (1930 – 1956 рр.)
Товари групи А промислові товари, товари, призначені для виробництва інших товарів
Товари групи Б товари народного споживання, призначені для особистого користування
Планова економіка економічний порядок, при якому матеріальні ресурси знаходяться у суспільній власності і розподіляються централізовано, за планом
П’ятирічки п’ятирічні плани розвитку народного господарства СРСР, що розроблялися Держпланом (1921 – 1991 рр.)
Колективізація створення великих колективних господарств на основі селянських дворів
Колгосп колективне господарство, кооперативне об’єднання селян: спільне управління, спільна власність на засоби та результати виробництва
Радгосп радянське господарство, державне сільськогосподарське підприємство в СРСР: державна власність, наймана праця, фіксована зарплатня
Артіль виробничий кооператив: спільне управління, спільна власність на засоби та результати виробництва
МТС машинно-тракторна станція, державне підприємство в СРСР, що забезпечувало колгоспи сільськогосподарською технікою (1929 – 1959 рр.)
Трудодень міра оцінки та форма обліку кількості та якості праці в колгоспах СРСР для надання натуральної оплати (1030 – 1966 рр.)
Двадцятип’ятити-сячники робітники великих промислових центрів СРСР (25 тис. чол.), що були направлені постановою ЦК ВКП (б) на село, для керівництва колгоспами (ХІ.1929 р.)
Рух п’ятисотниць форма соціалістичного змагання: підвищення врожайності цукрових буряків (по 500 ц з гектару); започаткувала колгоспниця Наталя Дадикіна (1935 р.)
Політичні репресії каральні заходи державних органів влади до громадян з метою захисту існуючого політичного ладу: ув’язнення, примусова праця, переселення, обмеження прав
«Закон про 5 колосків» «Закон про 3 колоски», наказ «7-8», постанова ЦВК та РНК СРСР «Про охорону державних підприємств, колгоспів та кооперації та укріплення суспільної (соціалістичної) власності» – жорстокі покарання за крадіжку: розстріл, ув’язнення на 5-10 років, конфіскація майна (07.08.1932 р.)

Сталінізм тоталітарна політична система в СРСР (1927 – 1953 рр.)
Тоталітаризм політичний режим, при якому держава має повний (тотальний) контроль над життям суспільства та людини
Політбюро Політбюро РСДРП (б) (1917 р.), Політбюро РКП (б) (1919 – 1925 рр.), Політбюро ВКП (б) (1925 – 1952 рр.), Політбюро КПРС (1952 – 1991 рр.), керівний орган комуністичної партії, найвище керівництво СРСР (8 – 25 осіб)
Культурна революція корінний перелом у культурному та ідеологічному житті суспільства в СРСР з метою побудови соціалістичного суспільства (30-і роки ХХ ст.)
Номенклатура перелік найвищих державних посад в СРСР: партійне, господарське, військове керівництво
«Великий терор» «єжовщина», найбільш масові репресії в СРСР (1 млн. чоловік), організовані Йосипом Сталіним та Миколою Єжовим (1937 – 1938 рр.)
Шахтинська справа сфабрикована ОДПУ СРСР кримінальна справа проти спеціалістів вугільної промисловості Донбасу за звинуваченням у шкідництві та шпигунстві (1928 р.)
Академічна справа сфабрикована ОДПУ СРСР кримінальна справа проти вчених Академії Наук за звинуваченням у створенні монархічної контрреволюційної організації, шкідництві та шпигунстві (1929 – 1931 рр.)
Справа «Промпартії» справа «Промислової партії», сфабрикована ОДПУ СРСР кримінальна справа проти науково-технічної інтелігенції за звинуваченням у створенні антирадянської організації, шкідництві та шпигунстві у промисловості та на транспорті (1930 р.)
Справа «СВУ» справа «Союзу визволення України», сфабрикована ОДПУ УРСР кримінальна справа проти міфічної антирадянської організації (1930 р.)
Справа ТСП справа Трудової селянської партії, сфабрикована НКВС СРСР кримінальна справа проти міфічної антирадянської організації за звинуваченням у шкідництві: ушкодження насіннєвого матеріалу, постачання недостатньої кількості запчастин для сільськогосподарської техніки (1930 – 1941 рр.)
Справа УНЦ справа «Українського національного центру», сфабрикована ОДПУ УРСР кримінальна справа проти міфічної антирадянської організації (1931 р.)
Справа «УВО» справа «Української військової організації», сфабрикована ОДПУ УРСР кримінальна справа проти міфічної антирадянської організації (1933 р.)
«Пулковська справа» сфабрикована НКВС СРСР кримінальна справа проти вчених (астрономи, геологи, геофізики, математики) за звинуваченням у шкідництві та шпигунстві, співробітництві з фашистською Німеччиною (1936 – 1937 рр.)
Космополітизм ідеологія світового громадянства, що вважає інтереси всього людства вищими за інтереси окремої нації або держави; космополіт – «людина світу»
Спецпоселення поселення для репресованих та депортованих у віддалених районах СРСР (1930 – 1990 рр.)
Розстріляне відродження покоління письменників та митців 20-30-х років ХХ ст. в УРСР, що було знищене під час сталінських репресій (1933 – 1937 рр.)
ВЛКСМ, комсомол Всесоюзний ленінський комуністичний союз молоді, політична молодіжна організація (14-28 років) в СРСР (1918 – 1991 рр.)
ВПО ім. Леніна, піонерія Всесоюзна піонерська організація при ЦК ВЛКСМ, масова дитяча організація (9-14 років) в СРСР (1922 – 1991 рр.)
Соціалістичний реалізм соцреалізм, художній метод в СРСР: «історично-конкретне зображення дійсності в її революційному розвитку з метою виховання у дусі соціалізму» (з 1932 р.); запроваджувався у мистецтві та літературі органами державної влади
Союз письменників Союз радянських письменників України, професійне літературне об’єднання письменників УРСР (1934 – 1991 рр.)
Шарашка жаргонна назва «особливих технічних бюро» (ОТБ) тюремного типу в системі НКВС СРСР, де працювали ув’язнені вчені, інженери, техніки (1928 – 1953 рр.)
Сталінський ампір провідний напрям в архітектурі, монументальному і декоративному мистецтві СРСР: розкіш, помпезність, величність (кінець 30-х – середина 50-х років ХХ ст.)

Тема 7.Західноукраїнські землі в 1921 — 1939 рр.

Польща «А», Польща «Б»   історичний, політичний, культурний, економічний поділ Польщі: розвинута західна («А»), відстала східна («Б»)
Осадництво польська колонізація Західної України та Західної Білорусії військовими у відставці та цивільними переселенцями (1921 – 1939 рр.)
РУРП або УРП Русько-українська радикальна партія або Українська радикальна партія (1890 – 1926 рр.); створена з драгоманівських гуртків Галичини; перейменована на УСРП – Українська соціалістично-радикальна партія (1926 – 1950 рр.)
УНДП Українська націонал-демократична партія (1899 – 1919 рр.); створена з РУРП; перейменована на УТП (1919 – 1925 рр.)
УТП Українська трудова партія (1919 – 1925 рр.); створена з УНДП
УНДО Українське націонал-демократичне об’єднання, найбільша політична Партія Галичини (1925 – 1939 рр.); створена з УТП
УСДП Українська соціал-демократична партія (1899 – 1939 рр.); створена з РУРП
КПЗУ Комуністична партія Західної України (1919 – 1938 рр.)
ОУН Організація українських націоналістів, українська націоналістична ультраправа політична організація (з 1929 р.); створена з УВО + ГУНМ+ ЛУН+СУНМ
УВО Українська військова організація, нелегальна військова революційно-політична організація (1920 – 1929 рр.); створена з «Січових стрільців» та УГА у Празі
ГУНМ Група Української Національної Молоді, українська націоналістична молодіжна організація (1922 – 1929 рр.); створена у Чехословаччині
ЛУН Легія Українських Націоналістів, перша україн


  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.