ДЛЯ НОТАТКІВ

Версія — у слідчій і судовій діяльності обґрунтоване передбачення про походження фактів та обставин, які мають значення для справи, їх-ній зв'язок між собою, про механізм вчинення злочину та особисто-сті злочинця.

Девіантна поведінка — поведінка, яка суперечить прийнятим у суспільс-тві правовим або моральним нормам, злочинне, аморальне пово-дження; результат асоціального розвитку особистості, впливу на неї несприятливих соціальних ситуацій, негативних соціальних факто-рів на «слабкі місця» особистості.

Деталізація показань — тактичний прийом допиту, що полягає в спону-канні допитуваного до опису окремих деталей події й застосовуєть-ся для перевірки правдивості показань, виявлення протиріч у непра-вдивих свідченнях, при перевірці помилкового алібі та помилкового впізнання.

Детектор брехні — набір приладів для об'єктивного дослідження фізіоло-гічних показників, які характеризують афективний стан особистості (психосоматичних реакцій). У СІІІА й інших країнах широко вико-ристовується в юридичній практиці. Реєструючи енцефалограму, шкірно-гальванічну реакцію, міограму (м'язову реакцію), плетизмо-граму (судинну реакцію) й інші реакції організму, дослідники аналі-зують їхні показники і роблять висновки про можливість причетнос-ті індивіда до певної події.

Дізнавання — упізнання сприйманого об'єкта як відомого по минулому досвіду, звірення наявного образа поточного сприйняття із відповід-ними слідами пам'яті. Дізнавання розрізняється за ступенем визначеності, чіткості, повноти та довільності — мимовільності. Дізна-вання може бути помилковим.

Дізнання — форма розслідування, яка відрізняється від попереднього слідства щодо суб'єкта та предмета розслідування; здійснюється мі-ліцією, командирами військових частин, органами безпеки, началь-никами установ виконання покарань, органами державного пожеж-ного нагляду, прикордонної охорони, капітанами морських суден тощо. Закон розрізняє орган дізнання й осіб, які проводять дізнання. Особа, яка провадить дізнання, призначається органом дізнання. Особа, яка проводить дізнання, здійснює слідчі дії та оперативно-розшукові заходи з метою виявлення злочинів та осіб, які їх вчини-ли. Розрізняються два види дізнання — по справах, по яких попере-днє дізнання обов'язкове, і по справах, по яких попереднє дізнання не обов'язково (для злочинів, по яких обвинувачуваним не загрожує міра покарання, та нескладних для розслідування).

Дізнання - це заснована на процесуальному законі діяльність спеціально уповноважених адміністративних органів, спрямована на припинення і розкриття злочинів, розшук і викриття винних”

Діяльність по розслідуванню злочинів — цілеспрямований процес, метою якого є відтворення справжньої картини події злочину за її прямими та непрямими доказами. Її психологічна структура може розглядатись як сукупність основних (пізнавальної, конструктивної, комунікативної, організаційної) та допоміжних (профілактичної та засвідчуваль-ної) різновидів діяльності.

Добровільна відмова від вчинення злочину — припинення за своєю во-лею розпочатих злочинних дій при наявності можливості довести злочин до кінця.

Доведення — процедура встановлення істинності гіпотези або будь-якого іншого твердження. Можливі два способи: безпосередній, який по-лягає в тому, що в процесі практичних дій відбувається зіставлення деякого припущення з фактичним станом об'єкта дослідження (на-приклад, спостереження, експеримент, демонстрація, вимірювання, розрахунки, облік та ін.); опосередкований, коли істинність гіпотези або твердження доводять способом умовиводів на основі наявних знань у вигляді різних законів і положень, істинність яких уже дове-дено. У структурі доказів виділяють тезу — точно і чітко сформу-льоване твердження, що підлягає доведенню, аргумент — положен-ня, яке використовують для доведення й істинність якого встановлено раніше, і форму — спосіб зв'язку аргументів між собою та тезою, логічну послідовність переходу від аргументу до аргумен-ту, а потім до тези.

Доведення — процес встановлення істини по кримінальній справі шляхом збору, дослідження, оцінки та викорис-тання доказів. Доведенням встановлених фактів, виявляються їхня сутність і значення для встановлення істини в справі.

Доведення до самогубства — кримінально каране діяння; є зазвичай ре-зультатом жорстокого поводження винного з потерпілим, система-тичного приниження його достоїнства, погрози вбивством з особли-вою жорстокістю.

Докази судові — фактичні дані (відомості) про обставини, які мають зна-чення для розслідування, отримані та закріплені в матеріалах справи в установленому законом порядку. На основі доказів установлюють-ся: чи мала місце подія злочину, винність особи в вчиненні злочину, мотиви злочину, ступінь відповідальності винних, характер та роз-міри нанесеного збитку, причини й умови, які сприяли вчиненню злочину. У цивільному процесі за допомогою доказів з'ясовується наявність або відсутність обставин, що обумовлюють вимоги й за-перечення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також всіх інших обставин, необхідних для з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін. Дані, отримані з не передбачених законом джерел, не мають доказового значення. Докази підрозділяються на особисті (показання) та речовинні, прямі й непрямі (які встановлюють про-міжний факт), безпосередні та похідні (показання зі слів, копії слідів та ін). Жоден вид доказів не має переважного значення. Докази оці-нюються слідчим, суддею всебічному, повному та об'єктивному розгляді їхньої сукупності.

Допит — застосовувана в цивільному та кримінальному процесах слідча та судова дія, яка ґрунтується на одержанні, закріпленні (фіксації) переданих відомостей про обставини, істотні для правильного вирі-шення справи, здійснювана спеціально уповноваженими на це осо-бами (слідчим, прокурором, суддею). При допиті враховуються про-цесуальне становище допитуваної особи (обвинувачуваний, підозрюваний, потерпілий, свідок, експерт), його вікові особливості (при допиті дітей до 14 років обов'язкова участь педагога). Свідки та потерпілі попереджаються перед допитом про кримінальну від-повідальність за відмову, від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань. Процесуальні правила визначають порядок ведення допиту та занесення його результатів до протоколу допиту, застосування звукозапису і т. ін. Законом заборонене домагання по-казань шляхом насильства, погроз та інших незаконних засобів.

Допит перехресний — допит учасників судового процесу представника-ми обвинувачення та захисту по тих самих обставинах.

Дослідження доказів — встановлення змісту доказів, їх вірогідності та цінності. Зміст доказів відповідає на запитання, що доводить даний доказ. Це може бути виявлене безпосередньо або за допомогою екс-пертного дослідження доказу. Установлення вірогідності доказу пе-ревіряється шляхом зіставлення його з іншими достовірними дока-зами, логічними умовиводами та емпіричними діями (слідчим експериментом, перевіркою показань на місці, експертизою).

Достовірність — достатня правильність, те, що не викликає сумнівів, до-каз того, що названий результат (закон, закономірність, сукупність фактів та ін.) є істинним, правдивим.

Досудове слідство – це кримінально-процесуальна діяльність слідчого за порушеною та прийнятою ним до свого провадження кримінальною справою, зміст якої полягає у збиранні, дослідженні, перевірці, оцінці та використанні доказів, встановленні об'єктивної істини, провадженні слідчих і інших процесуальних дій та самостійному застосуванні норм права з метою захисту прав та законних інтересів людини, фізичних та юридичних осіб, створення умов для здійснення справедливого правосудця.

Замах на злочин — вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосе-редньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від її волі. За-мах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, не залежних від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала за необхідні для доведення злочину до кінця.

Збирання доказів — первісний етап процесу дослідження, який заключа-ється у виявленні доказів (їхньому відшуканні, виявленні, упізнан-ні — їхній первинній оцінці в якості таких), їх процесуально регла-ментованій фіксації, залученні до справи; здійснюється з дотриманням законності.

Злочинець- це людина, яка перейшла межу закону, порушник закону, винуватець перед законом.

Злочини організовані — найнебезпечніший різновид групових злочинів з використанням у злочинних цілях соціально-психологічних механі-змів поведінкової організованості — засобів соціального контролю, внутрігрупової функціональної диференціації та ієрархії, об'єднання з офіційними структурами, забезпечення своєї захищеності з боку корумпованих державних, адміністративних та правоохоронних ор-ганів. Поширення організованої злочинності пов'язане із соціально-економічною та політичною дестабілізацією.

Злочинне діяння — акт антисоціальної поведінки, що зазіхає на суспільні відно-сини, охоронювані правом.

Злочинність — історично обумовлене соціальне явище, соціально-психологічне й кримінально-правове явище, що складається із суку-пності злочинів, скоєних у даному суспільстві й у даний період ча-су; характеризується кількісними (стан, динаміка, коефіцієнт зло-чинності) і якісними (структура, характер) показниками.

ІІнформаційно-комунікативні слідчі дії - група слідчих дій, значне місце серед яких належить як пізнавальній, конструктивній, так і комунікативній діяльності слідчого (обшук, перевірка свідчень на місці,затримання).Інформаційно-пошукові слідчі дії -це дії, основу яких складає інформаційний пошук та оперування інформацією щодо події злочину (огляд місця події,впізнання).ККомунікативні слідчі дії - група слідчих дій, які мають в основі комунікативну діяльність, тобто здійснюються в умовах постійного контакту та діалогу між учасниками процесу розслідування (допит, допит віч-на-віч.)

Кримінальна психологія – галузь юридичної психології, яка вивчає психологічні механізми правопорушень і психологію правопорушників, психологічні проблеми утворення, структури, функціонування і розпаду злочинних груп. Кримінальна психологія вивчає закономірності, пов'язані з формуванням злочинної установки, утворенням злочинного умислу, підготовки і здійснення злочину, а також, створенням злочинного стереотипу поведінки. Вона досліджує особу злочинця і злочинної групи, а також психологічні шляхи впливу на цю особу і групу. Кримінальна психологія також вивчає психологічні закономірності поведінки особи в криміногенній ситуації і розробляє рекомендації по профілактиці злочинності, досліджує психологічні аспекти необережної злочинності.

Механізм злочину — сукупність системоутворюючих елементів злочину: предмет зазіхання, психічна саморегуляція суб'єкта злочину, орієн-товна основа його кримінально спрямованих дій, мотиви, мета та способи злочинного діяння, особливості використання злочинцем конкретних умов.

Обвинувачуваний — особа, у відношенні якої винесена постанова про залучення її в якості обвинувачуваного по кримінальній справі. 06-винувачуваний може спростовувати обвинувачення, відкидати його докази, давати своє тлумачення обставин справи.

Обшук — слідча дія, яка спрямована на пошук об'єктів, які мають зна-чення для встановлення істини по кримінальній справі (предметів і цінностей, добутих злочинним шляхом; зброї та знарядь злочину, документів і т. ін.), виявлення розшукуваних осіб і трупів; прово-диться в присутності понятих та у строгій відповідності з встанов-леним законом вимогами.

Огляд — слідча дія, суть якої полягає в огляді тіла людини для вирішення питань, які мають значення по справі. Розрізняють слідчий та судово-медичний огляд.

Органи дізнання — це органи, уповноважені кримінально-процесуальним законом порушувати і розслідувати кримінальні справи в зв'язку з інформацією, що надійшла до них, про вчинення злочину і відсутністю можливості в слідчого приступити до провадження слідства.

Особа злочинця — це соціально-психологічне поняття, яке охоплює сукупність типових психологічних і моральних якостей індивіда,що формується в результаті вчинення злочинів.

Пенітенціарна психологія – розділ психології, що вивчає закономірності, факти і механізми проявів психіки у окремих засуджених, соціально-психологічні явища в їх середовищі, а також ефективність засобів впливу, які використовують співробітники установ виконання покарань у процесі виконання різних видів покарання.

Підслідність — це сукупність встановлених законом ознак кримінальних справ, відповідно до яких встановлюється конкретний слідчий орган, компетентний проваджувати досудове слідство.

Показання — один з видів доказів, який ґрунтується на усних або пись-мових повідомленнях особи про фактичні дані, на основі яких вста-новлюються обставини, які мають значення для вирішення цивіль-ної або кримінальної справи, отримані в процесі допиту у встановленому законом порядку (особисті докази).

Показання обвинувачуваного — повідомлення особи, притягнутої в яко-сті обвинувачуваного, про фактичні дані із приводу пред'явленого обвинувачення й інших відомих їй обставин у справі та наявних у справі доказів, зроблене в процесі допиту у встановленому законом порядку, один із засобів захисту обвинувачуваного.

Показання потерпілого — повідомлення особи, яка визнана потерпілою. Такого роду дані не можуть бути доказом, якщо потерпілий не може вказати джерело своєї поінформованості. При перевірці та оцінці показань потерпілого враховується можливість перекручування ним повідомлюваної інформації в силу зацікавленості в результаті спра-ви та внаслідок його конфліктних емоційних станів під час здійс-нення розслідуваних подій; за відмову від дачі показань і за дачу свідомо неправдивих свідчень потерпілий несе кримінальну відпо-відальність.

Показання свідка — повідомлення свідка про відомі йому особисто фак-тичні дані про будь-які обставини, що підлягають встановленню в справі, зроблене в процесі допиту у встановленому законом поряд-ку. У цивільному процесі показання свідка служать встановленню обставин, які обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Свідок може бути допитаний про його відношення до осіб, які бе-руть участь у справі, про обставини, що мають значення для прави-льного вирішення справи. Фактичні дані, повідомлювані свідком, не можуть служити доказом, якщо він не може вказати джерело своєї поінформованості. При оцінці показань свідка враховуються всі об-ставини, які впливають на їхню правдивість та істинність. Законом передбачена відповідальність свідка за відмову від давання пока-зань, за давання неправдивих показань і відповідальність інших осіб за примушування свідка до давання неправдивих показань. Помилки в показаннях правдивих свідків можуть бути викликані неадекватні-стю їхнього сприйняття, індивідуально-типологічними психічними особливостями, психічними аномаліями, особистісними акцентуаці-ями, утрудненими умовами сприйняття, особливостями інтерпрета-ційної діяльності, сенсорної та мнемічної недостатності. Показання свідка підлягають перевірці та критичній оцінці.

Пом’якшення покарання — призначення судом покарання нижче уста-новленого законом нижчої межі або застосування більш м'якого по-карання з урахуванням виняткових обставин справи та особистості винного.

Помилування — акт, який повністю або частково звільняє засудженого від покарання або замінює раніше призначене покарання більше

Понятий — особа, запрошена для участі в ряді слідчих дій (огляд, обшук, виїмка, впізнання і т. ін.), яка не заінтересована в справі (не менше двох). Поняті зобов'язані засвідчити факт, зміст та результати слід-чих дій, проведених у їх присутності. Вони вправі висловити заува-ження із приводу виконаних дій, які підлягають занесенню до про-токолу слідчої дії.

Портретна експертиза — вид експертизи, предметом якої є встановлення тотожності особистості портретним зображенням. Розрізняються портретні експертизи по фотопортрету та черепу (кісткових остан-ках), по фотопортретах та рентгенозйомці, по фотопортретах та кі-но- і відеокадрах.

Потерпілий — громадянин, якому злочином заподіяна моральна, фізич-на або майнова шкода.

Правова соціалізація – процесс включення індивіда в систему правовідносин данного суспільства на основі засвоєння всієї правової культури данного суспільства.

Правосуддя — діяльність спеціальних державних органів суду, спрямова-не на реалізацію законності та правопорядку, захист прав та свобод громадян. Правосуддя здійснюється тільки судовими органами. При здійсненні правосуддя суд виявляє причини та умови, які сприяли здійсненню правопорушення, і вживає заходи до їхнього усунення, поєднує примусові заходи 3 виховним впливом.

Приховання злочинів — кримінальна діяльність спрямована на прихо-вання розслідування злочину шляхом утаювання, знищення, маску-вання та фальсифікації слідів злочину й злочинця.

Провина — причетність індивіда до протиправного або аморального ді-яння; ігнорування ним суспільних інтересів, що, в свою чергу, ви-ступає як підстава для визнання його винуватим.

Психологія впізнання — галузь судової психології, яка вивчає психоло-гічні особливості судового впізнання, умови та прийоми пред'явлення людей, їхніх голосів і матеріальних об'єктів з метою ідентифікації, прийоми, які протидіють помилковому впізнанню, a також прийоми викриття хибного, помилкового впізнання.

Психологія допиту й показань — розділ юридичної психології, який ви-вчає психічні закономірності та особливості формування, отримання та оцінки усної доказової інформації в судочинстві. Розрізняються психічний процес формування показань (сприйняття подій, їх фік-сування, зберігання та відтворення), позиція особи, яка дає показан-ня (помилкові, правдиві й щирі), прийоми діагностики неправдивих показань та прийоми правомірного психічного впливу на особис-тість, яка протидіє слідству. Показання істотно залежать від індиві-дуальних особливостей сприйняття, мислення, пам'яті й особистіс-них орієнтацій індивіда, їхньої реконструкції в процесі запам'я-товування та збереження, від правового статусу допитуваних осіб, психологічного контакту з ними, змісту питань та інших умов допи-ту. Найбільш ефективними прийомами допиту є прийоми форму-вання мотивації на давання повних і правдивих показань на допиті.

Психологія обшуку — галузь судової психології, яка вивчає психологічні особливості та прийоми ефективного проведення обшуку, типові прийоми та способи їхнього приховання й розпізнання, прийоми рефлексивної взаємодії при обшуку.

Психологія огляду місця події— галузь судової психології, яка вивчає психологічні особливості аналізу умов місця події, отримання кри-міналістичної інформації про об'єкти та обставини, які вказують на типові особливості розслідуваного злочину, механізм його вчинення та типологічно-індивідуальні особливості особистості злочинця.

Психологія слідчого експерименту — галузь судової психології, яка ви-вчає психологічні умови адекватного моделювання обставин, які підлягають судово-експериментальній перевірці.

Психологія слідчого й слідчої діяльності - галузь судової психології, яка вивчає психічні особливості пізнавальної і комунікативної сфер діяльності слідчого, його особистісно-професійні особливості, стру-ктуру слідчої діяльності (типове моделювання, орієнтацію в кримі-нально-знакових ситуаціях, використання необхідної системи слід-чих дій, оцінна діяльність), прийоми, ефективного міжособистісного спілкування з учасниками кримінального процесу.

Рецидивіст — особа, яка після засудження вироком суду за вчинення зло-чину знову вчинила один або кілька злочинів (до зняття або пога-шення судимості за первісний злочин). За вироком суду особа може бути визнаною особливо небезпечним рецидивістом, якщо раніше нею були вчинені особливо небезпечні злочини. Визнання особи особливо небезпечним рецидивістом тягне за собою можливість призначення суворішого покарання (позбавлення волі на більший термін відбування покарання, особливо строгий режим відбування покарання, незастосування умовно-дострокового звільнення).

Самовпевненість злочинна — форма провини, яка характеризується тим, що винний передбачав можливість суспільно небезпечних діянь, со-ціально шкідливих наслідків своєї дії або бездіяльності, але легко-важно розраховував на їх прихованість; відрізняється від непрямого наміру (при якому винний усвідомлено допускає настання соціально шкідливих наслідків) тим, що особа при цьому сподівалася не допу-стити соціально шкідливих наслідків своєї дії.

Склад злочину — сукупність передбачених законом ознак, які характери-зують вчинене діяння як конкретний вид злочину, — необхідна підстава кримінальної відповідальності.

Слідчий — посадова особа органів внутрішніх справ, прокуратури, держ-безпеки, яка здійснює попереднє слідство.

Соціальне замовлення - комплекс заходів організаційно-правового характеру з розробки соціальних програм і соціальних проектів за рахунок бюджетних та інших засобів шляхом підписання соціальних контрактів на конкурсній основі.

Судимість — наслідки засудження за злочин, один з елементів криміна-льної відповідальності, яка полягає в певному обмеженні прав засу-дженого поряд з покаранням (обмеження вибору місця проживання, заборона займати деякі посади, виконувати певну діяльність і т. ін.).

Судова психологія-складова юридичної психології, вивчає психологічні проблеми, що виникають у ході судового розгляду. В задачі входить, наприклад, експертиза осудності підозрюваного, а на стадії розслідування - психологічне забезпечення допиту, очної ставки, обшуку тощо. Велика увага приділяється професійному відбору та попередженню злочинів у галузіправосуддя.

Судовий розгляд - це стадія кримінального процесу, наступна після таких важливих стадій, як досудове слідство та попередній розгляд справи суддею.

Тяжкий злочин — суспільно небезпечне винне діяння. За яке передбаче-не покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. За особливо тяжкий злочин передбачене покарання у виді по-збавлення волі на строк понад десять років або довічного позбав-лення волі.

Юридична психологія – галузь психологічних знань та досліджень, яка включає в себе кримінальну, пенітенціарну, судову п. Як й інші різновиди прикладної п., виникла для вирішення практичних задач та вивчення індивідуальних особливостей зумовлених специфікою певної діяльности. А саме, ця галузь пов'язана зі сферою правопорядку, застосування правових норм; відповідно, з впливом психологічних якостей учасників правовідносин на перебіг останніх, з мотивами та прогнозуванням поведінки, діагностикою та корекцією поведінкових розладів у цундрий.

ДЛЯ НОТАТКІВ

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Закорчменна А.А.

55 мгпрпс

СЛОВНИК

зюридичної психології

⇐ Предыдущая 1 23