Тема 1 Методологія наукових досліджень як галузь знань

Тема 1 Методологія наукових досліджень як галузь знань

Питання для вивчення

Зміст методології наукових досліджень.
Деякі загальні закономірності розвитку науки як системи знань
Особливості інструментарію економічного дослідження
Практичне застосування знань з методології наукових досліджень при підготовці магістерської дипломної роботи.

Таблиця 1. 1 Порівняння позитивного та нормативного аспектів аналізу

Критерії розмежування двох аспектів	Ознаки позитивного аспекту	Ознаки нормативного аспекту
Що аналізується?	Факти реальної дійсності	Реалізація визначених цінностей
Результат аналізу	Уявлення про процеси та явища	Рекомендації для діяльності
Що протиставляється?	Дійсне та хибне	Конструктивне та неконструктивне
Чого прагнуть досягти	Уявити, що є насправді	Сформулювати, як мало би бути

Відмінності у сутності позитивного та нормативного аспектів в економічній науці та у методології наукових досліджень:………………..

К.Поппер - робота «Логіка наукового відкриття» (1934, 1959)

Т.Кун у- робота «Структура наукових революцій»(1962, 1970))

І.Лакатош - робота «Методологія науково – дослідних програм» (1978)

Таблиця 2.1 Порівняння наукового інструментарію основних шкіл (напрямків) економічної науки

Науковий напрямок	Деякі основні гіпотези та ідеї
Фізіократи (XVII – XVIII ст.)	- природний (об’єктивний) характер економічних законів та руйнівні наслідки їх невиконання, - ідея загального економічного кругообігу – обміну продуктами і доходами – як перше пояснення цілісності економіки, - ідея оптимізації державного регулювання економіки податками та визначення основних принципів побудови податкової системи – мінімальні витрати на стягнення, необтяжливість для платників тощо
Класична політична економія (XVIII – XIX ст.)	- саморегулювання економіки – принцип «laisser faire» - та державне невтручання , що з нього випливає, - людина як економічна істота з природною мотивацією на реалізацію приватного інтересу, - праця як джерело вартості – трудова теорія вартості, - визначення у якості мети підприємницької діяльності прибутку, а її джерела – нагромадження капіталу
Неокласична теорія (XIX – XX ст. та другої половини XX ст.)	- раціональність поведінки економічних суб’єктів – споживачів та виробників – з відповідними законами оптимізації результатів діяльності, - загальна економічна рівновага як економічний стан, що досягається шляхом узгодження попиту та пропозиції на окремих ринках та між ринками, - економічний лібералізм з обмеженим державним втручанням в економіку, - досконала конкуренція як точка відліку - порівняння й оцінки станів, у яких перебуває економіка
Традиційне кейнсіанство	- залежність випуску від обсягу витрат, - аналіз нерівноважних станів – економіки у кризовому спаді, - «ефективний попит» як результат державного регулювання економіки, - ефективність державного регулювання економіки фінансово – кредитними інструментами,
Нове кейнсіанство кінця ХХ ст.	- залежність реальних величин – випуску та зайнятості - від сукупного попиту у більшій мірі, ніж від цін у зв’язку з нееластичністю («жорсткість») останніх, - ідея «майже – раціональності» економічних суб’єктів, спричиненої неповнотою інформації та монополізацією ринків, - ідея раціонування – поведінки суб’єктів на одному з ринків з врахуванням обмежень на інших, - загальна економічна рівновага без пропорційних цін різних ринків, - ідея гістерезисну – неповернення безробіття до свого природного рівня
Неонституціоналізм та нова інституціональна економіка кінця ХХ ст.	- економічні відносини як такі, що формуються під впливом права, політики, культури, психології, - інститути - сукупності усталених правил (норм) економічної поведінки та механізмів економічного примусу до їх виконання, - підхід до економічної системи з позицій рівноважних станів, що визначаються не лише параметрами цін та обсягів, а й змінами інституціонального середовища, - диференціація прав власності, трансакційні витрати, контракти, суспільний вибір тощо - нові інструменти економічного аналізу - раціональна поведінка - змінювана величина, що формується під впливом складності вибору, наявної інформації, мотивації суб’єктів

Вивчення дисципліни підпорядковане меті формування уявлень та навичок, які допоможуть студентові у:

· обранні та уточненні теми наукового дослідження,

· визначенні об’єкта, предмета та мети наукового дослідження за обраною темою,

· формулюванні наукової проблеми та гіпотези щодо її вирішення,

· складанні плану магістерської роботи,

· викладі матеріалу в межах теоретичного, аналітичного та рекомендального (практичного) розділів роботи,

· обґрунтуванні окремих положень та загальних висновків за результатами аналізу сформульованої наукової проблеми,

· підготовки роботи до презентації під час її публічного захисту

12 3 4 5 6 Следующая ⇒