Науковість, свідомість й активність учнів у навчанні, наочність як важливі принципи навчання.

56)Науковість, свідомість й активність учнів у навчанні, наочність як важливі принципи навчання.

Принцип науковості вимагає, щоб знання, якими оволодівають учні, якомога повніше відображали досягнення сучасної науки і методи наукових досліджень. Учні мають засвоювати достовірні факти, явища, процеси, розуміти сутність науково обґрунтованих законів, особливості розвитку і становлення певних наукових відкриттів в історичному аспекті, бачити перспективи нових наукових пошуків. Важливо залучати школярів до самостійних досліджень, навчати оволодівати доступними методами дослідницької роботи. Все це має сприяти формуванню наукового світогляду вихованців.Принцип свідомості. Знання передати не можна. Вони стають надбанням людини лише в результаті самостійної свідомої діяльності. Свідоме учіння не може обмежуватися лише розумінням учнями необхідності вчитися, життєвої корисності знань. Більш важливим є усвідомлення сутності основних наукових понять. Для підтримання усвідомленості навчальної діяльності важливо розуміти її мету (важливість конкретних знань), бачити перспективи їх застосування. Щоб учіння було свідомим, учні мають володіти методами й прийомами навчальної діяльності.

Принцип активності та самостійності у навчанні. Процес оволодіння знаннями — це результат активної самостійної пізнавальної діяльності особистості. Учитель не може передавати знання. Він може лише спонукати учня до навчальної праці, навчити володіти методами цієї роботи. Уже за своєю природою дитина прагне до активної самостійної дії в будь-якій сфері діяльності. Невипадково малюкам властива фраза "Я сам!" Це природне прагнення у процесі пізнання навколишньої дійсності виявляти самостійність і активність. Тому вихователям будь-якого рівня (батькам, вихователям дитячих дошкільних закладів, учителям) треба зважати на це природне прагнення, не руйнувати його, не намагатися підмінювати його своїми діями (виконувати навчальне завдання за дитину), а всіляко підтримувати, заохочувати, підкреслювати результативність щонайменших дій вихованця.

Принцип наочності. Цей принцип випливає, з одного боку, із закономірностей процесу пізнання, початковим етапом якого є споглядання, а з іншого — із використання у процесі пізнання першої сигнальної системи. До того ж, треба зважати, що на початковому етапі навчання (в дошкільному і молодшому шкільному віці) мислення дітей має конкретно-образний характер.

57)Поняття про методи навчання. Методом навчання називають спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладача, направленої на рішення завдань виховання і розвитку учнів в процесі навчання. Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів неможливо реалізувати мету і завдання навчання, досягнути засвоєння учнями певного змісту навчального матеріалу. Виділяють три основні групи методів навчання : 1 методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; 2 методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності; 3 методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

58)Різноманітні підходи до класифікації методів навчання. Функції методів навчання. Методи навчання (дидактичні) – це способи спільної діяльності вчителя та учнів, спрямовані на розв*язання загальних завдань; це способи пізнавальної теоретичної та практичної діяльності,спрямовані на розв*язання завдань навчання. Функції методів навчання: інформативна, навчальна, учіння,керівництво навчальної діяльності. У процесі розвитку педагогічної науки здійснювалися різні підходи до класифікації методів виховання,їх упорядкування. Класифікація методів – це побудована за певною ознакою система методів. Класифікаця методів допомагає педагогу усвідомлено обрати і найбільш ефективно застосувати відповідно до завдань і реальних обставин ті чи інші методи виховання.За характером методи виховання поділяються на переконання,тренування, заохочення і покарання (М.І. Болдирєв, М.К. Гончаров, Ф.Ф. Корольов та ін.) У класифікації І.С. Макаренка названі такі групи методів, як пояснювально-репрдуктивні,проблемно-ситуаційні,методи привчання і тренування,стимулювання,гальмування,керівництва,самовиховання. Нині найбільш доцільною і зручною для практики виховання є класифікація виховання за ознакою спрямованості (Г.І. Щукіна). Відповідно до цієї характеристики методи поділяються на три основні групи.Перша група включає методи різностороннього впливу на свідомість, почуття і волю учнів; друга група передбачає організацію діяльності формування досвіду суспільної поведінки; третя – об*єднає методи,які виконують функції регулювання, корегування і стимулювання поведінки і діяльності вихованців.

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 91011 12 13 14 Следующая ⇒