|
||||||||||||||
тема: українська література І половини ХХ століттяСтр 1 из 5Следующая ⇒ тема: українська література І половини ХХ століття Дата: 21.04.2020 г. Група: МОЦІ-258 Мета: познайомити студентів з літературним процесом початку ХХст., оглядово із тематикою творів відомих письменників - представників цього часу. У перші роки існування УСРР українська література розвивалася досить швидкими темпами, що було підготовлено попереднім етапом розвитку письменства. Щоб на певному етапі завоювати довіру селянства та інтелігенції, нова й непопулярна радянська влада розпочала процес українізації, вживаючи окремі заходи щодо впровадження української мови в різні сфери суспільного життя. До літератури прийшло покоління молодих талановитих письменників. Активно друкувалися твори П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, Остапа Вишні, М. Куліша, Ю. Яновського, О. Довженка, М. Зерова, В. Свідзинсько- го та ін. Найбільш помітною постаттю в літературному житті 20-х років був М. Хвильовий — визнаний літературний лідер, палкий прихильник європейського шляху розвитку української культури. З’являлися нові літературно-мистецькі організації: «Плуг» («Спілка селянських письменників»), «Гарт» («Спілка пролетарських письменників»), «Аспанфут» («Асоціація панфутуристів»), «Авангард», «Нова генерація», «неокласики», МАРС («Майстерня революційного слова»), ВАПЛІТЕ («Вільна академія пролетарської літератури»), «Пролітфронт», ВУСПП («Всеукраїнська спілка пролетарських письменників»), «Молодняк» («Спілка комсомольських письменників») та ін. Мистецьке життя в УСРР мало змогу розвиватися лише в межах лояльності до панівної радянської влади та комуністичної ідеології. Усі письменники поділялися за цим принципом на «пролетарських», які свідомо пропагували комуністичні ідеї, та «попутників», котрі сповідували об’єктивність мистецтва, не виступаючи при цьому відкрито проти радянської влади. У мистецькій сфері продовжували розвиватись модерністські напрями й течії: неоромантизм, імпресіонізм, експресіонізм, символізм, футуризм. Для поезії перших десятиліть XX століття характерне яскраве ліричне самовираження авторів, напружене емоційне переживання революційної епохи. У прозі з’явилися такі жанрові різновиди, як роман у новелах («Вершники» Ю. Яновського), науково-фантастичний роман («Сонячна машина» В. Винниченка), набув розвитку соціально-психологічний роман («Смерть» Б. Антоненка-Давидовича) та філософсько-психологічний роман («Місто» В. Підмогильного, «Дівчинка з ведмедиком» В. Домонтовича). Розвиток драматургії пов’язаний передусім із п’єсами М. Куліша та експериментальним театром «Березіль» режисера Леся Курбаса. У центрі уваги української літератури перебувала тема становлення нової української людини, яка пройшла крізь буремні роки революції й активно утверджувала себе в нових суспільних умовах. Зберігала свою актуальність проблема подолання комплексу «малоросіянства», тобто прагнення позбутися культурної меншовартості і провінційності як темної спадщини колоніального минулого. Важливою подією літературно-громадського життя стала дискусія 1925- 1928 років, головним учасником якої був М. Хвильовий. У своїх памфлетах він виступив проти низького художнього рівня радянської літератури й закликав письменників орієнтуватися на вершинні зразки західноєвропейського мистецтва. М. Хвильовий проголосив гасла «Геть від Москви», «За психологічну Європу». Під час дискусії свою позицію висловили майже всі провідні письменники та літературні критики, включаючи представників еміграційної літератури. Однак у дискусію втрутилася влада, побачивши в ідеях М. Хвильового серйозну загрозу. Радянський диктатор Й. Сталін особисто засудив погляди М. Хвильового. Під жорстким політичним і моральним тиском письменник мусив публічно зректися своїх поглядів, визнавши їх помилковими. Літературна ситуація 20-х років XX століття виявила потужне прагнення українського народу до розбудови національно-культурного життя. Однак усі досягнення та далекосяжні плани було перекреслено на початку 30-х років, коли радянська влада поставила під тотальний ідеологічний контроль розвиток мистецтва. Правляча комуністична верхівка з метою придушення національних змагань українців влаштувала голодомор 1932-1933 років, який забрав мільйони людських життів. Набувало обертів переслідування української інтелігенції. Не витримавши морального тиску, 1933 року покінчив життя самогубством М. Хвильовий. Невдовзі розпочалися масові арешти. Талановиті митці-патріоти за сфабрикованими обвинуваченнями фізично знищувалися, потрапляли в ув’язнення й на заслання. Не випадково українське літературне життя 20-х — початку 30-х років XX століття визначають як період «розстріляного відродження». Ті письменники, яким вдалось уникнути фізичної розправи, мусили пристосовуватись до вимог влади, що нерідко означало духовну загибель. Більшість із них вступили до створеної 1934 року Спілки радянських письменників, яка проголосила метод «соціалістичного реалізму» провідним у літературі.
ЛІТЕРАТУРНІ УГРУПУВАННЯ
Тест: 1. Яким чином називалася організація пролетарських письменників? а)'Гарт"; б)"Забой"; в )"Ланка"; г)ВУСПП ґ)"Аспис". 2. До котрого мистецького угруповання належав М.Рильський? а)неокласиків; б)символістів; в )імпресіоністів; г)неоромантиків; ґ) футуристів. 3. Фатальну значення в літературній дискусії відіграли а) постанова ЦК КПУ(б); б) рішення ВУСПП; в ) лист до М.Шумського; г) лист Сталіна;' ґ) саморозпуск ВАПЛІТЕ. 4. Яким чином називалася організація селянських письменників, створена у 1923 р.? а) "Плуг"; б)"Молот"; в)"Гарт"; г)"Забой"; ґ) "Молодняк". 5. Вкажіть роки, якими окреслюється літературна дискусія. а)1924-1925; б)1925-1927; в )1925-1928; г)1926-1928; ґ) 1921-1924. ВНИМАНИЕ! Уважаемые студенты! Ознакомьтесь с лекцией по теме, а тестовое задание необходимо выполнить в рабочей тетради (сфотографировать) или в формате Документа Word. Отправлять для проверки в личные сообщения на страницу ВКонтакте: https://vk.com/id440251452
Преподаватель: Покидина Ирина Евгеньевна
|
||||||||||||||
|