Невдячність (гумореска)

Невдячність (гумореска)

Одного сонячного дня
В болото впало чортеня.
Довгенько борсалось, крутилось,
Було б, дурненьке, утопилось,
Та йшов хороший чоловік,
Він чортеня схопив за вухо
І викинув на інший бік,
Туди, де зелено і сухо.

І раптом чує дикий крик:
- За що ти б’єш мою дитину? –
Чортиця вибігла з-за тину,
Взяла суху очеретину
Та чоловіка в око – штрик!

Мораль правдива – не морока,
Сама лягає під перо:
Як захотів позбутись ока,
Зроби невдячному добро!

Прочитав гумореску, не засміється, кусає калиту)

(виходить 2-й Коцюбинський)

2-й Коцюбинський:

А я Сам коника сідлаю,

Сам на коника сідаю:

Через гори і долини,

Із колючок на тернини,

Всіх довкола потішаю,

їду, їду - поспішаю:

Хочу калити дістати.

Тпру-у! (Ось) Прибув до сеї хати.

Калитинський: Перш ніж кусати, маєш себе показати. Ану відгадай-но мої загадки. Покажи ж на скільки ти в нас розумний та кмітливий.

(Загадує загадки)

Приклади загадок:

Стоїть корито,
Повне води налите.
(Ставок)

Олена зелена,
Не сіяна, не саджена,
Хто доторкнеться,
Той обпечеться.
(Кропива)

Він скрізь: у полі і в саду,
А в дім не попаде,
І я тоді лиш з дому йду,
Коли вже він не йде.
(Дощ)

Цвіте синьо, лист зелений
Квітник прикрашає
Хоч мороз усе побив –
Його не займає.
(Барвінок)

І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
(Калина)

На городі нога стоїть,
На нозі голова висить.
Куди сонце повертається,
Туди голова нахиляється.
(Соняшник)

Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
(Білка)

Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)

Торох, торох,
Розсипався горох.

Почало світати –
Нема що збирати.
(Зірки)

(Відгадує задані загадки, кусає калиту)

(виходить 3-й Коцюбинський)

3-й Коцюбинський:

Калитинський, здрастуй, здрастуй!

А у мене кінь гривастий.

І у нього є копито

Самим золотом підбито.

Стережися, пропускай.

Калити вкусити дай!

Калитинський: Ага, не спіши ти так кусати, краще поспіши свої знання показати!

3-й Коцюбинський:Ой, не знаю! Що ж робить? Все не кусать мені калити!

(Коцюбинський 3-й не вгадує, його перевязують стрічкою)

(виходить 4-й Коцюбинський)

4-й Коцюбинський:

Іду, їду на коні

В зеленому жупані.

Сюди-туди повернуся –

Я нікого не боюся.

Калитинський, постривай,

Калити вкусити дай.

Калитинський: Перш ніж кусати, треба себе показати. Ану покажи на скільки ти провоний та красномовний! Ану, повтори за мною скоромовки!

(Проказує скоромовки).

(Коцюбинський намагається повторити)

Приклади скоромовок:

Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

Бурі бобри брід перебрели,

Забули бобри забрати торби.

Чорно-білий чорногуз
У болото чорне вгруз.

Миші в шафі шаруділи
Шість шарфів шерстяних з`їли.

Семен сіно віз – не довіз.
Лишив сани, узяв віз.

(4-й Коцюбинський збивається на другій скоромовці, перев’язують ниткою)

Калитинський: Так-то, так. Покажіть же мені ще, хто як дбає.

(запрошує хлопців, які сидять у залі, залучає їх до гри)

(просить їх затанювати, загадує загадки, просить заспівати)

Калитинський:

В спеку, холод і сльоту я пантрую калиту.

Хто вкусить її бажає, хай до мене під'їжджає.

Голос із гурту: А дівчатам можна?

Калитинський:

Калиту ви нам спекли.

І при тому всі були.

Як дозволить пані-мати,

Можете затанцювати.

Дівчата танцюють

Дівчина 1:

Я дівчина з України,

Коли хочте знати,

Хочу з паном Калитинським

Перетанцювати.

Дівчина 2:

І я хочу танцювати,

Не бороньте того,

Нехай буду пам'ятати

Віка молодого.

Хлопці кладуть навхрест дві палиці або два рогачі. Всі гуртома співають пісню "Ой на горі жито" . Підходить Калитинський і починає танцювати на рогачах. Якщо він зіб'ється, йому в’яжуть чорну стрічку на голову. Потім кожна з дівчат витанцьовує на рогачах.

(По закінченню таночків дівчата діляться на дві групи ті, які станцювали правильно і ті, які збились і яких перевязують стрічкою)

(виходить Ящур)

Ящур: Я – Ящур! Володар підземного світу! Настав час страшного суду!

Мати:

Хто не відгадав загадки чи збився при танці на рогачах, відправляється до Ящура. Віддають кожен свою заставу, кладуть в певний мішечок. Ящур також кладе свою заставу. Вибирається людина, яка виконала всі завдання (козак). Вона стає над головою Ящура і починає діставати з мішечка із заставами по одній заставі та показувати над головою Ящура. Ящур в цей час сидить та кожній заставі «присуждає» долю, витягаючи із мішечка завдання.

(вибравши людину для «місії» козака, він починає збирати застави у інших людей)

Козак стає над Ящуром і дістає з мішечка із заставами першу заставу.

Ящур: Що присудити цій заставі?

(дістає із свого мішечка з завданнями перше завдання)

(Людина, чия застава була вибрана козаком виконує завдання Ящера)

(Якщо ж застава вибрана Ящера, то він виконує сам завдання, а на його місце обирається інша людина)

Ящур: Що присудити цій заставі?

Гра триває доти, доки не будуть роздані всі застави.

Мати: Як відомо що на Андрія дівчина може знайти свого судженого. Саме тому дівчата не сидять на місці і шукають свою долю, за допомогою ворожінь.

Дівчина :1 Святий Андрію, допоможи,

Мене сьогодні не залиши!

Дівчина 2: З'єднати з Степаном прошу,

Бо його в серденьку ношу.

Дівчина 1: Скоріше дівчата ворожимо, бо дуже цікаво, що доленька вкаже.

(гадання із дзеркалом)

Розплавити віск над свічкою, вилити в тарілку з холодною водою і дивитися, що ж там вийде: обручка — заміж піде, квіточка — буде дружкою на весіллі, гребінець — ще довго розчісуватиме дівочі коси.

Дівчина 3: А у мене обручка - я точно одружуся цього року

Дівчина4: У мене квіточка – буду тією дружкою.

(гадання з чобітком)

Дівчина 1: Ворожу на свій чобіток,

Прошу захисту від зірок!

Дай, Боже, шлюбу дочекати,

Мене з Іванком звінчати.

Знімали дівчата по одному чобітку чи черевику і вимірювали від стола до порога, чий перший чобіт на поріг стане, та перша заміж піде.

Дівчина: Я перша.

Циганка: Дівчата, дівчаточка, дівчатонька-красунечки …. І я прийшла Вам поворожити.

Хочете?

Дівчина 4: Так, але не надури.

Циганка: Чого б це мені вас дурити, я лише поворожу й піду собі тихесенько, а Ви хочете вірте, а хочете ні.

(проводить гадання із трьома горщиками і трьома кільцями; золоте – заміж цього року; срібне – наступного; мідне – сидить самотня )

Дівчина 4:

О, Святий, добрий Андрію,

Я лишень на Тебе маю надію!

Дуже хочу знати,

Звідки нареченого маю виглядати?

(гавкає уявна собака, з різних сторін)

Дівчина 3: Оце напевно вийду заміж цього року. Потрібно шукати свого судженого.

Ведуча:

Вже пізній час, пора й додому!

Скільки б ми не грали,

А закінчувати час.

Кращі побажання

Ви прийміть від нас!

І в вас і в нас

Хай буде все гаразд!

Щоб ви і ми

Щасливі були!

Ведучий: Дорогі друзі! Ми раді, що сьогодні не було байдужих. Сподіваємося, що наші вечорниці звеселили вас. Бажаємо вам щастя і Запрошуємо всіх до калитинської вечері.

Коцюбинський 1: Тримай но ти, Олено (Нестеренко), золоту копійочку, за те що нам калити напекла.

Дівчина 1: А чи не здурів ти Андрію ми усі разом пекли Калиту, що мені твоя копійка гривеник давай!

Коцюбинський 2:Та за таку Калиту можна і заміж брати.

(усі сміються)

⇐ Предыдущая 1 2 3 45