|
|||
Ой ти калито, ой медовая». Вусань«Ой ти калито, ой медовая» Ой ти, калито, ой медовая! Дай Боже! Хто тебе місив, хто тебе змастив? Мене місила красна дівчина. Красна дівчина, як та калина. Калито, місись, житечко, зродись. Печем калиту, ой дірявую. Калито, пахти, дівчино, цвіти. Кругла калита світ звеселила. Їхав молодець, хоробрий стрілець, Коня поганяв, калиту шукав. Зійди, калито, зійди круглая. Калита пахтить, козака манить. (Входить Калитинський) Калитинський: Добрий вечір вашій хаті!
Дівчата(разом): Доброго здоров*я!
(Передають калиту. В цей час Калитинський промовляє) Калитинський: Ой, Калита, Калита! Ой житом сповита Ой сонцем налита Для красного цвіту По білому світу!
(до всіх присутніх)
Калитники-житники, добре дбайте, Калиту вживайте та добро прославляйте! Я, Пан Калитинський, прошу Пана Коцюбинського Калиту кусати. Та Перш ніж кусати, маєш себе показати. Чи добре ти дбаєш, чи так знаєш: як на коня сідати, як ворога рубати, як дівчину обнімати.
Грають хлопці Вихід першого Коцюбинського 1-й Коцюбинський: Як дбаю, так і знаю: так треба на коня сідати ( показує), так треба ворога сікти-рубати (показує), а так треба дівку обнімати (показує). А ще умію слово я казати От послухайте від мене гумореску (розповідає гумореску) Варіанти гуморесок: Вусань — Ти чого це, — каже Клим вусаню Єгору, —
|
|||
|