|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Опис спектроскопаОпис спектроскопа В нашій лабораторії використовується найпростіший двотрубний (шкільний) спектроскоп. Цей спектроскоп (рис. 2) складається з таких частин: 1) тригранної призми Р, вміщеної на середині столика спектроскопа; 2) коліматора К, що має на одному кінці щілину, перед якою ставлять джерело світла S, а на другому кінці – збірну лінзу, в головному фокусі якої міститься освітлена щілина; 3) зорової труби А, що складається з об’єктива – збірної лінзи L і окуляра-лупи L2, мікрометричного гвинта, за допомогою якого можна індекс в полі зору (зроблений у вигляді трикутного вістря) переміщати і встановлювати проти тієї чи іншої лінії. Відлік положення лінії робиться по шкалі гвинта: ціле число поділок по горизонтальній шкалі, по барабану – число 50-тих поділок рахувати не від корпуса, а від першої риски. Світло, проходячи через щілину і попадаючи на збірну лінзу коліматора пучком розхідних променів, виходить з коліматора вже пучком паралельних променів (рис. 2). Проходячи через тригранну призму, промені розкладаються на складові частини: при цьому промені однакової довжини хвилі, вийшовши із призми, йдуть паралельно один до одного. Ці пучки паралельних променів: червоних, зелених, і т.д. – попадають в об’єктив зорової труби, який, збираючи їх у фокальній площині, дає ряд кольорових смужок (що являють собою зображені щілини коліматора, забарвлені в різні кольори). Одержаний спектр малого розміру розглядається за допомогою окуляра зорової труби. Завдання: 1. Розглянути суцільний спектр сонця або від настільної лампи, зарисувати його. 2. Розглядаючи суцільний спектр перед щілиною коліматора вміщувати кольорові стекла (тримати їх у руці). Зарисувати видимі в цьому випадку спектри поглинання. 3. Розглянути спектр гелію. Для цього включити газоразрядну трубку з гелієм у електричну схему (рис. 3). Записати положення 2-х ліній по шкалі гелію (яскравої червоної та жовтої). Зарисувати спектр гелію. 4. Розглянути спектр ртуті. Для цього включити ртутно-кварцеву лампу в міську мережу. Записати положення 4-х добре видних ліній у спектрі ртуті по шкалі спектроскопа. Зарисувати спектр. 5. За спектром гелію та ртуті побудувати графік градуіровки спектроскопа. Цей графік виражає залежність довжини хвилі від поділок шкали спектроскопа, тобто . Довжини хвиль для деяких ліній натрію, гелію, ртуті такі:
6. Спостерігати спектр водню за допомогою спектроскопа так само, як і гелію. Записати положення 3-х ліній водню по шкалі. Зарисувати спектр. З градуіровочного графіка визначити довжини хвиль водневих ліній. Для кожної лінії обчислити постійну Рідберга за формулою (1), маючи на увазі, що для червоної лінії = 3, для зелено-голубої = 4, для синьої = 5. Обчислити середнє значення і похибки. Дані вимірювань і обчислень записати до таблиці:
7. З формули 2 обчислити масу електрона, взявши значення з таблиці. Таким чином, у звіті повинні бути: 1. Рисунки суцільного спектру, спектру поглинання кольоровими стеклами, лінійчастих спектрів, всі рисунки краще зробити однакового розміру, з відповідним розташуванням кольорів. 2. Графік градуювання спектроскопа. 3. Підрахована постійна Рідберга, маса електрона.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|