|
|||
Лабораторна робота № 19. ВИЗНАЧЕННЯ ПОСТІЙНОЇ СТЕФАНА-БОЛЬЦМАНА ЗА ВИПРОМІНЮВАННЯМ ЛАМПОЧКИ РОЗЖАРЮВАННЯ. Теоретична частинаЛабораторна робота № 19 ВИЗНАЧЕННЯ ПОСТІЙНОЇ СТЕФАНА-БОЛЬЦМАНА ЗА ВИПРОМІНЮВАННЯМ ЛАМПОЧКИ РОЗЖАРЮВАННЯ Мета роботи:Визначення законів теплового випромінювання і визначення постійної Стефана-Больцмана за випромінюванням температурного джерела світла. Прилади і матеріали: 1. Лампа розжарювання (220 В, 200 Вт); 2. Автотрансформатор; 3. Амперметр; 4. Вольтметр. Література:Ландсберг Г.С. Оптика. – 1961. – С.574. Теоретична частина Співвідношення між випромінюванням і поглинальною здатністю було винайдено Кірхгофом у 1850 році. Закон Кірхгофа , де – випромінювальна здатність тіла, – поглинальна здатність тіла, ставить в центрі уваги теорії температурного випромінювання функцію , яка являє собою випромінювальну здатність абсолютно чорного тіла. Вивчення вигляду цієї функції являлось основною задачею вчення про температурне випромінювання. Розв’язок цієї задачі був одержаний не одразу. Спочатку був встановлений теоретично і експериментально закон, який вивчав сумарне випромінювання чорного тіла (закон Стефана-Больцмана). Стефан на основі своїх вимірювань, а також, аналізуючи дані вимірювань інших дослідників, прийшов до висновку, що загальна енергія, яка випромінюється протягом 1 с з 1 м2, пропорційна четвертому ступеню абсолютної температури випромінювання. Стефан сформулював свій закон для випромінювання довільного тіла, однак наступні вимірювання показали хибність його виводів. В 1884р. Больцман, грунтуючись на термодинамічних міркуваннях і виходячи з думки про існування тиску променевої енергії, пропорційного її густині, теоретично показав, що сумарне випромінювання абсолютно чорного тіла повинно бути пропорційне четвертому ступеню абсолютної температури, тобто , – постійна, що показує, яка енергія випромінюється з площі 1 м2 абсолютно чорного тіла за 1 с при температурі 1 К. Детальні вимірювання дозволили експериментально перевірити закон Больцмана і визначити постійну. За сучасними вимірюваннями: = 5,672·10 –8 . Для визначення постійної Стефана-Больцмана за тепловим випромінюванням джерела світла необхідно зняти залежність потужності випромінювання від температури джерела. Температуру нитки можна визначити або за допомогою пірометра, або шляхом вимірювання опору нитки. В даній роботі температура нитки оцінюється за величиною її опору, вимірюваного методом амперметра і вольтметра (5), а потужність випромінювання визначається як корисна частина електричної потужності, вимірювана тим же методом (амперметра-вольтметра). Закон Стефана-Больцмена, записаний у вигляді , (1) вірний для абсолютно чорного тіла, де – інтегральна випромінювальна здатність (або потужність випромінювання, віднесена до 1 м2 поверхні ). Для металів може бути виражена іншою формулою, виведеною на основі дослідних даних. Ця формула має такий вигляд: , (2) де – коефіцієнт, що залежить від роду металу. Вираз (2) може бути записаний у вигляді: , (3) де – коефіцієнт, що має значення інтегрального коефіцієнта поглинання, залежить від роду металу і температури. Для вольфраму (див. таблицю в кінці) при високих температурах прямує до одиниці і випромінювання металів аналогічне до випромінювання абсолютно чорного тіла. В даній роботі джерелом випромінювання є нитка лампи розжарювання, електрична потужність якої , де – потужність, випромінювана лампою; – потужність, що витрачається на теплопровідність тримачів нитки і теплопровідність газу. Випромінювана потужність, згідно формули (3), дорівнює , (4) де – площа поверхні нитки, – температура нитки. Зміна температури нитки веде до зміни її опору. З деяким допущенням опір нитки може бути виражений: , (5) де – опір нитки при температурі ; – опір нитки при температурі 0°С; = 273°К. Визначивши з формули (5) температуру і, підставивши її в формулу (4), одержимо: . (6) Тоді повна потужність лампи виразиться: . (7)
Графічно залежність від являє собою пряму лінію. Тангенс кута нахилу цієї лінії а відрізок, що відтинається на осі ординат, дорівнює потужності (рис.1).
Таким чином , звідки: . (8) В даній роботі для досліджуваної лампи дається значення площі поверхні нитки = 1,04·10–4 м2 і опір нитки = 5,5 Ом. Завдання: 1. Зібрати схему за рис. 2. 2. Визначити опір нитки лампи при різних значеннях струму , і т.д., і значення потужності , і т.д. 3. Визначити постійну Стефана-Больцмана за формулою (8).
|
|||
|