Украинский язык и литература 8 класс 15.05.

Украинский язык и литература 8 класс 15.05.

Тема: Пряма і непряма мова (повторення й поглиблення). Розділові знаки при прямій мові (повторення й поглиблення вивченого)

Мета:поглибити знання про пряму і непряму мову; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити речення з прямою мовою, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою, а також використовувати їх в усному і писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов і повагу до історії.

Перебіг уроку

У процесі спілкування в мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Є пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряма мова.

Сьогодні на уроці ви навчитеся знаходити речення з прямою і непрямою мовою, цитатами, репліками діалогу та визначати особливості їх, виражальні можливості; набудете знань про розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі та зможете їх обгрунтовувати; розвинете вміння й навички замінювати пряму мову непрямою та порівнювати виражальні можливості різних способів передачі прямої мови; усвідомите роль речень із прямою мовою та діалогів у процесі створення усних і письмових висловлювань різних видів.

Пряма мова— це чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту та інтонації. Наприклад: «Я буду брати себе в руки», — обіцяє Рубін (І. Сенченко).

Непряма мова— це чуже мовлення, передане тільки зі збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання. Наприклад: Рубін обіцяв, що буде брати себе в руки.

Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують на те, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, у середині й після неї:

1. «П», — а.

«Розкажіть, будь ласка, мені про вашу родину», — попросив скульптор, закладаючи ногу на ногу (О. Гончар).

2. А: «П!»

Діти кажуть: «Ми родину нашу любимо святу!» (П. Тичина).

3. «П? — а. — П».

«Та ви смієтесь? — вигукнув лейтенант. — Не бачите, яка це в мене радість?» (П. Загребельний).

Пряма мову і слова автора вимовляють з різною інтонацією. Пряму мову передають розповідними, питальними, спонукальними та окличними реченнями.

Слова автора супроводжуються розповідною інтонацією. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, вони вимовляються з пониженням голосу й невеликою паузою. Наприклад: Він посміхнувся з поблажливою зверхністю: «Життя, воно навчить... Навчить калачі з маком їсти» (О. Гончар). Слова, що стоять після прямої мови, вимовляються трохи прискорено і з пониженням голосу. Наприклад: «А тепер розкажи нам, Нателло, — усміхаючись, говорив інженер, — як ти відкрила Оленяче джерело?» (О. Гончар).

Слова автора, що стоять у середині прямої мови, ділять речення на три частини. Перша частина прямої мови вимовляється з підвищенням голосу, друга — залежно від мети висловлювання, а слова автора виділяються паузами з обох боків і вимовляються з інтонацією вставних слів, із зниженням голосу в кінці. Наприклад: «Мамо! — радісно закричав хлопчина, зриваючись нагло з довгої задуми. — Знаєш, мамо, що?» (Б. Лепкий).

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»(компетенція саморозвитку і самоосвіти).

— На уроці ми повторили інформацію про...

— Пряма мова — це...

— Непряма мова — це...

— Пряму мову супроводжують...

— Інтонаційно пряму мову передають...

⇐ Предыдущая 12