Етапи Великої Французької революції

1) Синдика́ти — одна з форм капіталістичної монополії — договірне об'єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринкушляхом спільного збуту товарів за спільними цінами.

2) Трест — найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню. Реальна влада в тресті належить правлінню або головній компанії.

3) Конце́рни — статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців. Об'єднання діють на основі договору чи статуту, що затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи.

4) Картель — найпростіша форма монополістичного об'єднання. На відміну від інших, стійкіших, форм монополістичних структур кожне підприємство, яке увійшло в картель, зберігає фінансову і виробничу самостійність. Об'єктами угоди можуть бути: ціноутворення, сфери впливу, умови продажу, використання патентів, регулювання обсягів виробництва, узгодження умов збуту продукції, найм робітників. Діє, як правило, в рамках однієї галузі. Ускладнює функціонування ринкових механізмів. Потрапляє під дію антимонопольного законодавства.

5) У 1890 51-й Конгрес США приймає закон Шермана — перший федеральний законодавчий акт, направлений проти монополій, що виросли після війни між Північчю та Півднем.

Закон Шермана визнав незаконним створення монополії або змову з метою створення монополії або обмеження свободи торгівлі. Мається на увазі угоду про фіксовані ціни, ціни, пропоновані на аукціонах, і про розподіл споживачів. Монополія є незаконною в тому випадку, якщо тільки одна фірма поставляє продукти або послуги не тому, що вони вищої якості, а тому, що конкуренція якимось чином пригнічена.

6) Пла́нМарша́лла— програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни. Висунуто 1947 року держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом.

Однією з цілей програми була протидія поширенню впливу СРСР і соціалістичних ідей на країни Західної Європи. Економічна допомога надавалась лише за умови виконання певних вимог у політичній сфері, або в сучасних термінах — лише демократичним країнам. Деякі дослідники розглядають цю програму як фактичне оголошення Холодної війни СРСР.

7) План Юнга— другий план репараційних виплат Німеччини після Першої світової війни, який замінив план Дауеса.

План передбачав деяке зниження розміру річних платежів (у середньому до 2 млрд марок), скасування репараційного податку на промисловість і скорочення обкладення транспорту, ліквідацію іноземних контрольних органів. Одним з найважливіших наслідків прийняття Плану Юнга було дострокове виведення окупаційних військ з Рейнської області.

План був прийнятий на Гаазькій конференції з репарацій 1929—30, в якій брали участь Бельгія, Великобританія, Німеччина,Греція, Італія, Польща, Португалія, Румунія, Франція, Чехословаччина, Югославія і Японія. США офіційно не брали участь у роботі конференції, однак, будучи ініціатором плану Юнга, чинили тиск на учасників конференції, домагаючись прийняття цього плану. План був розроблений групою фінансових експертів на чолі з американським фінансистом Овеном Юнгом і відображав інтереси приватних, передусім американських кредиторів Німеччини.

8) План Дауеса — план економічного оздоровлення Німеччини після Першої світової війни.У квітні 1924 р. американським банкіром Чарльзом Дауесом було розроблено план економічного оздоровлення Німеччини, названий «планом Дауеса». У серпні того ж року його затвердила Лондонська міжнародна конференція.

План складався з трьох частин і мав на меті забезпечити сплату Німеччиною репарацій відновленням її господарства. Для цього, насамперед, потрібно було зміцнити німецьку марку і забезпечити виконання країною бюджету.

Умови «плану Дауеса»

§ Німеччина щорічно сплачує певну суму репарацій

§ Німецький державний банк має бути реорганізованим під проводом союзників

§ У джерела покриття репарацій мають бути включені прибутки держави за рахунок акцизних, митних та транспортних податків

§ США надають Німеччині значні позики (близько 800 млн. марок).

9) Новий курс— заходи із запровадження централізованого планування і стимулювання економіки США, які здійснювались адміністрацією президента США Франкліна Делано Рузвельта задля подолання Великої депресії в період між 1933 і 1940 рр.

Спробою виходу з кризи, пом'якшення соціальної напруженості в суспільстві, спробою, що виявилася початком глибоких реформ американського суспільства, стала політика президента Франкліна Рузвельта у 1933-1941 pp. Вона увійшла в історію під назвою "новий курс".

Рузвельт, будучи з 1928 р. губернатором штату Нью-Йорк, тоді найбільш населеного і найбагатшого в Америці, здійснив програму державної допомоги бідним, що не мала аналогів. Ставши кандидатом від демократів на вищу державну посаду країни, він підкреслював необхідність допомоги "забутій людині", маючи на увазі мільйони знедолених, обіцяв американському народові "новий курс", пов'язаний із використанням нетрадиційних методів боротьби з кризою. Рузвельт не мав викінченої програми і прагнув схилити на свій бік усіх невдоволених. Крім того, пообіцяв скасувати "сухий закон".

10). Версальська система мирних договорів - світовий порядок, основи якого були закладені після закінчення Першої Світової Війни. Основним питанням конференції уВерсалі була підготовка мирного договору з Німеччиною. Його було підписано 28 червня 1919 p у Великому Версальському палаці (Версальський мир).

За Версальським мирним договором з Німеччиною:

· Німеччина визнавалася винною у розв'язанні світової війни;

· Вона втрачала свої колонії, деякі її території передавалися сусіднім державам;

· накладалися військові обмеження та репарації за збитки, завдані країнам Антанти;

· Ельзас та Лотарингія поверталися Франції, управління Саарською областю передавалося на 15 років Лізі Націй;

· Польщі поверталася частина територій, загарбаних Німеччиною (Познань, деякі райони Прусії й Померанії);

· Данії передавався Північний Шлезвіг;

11). Стагфляція — термін, що використовується для позначення кризового стану економіки, при якому стагнація у виробництві відбувається одночасно з інфляцією. В значних масштабах проявилася в 1970-х рр., охопивши слідом за США велику частину розвинутих держав. З кінця 1980-х рр. з'явилася в колишньому СРСР і у всіх колишніх соціалістичних країнах.

12). Рейгано́міка— державна економічна політика американського уряду Рональда Рейгана в 1981—1988 роках для подолання економічної кризи 1980—1982 років та її наслідків.

Подолання економічної кризи здійснювалося шляхом запровадження системи реформ і заходів таких як: відмова від кейнсіанських принципів державного регулюванняекономіки, які перестали себе виправдовувати, та повернення до економічних концепцій неоконсерватизму та неолібералізму, жорсткі антиінфляційні заходи, в тому числі: скорочення видатків державного бюджету і федеральних соціальних програм з їх заміною програмами штатів та муніципалітетів; стимулюванняінвестицій шляхом значного зниження податків на корпорації та фізичних осіб з високими і середніми доходами та звільнення від оподаткування 6 млн. громадян з низькими доходами; дерегулювання підприємницької діяльності.

13). Тетчеризм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979—1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я. Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та "шокової терапії". Поняття "тетчеризм" увійшло до світової економічної літератури, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — це концепція в економічній науці і практиці управління господарською діяльністю, прихильники якої відстоюють принципи саморегулювання, вільного від надлишкової регламентації). Запропонована нова економічна програма М. Тетчер базувалась на теорії економічного лібералізму і його сучасної модифікації — монетаризму.

14). Бре́ттон-Ву́дська систе́ма — створена після Другої світової війни міжнародна валютна система, в якій регулювалися валютні курси. Міжнародний валютний фонд сприяв стабілізації валютних курсів, а золото і долар використовувалися як міжнародні валютні резерви.

15). Ямáйська вал́ютна систéма (система плаваючих валютних курсів) — сучасний стан у розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин.

Ця система передбачає відмову від ряду принципів Бреттон-Вудської валютної системи, передбачаючи повну демонетизацію золота (відмову від золотого стандарту) і остаточний перехід до використання як світових грошей виключно національних валют та міжнародних розрахункових одиниць — спеціальних прав запозичення.

Основні принципи Ямайської системи: відмова від встановлення офіційної ціни на золото і золотих паритетів; припинення розміну доларів на золото; дозвіл купівлі-продажу золота за ринковими цінами; право вибору країнами будь-якого режиму валютного курсу.

16). Промисловий переворот в Англії.
Промисло́ва револю́ція або промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США та Японію. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.

17) Етапи Великої Французької революції

1)тр 1789 –сер 1792.Початок повстань проти високих податків

2)период: август 1792 – июнь 1793.Партия монархистов у власти. Начало массового террора. Начало войны и внутренней, и внешней.

3период: июнь 1793 – июль 1794.Якобинская диктатура. Робесп’єр.

4 период: июль 1794 – ноябрь 1799.Свержение якобинцев. Страта робесп’єра. Влада Директорії -> Прихід до влади наполеона.

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒