|
|||
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК Григір Михайлович Тютюнникнародився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Село з давніми хліборобськими традиціями, культурою побуту, мораллю. Родина була обдарована особливим чуттям слова. Його красу, виразність відчували і дід, і батько Григора. Михайло Тютюнник любив літературу, знав напам’ять майже всього «Кобзаря», багато поезій О. Пушкіна. Недарма його обидва сини – Григорій і Григір – стали письменниками. 1937 року батька заарештували, і хлопчик опинився в родині свого дядька, який жив на Донбасі. За років Великої Вітчизняної війни дядько пішов на фронт. Тітка опіковувалася власними дітьми й не приділяла належної уваги племіннику. Одинадцятирічному хлопцю нічого не залишалося, як повернутися на Полтавщину. Дитячі поневіряння під час двотижневої подорожі окупованою німцями землею письменник описав у повісті «Климко». Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою. Після визволення країни від фашистської навали Григір закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева в Харкові, у колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби радистом у Військово-морському флоті (у Владивостоку з 1951 р. до 1955 р.) працює, закінчує вечірню школу й вступає на філологічний факультет Харківського університету. Уперше пробує писати.
|
|||
|