Варіант 3. Варіант 4. Варіант 5

Варіант 3

1. Напишіть есе, де доведіть, що вивчати те, що пов’язане з рідним краєм, стає ціннісною, етичною й логічною необхідністю.

2. Здійсніть концептуальний аналіз поезії В. Мартинова:

ЛІСТРИГОНИ

Балаклавська бухта ніби спить.
Поміж скель вода колише тишу.
Уявити хочу хоч на мить
Все, що час в минулому залишив.

Навіть він сповільнює тут плин,
У минуле зве без перепони,
Де гуляє берегом Купрін,
Рибою торгують лістригони.

А уже вітрильники їх ждуть
Й Купріна рукопис жде в готелі.
В кожного лежить незнана путь
На життєві власні паралелі.

Все, мов лінза, фокусує час.
З різних чорноморських перегонів
Лістригонів зве Купрін до нас,
Щоб ми полюбили лістригонів.

Варіант 4

1. Доведіть що через вивчення літератури рідного краю важливість деталізованих знань щодо рідного краю полягає у тому, щоб сформувати в особистості не просто його стійкий позитивний образ, а й свідоме сприйняття “малої батьківщини” як однієї з вічних категорій.

2. Здійсніть комплексний аналіз поетичного тексту з творчості письменників-земляків за вибором.

Варіант 5

1. Чи згодні Ви, щопоняття “рідний край” містить компонент абстрагованості, і це закономірно, оскільки воно підкреслено абстраговане. У кожної групи людей свій рідний край. Аргументуйте свою думку.

2. Здійсніть аналіз вірша Д. Кононенка:

МАТИ

Дзюрчить струмок. Стрекочуть цвіркуни.
Гудуть джмелі, неначе на басолі.
Вже літо йде через село поволі
В садки, городи і на баштани.

Поміж картоплі – синій цвіт квасолі,
Вилазить гарбузиння на тини.
А соняхи, мов хлопці ясночолі,
Тож мати часто кличе їх: “сини”.

Одна в садку, одна і на городі.
Давно сама, а діти у містах.
І часто їх запрошує в листах:
”Приїдьте на городину та й годі...”

А тих від справ нічим не відірвати.
Минає літо. Осеніє мати.

Під стріхою – віночки із цибулі,
В стручках квасоля на погрібнику
І кропу сніп на вишні у садку
Та гарбузи в городі, мов поснулі.

Відлітували голосні зозулі,
І ночі довшають, і справу клопітку
Знаходить мати в пору отаку,
Хоч стан її уже роки зігнули.

Спочить сіда, де соняхів ряди
Свої кашкети жовті познімали.
Поп’є на призьбі з кухлика води
І мовить: “Вчора журавлі кричали...”

А потім тихо попрямує в хату
Листа онукам в місто написати.

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 Следующая ⇒