ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ. Варіант 1. Варіант 2

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1

1. Висловіть свою думку, аргументуючи фактичним матеріалом, спираючись на цитату: Земля, на якій особистість народжується, розвивається, самостверджується, – це одна з вічних цінностей, що супроводжує особистість на життєвому шляху. В період вільних міграцій та мінливих моральних цінностей, які усе активніше охоплює людство, ця земля, цей край завжди залишається “малою батьківщиною” для особистості, як би далі не склалася її доля, і яку б “велику” батьківщину вона собі не обрала.

2. Здійсніть комплексний аналіз поетичного тексту та з’ясуйте авторство.

СЕВАСТОПОЛЮ

Мабуть, скелею, білою скелею
З неба чайці ввижається він,
Над розбурханою пустелею
Севастопольський равелін.
А мені він – вогнями уквітчаний
Бойових кораблів і фортець,
Легендарно пливе над сторіччями
Севастополь – хоробрий боєць.
Мабуть, чайці,
що з вітром змагається
І закохана в простір морів,
Севастополь лінкором ввижається,
Що прикутий на сто якорів.
А мені він – літописом мужності,
Що навчатиме сто поколінь
Побратимства, матроської дружності,
Благородства високих стремлінь.
Мабуть, чайці здається – стрілою
Він летить у солону блакить.
А мені він – з душею живою
У тільняшці на кручі стоїть.

Варіант 2

1. Висловіть свою думку щодо сказаного: Мала батьківщина назавжди входить у свідомість, почуття, емоції особистості першим досвідом пізнання життя, першими емоційними та розумовими відкриттями, своєю особливою природною аурою. Це – першосвіт, який несе початкове інформаційне навантаження про навколишні реалії та реальність, від якого й залежать подальші віхи в розвитку особистості – психологічному, духовному, життєвому. “Мала батьківщина” здійснює помітний вплив на формування світогляду та уподобань особистості. Доведіть, чому спростовуєте чи погоджуєтесь.

2. Здійсніть порівняльний аналіз образної системи ліричних творів:

Дмитро Шупта

ХЕРСОНЕС

Вапняк і мармур, галька й сердолік

На тлі блакиті бухти і небес: –

Між парфенонних решток базилік

Угадується древній Херсонес.

Меча руків’я й шабельний ефес

Ржавіти невблаганний час прирік,

Величний храм, зруйнований, воскрес,

Щоб знов його вогонь війни обпік.

Останки цитадельної стіни

Й ворота ще примітні за ярком...

Дорогу миру і шляхи війни

Це місто не минали з давнини.

Хоч кожен шлях, прокладений штиком,

Кінчався Херсонеським тупиком.

Олексій Довгий

ХЕРСОНЕС

Тут древності живе нетлінний дух.
В оцих колонах, мармурі, у глині
Іще хвала возноситься людині
Понад історій відгомін і рух.

Краса таврійська ще не відцвіла:
Чарують стели і майстерні фрески
І грації дарують херсонески
Дівчатам із приморського села.

Митці звіряють пензлі і різці
На дивній силі древнього мистецтва.
Поети научаються поетства
І спритності на рингові – борці.

Тож недаремно все цвіло само,
Якщо йому дивуємось сьогодні
І понад злети й перегини модні
До істини простої ідемо.

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 Следующая ⇒