ТЕМА. загальні положення організації

Термін «тактика» походить від греч. taktika – мистецтво вишукування військ, а також tasso – вишукую, тобто означає знання та вміння підготовки та ведення бою.

Уперше обґрунтування можливості та доцільності використання терміна «тактика» стосовно роботи слідчого було здійснено А. Вайнгартом у його книжці «Кримінальна тактика» у 1910 р. Серед вітчизняних криміналістів у джерел розвитку криміналістичної тактики стояли С.М. Трегубов, Б.Л. Бразоль, І.М. Якимов, В.І. Громов, С.О. Голунський, Г.К. Рогинський та інші. Накопичення теоретичних та практичних знань про криміналістичну тактику, дозволило виділити її до окремого розділу криміналістики.

У теперішній час під криміналістичною тактикою розуміють систему наукових положень та основаних на них рекомендацій по організації та плануванню досудового та судового слідства, визначенню лінії поведінки осіб, які здійснюють доказування, й прийомів найбільш ефективного та раціонального проведення окремих процесуальних дій, що направлені на розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Система криміналістичної тактики складається з двох частин:

1. Загальна частина (історія; об’єкт, предмет; мета, завдання; система, методологія, функції та принципи криміналістичної тактики; планування розслідування, взаємодія слідчого с органами дізнання, тактика підготовки та проведення тактичних операцій тощо).

2. Особлива частина (тактика окремих досудових та судових слідчих дій).

У останні роки в вітчизняній літературі (В.П. Бахін, Н.С. Карпов, О.О. Садченко та ін.) лунають думки про необхідність вивчати в межах криміналістичної тактики не тільки тактику діяльності слідчих, суддів, але й кримінальну тактику

2. Основні категорії криміналістичної тактики: тактичний прийом, тактична операція (комбінація), тактична рекомендація.

Тактичний прийом – найбільш ефективна й раціональна лінія поведінки чи спосіб дії слідчого (судді) при організації та проведення слідчої дії.

Для застосування тактичних прийомів при проведенні слідчих (судових) дій, вони повинні відповідати низці умов, основними з яких є:

- законність;

- науковість;

- етичність.

Інші умови застосування тактичних прийомів (вибірковість, раціональність, ефективність та ін.) витікають із вище зазначених.

Але для успішного розслідування злочинів замало знати можливості тактичні прийоми. Треба грамотно вибрати з них такі, що найбільш оптимально вплинуть на ситуації, які складаються під час розслідування. Для рішення цієї проблеми існують тактичні рекомендації. Останні являють собою науково обґрунтовану пораду щодо раціонального та допустимого застосування окремих тактичних прийомів у різних тактичних ситуаціях розслідування.

Розслідування злочинів – багатогранний процес, у ході якого постійно виникають різні тактичні завдання, які потребують від слідчого своєчасного прийняття доцільного рішення по справі. У загальному виді тактичне рішенняможливо визначити як вибір із усіх можливих варіантів найбільш оптимального прийому, способу, засобу розслідування.

Рішення тактичних завдань стає ще більш ефективним, коли нарівні з окремими прийомами, слідчими чи оперативно-розшуковими діями застосовуються комплекси (системи) цих дій. Такі комплекси дій в криміналістиці прийнято називати тактичними операціями (комбінаціями). Під останніми розуміють систему узгоджених і взаємопов’язаних за цілівим призначенням тактичних прийомів, слідчих, оперативно-розшукових та інших дій, які розробляються з урахуванням ситуацій, що склалася під час розслідування й проводяться по плану та під керівництвом посадової особи для вирішення тактичних завдань.

Структуру тактичних операцій можна представити таким чином:

- мета – конкретне тактичне завдання;

- суб’єкт – уповноважена особа (слідчий, оперативний уповноважений тощо), яке організує та проводить операцію;

- об’єкт впливу;

- умови – конкретна тактична ситуація;

- засоби – сукупність слідчих, оперативно-розшукових дій та тактичних прийомів;

- результат.

ТЕМА. загальні положення організації

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 Следующая ⇒