|
|||
Дедуктивна аргументація — це аргументація, яка будується за схемами дедуктивних міркувань.
юридичний термін – слово або словосполучення, що виражає поняття з правової сфери суспільного життя і має визначення в юридичній літературі. юридична термінологія можна розглядати у двох аспектах: 1) як систему юридичних термінів, що використовується у юридичній сфері та 2) як науку про юридичні терміни. Терміносистема — це система термінів у певній галузі, підгалузі наукового або технічного знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію. термінологічне поле – та юридична термінологія, за межами якої слово втрачає свою характеристику терміна. Термін- це слово або словосполучення, яке є назвою спеціального поняття певної сфери виробництва, науки або мистецтва. Поняття є результатом узагальнення суттєвих ознак певного об'єкта або явища і за своєю сутністю належить до категорій логіки. Текст з точки зору мови – це письмова система знаків, які становлять лінійну послідовність висловлювань, обʼєднаних у тематичну та структурну цілісність Функціональний (мовленнєвий) стиль – сукупність прийомів відбору та сполучень мовленнєвих засобів, функціонально зумовлених змістом, метою та обставинами спілкування. Ділове спілкування- спілкування, метою якого є організація і оптимізація виробничої, наукової, комерційної чи іншої діяльності, де на першому місці стоять інтереси справи, а не конкретних співрозмовників. Мо́ва— система звукових і графічних знаків
Мо́влення — це процес спілкування людей між собою за допомогою мови. Переклад- це точно й повно висловити засобами однієї мови те, що вже зафіксовано засобами іншої мови у нерозривній єдності змісту і форми.
36 пит. Особливості усної аргументації юриста. Аргументація у найбільш широкому розумінні слова — це процес обгрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності. Обгрунтуванняможе здійснюватися різними способами: -положення можуть бути обгрунтовані шляхом безпосереднього звернення до дійсності (експеримент, спостереження тощо).Саме такий спосіб дуже часто застосовується у природничих науках; -обгрунтування може бути здійснене за допомогою вже відомих положень (аргументів) шляхом побудови певних міркувань(доказів). У цьому випадку людина також певним чином звертається до дійсності, але вже не безпосередньо, а опосередковано. Такий спосіб переважно притаманний гуманітарним наукам. Теза — це положення, яке необхідно обгрунтувати. Аргументи — це твердження, за допомогою яких обгрунтовується теза. Форма, або схема аргументації, — це спосіб, який застосовується для обгрунтування тези. Аргументація за формою може бути: · дедуктивною; · недедуктивною (правдоподібною). Дедуктивна аргументація — це аргументація, яка будується за схемами дедуктивних міркувань. Дедуктивна аргументація, як правило, будується на підставі аргументів, які були прийняті раніше. Якщо вам вдалося дедуктивно обгрунтувати тезу, то вона набуває такого ж статусу достовірності, як і аргументи, з яких вона виводиться.Дедуктивна аргументація є універсальною. її можна застосовувати під час обговорення різноманітних проблем у будь-якій аудиторії
|
|||
|