Ключові терміни( Глосарій)

Ключові терміни( Глосарій)

Апарат (лат. apparatus – обладнання) хімічних виробництв – ємність, призначена для ведення хімічних, теплових та інших технологічних процесів, а також для зберігання і транспортування газоподібних, рідких та інших речовин.

Арматура (трубопровідна загальнопромислового призначення) – сукупність пристроїв та приладів, установлених на трубопроводах та ємностях, які забезпечують керування потоками робочого середовища змінюванням прохідного перерізу.

Арматура запобіжна – арматура для автоматичного захисту системи від підвищення тиску за межу робочого скиданням надлишку робочого середовища, а також для припинення його скидання в разі відновлення робочого тиску.

Арматура захисна – арматура для автоматичного захисту системи від недопустимих змін параметрів чи напрямку потоку робочого середовища й припинення потоку.

Арматура зворотна – арматура для автоматичного запобігання зміни напрямку потоку робочого середовища на протилежний.

Арматура перекривна – арматура для перекривання потоку робочого середовища.

Арматура регулювальна – арматура для регулювання параметрів робочого середовища змінюванням прохідного перерізу.

Арматура розподільно-змішувальна – арматура для розподілення потоку робочого середовища у визначених напрямках або для змішування потоків.

Арматура фазороздільна – арматура для автоматичного розділення робочих середовищ, які перебувають у різних фазових станах.

Балон – посудина, яка має одну або дві горловини для установлення клапанів, фланців або штуцерів і призначена для транспортування, зберігання й використання стиснених, зріджених або розчинених під тиском газів.

Бочка – посудина циліндричної або іншої форми, яку можна перекочувати з одного місця на інше й ставити на торці без додаткових опор і яка прзначена для транспортування, зберігання рідких та інших речовин.

Вікно оглядове – пристрій, який дає змогу спостерігати за робочим середовищем.

Власник посудини – підприємство, організація, громадянин, який має у власності посудину та відповідає за безпечну її експлуатацію відповідно до

чинного законодавства.

Днище – незнімна частина корпусу посудини, яка обмежує внутрішню порожнину з торця.

Елемент посудини – складанна одиниця посудини, призначена для виконання однієї з основних функцій посудини.

Заглушка – знімна деталь, яка дає змогу герметично закривати отвори штуцера або бобишки.

З’єднання фланцеве – нерухоме рознімне з’єднання оболонок, герметичність якого забезпечується стисканням ущільнювальних поверхонь безпосередньо одна з одною або за допомогою розміщених між ними прокладок із більш м’якого матеріалу, стиснених кріпильними деталями.

Змійовик – теплообмінний пристрій, виконаний у вигляді зігнутої труби.

Корпус – основна складанна одиниця, яка складається з обичайок і днищ.

Люк – пристрій, який забезпечує доступ у внутрішню порожнину посудини.

Машина (франц. machine, лат. machina – пристрій, знаряддя, споруда) – механічний пристрій, що здійснює рухи для перетворення енергії, матеріалів та інформації, або пристрій, що виконує механічні рухи для перетворення енергії та матеріалів для заміни чи полегшення фізичної й розумової праці людини (див. також ДСТУ 2410–94).

Залежно від виконуваних функцій розрізняють машини:

енергетичні, призначені для перетворення енергії;

робочі, які змінюють форму, властивості, стан і положення матеріалу (оброблюваного предмета); до робочих машин належать технологічні, транспортні й транспортувальні; технологічні машини – це машини, призначені для перетворення оброблюваного предмета, яке полягає в зміні його розмірів, форми властивостей чи складу (див. також ДСТУ 2410–94);

інформаційні, призначені для зберігання, перероблення й використання інформації.

Мембранний запобіжний пристрій – пристрій, який складається із запобіжної мембрани (однієї або декількох) у складі із затискними пристроями та іншими елементами.

Методи оброблення, формоутворення, складання й контролю (ДСТУ 2391–94):

Гальванопластика – формоутворення з рідкого матеріалу осаджуванням металу з розчину під упливом електричного струму.

Електрохімічне оброблення – оброблення, яке полягає в зміненні форми, розмірів і (або) шорсткості поверхні заготованки внаслідок розчинення її матеріалу в електроліті під дією електричного струму.

Електрофізичне оброблення – оброблення, яке полягає в зміні форми, розмірів і (або) шорсткості поверхні заготованки із застосуванням електричних розрядів, магнітострикційного ефекту, електронного чи оптичного опромінення, плазмового струменя.

Зварювання – виконання нерознімних з’єднань утворенням міжатомних зв’язків між з’єднуваними частинами в процесі їх нагрівання і (або) пластичного деформування.

Клепання – утворення нерознімних з’єднань за допомогою заклепок.

Консервація – заходи, спрямовані на захист виробу від упливу навколишнього середовища в процесі виробництва, транспортування та зберігання.

Контроль (технічний) – перевіряння відповідності об’єкта до встановлених технічних вимог.

Контроль (технологічного) процесу – контроль режимів, характеристик і параметрів технологічного процесу.

Кування – оброблення металів місцевим прикладанням деформівних навантажень за допомогою універсального підкладного інструменту чи бойків.

Лиття – виготовлення заготованки чи виробу з рідкого матеріалу заповненням ним порожнини заданої форми й розмірів з подальшим затвердінням.

Маркування – нанесення тексту, умовних позначень і зображень на пакованні і (або) продукції.

Механічне оброблення – оброблення тиском чи різанням.

Монтаж – установлення виробу чи його складових частин на місці використання.

Нанесення покриву – оброблення, яке полягає в утворенні на заготованці поверхневого шару зі стороннього матеріалу (прикладом утворення покриву є фарбування, анодування, оксидування, металізація тощо).

Оброблення – дія, спрямована на зміну властивостей предметів праці під час виконання технологічного процесу.

Оброблення різанням – оброблення, яке полягає в утворенні нових поверхонь відділенням поверхневих шарів матеріалу з утворенням стружки (утворення поверхонь супроводжується деформуванням і руйнуванням поверхневих шарів матеріалу).

Оброблення тиском – оброблення, яке полягає в пластичному деформуванні або поділі матеріалу (поділ матеріалу виконується за допомогою тиску без утворення стружки).

Пакування – забезпечення захисту продукції від пошкоджень і втрат, від впливів навколишнього середовища, від забруднення, а також у процесі обігу продукції.

Паяння – утворення з’єднання з міжатомними зв’язками нагріванням з’єднуваних матеріалів до температури нижче від температури їх плавлення, змочування їх припоєм, затікання припою в щілину й подальшої його кристалізації.

Розконсервація – заходи, спрямовані на усунення консерваційних і пакувальних матеріалів.

Розкрій матеріалу – поділ матеріалу на окремі заготованки.

Сладання – утворення з’єднань складових частин виробу.

Склеювання – утворення нерознімних з’єднань за допомогою клею.

Слюсарне оброблення – оброблення, яке виконують ручним інструментом чи машиною ручної дії.

Спікання – нагрівання й витримування порошкової формовки за температури, нижчої від точки плавлення основного компонента для забезпечення заданих механічних і фізико-хімічних властивостей.

Термічне оброблення – оброблення, яке полягає в зміні структури та властивостей матеріалу заготованки внаслідок теплового впливу.

Формоутворення – виготовлення заготованки чи виробу з рідких, порошкових чи волокнистих матеріалів.

Формування – формоутворення з порошкового чи волокнистого матеріалу заповненням ним порожнини заданої форми і розмірів з подальшим стисканням.

Штампування – оброблення металів тиском за допомогою штампа (штампування можна виконувати в штампі, встановленому на робочому органі ковальсько-штампувальної машини).

Обичайка – оболонка замкнутого (зазвичай циліндричного) профілю, відкрита з торців.

Опора – пристрій для встановлення посудини в робоче положення й передавання навантажень від посудини на фундамент або несівну конструкцію.

Опора сідлова – опора горизонтальної посудини, яка охоплює нижню частину кільцевого перерізу обичайки.

Посудина – герметично закрита ємність, призначена для ведення хімічних, теплових та інших технологічних процесів, а також для зберігання і транспортування газоподібних, рідких та інших речовин. Межами посудини є вхідні та вихідні штуцери.

Посудина багатокамерна (комбінована) – посудина, яка має дві або більше робочі порожнини, що використовуються за різних або однакових умов (тиску, температури, середовища).

Посудина пересувна – посудина, призначена для тимчасового використання в різних місцях або під час її переміщення.

Посудина стаціонарна – постійно встановлена посудина, призначена для експлуатації в одному обумовленому місці.

Предмети праці (ДСТУ 2391–94):

Виливок – виріб або заготованка, виготовлені технологічним методом лиття.

Виріб – одиниця промислової продукції, кількість якої обчислюють у штуках (екземплярах) (виробами допускається вважати завершені й незавершені предмети виробництва, зокрема заготованки).

Допоміжний матеріал – матеріал, який витрачається під час виконання технологічного процесу додатково до основного матеріалу (допоміжними можуть бути матеріали, які витрачаються під час нанесення покриву, просочування, зварювання (наприклад, аргон), паяння (наприклад, каніфоль), гартування тощо).

Заготованка – предмет праці, з якого зміною форми, розмірів, властивостей поверхні і (або) матеріалу виготовляють деталь.

Комплектувальний виріб – виріб підприємства, який застосовують як складову частину того, що випускають інші підприємства (складовими частинами виробу можуть бути деталі та складанні одиниці).

Матеріал – первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу.

Напівфабрикат – предмет праці, який підлягає обробленню на підприємстві-споживачеві.

Основний матеріал – матеріал первинної заготованки (матеріал, маса якого входить у масу виробу під час виконання технологічного процесу, наприклад, матеріал зварювального електрода, припою тощо).

Первинна заготованка – заготованка, призначена для першої технологічної операції.

Поковка – виріб або заготованка, виготовлені технологічними методами кування, об’ємного штампування чи вальцювання.

Складанний комплект – група складових частин виробу, які потрібно подати на робоче місце для складання виробу чи його складової частини.

Типовий виріб – виріб, який має найбільшу кількість спільних конструктивних і технологічних ознак у спорідненій групі.

Штампований виріб – виріб чи заготованка, виготовлені технологічним методом штампування.

Резервуар – стаціонарна посудина, призначена для зберігання газоподібних, рідких та інших речовин.

Тарілка – контактний пристрій колони, який складається з напрямного апарата, що забезпечує взаємодію фаз і ступінчасту зміну концентрації або(та) температури по висоті колони.

Температурний компенсатор – пристрій для компенсації різниці температурних розширень корпусу й теплообмінних труб.

Трубна решітка – деталь теплообмінника (випарного апарата тощо) з отворами для вставлення й закріплення в них теплообмінних труб.

Трубний пучок – частина теплообмінника, яка складається з теплообмінних труб, трубної решітки й перегородок.

Трубчатка – частина теплообмінника, яка складається з трубного пучка й корпусу (кожуха).

Штуцер – елемент, призначений для приєднання до посудини трубопроводів, трубопровідної арматури, контрольно-вимірювальних приладів тощо. Штуцер зазвичай складається з патрубка та фланця.

Цистерна – пересувна посудина, яка постійно встановлена на рамі залізничного вагона, шасі автомобіля (причепа) або на інших засобах пересування і призначена для перевезення й зберігання газоподібних, рідких та інших речовин.

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒