|
|||
2. Докладна характеристика технологічного ланцюга цехуМартенівський Цех 2. 1 Загальна характеристика мартенівських печей До промислового освоєння киснево-конверторного способу виробництва сталі всю сталь в основному виплавляли в мартенівських печах. Із розвитком конверторного виробництва частка мартенівськой сталі в загальному обсязі виробництва сталі постійно знижується. Зараз у країні будівництво нових печей припинено. Водночас становить інтерес розгляд основних планових рішень мартенівських цехів, бо ще протягом кількох років більшу частину сталі на наших підприємствах виплавлятимуть у мартенівських цехах. У мартенівських цехах можна переплавляти в сталь, чавун і скрап в будь-яких співвідношеннях. Залежно від складу компонентів шихти й застосуванням твердого або рідкого чавуну розрізняють такі види мартенівського процесу: - Скрап-процес, в якому головною складовою металевої шихти є твердий стальний скрап. Скрап-процес найчастіше використовують у мартенівських цехах металургійних і машинобудівних заводів, де немає доменних печей. Окрім скрапу, до складу шихти входить 25-40% твердого чавуну від загальної маси металодобавки; - Скрап-рудний процес, в якому головною складовою металевої шихти є рідкий чавун, маса якого становить 55-75% загальної маси металодобавки. У цьому процесі для окиснення домішок чавуну використовується залізна руда, яка додається до складу шихти. За способом організації вантажопотоків мартенівські цехи поділяються на два типи: з крановою і рейковою системою подачі шихти в піч. Мартенівські печі – це сталеплавильні агрегати, обладнані спеціальними механізмами, мережею електричних, повітряних, парових і газових комунікацій, приладами для контролю їх роботи, системами керування тепловим режимам і охолодженням. За конструкцією розрізняють стаціонарні й хитні мартенівські печі місткістю від 30 до 900 т. Тепер найтиповішими для мартенівських цехів є стаціонарні печі місткістю 500…900 т. Щоб збільшити продуктивність, реконструюють мартенівські печі поділом їх ванни на дві частини. Одержані таким чином двованні сталеплавильні агрегати дають змогу досягти більш високих показників за продуктивністю за рахунок повного використання теплоти відхідних газів. При переробці високофосфорного чавуну, де в ході плавки потрібно скачувати велику кількість шлаку, застосовують хитні печі.
|
|||
|