«Ворожи, ворожи дівиця…»

Уляна: Дівчатка, дивиться, що я знайшла!

Олеся: Та це ж для ворожіння!

Мар'яна: Ох дівчатка, вже ніч скоро. А в зимові місяці і долю на майбутній рік пізнати не гріх, давайте на парубків ворожити.

Заряна: Дівчата, а мені-то мій суджений в минулі Святки снився. Молодий та синьоокий…

Варя: А до мене в дзеркалі приходив. І рукою звав, мовляв, підемо зі мною...

(Олеся запалює свічки. Дівчата знімають з себе хрестики. Окроплюють одна – одну свяченою водою. )

Співають:

Ворожи, ворожи, дівиця,

В якому руці биліца.

Биліца дістанеться,

Життя піде, покотиться.

Попрігожей спорядиться,

Молодцеві дістанешся.

Дівчата починають гадати. Заряна бере миску із зерном. Дівчата кладуть туди кільце, ключ, стрічку з коси, шматочок хліба, маленьку лялечку. Зав’язують по черзі одна одній очі, вони витягують предмети.

Уляна Витягує кільце.

Співають:

Ми надінемо плаття білі,

Як Замажемо - вичистимо.

Віддаємо подругу заміж, найулюбленішу.

Олеся (жартома): Улянка заміж вийде. За Захара мабуть. (сміються)

Варя витягує стрічку.

Співають:

Миша пищить,

Сто рублів тягне....

Діво вудь ляду,

Кому заспівали, тому добро!

Заряна: Ох, Варя, будеш мати до гроші та багатство у цьому році!

Мар'яна витягує ключ.

Співають:

Стоять санки у драбинки,

Хочуть санки їхати,

Лади, лади,

Кому заспівали,

Тому честь віддаємо!

Уляна: Мар’янка, чекає на тебе дорога далека!

Олеся витягує шматочок хліба.

Співають:

Буде в будинку добре,

Буде добре і ясно,

Лади, лади,

Кому заспівали,

В того комори будуть повні.

Варя: У багатстві та достатку жити тобі, Олеся!

Заряна витягує Лялечку:

Співають:

Ой, Зарянушка,

Чекай маленького

Від здоровенького парубка багатого!

(Сміються)

Олеся: Дівчата, а давайте тепер валянки за пліт кидати.

Заряна: А давай.

Дівчата кидають валянки через ліве плече, примовляючи:

З якої сторони - сторонушки судженому бути, там і валянок ловити.

(сміються)

Уляна: Дівчата, а побігли святих Миколайчиків пекти?

Дівчата: побігли!

Виходять діти

Настя: Сьогодні

до нас Святий Миколай прийде!

Яра: Еге ж. Він чемним дітям подарунки принесе.

Влада (Ярі): А ти була чемною?

Яра: Так! А ти?

Влада: Так. І буду чемною до самого Різдва, а потім —побачимо.

Макс ім: Дівчата, а давайте листа на небо до Святого Миколая напишемо?

Яра: А давай!

(Настя бере аркуш та ручку, починае калякати та читае в слух)

Настя:

Святий Миколаю!

Я тебе чекаю!

Може, знати б ти хотів,

Що собі бажаю

На Різдво в дарунок?

Навантажуй клунок.

Перш за все хотіла б лялю,

Найпишнішу в світі кралю.

Потім зайчика м”якого –

Сам вже вибери якого.

Ще хотіла б я коня,

Ще також хотіла б качку,

Гуску, котика й собачку,

Та не справжніх, тільки цяцьку,

Щоб не їли забагацько.

Принеси цікаву книжку

Про кота, або про мишку,

Про таких, як я, дівчаток,

І з малюнком на початок.

Ще б хотіла черевички

Гарну блузку, дві спіднички,

На голівку – синю стрічку,

А найбільш – малу сестричку.

Щоб її я доглядала,

По годинах годувала

І у возику возила,

І ходить маленьку вчила....

Любий Отче Миколаю!

Я, звичайно, добре знаю,

Що цей список – аж задовгий,

Але ж Ти – незмірно добрий....

Принеси мені гостинців,

Скільки вміститься в торбинці:

Ані мало, ні багато –

Так, як скажуть мама й тато.

Яра:

(ходить по залу туди, сюди)

А вечір малює сьогодні

Талантом таким неземним,

що в кольоровому дзвоні життя виглядає новим.

Я теж у небесному стані:

душа, мов біленький папір.

Складаю своїми словами

листа під мелодію зір.

Святий Миколаю, я знаю:

Ти бачиш усіх і мене,

уклінно Тобі посилаю

дитяче прохання земне:

Складаю листа. І дивлюся

на власні думки і слова.

Складаю листа. І молюся,

як вміє дитина мала.

Максім:

Святий Миколаю, будь ласка,

зроби подарунок мені —

щоб віра ніколи не згасла

поміж людьми і в біді.

Хай люди живуть у вірі і правді,

І пам'ятають вічно про те —

тільки тоді ближні любляться справді;

коли хтось до когось із Богом іде.

Влада бере листочик, робить з нього літак і кидає через віконце.

Влада:

Гей, пошлемо листочок до раю:

„Не забудь нас, Святий Миколаю!

Не забудьте про нас, янголятка! –

Вас прохають і хлопці й дівчатка.

Завжди ми були чемні та милі,

До садочка охоче ходили,

Шанували матусю і тата,

Любили сестричку і брата.

Ми складаєм долоні маленькі

У молітві до Божої Неньки,

Тож гостей ми чекаємо з неба –

А Антипка нам зовсім не треба! ”

Гей, напишем листочка до раю:

„Ми чекаєм, Святий Миколаю!

Ми чекаємо вас, янголятка! ”

А підпишемо: Хлопці, дівчатка.

(Повертаються старш дівчата)

Заряна: О, а ви чього не спите?

А ну бистро у ліжко!

(Дівчата лягають спати )

Варя: А ми підемо колядувати, нечисту силу відганяти, добра і щастя всім віщати!

Хором:

Ми ходили, ми шукали Коляду святого

На землі, на небеси, по Славені, по Русі

По полях та по лісах, по поділах та по горах

(посівають зерном):

Сію, сію, посіваю,

з Колядою поздоровляю

Щастя, радості бажаю.

Сію, сію, посіваю,

ячмінь, жито посипаю

Щоб в полі уродилося, щоб в хліву подвоїлося

Щоб діти підростали, щоб дів заміж брали.

Сію, сію, посіваю, щастя, радості бажаю.

Зима:

Через поле, через гай

Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці

Він усім несе гостинці.

То ж бринить від щастя край —

Тут ступає Миколай.

Хоч надворі і пороша,

Сніться діткам, сни хороші.

Бо з дарунками в торбинці,

Є чудові сни-гостинці.

(спокійна музика, танець зірочки, дівчатка прокидаються, підбігають до віконця)

Влада:

Он, дивіться, покотилась

В небі зіронька ясна,

Десь за лісом зупинилась.

Що то значить? Хто вона?

Настя:

От якби до нас вона

В гості завітала,

Миколая привела

І обдарувала.

Зима: сідає з краю сцени:

Іде св. Миколай полями й лугами, а за ним поспішають янголики, що несуть дарунки для добрих та чемних дітей. Ходить св. Чудотворець по всіх-усюдах, минає хати, загороди, міста й села, благословляє і потішає бідних і нужденних.

(Дівчатка слухають

Виглядає з іншого краю сцени чортик Антипка! )

Антипка:

(Владі) Скажи ей щось нечемне!

Макс і м: Тільки дурні можуть бути вічно чемними!

Настя: Що ти кажеш? То виходить — я дурна?

Антипка (Ярі ): Покажи їй язика!

(Яра показує язика).

Антипка (до Насті):

Бачиш, які вони! Чого ж ти стоїш? Бий їх!

Настя: О ні, ми з ними друзі, битися не можна, та ще в такий гарний день!

Влада:

Так!

Яра:

Святий Миколаю, тебе ми благаєм!

Обдаруй нас теплотою,

Ласкою і добротою,

Щастя дай нашому роду,

І країні, і народу.

Входить Янгол:

А листа ви написали

До янголів із небес?

Влада:

Так, і вже його послали.

Янгол:

Дочекайтеся чудес!

(Антипко підходить до Янгола)

Чортик Антипка: Ой, як тут холодно! (Цокотіть зубами). Я змерз, як чорт.

Янгол: Ох, а я втомився, що аж крила відпадають.

Чортик Антипка:

(Під звуки музики пританцьовує та співає):

Ух, ух, ух, ух, ух....

Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач –

Грійся, чортику, та й скач!

Ой, холодна тут зима –

В пеклі ж холоду нема,

Я без шапки, без кожуха,

Відмерзають хвіст і вуха.

Янгол: Добре тобі хникати! Треба до діла переходити.

Ми прийшли до вас подивитися чемно лі ви вели себе у цьому році, перевірити заслуговуєте лі ви прихильність Святого Миколая.

В одній книжці — добрі діла (показує тоненьку книжку). А в отій — гріхи, грішки й усякі збитки.

Чортик Антипка: То це я гріхи ношу? (усміхається) Недарма ж моя ноша така тяжка, що я вже двічі з неба впав.

Янгол: Але тут щось не так: не може бути, щоб наш народ був таким неслухняним.

Чортик Антипка: Може, Може…

Я вже накрутив для всіх нікчем купу різочок.

(Показує різки)

Тут стане всім!

Янгол: Стій Антипко, постривай!

Чортик Антипка:

Ви всі нечемні,

І зараз всіх я буду бити,

І посаджу в міцні залізні кліті.

( дівчата верещать, чортик гониться за ними з різками)

(Янгол закриває собою дівчат)

Чортик Антипка:

Не варто їх захищати!

Хіба вони про щось просили в Бога?

Або молились ввечері і рано?

(звертається до молоді)

Ану, скажи... А ти скажи...

Зима: Антипка, потрібно вміти прощати. У кожного є можливість на спокутування своїх гріхів.

Чортик Антипка: Вони грішники, вони погано себе вели у цьому році. Їх покарати треба.

Всі: Ми більше не грішитимемо. Чесне слово не будемо!

Янгол:

Моліться і не бійтесь!

Усі:

Ангеле, хоронителю мій!

Ти все при мені стій,

Рано, вечір, вдень, вночі

Будь мені до помочі!

Мій янголе святий,

Небесний друже мій,

Веди мене до Бога,

Бо це моя дорога.

В житті мене пильнуй,

Від злого порятуй,

Я хочу добре жити

І Богові служити.

Чортик Антипка:

Скрізь тепер хороші діти.

Де ж мені різки подіти?

Зима:

Одну собі забери,

Інші дай таким, як ти.

Вийшло у вас дівчата Миколаю Святому догодити.

І він про вас не забув і без дарунків вас не залишить.

(музика Св. Миколай)

Виходить Св. Миколай

Святий Миколай: Здрастуйте! скажи-но мені, Янголе, чи був мені сенс сюди приходити? Чи дітки слухняні, чемні?

Янгол: Так, Святий Миколає, дітки всі хороші, добрі. Я перевірив, ніхто з них в цьому році не зробив жодних поганих вчинків.

Святий Миколай: Це дуже добре, бо я приніс цілу торбу подарунків. Дітки, ви любите подарунки?

(Діти відповідають)

Дякую тобі, Янголе, що ти підготував діточок!

Антипка: Вони усі грішники!

Святий Миколай:

Ах, ти розбишако, ти чого тут з’явився? Знову будеш капостити нам? Знову будеш діточок спокушати на погані вчинки?

Антипка:

А хіба ти, Святий Миколай, не бачиш, скільки тут поганих діток? А-ну, кажіть хто з вас не миє посуд, не робить зарядку, не слухається старших?

(діти мовчать)

Святий Миколай: от бачиш, Антипко, всі дітки мовчать, бо всі вони в нас чемні і слухняні. Ану давайте покажемо, я к ми граємось. Гра називається «Прикрашаємо ялинку». Я буду казати, що треба вішати на ялинку, а ви будете хором відповідати так чи ні.

Починаємо:

Святий Миколай:

-Іграшки цікаві, (діти кожного разу відповідають «так» чи «ні»)

-Конфетті яскраві,

-Ліхтарики, ракетки,

Антипка:

- Брудні шкарпетки,

Святий Миколай:

- Яскраві хлопушки,

Антипка:

-Зелені квакушки,

Святий Миколай:

-Різдвяну зірочку,

Антипка:

-Від бублика дірочку,

Святий Миколай:

-М’ячики, буси,

Антипка:

-Рідну бабусю.

Святий Миколай:

-Горішки та шишки,

Антипка:

-Три дохлих мишки,

Святий Миколай:

-Червоненькі кульки,

Антипка

-В’язку цибульки.

-Святий Миколай:

-Сріблястий дзвінок,

Антипка

-Неслухняних діток,

Святий Миколай:

-Гірлянду велику,

Антипка

-Червону пику,

Святий Миколай:

-Блискучі сніжинки,

-Дарунків торбинку,

Святий Миколай: Ой, молодці ж які! Усе ви знаєте, усе вмієте. А ти, Чортяко, дивись мені (погрожує пальцем).

Заслуговуєте ви всі на дарунки, зірочка, а ну допоможи мені!

(Зірочка відкриває мішок, роздає солодощі)

Усі:

Дуже раді ми дарам.

Але чим віддячить вам?

Святий Миколай:

Ваша щедрість, доброта,

Теплі, лагідні серця —

Це подяка є для мене

Найжаданіша, напевно.

Та не час відпочивати,

Бо чекають ще багато

Українських діток чемних.

Тож турбуюсь недаремно.

Янгол:

В нас вже часу небагато,

Треба трішки поспішати.

Зірочка-Зима вперед катись,

Де потрібно, засвітись.

Зима:

Здоровенькі ви бувайте

І про нас не забувайте!